Рішення № 137551995, 19.06.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 380/5568/26

19 червня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівського окружного адміністративного суду, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:

визнати протиправними дії Львівського окружного адміністративного суду щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням абзацу четвертого статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік;

зобов`язати Львівський окружний адміністративний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2026, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України статус суддів", частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів» та абзацу четвертого статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", а саме 3 328 грн.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026 визначено підсудність щодо розгляду цієї адміністративної справи Тернопільським окружним адміністративним судом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 22.01.2026 звільнена з посади судді Херсонського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку; перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання. З метою проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання звернувся до Львівського окружного адміністративного суду (де перебувала у відрядження для здійснення правосуддя відповідно до рішення Голови Верховного Суду від 22.08.2022) про видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці із застосуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2026 в розмірі 3328,00 грн. Листом від 02.03.2026 відповідач відмовив у видачі такої довідки.

Вважає, що відповідач протиправно відмовив у наданні довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2026 з урахуванням розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 у розмірі 3328,00 грн, у зв`язку з чим звернулася до суду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, посилаючись на відсутність підстави для того аби видати позивачу довідку із зазначенням розміру суддівської винагороди, виходячи з іншого розміру прожиткового мінімуму, аніж той, що визначений абзацом п`ятим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», який встановлює, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, встановлюється на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31.12.2025, тобто 2102 гривні.

У відповіді на відзив представник позивача не погодилася з мотивацією відповідача та просила позов задовольнити.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 рішенням Вищої ради правосуддя від 22.01.2026 №100/0/15-26 звільнена з посади судді Херсонського окружного адміністративного суду у відставку.

До подання заяви про відставку, позивач з 01.09.2022 була відряджена до Львівського окружного адміністративного суду для здійснення правосуддя на підставі рішення Голови Верховного Суду від 22.08.2022 №309/0/149-22.

Наказом голови Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2026 № 16/К/ТР позивачку відраховано зі штату Львівського окружного адміністративного суду у зв`язку зі звільненням з посади судді за заявою про відставку.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як суддя у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання.

З метою проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026, в розмірі 3328,00 грн.

Листом вих.№ 03.1-19/6088/26 від 02.03.2026 відповідач відмовив у видачі довідки, бо відповідно до абзацу п`ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, встановлюється на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31.12.2025, та становить 2102 гривні. Територіальним управління Державної судової адміністрації України затверджено розмір посадового окладу судді Львівського окружного адміністративного суду у штатному розписі на 2026 рік 75672,00 грн, визначений з урахуванням прожиткового мінімуму у сумі 2102,00 грн.

Позивачка, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

З 30.09.2016 набрав чинності Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1402-VIII), статтею 142 якого врегульовані питання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Відповідно до частин першої, другої статті 142 цього Закону судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

За змістом частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (частина друга статті 135 Закону №1402-VIII).

Базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (частина третя статті 135 Закону №1402-VIII).

До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються відповідні регіональні коефіцієнти (частина четверта статті 135 Закону №1402-VIII). Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років, передбачена частиною п`ятою статті 135 Закону №1402-VIII.

Згідно із положеннями статті 135 Закону № 1402-VІІІ суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, Конституцією України та Законом №1402-VIII закріплюються правові положення щодо способу визначення розміру суддівської винагороди, а саме встановлення розміру винагороди законом про судоустрій.

Водночас, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 №966-XIV (далі - Закон №966-XIV).

Положеннями статті 1 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Також, у цій статті Закону передбачається, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Зі змісту вказаної норми Закону №966-XIV вбачається закріплення вичерпного переліку основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Положеннями статті 4 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Відтак, Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. При цьому, судді Законом №966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX передбачено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 у розмірі 3 328,00 грн.

Суд зазначає, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» разом із встановленням на 1 січня прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 3328,00 грн (станом на 01.01.2026) був введений окремий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого визначено в сумі 2102,00 грн, в той час, коли ані до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, ані до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму відповідні зміни не вносилися.

Разом з цим, Закони про Державний бюджет України на відповідний рік фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді.

Однак, Закон про Державний бюджет України не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми.

Конституція України не надає законам про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Таким чином, будь-які обмеження судової винагороди не можуть бути застосовані до позивача іншими нормативно-правовими актами, окрім Закону №1402-VIII, у зв`язку з чим при складанні довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідач мав керуватися виключно Законом України №1402-VIII.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №240/44080/21, від 13.11.2024 у справі №200/1707/24, від 20.02.2025 у справі №420/3716/24.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25, в якій суд зазначив, що у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання; для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідно до статті 135 Закону України №1402-VIII позивач має право на отримання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб розмір якого на 01.01.2026 становить 3 328,00 грн.

Пунктом 2 розділу IІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (далі - Порядок №3-1), передбачено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (далі - довідка про суддівську винагороду) видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді.

Форма довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці передбачена Додатком 2 до Порядку № 3-1.

Згідно з додатком 2 до Порядку №3-1 довідка має містити розмір винагороди діючого судді за відповідною посадою, який складається з: посадового окладу, доплати за вислугу років, доплати за науковий ступінь, доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, щомісячної доплати відповідно до частини шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Отже, відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, видає довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за формою, згідно з Додатком 2 до Порядку № 3-1.

З урахуванням наведеного вище, дії відповідача щодо невидачі позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обчисленої з розрахунку встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, є протиправними.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та зобов`язання відповідача видати позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу із розрахунку на місяць для працездатних осіб, який визначений абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026 у розмірі 3 328,00 грн.

Заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог, відповідно до частини першої статті 139 КАС України на користь позивачки слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 грн. Позивачка сплатила судовий збір у більшому розмірі на 1064,96 грн, такий підлягає поверненню у встановленому порядку.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівського окружного адміністративного суду (вулиця Чоловського, 2, місто Львів, Львівська область, 79018, код ЄДРПОУ 35775334) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Львівського окружного адміністративного суду щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу із розрахунку на місяць для працездатних осіб, який визначений абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», станом на 01.01.2026 у розмірі 3 328,00 грн.

Зобов`язати Львівський окружний адміністративний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу із розрахунку на місяць для працездатних осіб, який визначений абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», станом на 01.01.2026 у розмірі 3 328,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівського окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 19 червня 2026 року.

Суддя Чепенюк О.В.