Ухвала суду № 137551633, 19.06.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/9171/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бевзи В.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 у даній справі ухвалено наступне:

"Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011. ідентифікаційний код 00034051) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора у невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.12.2024 по 06.06.2024 - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період ОСОБА_1 із визначенням розміру грошового забезпечення за шість місяців у загальній сумі 544479,9 грн. (п`ятсот сорок чотири тисячі чотириста сімдесят дев`ять гривень 90 коп).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити".

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 у цій справі ухвалено:

"Апеляційну скаргу Офіса Генерального прокурора - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 по справі № 440/9171/25 - змінити виклавши абзац 3 резолютивної частини рішення в такій редакції:

"Стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період ОСОБА_1 із визначенням розміру грошового забезпечення за шість місяців у загальній сумі 94 476,28 грн".

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 по справі № 440/9171/24 - залишити без змін".

03.06.2026 позивачу видано виконавчий лист.

Згідно зі ч. 1, ч. 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. У заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Згідно зі частиною першою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини п`ятої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

З огляду на викладене, заява позивача про встановлення судового контролю у справі підлягає вирішенню в порядку письмового провадження.

Розглянувши подану заяву та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.

Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України визначені загальні та спеціальні способи судового контролю.

Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому статтями 287 та 382 КАС України, а спеціальний - закріплений у статті 383 цього Кодексу.

Так, згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.07.2018 у справі №235/7638/16-а.

Судовий контроль підлягає імперативному встановленню за заявою стягувача тільки у певній категорії справ: у справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника.

Дана справа не відносить до категорії справ, в яких імперативно суд встановлює судовий контроль за заявою особи.

Вказане є достатньою та самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Разом з цим, суд враховує, що у силу частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Так, рішення суду у цій справі набрало законної сили 03.03.2026, а 03.06.2026 позивачу видано виконавчий лист.

Суд зауважує, що подана ініціатором звернення заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі не містить відомостей про те, що у загальному порядку виконання судового рішення вжиті всі можливі та необхідні заходи під час примусового виконання рішення суду, але такі заходи не дали очікуваного результату.

Проте, відповідно ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Так, матеріали справи наразі не містять відомостей про вжиття державним виконавцем заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" з метою примусового виконання рішення суду.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач відмовляється виконати рішення суду, у відповіді відповідача зазначені відомості про те, що позивач надала виконавчі листи без електронного цифрового підпису.

Позивач також не надала докази відкриття виконавчого провадження за виданими виконавчими листами.

Позивач не позбавлений права звернутись до суду щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в порядку статті 383 КАС України.

А тому, суд не знаходить достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання.

За таких обставин, у задоволенні заяви про встановлення судового контролю належить відмовити.

Керуючись статтями 248, 256, 372, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя В.І. Бевза