Рішення № 137551459, 19.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10344/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» (вул. Солом`янська, буд. 11, м. Київ, 03110, код ЄДРПОУ 40929000) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці, у якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2026/000032/1 від 07.02.2026;

визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2026/000046 від 07.02.2026.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою митного оформлення товару поставленого відповідно до договору поставки товару від 01.04.2024 №AUG-00D/5, Позивачем (в особі ТОВ «Технологічна експедиція) було подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 26UA500580001042U0, в якій було визначено для митного оформлення товари. Після надання основних та додаткових документів, Позивач просив прийняти визначену у митній декларації № 26UA500580001042U0 вартість товару.

Однак, 07.02.2026 року Відповідачем було винесено картку відмови №UA500580/2026/000046 в митному оформленні (випуску) товарів, а також прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2026/000032/1, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до ст. 64 Митного кодексу України.

Позивач вважає прийняте рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправними, такими, що порушують його права і законні інтереси, у зв`язку з чим вони мають бути скасовані.

Щодо застосування відповідачем резервного методу щодо товару поданого до митного оформлення, позивач зазначає, що ним при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої митної вартості за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України. Більш того, на запит Відповідача були надані додаткові документи, які підтверджують визначення митної вартості наданих для митного оформлення товарів відповідно до законодавства України. Отже, на думку позивача, він під час митного оформлення товарів надав документи, що містять необхідні відомості для визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору.

Позивач також не погоджується з висновками Відповідача, якими останній обґрунтовує оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, та зазначає, що аргументи митниці не можуть братися до уваги та слугувати підставою для коригування митної вартості товару.

Ухвалою суду від 14.04.2026 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також витребувано з Одеської митниці належним чином засвідчені копії документів, які були підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості №UA500580/2026/000032/1 від 07.02.2026 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2026/000046 від 07.02.2026.

07.01.2026 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов разом з документами на виконання ухвали суду від 14.04.2026 року.

Згідно відзиву, відповідач вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) ІМ 40 ДЕ № 26UA500580001042U0 від 03.02.2026, відповідно до якої за умовами поставки DPU на митну територію України надійшов товар ТОВ «ДАНН.».

Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

07.02.2026 разом з листом №54118/1 ТОВ "ДАНН" додатково надано у підтвердження заявленої митної вартості: прайс продавця від 21.01.2026 №б/ н; копію митної декларації країни 5 відправлення від 02.12.2025 №310120251202517123; комерційні пропозиції б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 02.02.2026 №63/26, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника. 07.02.2026 листом №54118/2 імпортер повідомив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів та відмову від подання інших документів згідно вимог ч.2-3 ст.53 МКУ у 10-денний термін. Як зазначив відповідач, попри надання додаткових документів, вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ.

Отже, як зазначає відповідач, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) ІМ 40 ДЕ № 26UA500580001042U0 від 03.02.2026 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Відповідач зауважив, що у відношенні товарів застосували резервний метод.

На переконання відповідача, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA500580/2026/000032/1 від 07.02.2026 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500580/2026/000046 від 07.02.2026 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ДАНН.».

30.04.2026 року до суду від представника Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 08.06.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Інших заяв по суті під час розгляду справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

У ході здійснення господарської діяльності Позивача між ТОВ «ДАНН.» (Покупець) та «ALLTAG UND GERATETECHNIK GMBH» (Продавець) 01.04.2024 року було укладено контракт на поставку № AUG-00D/5, відповідно до предмету якого Продавець зобов`язується передати у зумовлені строки Покупцеві Товар та документи, що відносяться до нього, Покупець зобов`язується прийняти такий товар і сплатити Продавцю за нього обумовлену грошову суму.

Відповідно п. 1.4. Договору № AUG-00D/5, детальний опис товару, що поставляться, його кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються Сторонами у відповідних Специфікаціях.

Сторони погоджують та визначають обсяги та асортимент Товару у Специфікаціях, які з моменту підписання Сторонами є невід`ємною частиною цього Договору. Продавець зобов`язаний поставити Покупцю Товар належної якості в обумовленій Специфікацією кількості (п.п. 3.1., 3.2. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору загальна сума Договору складається із суми вартості Товару зазначеного у всіх погоджених Сторонами Специфікаціях та орієнтовно складає 5 000 000.00 доларів США.

Договір набуває чинності після його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє протягом 3 (трьох) років, але в будь-якому випадку до виконання Сторонами своїх зобов`язань згідно даного Договору (п. 8.1. Договору).

17.12.2024 р. укладено додаткову угоду №2 до договору поставки №AUG-00D/5 від 01.04.2024, якою змінено найменування Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавця.

04.08.2025 р. укладено додаткову угоду №5 до договору поставки №AUG-00D/5 від 01.04.2024, якою змінено реквізити Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавця.

На виконання умов Договору № AUG-00D/5 було виставлено Інвойс № 280/01/2026 від 22.01.2026 року, яким сторони узгодили номенклатуру, ціну та кількість Товару. Так, загальна вартість товару становить 1470,48 доларів.

Також було складено специфікацію № 54118 від 22.01.2026 року до Договору, якою сторонами було погоджено поставку на територію України визначені товари.

Відповідно до п. 2 специфікації, ціни розраховані на умовах DPU Chernivtsi (відповідно до Incoterms 2020). Ціна товару обумовлена у специфікації є остаточна та зміні після підписання не підлягає. Умови поставки: DPU Chernivtsi.

З метою митного оформлення імпортованого товару декларантом позивача до Одеської митниці подано митну декларацію № 26UA500580001042U0 від 01.12.2025 року на поставлені товари, а саме:

Товар 1. Вироби санітарно-технічного призначення з пластмас. Лійка душова-6500шт.Торговельна марка : ARMATAКраїна виробництва : CNВиробник : SHENZHEN SANITARE PLUMBINGTECHNOLOGY CO.,LTD.

Товар 2. Фітинги з пластмас, призначені для постійного встановлення вжитлових приміщеннях. Кронштейн для душу -3000шт.Торговельна марка : MIXXUSКраїна виробництва INTERNATIONALTRADE CO LTD.

Товар 3. : CNВиробник : WENZHOU TIANZHE Вироби з пластмас. Втулка для циркуляційного насосу-17274шт.Торговельна марка : KOERКраїна виробництва : CNВиробник : ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARETECHNOLOGY CO.,LTD.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи:

пакувальний лист (Packing List) № 280/01/2026 від 22.01.2026;

рахунок фактура (інвойс) (Commercial Invoice) № 280/01/2026 від 22.01.2026;

коносамент (Bill of Lading) № UTRUST25112514A від 02.12.2025;

автотранспортна накладна (Road consignment note) №54118/54120(53697) від 28.01.2025;

декларація про походження товару (Declaration of origin) - інвойс № 280/01/2026 від 22.01.2026;

Статус особи, яка подає митну декларацію № 2;

договір поставки № AUG - 00D/5 від 01.04.2024;

додаткова угода № 2 від 17.12.2024 до договору поставки № AUG - 00D/5 від 01.04.2024;

додаткова угода № 5 від 04.08.2025 до договору поставки № AUG - 00D/5 від 01.04.2024;

специфікація № 54118 від 22.01.2026 до договору поставки № AUG - 00D/5 від 01.04.2024;

договір про надання послуг митного брокера № ТЕ 19042025/1 від 19.04.2025.

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме:

1) Оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія), відправник NINGBO HUANYU SANITARY WARE LIMITED (Китай), виробники різні (Китай), торговельні марки KOER, ARMATA, MIXXUS . Згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту згідно п.3.1. Водночас, у специфікації №54118, згідно якої сформована оцінювана партія товарів, - відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик (наприклад, матеріал виготовлення товару №1 «лійка душова») та артикулів, що свідчить про недостовірність декларування відомостей про товар, які, в свою чергу, мають безпосередній вплив на формування ціни такого товару та визначення його митної вартості. Зазначене не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині обов`язку декларанта подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а також частини 21 статті 58 МКУ Використані декларантом відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Згідно ч.8 статті 264 Кодексу з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант та митний представник несуть відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

У графі 31 ЕМД декларантом зазначені наступні відомості щодо виробника та торгівельної марки: товар №1: SHENZHEN SANITARE PLUMBING TECHNOLOGY CO.,LTD, ТМ ARMATA. товар №2: WENZHOU TIANZHE INTERNATIONAL TRADE CO LTD, ТМ MIXXUS. товар №3: ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO.,LTD, ТМ KOER. При цьому жодний основний комерційний документ згідно ч.2 статті 53 МКУ: контракт, додаток до контракту, інвойс не містить відомості про заявлених виробників та торгівельних марок, які безпосередньо впливають на заявлену митну вартість товарів. Передбачені п.3.3 Договору якісні документи, що можуть містити відомості про якісні характеристики товарів (сертифікат якості, паспорт безпеки), в т.ч. видані виробниками або містити відомості про заявлених виробників та торгівельні марки не подавались декларантом до митного оформлення. Сертифікат про походження товарів та/або декларація про походження з відповідними відомостями також забезпечено подання декларантом до митного оформлення.

2) Згідно наданих документів Продаж Продавцем Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) оцінюваної партії товарів здійснено 22 січня 2026 року шляхом укладання Додаткової угоди до контракту Специфікації №54118, підписання продавцем комерційного рахунку №280/01/2026 та пакувального листа 280/01/2026 датованими в один день. Але, на цей момент оцінювана партія товарів вже була відправлена 2 грудня 2025 року з порту Нінгбо китайською компанією вантажовідправником NINGBO HUANYU SANITARY WARE LIMITED по маршруту Нінгбо-Констанца (Румунія) із відбуттям з порту Китаю. На цей момент операції з фактичного продажу оцінюваних товарів не відбулось, що ставить під сумнів достовірність інформації щодо заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів.

3) Відповідно до положень міжнародного законодавства коносамент це документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, засвідчує прийняття вантажу до перевезення, підтверджує укладання договору перевезення, підписується капітаном судна або іншими представниками, що підтверджує факт передачі вантажу для перевезення. Таким чином, поданий до митного оформлення коносамент від 02.12.2025 № UTRUST25112514A без підпису капітана судна або іншого представника перевізника не може підтверджувати факт прийняття оцінюваних товарів до перевезення, а також відомостей, що в ньому зазначені.

4) Заявлені комерційні умови поставки DPU Чернівці, що означає Продавець доставляє товар у зазначене місце призначення та розвантажує його. У наданому коносаменті зазначено маршрут слідування товару NINGBO (Китай) CONSTANTA (Румунія). Також, в наданій CMR № 54118/54120(53697) наявні відомості про перевантаження товару з морського (з контейнеру HASU5207851) на автомобільний транспорт BH9071HX/BH4764XG та подальше транспортування з румунського порту CONSTANTA через п/п Орлівка до м. Одеси, а далі до місця вивантаження м.Чернівці українською транспортної кампанії ТОВ "ОМ-ТРАНССЕРВІС". Також слід відмітити, що з огляду на маршрут транспортування товару (NINGBO (Китай) - CONSTANTA, ROMANIA Одеса, Україна), експедитором в порту CONSTANTA здійснені послуги з розвантаження, перевантаження та обробки товару, пов`язану з його транспортуванням. Разом з тим, документальне підтвердження зазначених послуг на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України не включено декларантом. Таким чином, заявлені умови поставки документально не підтверджуються поданими до митного оформлення транспортними документами та позбавляють митні органи здійснити їх перевірку та обчислення. Відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, додаються такі складові митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Наразі, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару.

5) У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу, за наявності - такі витрати теж додаються до ціни товару (п.7 ч.10 ст.58 МКУ). Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо достовірності поданих документів та заявлених декларантом складових митної вартості.

6) Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно умов пункту 4 Специфікації 54118 від 22.01.2026 Оплата товару 4 здійснюється Покупцем не пізніше 45 днів після отримання товару. Враховуючи, що отримання український перевізником товару згідно ЦМР в порту Констанца 28 січня 2026 року заявлений рівень вартості не обчислюється як ціна, що фактично сплачена.

7) Митну декларацію країни відправлення із відомостями щодо вартості, асортименту товарів, вагових характеристик, їх кількості, умов поставки, даних щодо відправника, отримувача, реквізитів договору (інвойсу), коносаменту, що документально підтверджують факт експорту товарів декларантом не подано до митного оформлення при наявності в пакеті документів зазначеного документу.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, з урахуванням п.3 ст. 53 МКУ, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Повідомлено, що згідно п.6 ст. 53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару у строк 10 днів.

07.02.2026 разом з листом №54118/1 ТОВ "ДАНН" додатково надано у підтвердження заявленої митної вартості: прайс продавця від 21.01.2026 №б/н; копію митної декларації країни відправлення від 02.12.2025 №310120251202517123; комерційні пропозиції б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 02.02.2026 №63/26, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника. 07.02.2026 листом №54118/2 імпортер повідомив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів та відмову від подання інших документів згідно вимог ч.2-3 ст.53 МКУ у 10-денний термін.

За результатами розгляду додатково наданих документів митний орган зазначив в оскаржуваному рішенні про наступне. Наданий до митного оформлення прайс-лист Продавця Alltag und Geratetechnik AG від 21.01.2026 на умовах поставки EXW не містить виробника/виробників, торгівельні марки, артикули товарів, якість або фізичний склад товару, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, число, з якого дані ціни вводяться в дію та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Прайс-лист від 21.01.2026 містить виключно перелік товарів заявлених за ЕМД 26UA500580001042U0. При цьому, згідно баз даних Одеської митниці ТОВ "ДАНН" імпортовано від заявленого продавця дуже широкий асортимент товарів. Відповідно до вимог п.1 ч.4 статті 54 МКУ Митним органом здійснено контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Згідно цін прайс-листа встановлено, що фактурна вартість оцінюваної партії товарів на умовах поставки EXW Китай складає 1202,74 долСША. Надані комерційні пропозиції заявлених китайських виробників складені виключно українською мовою, не містять належних реквізитів документа: дати реєстрації, номеру, підпису/печатки уповноваженого представника. Надані комерційні пропозиції не містять відомостей про виробників товарів та їх торгівельних марок, артикули, якість товару (за необхідності), и передбачені системи знижок, и умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів; інформація про покупця або покупців кому адресовані комерційні пропозиції. Враховуючи зазначене, додатково надані комерційні пропозиції та прайс-лист не можуть розглянуті як документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість, навпаки свідчать про невірно розраховане числове значення заявленої митної вартості згідно п.1,2 ч.6 статті 54 МКУ.

Всупереч вимог положень ст.254 МКУ, п.2.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.12 №631 декларантом надано експорту декларацію без перекладу українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. У графі Реквізити контракту експортної МД Китаю зазначені реквізити документу, який не подано до митного оформлення. Крім того, у експортній МД вказано порт відправлення Nansha New port, відмінний від зазначеного в поданому коносаменті NINGBO, що свідчить про наявність перевантажень протягом маршруту прямування до кордону України, а також про наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення.У графі «Регіон/краіна торгівлі» зазначено-Сінгапур. Зазначені відомості не заявлені до митного оформлення та можуть свідчити про наявність інших посередників зовнішньоекономічної діяльності.

Експортна митна декларація датована 02.12.2025 із відомостями про Alltag und Geratetechnik AG, документи видані Alltag und Geratetechnik AG датовані пізніше - 22.01.2026. Зазначене свідчить про наявність невідповідностей відомостей у товаросупровідних документах, які не спростовані декларантом, інших наявність додаткових домовленостей, відомості про які документально не надані та не підтверджені. Наданий до митного оформлення висновок Науково-дослідного інститут судових експертиз та оцінки 63/26 від 02.02.2026 не може слугувати як документ, що підтверджує заявлений рівень митної вартості через невідповідність вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності.

Експертний висновок не містить яким саме метод оцінки дослідження використаний (із наведених), не містить відомостей щодо аналізу і порівняння з цінами на подібні товари, не наведено відповідних розрахунків, джерел інформації, які використовувались, та не надано додатків з копіями вихідних даних. Експертне дослідження ґрунтується виключно на інформації імпортера, документах імпортера, навіть без зазначення комерційних умови поставки згідно міжнародних правил торгівлі Інкотермс.

07.02.2026 року Одеська митниця Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2026/000032/1, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме, митну вартість товару №1 з 1,41дол.США/кг скориговано до рівня 2,82дол.США/кг (МД 26UA209170009544U6 від 06.02.2026 товар «лійка душова та лінійний трап з пластмаси. Торговельна марка Qtap. Виробник: WENZHOU KALUD SANITARY WARE CO., LTD. Країна виробництва: CN» вагою 1086 кг за ціною угоди); Митну вартість товару №2 з 1,2дол.США/кг скориговано до 1,67 дол.США/кг(МД 26UA209170003492U1 від 16.01.2026 товар «кріплення для труб. Торговельна марка: KOER. Виробник:A&H TRADING CO., LTD. Країна виробництва: CN, вагою 7988 кг за ціною угоди); Митну вартість товару №3 з 1,6дол.США/кг скориговано до 2,36 дол.США/кг(МД 25UA100230018732U1 від 01.09.2025 товар «хомут пластиковий. Торговельна марка: LumiVargo. Виробник: LUMIO GLOBAL LIMITED. Країна виробництва: CN, вагою 650,8 кг за ціною угоди).

Вважаючи протиправним та необґрунтованим Рішення про коригування митної вартості та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи містять розбіжності, та у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі) не містяться дані про числові значення такої складової митної вартості, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.

Щодо того, що в специфікації №54118 відсутня інформація щодо торгівельної марки, виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, суд зазначає наступне.

Відповідно п. 1.4. Договору, детальний опис товару, що поставляться, його кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються Сторонами у відповідних Специфікаціях.

Відповідно до п. 3.1-.3.2 Договору сторони погоджують та визначають обсяги та acoртимент Товару у Специфікаціях, які з моменту підписання Сторонами є невід`ємною частиною цього Договору. Продавець зобов`язаний поставити Покупцю Товар належної якості в обумовленій Специфікацією кількості.

Суд встановив, що відповідно до специфікації №54118 до договору поставки, сторонами договору узгоджено поставку конкретного переліку товарів, зазначені назви цих товарів, вказана кількість кожного товару, ціна та загальна вартість.

З наведеного слідує, що специфікація складена у відповідності до умов договору та містить ту інформацію, яка передбачена умовами договору, а саме: обсяг та асортимент товару.

Щодо конкретної характеристики придбаного товару, матеріалами справи підтверджено, що митному органу разом із митною декларацією був наданий пакувальний лист (Packing List) № 280/01/2026 від 22.01.2026, який містить інформацію про виробника та торгову марку товару. Також наведена інформація зазначена у митній декларації поданій до митного оформлення.

Суд також погоджується з позицією позивача, що інвойс є фінансовим документом, що фіксує факт зобов`язання з оплати, і відсутність назви бренду та виробника у тексті контракту, інвойсу не є підставою для відмови у застосуванні 1-го методу визначення митної вартості згідно зі ст. 58 МКУ.

Також відповідач в оскаржуваному рішенні вказує, що на момент відвантаження товару, товар ще не був проданий ТОВ "ДАНН.", що ставить під сумнів достовірність інформації щодо заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів.

З приводу вказаного суд зазначає, що оформлення інвойсу після фактичного відвантаження товару є звичайною практикою. Це пов`язано з тим, що остаточна вартість товару може визначатися після завершення всіх логістичних операцій, включаючи транспортування та розвантаження.

Суд враховує посилання позивача на коносамент №UTRUST25112514А від 02 грудня 2025 року, у якому, у графі Consignee (Отримувач) прямо зазначено LLC «DANN» (код 40929000), що є підтвердженням, що на момент виходу судна з порту відправлення товар вже був чітко адресований українському покупцю в межах існуючих домовленостей із продавцем Alltag und Geratetechnik AG. Суд також враховує, що оформлення Специфікації № 54118 та Інвойсу та Пакувального листа датою 22.01.2026 є стандартною практикою для операцій із залученням торгових посередників (трейдерів) та при тривалих морських перевезеннях. Між виходом судна з Китаю та прибуттям у порт Констанца (Румунія) проходить понад 50 днів. Продавець (швейцарська компанія) фіналізує комерційні розрахунки та виписує остаточні рахунки на етапі наближення вантажу до митного кордону України або під час його перевалки. Суд погоджується зі стороною позивача, що стаття 58 МКУ визначає митну вартість як ціну, що сплачена або підлягає сплаті, і не встановлює вимоги, щоб дата інвойсу збігалася з датою фізичного відвантаження від виробника.

Щодо зауважень митного органу до коносаменту, у зв`язку з тим, що на ньому відсутній підпис капітана суд враховує, що наданий до митного органу коносамент є телекс-релізом (Telex Release) оригіналу коносамента від № UTRUST25112514A від 02.12.2025. Оскільки коносамент був виданий в електронній формі за допомогою телекс-релізу, то вказані обставини виключають можливість проставлення відміток (підпису капітана) на коносаменті. Отже, такі посилання контролюючого органу є безпідставними.

Коносамент містить усі необхідні відомості, зокрема номер контейнера HASU5207851, номер пломби CN6119780, назву судна MAERSK CAMPTON та дату відправлення 02.12.2025. У графі "Consignee" (Одержувач) чітко вказано LIMITED LIABILITY COMPANY «DANN», а на самому документі міститься відмітка про випуск вантажу: "CARGO RELEASED TO LIMITED LIABILITY COMPANY "DANN", що є кінцевим підтвердженням виконання перевізником своїх зобов`язань. Отже, наданий Коносамент № UTRUST25112514A є належним транспортним документом, який у поєднанні з іншими документами поданими до митного оформлення підтверджує факт прийняття товару до перевезення та відомості, що в ньому зазначені.

Щодо твердження про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару, суд зазначає, що відповідно до умов поставки DPU (Delivered at Place Unloaded) згідно Інкотермс, продавець несе всі витрати та ризики до моменту доставки та розвантаження товару в місці призначення. Умови поставки DPU не вимагають, щоб усі етапи транспортування були відображені в одному транспортному документі, особливо коли доставка здійснюється мультимодально, із залученням декількох перевізників, етапів переміщення. Умови DPU передбачають повне покриття витрат на доставку до місця розвантаження продавцем. Витрати, що виникають у проміжних логістичних пунктах, є частиною зобов`язань продавця за договором і враховані у вартості товару.

Щодо відсутності документів про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України суд зазначає, що страхування вантажу в рамках DPU не є обов`язковим.

Страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, подаються декларантом для підтвердження митної вартості лише у випадках, якщо здійснювалось страхування, про що зазначено в п.8 ч.3 ст.53 МК України.

Отже, позивач не підтвердив витрати на страхування товару, адже відповідно до умов поставки DPU, ані продавець, ані позивач не мали жодних зобов`язань щодо страхування спірного товару, а відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції.

Зважаючи на вказане, суд відхиляє доводи відповідача, щодо відсутність у наданих до митного оформлення документах інформації про додавання страхування до складових митної вартості.

Щодо твердження митного органу про те, що заявлена вартість не може вважатися «ціною, що фактично сплачена» через наявність відстрочення платежу суд вважає помилковими, з огляду на положення ст. 49 МК України, відповідно до якої митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Також суд акцентує увагу на положеннях п. 4 ст. 58 МК України, відповідно яких до митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Крім цього суд звертає увагу, що в постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/329/17, Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

В постанові від 11 червня 2019 року по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Твердження митного органу про неподання митної декларації країни відправлення суд не приймає до уваги, оскільки матеріалами справи підтверджено, що експортна митної декларація КНР № 310120251202517123 від 02.12.2025 була надана митниці у складі загального пакету документів. Вказана обставина визнається і самим митним органом в оскаржуваному рішенні, оскільки відповідач здійснює аналіз цього документу.

Крім того, суд відхиляє посилання відповідача на те, що в прайсі продавця від 21.01.2026, відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, артикулів товарів, якість або фізичний склад товару, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, число, з якого дані ціни вводяться в дію та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

По-перше, прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів. По-друге, прайс-лист уявляє собою довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. По-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.

Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Верховний Суд в постанові від 25.06.2020 року по справі №П/811/687/16 зауважив, що прайс-лист не є обов`язковим документом, що передбачений частиною другою статті 53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару.

У постанові від 24.01.2019 року по справі №826/2277/16 Верховний Суд вказав, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому Митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

Відтак, вищевказані зауваження відповідача стосовно форми та змісту прайс-листа суд вважає такими, що не впливають на визначення митної вартості товару.

З цих же підстав суд не приймає доводи відповідача щодо відсутності у комерційній пропозиції дати реєстрації, номеру, підпису/печатки уповноваженого представника, а також щодо посилань на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар без зазначення торговельної марки в експертному дослідженні.

Так, комерційна пропозиція - це документ довільної форми продавця інформаційного характеру, який не може слугувати підставою для коригування митної вартості та в розумінні ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Крім того, суд наголошує, що експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України. Таким чином, експертний висновок має виключно інформаційний характер і зазначена в ньому інформація не може слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Щодо зауважень митного органу стосовно відомостей зазначених в експортній декларації, суд погоджується з позивачем, що в експортній МД КНР вказуються реквізити внутрішнього контракту між китайським виробником (NINGBO HUANYU) та експортером/трейдером (Alltag und Geratetechnik AG). Стосовно твердження митниці про наявність "інших коносаментів" через зазначення порту Nansha в декларації та Ningbo у коносаменті суд враховує пояснення позивача, що Порт Ningbo це фактичний порт завантаження (Port of Loading), що зафіксовано в коносаменті № UTRUST25112514A. Nansha (Guangzhou) це пункт митного оформлення або порт виходу, зазначений у системі митниці КНР. В обох документах фігурує той самий номер контейнера HASU5207851, номер пломби та ідентична вага (3669,252 кг). Це виключає будь-яку можливість підміни товару або наявність "прихованих" перевезень. Щодо різниці в датах між експортною МД (02.12.2025) та комерційним інвойсом (22.01.2026), суд враховує, що така розбіжність зумовлена тривалістю морського переходу, адже судно MAERSK CAMPTON прямувало з Китаю до Європи понад 50 днів, а Швейцірський трейдер оформлює фінальні комерційні документи на етапі наближення вантажу до порту перевалки (Констанца) або завершення фінансового циклу операції, що є загальноприйнятою міжнародною практикою і не суперечить ст. 58 МКУ.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «ДАНН.» митної вартості товару судом не встановлено.

Зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Суд звертає увагу, що лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару.

При цьому, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів.

Суд зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

У даному випадку Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

На підставі викладеного, суд вважає що у відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.

Суд зазначає, що дії Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ «ДАНН.», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються знайшли своє вираження у прийнятті рішення про коригування митної вартості №UA500580/2026/000032/1 від 07.02.2026 року. А вказане рішення, у свою чергу, слугувало підставою видачі картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500580/2026/000046.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500580/2026/000046 та рішення про коригування митної вартості № UA500580/2026/000032/1 від 07.02.2026 року, у зв`язку з чим вони належить до скасування.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належать до задоволення.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем за звернення до суду з даним адміністративним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» (вул. Солом`янська, буд. 11, м. Київ, 03110, код ЄДРПОУ 40929000) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2026/000032/1 від 07.02.2026.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2026/000046 від 07.02.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» (вул. Солом`янська, буд. 11, м. Київ, 03110, код ЄДРПОУ 40929000) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. 40 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук