Ухвала суду № 137552205, 19.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви та клопотання про забезпечення позову

19 червня 2026 р. Справа № 520/16899/26

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши позовну заяву та клопотання позивача про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку з 18.02.2014.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 привести відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 у відповідність до військового квитка серії НОМЕР_1 шляхом внесення відомостей про його виключення з військового обліку з 18.02.2014 та виключення недостовірних відомостей про перебування на військовому обліку, статус військовозобов`язаного та порушення правил військового обліку.

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення та збереження в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про перебування ОСОБА_1 у статусі «розшуку».

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про перебування ОСОБА_1 у статусі «розшуку» та направити до органів Національної поліції України повідомлення про відсутність правових підстав для його подальшого розшуку, адміністративного затримання та доставлення.

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача судові витрати.

Згідно ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Разом з позовом позивачем надано до суду клопотання про забезпечення позову, в якому просить суд:

- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_3 та іншим ТЦК та СП до набрання законної сили рішенням суду вчиняти щодо позивача дії з розшуку, адміністративного затримання та доставления на підставі звернення від 04.02.2026 та відомостей Реєстру про перебування позивача у статусі «розшуку».

- заборонити органам Національної поліції України до набрання законної сили рішенням суду вчиняти щодо позивача дії з розшуку, адміністративного затримання та доставлення на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 04.02.2026.

Суд дійшов висновку про те, що позовна заява та клопотання про забезпечення позову підлягають поверненню позивачу, оскільки подані без дотримання вимог, встановлених ст. 152 КАС України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону № 5076-VI).

На підставі підпункту 15.4 пункту 15 Положення ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі Назва органу, в якому надається правова допомога.

При цьому в разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, у якому адвокат надає правову допомогу.

Позовну заяву та клопотання про забезпечення позову подано до суду та підписано як представником позивача адвокатом Кисіль Андрієм Вікторовичем.

На підтвердження повноважень до заяви додано ордер серії АН № 1077399 від 17 червня 2026 року. В ордері зазначено, що адвокат надає правничу допомогу Шемонаєву Миколі Володимировичу в Донецькому окружному адміністративному суді.

У даному ордері у зазначеній графі не вказано "Харківський окружний адміністративний суд" як орган, у якому надається правова допомога на підставі цього ордеру, тому такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги позивачу в Харківському окружному адміністративному суді.

Іншого ордеру на представництво інтересів позивача адвокатом Кисіль Андрієм Вікторовичем до матеріалів справи не додано.

Водночас, суд зазначає, що такий реквізит ордеру на надання правової допомоги як назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом - є обов`язковим, а враховуючи зміст поняття "назва органу…", в ордері має бути зазначена конкретна назва такого органу, зокрема, у даному випадку "Харківський окружний адміністративний суд".

Вказане обумовлено й тим, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №9901/847/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, такий ордер не є належним документом, який може підтвердити повноваження адвоката Кисіля Андрія Вікторовича на підписання та подання цієї позовної заяви саме до Харківського окружного адміністративного суду та саме в інтересах позивача відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України.

Викладене свідчить про те, що до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату Кисілю Андрію Вікторовичу щодо його представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до Харківського окружного адміністративного суду. Отже, позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.

Наведений вище висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.04.2020 по справі № 640/687/19.

Крім іншого, суд вважає за необхідне підкреслити, що така позиція не є проявом надмірного формалізму, оскільки відсутність належним чином оформленого за правилами Положення ордеру унеможливлює встановити волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату Кисілю Андрію Вікторовичу щодо його представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до Харківського окружного адміністративного суду, адже в матеріалах справи відсутній ордер, який підтверджує правомочності адвоката.

Згідно пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно положень ч.7, 8 ст. 154 КАС України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що наявні підстави для повернення позивачу позовної заяви та клопотання про забезпечення позову.

Одночасно суд зазначає, що повернення судом позовної заяви та клопотання про забезпечення позову з огляду на підписання їх особою, повноваження якої не підтверджені, не впливає на можливість повторного звернення до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення, та не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. ст. 150, 152 - 154, 241 - 243, 248, 256, 294, 297 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та клопотання позивача про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя О.В.Шевченко