Ухвала суду № 137551970, 18.06.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань зміни способу і порядку виконання судового рішення

Справа № 500/6491/21

18 червня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.12.2021, яке набрало законної сили 05.01.2022, позовну заяву задоволено повністю; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої Державною установою Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області оновленої довідки від 09 вересня 2021 року №2021/1583 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, починаючи з 01 квітня 2019 року, із урахуванням проведених виплат.

05.06.2026 від позивача надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь позивача перерахованої, але не виплаченої суми доплати до пенсії за період з 01.04.2019 по день проведення перерахунок у розмірі 134135,93 грн.

Ухвалою суду від 08.06.2026 призначено заяву до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.06.2026 о 12:00 год.

Від представника відповідача на адресу суду надійшло письмове заперечення на заяву про зміну порядку і способу виконання судового рішення. Представник відповідача зазначив, що рішення суду виконане Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області у січні 2022 року. В результаті виконання рішення суду розмір пенсії позивача склав 8699,60 грн. Заборгованість станом на 09.06.2026 становить 133037,88 грн, станом на 09.06.2026 виплачено 1098,05 грн.

Ще представник відповідача зазначила, що заява про зміну способу і порядку виконання рішення стосується не зміни способу і порядку виконання судового рішення, а фактично стосується зміни суті резолютивної частини рішення суду. Просила відмовити у задоволенні заяви про зміну порядку виконання рішення.

У призначене судове засідання сторони не прибули, проте від позивача та представника відповідача (боржника) надійшли клопотання про розгляд заяви без їх участі.

Оскільки відсутні перешкоди для вирішення заяви за відсутності сторін, то питання наявності підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення вирішується судом у порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву, оцінивши її доводи та заперечення проти неї, дослідивши докази, суд дійшов таких висновків.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.12.2021 у справі №500/6491/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру його пенсії на підставі виданої Державною установою Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області оновленої довідки від 09 вересня 2021 року №2021/1583 про розмір грошового забезпечення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої Державною установою Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області оновленої довідки від 09 вересня 2021 року №2021/1583 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, починаючи з 01 квітня 2019 року, із урахуванням проведених виплат.

Рішення суду набрало законної сили 05.01.2022.

Перерахунком пенсії позивачу підтверджується, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області на виконання вказаного рішення суду з 01.02.2022 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої Державною установою Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області оновленої довідки від 09 вересня 2021 року №2021/1583 про розмір грошового забезпечення в сумі 13384,00 грн, розмір пенсії з 01.02.2022 становить 8699,60 грн.

Відповідно до розрахунку на доплату пенсії позивачу за період з квітня 2019 року по січень 2022 року нараховано заборгованість у розмірі 134135,93 грн.

Отже, поточний розмір пенсії з 01.02.2022 виплачується позивачу з нового грошового забезпечення, а стосовно заборгованості за період з квітня 2019 року по січень 2022 року у розмірі 134135,93 грн, то представник відповідача у письмових поясненнях зазначила, що така заборгованість виплачена в сумі 1098,05 грн, залишок станом на 09.06.2026 складає 133037,88 грн.

Фактично відповідач виконав частину дій задля забезпечення виконання рішення суду щодо виплати поточної пенсії з урахуванням нового грошового забезпечення, визначеного в оновленій довідці станом на 05 березня 2019 року, починаючи з 01.02.2022 та нарахував заборгованість як недоплачену пенсію з 01.04.2019 по 31.01.2021, проте остаточна виплата цієї заборгованості не проведена.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Обов`язковість судових рішень безпосередньо гарантується статтею 124 Конституції України.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» №4094-ІХ від 21.11.2024 внесені зміни, зокрема, до КАС України. Закон набрав чинності 19.12.2024.

Відповідно до змісту частин першої-третьої статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

У пояснювальній записці від 06.07.2023 до проекту Закону України "Про внесення змін деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль" в якості підстави для розроблення проекту закону зазначено, що відповідно до щорічного звіту Комітету міністрів Ради Європи за 2019 рік Україна перебувала на третьому місці серед країн з найбільшою кількістю заяв, що надійшли до Європейського суду з прав людини, і справ, що знаходяться під наглядом КМ РЄ.

Однією із ключових є група справ Іванов/Бурмич, що перебувають під посиленим наглядом КМ РЄ і стосуються довготривалої структурної проблеми невиконання або несвоєчасного виконання судових рішень національних судів (порушення Україною пункту 1 статті 6 та статті 13 Європейської конвенції з прав людини, статті 1 Протоколу №1).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №1218-р схвалено Національну стратегію розв`язання проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган, на період до 2022 року, де однією з причин виникнення системної проблеми невиконання судових рішень визначено недосконалий механізм здійснення судового контролю за виконанням рішень судів щодо стягнення заборгованості, тоді як однією з цілей Стратегії закріплено удосконалення процедури встановлення або зміни способу та порядку виконання судових рішень.

Отож з 19.12.2024 законодавець визначив, що невиконання територіальним органом Пенсійного фонду України рішення суду про зобов`язання виплатити нараховану пенсію протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що рішення суду від 02.12.2021 виконано відповідачем частково, залишається до виплати заборгованість за період 01.04.2019 по 31.01.2022 у розмірі 133037,88 грн, яка не виплачена позивачу з лютого 2022 року, тобто більше як протягом чотирьох років.

Водночас матеріали справи не містять доказів, що свідчили б про вжиття боржником дієвих заходів з метою виконання судового рішення в частині виплати стягувачу заборгованості у цій сумі. Боржник майже не проводив виплат цієї заборгованості з часу її нарахування.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

За наведених обставин, враховуючи імперативні приписи частини третьої статті 378 КАС України за якими невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат, суд вбачає наявні достатні підстави для задоволення заяви позивача в частині зміни способу і порядку виконання судового рішення у даній справі та наявність підстав для її задоволення.

Аналогічні висновки щодо застосування наведених вище правових норм викладено у постанові Верховного Суду від 28.10.2025 у справі справа № 380/7706/22. У цій постанові Верховний Суд звернув увагу, що прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження. При цьому Суд відхилив доводи територіального органу Пенсійного фонду України щодо неможливості заміни зобов`язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід є застарілим та таким, що не враховує змін, які відбулися у статті 378 КАС України згідно Законом №4094-IX. Суд касаційної інстанції вважав неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника. У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у конкретному розмірі є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.

Подібного підходу дотримується Восьмий апеляційний адміністративний суд у постановах від 23.03.2026 у справі №380/12289/24, від 17.02.2026 у справі № 140/4142/24, від 05.02.2026 у справі № 460/44279/22, від 13.02.2026 у справі № 380/14974/23, від 11.02.2026 у справі № 300/8614/21.

Відтак, наявні підстави для заміни невиконаного зобов`язання здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої Державною установою Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області оновленої довідки від 09 вересня 2021 року №2021/1583 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, починаючи з 01.04.2019 по 31.01.2022 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області коштів у розмірі 133037,88 грн для забезпечення належної реалізації права позивача.

Заява позивача підлягає до задоволення частково, бо суму стягнення зменшено на 1098,60 грн, яка вже виплачена відповідачем станом на 09.06.2026.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 256, 295, 378 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.12.2021 у справі №500/6491/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 нарахованої, але невиплаченої пенсії, за період з 01.04.2019 по 31.01.2022 в сумі 133037,88 грн (сто тридцять три тисячі тридцять сім грн 88 коп.).

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 18 червня 2026 року.

Суддя Чепенюк О.В.