Ухвала суду № 137552410, 19.06.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/7655/26

Провадження № 1-кс/524/1468/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2026 року Слідчий суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука ОСОБА_1 , за участю: - секретаря судового засідання ОСОБА_2 , - прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 , - підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, зареєстрованого 22.04.2026 р. в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12026170540000106 стосовно:

ОСОБА_4 , котра народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Велика Багачка Полтавської області, українки, громадянки України, освіта середня-технічна, розлученої, перебуває у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, має двох дітей: повнолітнього сина та малолітню дочку, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженого прокурором Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання слідчий вказав, 03 червня 2026 року в період часу з 17:38 години по 17:49 години, ОСОБА_4 , знаходячись в с. Піщане Кременчуцького району по вул. Київська, біля буд. № 101А, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на незаконний збут психотропної речовини, в порушення вимог ст. 6,7,8,12,13,27,36 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та вимог Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу психотропних речовин, маючи при собі психотропну речовину PVP, яку вона придбала за невстановлених у ході досудового розслідування обставин та яку незаконно зберігала при собі з метою збуту.

У подальшому під час проведення оперативної закупки психотропної речовини, ОСОБА_4 незаконно збула громадянину ОСОБА_7 , за грошові кошти у сумі 500 гривень, психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/117-26/10772-НЗПРАП від 09.06.2026 придбана у ОСОБА_4 кристалічна речовина синього кольору містить PVP. PVP віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Маса PVP становить 0,091 г. PVP, згідно Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, (таблиця I, список № 2), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за №770 (редакція від 17.01.2013), віднесено до особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні психотропних речовин з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім цього, слідчий зазначав у клопотанні, що досудовим розслідуванням встановлено, що 18 червня 2026 року в період часу з 16:25 години по 16:42 години, ОСОБА_4 , знаходячись поблизу в с. Потоки Кременчуцького району Полтавської області по вул. Шевченка біля буд. № 1, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, маючи умисел на незаконний збут психотропної речовини, в порушення вимог ст.. 6,7,8,12,13,27,36 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та вимог Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу психотропних речовин, маючи при собі психотропну речовину PVP, яку вона придбала за невстановлених у ході досудового розслідування обставин та яку незаконно зберігала при собі з метою збуту.

У подальшому під час проведення оперативної закупки психотропної речовини, ОСОБА_4 незаконно збула громадянину ОСОБА_7 , за грошові кошти у сумі 1000 гривень, психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/117-26/11840-НЗПРАП від 19.06.2026 придбана у ОСОБА_4 кристалічна речовина містить PVP. PVP віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Маса PVP становить 0,200 г. PVP, згідно Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, (таблиця I, список №2), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за №770 (редакція від 17.01.2013), віднесено до особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

18.06.2026 о 17 год. 36 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

19.06.2026 старшим слідчим СВ відділення поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_6 повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Слідчий вказував, що підозра ОСОБА_4 у вчинені поставлених їй у вину вчинення кримінальних правопорушень доводиться зібраними в провадженні доказами.

Під час досудового розслідування установлено наявність ряду ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть суттєво вплинути на проведення досудового розслідування, а саме може переховування від органів досудового розслідування та суду, продовження злочинної діяльності, у тому числі тієї, в якій підозрюється, щодо збуту та зберігання наркотичних засобів.

Посилаючись на вказані обставини, слідчий просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60-ть днів.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому, прохаючи застосувати відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України заставу у розмірі 80-ти прожиткових мінімумів з врахуванням сімейного та матеріального становища підозрюваної.

Підозрювана ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 з клопотанням не погодилися, просили відмовити у задоволенні клопотання, окремо підозрювана просила обрати домашній арешт, а захисник вказав, що у разі задоволення клопотання слід також застосувати заставу у розмірі 20-ти прожиткових мінімумів з врахуванням сімейного та матеріального становища підозрюваної.

Слідчий суддя, заслухавши думки прокурора та захисника, пояснення підозрюваної, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

У п.4 ч.2 ст.183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Частиною 6 статті 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається із наданих суду матеріалів клопотання в межах кримінального провадження, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень. При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що підозрювана та її захисник спільно чи окремо не оскаржували до слідчого судді оголошену підозру.

Відповідно до положень ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше. При цьому, слідчий суддя, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість можливого покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного тощо.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Так, у п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» встановлено, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи. Крім того, у п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції» визначено, що суспільний інтерес з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Наведені у клопотанні слідчого факти свідчать про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 є найбільш прийнятним в даному випадку, а більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів за вчинення яких передбачено покарання відповідно у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

У клопотанні та доданих до нього документах слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 поставлених їй у вину кримінальних правопорушень.

Під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі наданих сторонами кримінального провадження пояснень та матеріалів, слідчий суддя, оцінюючи в сукупності всі обставини, враховуючи особу підозрюваної, яка розлучена, перебуває у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, має двох дітей: повнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , котрий проживає з матір`ю свого батька ОСОБА_9 , та малолітню ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , котра проживає з матір`ю підозрюваної за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, її задовільний стан здоров`я, а саме відсутності ознак стійкого зниження працездатності та не має ознак інвалідності, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, підозрювана не має постійного місця роботи, відсутності негативної характеристики за місцем тимчасового проживання, що свідчить про відсутність стабільних соціальних зв`язків, що їй ставиться у вину вчинення тяжких кримінальних правопорушень, яка може вчинити інше кримінальне правопорушення, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а звідси неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

При цьому слідчий суддя також врахував, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Слідчий суддя наголошує, що питання кваліфікації дій підозрюваної не можуть бути предметом розгляду під час обрання запобіжного заходу на стадії досудового розслідування. На думку слідчого судді, дослідження судом доказової бази, встановлення фактичних обставин вчинення злочину, вини підозрюваної, кваліфікація її дій можлива лише під час розгляду справи судом по суті після завершення досудового розслідування.

Практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою. У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Відповідно до вимог ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваної - з моменту фактичного затримання.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Доказів того, що стан здоров`я підозрюваної на даний час унеможливлює її перебування під вартою, до суду не було надано.

Слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_4 фактично затримано 18.06.2026 року о 17 год. 36 хв., враховуючи, що фактично вона була обмежена у вільному пересуванні, що постає з протоколу затримання, та було підтверджено у судовому засіданні підозрюваною, а тому строк тримання під вартою необхідно рахувати з моменту фактичного затримання.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У п.2 ч.5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи встановлені та наведені в ухвалі обставини, беручи частково до уваги думку прокурора, а також обставини щодо матеріального стану підозрюваної ОСОБА_4 , ризики, які передбачені ст.177 КПК України, а також те що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжких злочинів, слідчий суддя вважає за необхідне та можливе визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2026 р. - 3328 грн.), що становить 66560 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та не призвести до погіршення матеріального становища підозрюваної та членів її родини, враховуючи, що підозрювана не має постійного місця роботи, має двох дітей, у тому числі малолітню дочку.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 193-197, 205, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, зареєстрованого 22.04.2026 року в ЄРДР за № 12026170540000106 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.

Застосувати (обрати) стосовно ОСОБА_4 , котра народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Велика Багачка Полтавської області, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, який не може перевищувати 60 (шістдесят) діб, строк запобіжного заходу який обчислювати з часу фактичного затримання підозрюваного з 18 червня 2026 року до 15 серпня 2026 року.

Визначити суму застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560 грн.

Застава відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач коштів ТУ ДСА України в Полтавській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855; банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача - UA398201720355289002000015950; в платіжному документі в призначені платежу обов`язково зазначається для застави: назва суду; інформація про постанову (ухвалу) судді чи суду та прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного (дана інформація необхідна для оперативного повернення застави в порядку передбаченому чинним законодавством).

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Після отримання та перевірки протягом одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана ОСОБА_4 зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» при звільненні ОСОБА_4 зобов`язана роз`яснити її обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов`язки:

1. прибувати до слідчого, прокурора,суду за першою вимогою;

2. не відлучатися з місця проживання: АДРЕСА_2 , крім випадків відвідування медичних закладів та установ без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 на строк не більше двох місяців.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Слідчий суддя: