Ухвала суду № 137551930, 19.06.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 червня 2026 р. Справа № 480/7219/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Прилипчука О.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сидорука А.І. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській обл.), в якій просить суд:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2018 з сум грошового забезпечення, відповідно до вимог Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704, яка набрала чинності з 01.03.2018, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, установлених законодавством та зазначених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.11.2020 № 52135 та з урахуванням фактично виплачених сум, а також відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №52135 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, що враховується для перерахунку пенсії з 01.04.2019. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 №52135, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

В подальшому, до суду надійшла заява ОСОБА_1 від 23.05.2026 № 05/44 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

У зв`язку з відрахуванням зі штату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 на підставі Указу Президента України № 164/2026 від 24.02.2026 та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 за № 11-ОС та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву розподілено судді Сидоруку А.І.

Ухвалою суду від 28.05.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Сидорука Антона Івановича у справі №480/7219/21 відмовлено (суддя Кунець О.М.).

Ухвалою суду від 17.06.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Сидорука Антона Івановича у справі №480/7219/21 відмовлено (суддя Прилипчук О.А.).

19.06.2026 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла третя заява про відвід головуючого судді Сидорука А.І.

В обгрунтування доводів поданої заяви заявник зазначив, що у провадженні Сумського окружного адміністративного суду перебуває справа № 480/7219/21 за його заявою від 23.05.2026 р. № 05/44 про встановлення судового контролю за виконанням судової ухвали від 21.04.2026 р. щодо стягнення з ГУ ПФУ заборгованості з військової пенсії.

Відповідно до статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

«Суд» у диспозиції частини 1 статті 382 КАС України за усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду означає саме конкретного суддю (або колегію суддів), який безпосередньо ухвалив базове судове рішення, що підлягає виконанню.

Заявник вважає, що відповідно до ухвали судді Шевченко І.Г. від 21.04.2026 року, оскільки зміну способу виконання та стягнення боргу в розмірі 137 647,18 грн здійснено одноособово суддею Шевченко І.Г., контроль за її виконанням та накладення штрафів за її ігнорування за законом має здійснювати виключно цей же суддя.

Згідно з імперативними Постановами Великої Палати Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 9901/174/20 та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 560/6090/23, питання судового контролю не є новим публічно-правовим спором і не може передаватися іншому судді (Сидоруку А.І.) за процедурою загального автоматизованого розподілу.

Передавання матеріалів Сидоруку А.І. за наявності повноважень у головуючого судді Шевченко І.Г. є істотним порушенням процесуального права та штучним виведенням справи з-під належного суду. Умисне нехтування Сидоруком А.І. обов`язковими правовими позиціями вищої судової інстанції є кримінальним правопорушенням, передбаченим частиною 3 статті 382 КК України (Невиконання судового рішення), що повністю виключає його легітимність та безсторонність у справі.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою, в якій просить:

1. Прийняти дану заяву до розгляду та задовольнити відвід головуючому судді Сидоруку А.І. у справі № 480/7219/21 .

2. Негайно зупинити розгляд Заяви про встановлення судового контролю від 23.05.2026 року суддею Сидоруком А.І. до вирішення питання про його участь у встановленому ст. 381-1 КАС порядку.

3. Відвести суддю Сумського окружного адміністративного суду Сидорука А.І. від розгляду справи № 480/7219/21 за моєю заявою про встановлення судового контролю у зв`язку з невиконанням норми прямої дії ст. 19 Конституції України та судової практики ЄСПЛ, порушенням ст. 2, 36, 39, 40 КАС, умисним невиконанням ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів, його протиправним призначенням для розгляду контролю, спливом імперативного 10-денного строку його повноважень на розгляд вказаної заяви, повною втратою процесуальної компетенції та передати справу належному судді який приймав судове рішення що потребує судового контролю - судді Шевченко І.Г.

4. Дану заяву розглянути за особистої участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у зв`язку з перебуванням в евакуації.

Згідно з ч. 3 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з ч. 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою суду від 19.06.2026 заяву ОСОБА_1 від 18.06.2026 про відвід судді визнано необґрунтованою. Відповідно до ст.40 КАС України передано заяву про відвід судді для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України.

Заява про відвід судді Сидорука А.І. у вказаній справі була розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Прилипчуку О.А.

За приписами п. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Ухвалою суду від 19.06.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд заяви про відвід судді у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в режимі відеоконференції відмовлено.

Перевіривши доводи заяви про відвід судді, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 36 КАС України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Так, зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Частиною 4 вказаної статті встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Судом встановлено, що заява про відвід мотивована тим, що оскільки зміну способу виконання та стягнення боргу в розмірі 137 647,18 грн здійснено одноособово суддею Шевченко І.Г. (ухвала судді від 21.04.2026 року), контроль за її виконанням та накладення штрафів за її ігнорування за законом має здійснювати виключно цей же суддя.

Отже, фактично позивач не погоджується із автоматизованим розподілом судової справи між суддями.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заяви та наявності підстав для її задоволення, суд зазначає, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, яку згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права.

Так, у справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

У даному випадку, належних правових обґрунтувань, які б свідчили про наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та безсторонності судді Сидорука А.І. при розгляді заяви про встановлення судового контролю у справі № 4807219/21, з доводів заяви про відвід судом не встановлено.

За своєю суттю, заявлений позивачем відвід головуючому судді у даній справі фактично мотивований незгодою з автоматизованим розподілом судової справи між суддями, що не може бути підставою для відводу судді на виконання ч.4 ст.36 КАС України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Сидорука А.І. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 36-41, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Сидорука Антона Івановича у справі №480/7219/21 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя О.А. Прилипчук