Рішення № 137551966, 18.06.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1815/26

18 червня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Фаранюк О.Л.,

представника позивача Фльорківа О.В.,

представника відповідача Ковальової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі ГУ ДПС, ГУ ДПС у Тернопільській області, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати такі податкові повідомлення-рішення (далі - ППР), винесені ГУ ДПС у Тернопільській області 15.01.2026:

№ 00007772405, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500), на 576 000,00 грн;

№ 00007792405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001), на 48 000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що донарахування податкових зобов`язань за 2021 рік позивачу пов`язане з висновком контролюючого органу про відчуження позивачем у 2021 році інвестиційного активу у вигляді частки Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНУСМЕДІКУС» (далі - ТОВ «БОНУСМЕДІКУС», Товариство), код ЄДРПОУ 40360118, та не відображення інвестиційного прибутку від продажу такого інвестиційного активу у податковій декларації платника податку за 2021 рік, поданій позивачем у 2022 році.

Проте належної йому частки (чи її частини) у статутному капіталі ТОВ «БОНУСМЕДІКУС» у 2021 році позивач не відчужував та інвестиційного прибутку (доходу) від продажу такого інвестиційного активу у 2021 році не отримував, через що не мав обов`язку декларування отримання у 2021 році інвестиційного прибутку. Наведене підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з яких, зокрема, вбачається, що протягом періоду з 21.11.2019 (дата набуття ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ «БОНУСМЕДІКУС») до 24.08.2022 склад засновників (учасників) ТОВ «БОНУСМЕДІКУС» не змінювався. Передача ОСОБА_1 своєї частки у статутному капіталі ТОВ «БОНУСМЕДІКУС» мала місце 18.08.2022, про що свідчить акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства від 18.08.2022. Такі обставини вказують на протиправність оскаржуваних ППР.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, проти позову заперечує. Зазначає, що перевірка проводилася після отримання від Державної податкової служби України (далі ДПС України) листа від 23.07.2024 з інформацією з інформаційно-комунікаційних систем ДПС України щодо фізичних осіб, які перебували засновниками підприємств, а в подальшому вийшли зі складу засновників. Серед вказаного переліку фізичних осіб був і ОСОБА_1 . На запити ГУ ДПС у Тернопільській області надіслані ТОВ «БОНУСМЕДІКУС» та позивачу, а ще Тернопільській міській раді, відповіді не надано, тому використано наявну інформацію, за якою встановлено, що фізичною особою - платником податку ОСОБА_1 у 2021 році отримано доходи від продажу майнових прав ТОВ «БОНУСМЕДІКУС» на суму 3200000,00 грн, при відсутності документального підтвердження витрат на його придбання, які підлягали оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. Недекларування такого доходу стало наслідком визначення податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб і військового збору позивачу контролюючим органом. Вважає ППР правомірними.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив представник позивача вказує, що для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, у 2021 році позивач не відчужував інвестиційний актив у вигляді частки у ТОВ «БОНУСМЕДІКУС» та інвестиційного прибутку (доходу) від продажу такого інвестиційного активу у 2021 році не отримував.

Представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та у разі задоволення позову здійснити розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Представник ГУ ДПС у запереченні на відповідь не погоджується з аргументами представника позивача. Вказує, що не дивлячись на те, що сам позивач наполягає на відчуженні ним частки у статутному капіталі ТОВ «БОНУСМЕДІКУС» у розмірі 100%, яка в грошовому еквіваленті становить 3200000,00 грн саме у 2022 році - ним у 2023 році не було подано декларацію про майновий стан і доходи за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та відповідно не відображено загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток) отриманий протягом такого звітного року. З огляду на ненадання платником податків відповіді на запит, ГУ ДПС у Тернопільській області керувалося наявною інформацією у податковій базі даних ІС «Податковий блок».

Ще представник відповідача заперечила проти стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 04.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача подав до суду докази понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, а представник відповідача заяву про відмову у стягненні таких витрат через їх неспівмірність та завищений розмір.

У судовому засіданні по розгляду справи по суті представник позивача Фльорків О.В. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Ковальова Н.С. заперечувала проти позову, просила у позові відмовити.

Заслухавши вступне слово, пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ГУ ДПС у Тернопільській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідно до наказу від 21.10.2025 №2299-п про проведення документальної невиїзної перевірки проведено документальну невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021.

Результати перевірки оформлені актом від 10.12.2025 №23595/19-00-24-05/3199402538 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021» (а.с.58-63).

В акті перевірки зазначено, що відповідно до наявної податкової інформації фізична особа - платник податку ОСОБА_1 протягом 2021 року отримував доходи, які згідно з ПК України підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податку в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).

При перевірці використано інформацію отриману від ДПС України листом від 23.07.2024 №21187/7/99-00 24-05-07 (вх. від 23.07.2024 №1974/8) з інформаційно-комунікаційних систем ДПС України щодо фізичних осіб, які у 2021-2023 роках перебували засновниками підприємств (була наявна інформація у розділі «Інформація про засновників-фізичних осіб» розділу «Реєстрація ПП» ІКС «Податковий борг»), а станом на 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024 така інформація по даним підприємствам відсутня. Серед вказаного переліку фізичних осіб був і ОСОБА_1 .

Також у цьому листі ДПС України зобов`язало територіальні підрозділи здійснити аналіз переліків фізичних осіб, зазначених у додатках. За результатами опрацювання вжити заходів щодо подання особами, зазначених у переліках, податкових декларацій про майновий стан і доходи з обов`язковою перевіркою задекларованих витрат на придбання інвестиційних активів з урахуванням пункту 170.2 статті 170 та статті 176 ПК України, у т.ч. шляхом проведення контрольно-перевірочних заходів.

З цією метою 22.08.2024 ГУ ДПС у Тернопільській області надіслало запит ОСОБА_1 про надання інформації та її документального підтвердження щодо відчуження частки статутного фонду ТОВ «БОНУСМЕДІКУС» у 2021 році. Лист надіслано рекомендованим повідомленням про вручення, який повернуто 06.09.2024 за закінченням терміну зберігання. Відповіді на надісланий запит від ОСОБА_1 контролюючий орган не отримував.

ГУ ДПС у Тернопільській області 04.03.2025 надіслано запит №5051/6/19-00-24-02-02-2 ТОВ «БОНУСМЕДІКУС» (код ЄДРПОУ 40360118) про надання інформації та її документального підтвердження щодо відчуження частки статутного фонду засновником ОСОБА_1 у 2021 році. Лист надіслано рекомендованим повідомленням про вручення, який повернуто 21.03.2025 за закінченням терміну зберігання. Відповіді на надісланий запит контролюючий орган не отримав.

При проведенні перевірки встановлено, що ОСОБА_1 06.07.2022 подав декларацію про майновий стан і доходи за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, де відображено доходи, отримані від провадження господарської діяльності за спрощеною системою оподаткування протягом звітного (податкового) року в сумі 966340,00 грн, а в рядку 10.8 інвестиційний прибуток (додаток ф1) не відображено загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток) отриманий протягом такого звітного року.

Ще в акті перевірки зазначено, що відповідно до отриманої інформації встановлено, що в 2019 році згідно податкової бази даних ІС «Податковий блок» ОСОБА_1 був засновником ТОВ «БОНУСМЕДІКУС» код ЄДРПОУ 40360118, однак станом на 31.12.2021 така інформація щодо нього по вказаному підприємству відсутня. Контролюючий орган зробив висновок про відчуження позивачем інвестиційного активу у вигляді частки у ТОВ «БОНУСМЕДІКУС» вартістю 3200000,00 грн, отримання у 2021 році доходу від продажу майнових прав ТОВ «БОНУСМЕДІКУС» на суму 3200000,00 грн, з якого не сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

У висновку акта перевірки зазначено про такі встановлені порушення платником податків ОСОБА_1 :

підпункту 164.1.1 пункту 164.1 статті 164, підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168, підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті. 170 ПК України, внаслідок чого, донараховано податок на доходи фізичних осіб за результатами отриманих інших доходів у 2021 році в сумі 576000,00 грн;

пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, внаслідок чого донараховано військового збору за 2021 рік в сумі 48000,00 грн.

Відповідач навів такий розрахунок нарахованих податків і зборів за 2021 рік, які не сплатив ОСОБА_1 :

податку на доходи з фізичних осіб 3200000,00 грн х 18% (ставка податку) = 576 000,00 грн);

військового збору за 2021 рік 3200000,00 грн х 1,5% (ставка збору) = 48000,00 грн.

На підставі акта перевірки 15.01.2026 ГУ ДПС прийнято такі ППР:

№ 00007772405, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500), на 576000,00 грн,

№ 00007792405, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001), на 48000,00 грн.

В адміністративному порядку ці ППР не оскаржувалися.

До спірних правовідносин суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні.

Згідно підпунктом 14.1.811 пункту 14.1 статті 14 ПК України інвестиційний прибуток для цілей розділу IV цього Кодексу - дохід у вигляді позитивної різниці між доходом, отриманим платником податку від проведення операцій з цінними паперами з урахуванням курсової різниці, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, та витратами на придбання таких інвестиційних активів.

Відповідно до підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

За змістом положень підпункту 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов`язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

За нормами підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПК України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об`єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9-4 розділу XX цього Кодексу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

З урахуванням наведених положень закону обов`язок декларування в поточному році отримання інвестиційного прибутку за попередній звітний період виникає у платника податку виключно у разі відчуження (продажу) інвестиційного активу протягом такого звітного періоду.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «БОНУСМЕДІКУС» (код ЄДРПОУ 40360118) станом на 12.03.2026 протягом періоду з 21.11.2019 (дата набуття ОСОБА_1 частки у статутному капіталі) до 24.08.2022 склад засновників (учасників) ТОВ «БОНУСМЕДІКУС» не змінювався, реєстраційні дії щодо зміни складу засновників внесені до Реєстру 24.08.2022 та 29.08.2022 (а.с.14-16).

Згідно з наданої позивачем копії акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНУСМЕДІКУС» (код ЄДРПОУ 40360118) від 18.08.2022 у зв`язку з укладеним договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «БОНУСМЕДІКУС» від 17.08.2022 сторони оформили передачу ОСОБА_1 своєї частки у статутному капіталі ТОВ «БОНУСМЕДІКУС» ОСОБА_2 , яка у грошовому еквіваленті становить 3200000,00 грн (а.с.17).

Отже, фактична зміна складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНУСМЕДІКУС» та отримання позивачем інвестиційного доходу мала місце у 2022 році, а не у 2021 році. Висновки акта перевірки спростовуються наведеними вище доказами.

Окрім того, з додатку до листа ДПС України листом від 23.07.2024 №21187/7/99-00 24-05-07 (вх. від 23.07.2024 №1974/8) з відомостями з інформаційно-комунікаційних систем ДПС України щодо Коломійця вбачається про дату реєстраційної дії 29.08.2022, що не враховано відповідачем при перевірці (а.с.40). Така ж інформація міститься і в даних ІС «Податковий блок» контролюючого органу (а.с. 12 зворот - 13).

Посилання представника відповідача на те, що позивач і в 2022 році не задекларував такий дохід суд не бере до уваги, бо перевірка обмежувалася періодом з 01.01.2021 по 31.12.2021 і обставини декларування позивачем доходів у 2022 році у встановленому законом порядку контролюючим органом не перевірялося.

Враховуючи встановлені обставини суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні законні підстави для донарахування позивачу сум грошового зобов`язання за 2021 рік по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 576000,00 грн та військовому збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, в розмірі 48000,00 грн, відтак оскаржувані ППР від 15.01.2026 № 00007772405 та № 00007792405 є протиправними та підлягають скасуванню. Позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Звертаючись до суду із позовною заявою, позивач сплатив судовий збір у сумі 4992,00 грн, що підтверджується квитанціями від 20.03.2026 та 02.04.2026 (а.с.18, 24).

У зв`язку із задоволенням позову, відповідно до частини першої статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4992,00 грн.

Також представником позивача заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. Представник відповідача вказує, що такі витрати є завищеними, не відповідають складності справи та обсягу необхідних робіт по їх супроводженню.

Вирішуючи питання наявності підстав для стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах №640/3098/20 та №160/6762/21, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суду надано копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 06.03.2026, укладеного між Клієнтом ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Сила права»; додатку до цього договору, акта обсягу наданої правничої допомоги від 07.05.2026.

За умовами договору про надання правової допомоги від 06.03.2026 Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснювати захист, представництво інтересів Клієнта в Тернопільському окружному адміністративному суді, Восьмому апеляційному адміністративному суді, Верховному Суді, та інших судах, державних органах, установах, недержавних організаціях у справі (справах) щодо оскарженні дій, рішень Державної податкової служби України, в т.ч. її територіальних підрозділів, стягнення коштів з Клієнта, на умовах і в порядку, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору (пункт 1.1 договору).

У розділі 4 договору визначений порядок розрахунків. На визначення розміру гонорару Адвокатського об`єднання впливають строки вирішення спору, ступінь важкості справи, обсяг правової допомоги, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта та умов цього Договору. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару Адвокатського об`єднання. Клієнт зобов`язаний протягом оплатити гонорар в розмірі, визначеному сторонами в додатку до цього Договору. За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі Сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднання правової допомоги і її вартість. Оплата за цим Договором є гонораром Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги та поверненню не підлягає.

У додатку до договору сторони обумовили, що за одну годину представництва в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, Клієнт сплачує Адвокатському об`єднання гонорар у розмірі 1000 грн. Загальний розмір гонорару залежить від кількості затрачених адвокатом Адвокатського об`єднання годин по даній справі, але в будь-якому випадку не може бути меншим 10000 грн.

В акті обсягу наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги від 06.03.2026, складеному 07.05.2026, вказаний опис робіт, виконаних адвокатом, а саме: формування правової позиції, підготовка та подання позовної заяви 8 год вартість 8000,00 грн, збір доказів 2 год 2000 грн, всього 10000 грн.

При вирішенні питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд виходить із того, що у даному випадку заявлені до оскарження ППР відповідача на суму 624 000,00 грн, що перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн х 80 = 266 240 грн), що зумовило здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Водночас зміст спірних правовідносин та встановлені у справі обставини не свідчать про її складність. А тому враховуючи значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання кожної із послуг, підготовлені у справі заяви по суті справи, суд, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення представника відповідача співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Розмір правничої допомоги, заявлений позивачем, завищений та не відповідає обсягу наданих адвокатом юридичних послуг.

Отже, до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС на користь позивача підлягають судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн, решту витрат має нести позивач.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 134, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Тернопільській області № 00007772405 від 15.01.2026, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 576 000,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Тернопільській області № 00007792405 від 15.01.2026, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 48 000,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на суму 8992,00 грн (вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто дві грн 00 коп.), у тому числі по сплаті судового збору у сумі 4992,00 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління ДПС у Тернопільській області, вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46003, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу в ЄДРПОУ 44143637.

Повний текст рішення складений і підписаний 19 червня 2026 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.