Рішення № 137551428, 19.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13824/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вікторії ХОМ`ЯКОВОЇ, секретаря Наталії ПЕРЕБИЙНІС, за участю представника позивача Сергія ЛОГВІНОВА, представника відповідача Миколи ВІДЕШИНА,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Азимут-Трейд" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Азимут-Трейд" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Одеської митниці (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № № UA500090/2026/000032/1 від 19.04.2026, стягнути з відповідача судові витрати.

Позов мотивовано тим, що позивач за наявності усіх необхідних документів звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованого товару. При визначенні митної вартості товару декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, сторона позивача просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 18.05.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Одеська митниця надала 02.06.2026 відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог. В обґрунтування заперечень посилається на те, що під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 26UA500090006169U0 від 17.04.2026 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500090/2026/000032/1 від 19.04.2026. За таких підстав та відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу, щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації. Сторона відповідача доводить, що у повній відповідності з частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Стверджує, що митну вартість імпортованого товару було визначено на підставі раніше визнаної митницею митної вартості. За наведеного сторона відповідача доводить, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що прийнято митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якій вказує, що відповідачем не надано жодного пояснення та аргументу чому саме не приймаються зауваження позивача, а процитовано оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару. Документи подані декларантом до митного оформлення не містили розбіжностей та у повному обсязі підтверджували заявлені числові значення складових митної вартості декларованого товару.

Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, в якому вказує, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. У відповідача були підстави для поглибленої перевірки поданих документів та запиту додаткових документів у декларанта. Декларантом надано додаткові документи не у повному обсязі. При цьому, надані додаткові документи не підтверджували об`єктивно та достовірно заявлену митну вартість, оскільки містили додаткові розбіжності. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500090/2026/000032/1 від 19.04.2026 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ "АЗИМУТ - ТРЕЙД".

Представник позивача прибув в судове засідання 09.06.2026 в режимі відеоконференції, просить задовольнити позов.

Представник митниці прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову, як необгрунтованого.

В судовому засіданні 09.06.2026 за згодою представників сторін закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

04.12.2023 між ТОВ "Азимут - Трейд" - Покупець, та ENERGY EG CO (Єгипет) - Продавець, було укладено Контракт №4. Даним контрактом продавець зобов`язується на умовах та спосіб визначений додатками до контракту поставляти покупцю товар у кількості, асортименті за ціною зазначеними у рахунках, проформах, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Відповідно до інвойсу від 08.04.2026, сторонами визначено асортимент товару, його попередню вартість, умови оплати та доставки. Вартість товару визначена сторонами на рівні 495 500,80 доларів США. Товар - сіль столова очищена.

За поставлений товар покупець розрахувався відповідно до умов контракту, що підтверджується платіжними документами від 01.04.2026, 16.03.2026, 06.03.2026, 11.03.2026, 05.03.2026, 12.03.2026, 10.02.2026, 16.02.2026, 04.03.2026.

Відповідно до інвойсу та коносаменту, умови поставки - "CIF", Чорноморськ, Україна.

З метою митного оформлення товару декларантом позивача подано до Одеської митниці митну декларацію: 26UA500090006169U0 від 17.04.2026, відповідно до якої за умовами поставки CIF на митну територію України надійшов товар ТОВ "АЗИМУТ-ТРЕЙД", а саме: товар № 1 - Сіль кам`яна харчова, не йодована: Сіль харчова поварена, запакована у біг бегах та мішках по 25кг-247750 мішків та по10кг-1 мішок. Загальна вага нетто -6193760 кг. Якісні характеристики: вміст хлорид натрію 99,51%. Придатна для споживання людьми. Торгівельна марка: немає даних. Виробник: ENERGY EG CO. Країна виробництва: EG.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №26UA500090006169U0 від 17.04.2026 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме: Сертифікат якості (Certificate ofquality) №260412002B від 12.04.2026, Пакувальнийлист (Packinglist) №270 від 08.04.2026, Рахунок-проформа (Proforma invoice) №16-0326 від 16.03.2026, Рахунок-проформа (Proforma invoice) №29-0126 від 29.01.2026, Рахунок-фактура (інвойс) (Commercialinvoice) №270 вiд 08.04.2026, Коносамент (Bill oflading) №1 від 08.04.2026, Вантажна відомість (Cargo Manifest) б/н від 08.04.2026, Сертифікат про походження товару форми A (Certificate oforigin form A (GSP)) №A 26 0014224 від 09.04.2026, Платіжні документи, що підтверджують вартість товару - №14 від 10.02.2026, №16 від 16.02.2026, №21 від 04.03.2026, №22 від 04.03.2026, №23 від 05.03.2026, №25 від 06.03.2026, №30 від 11.03.2026, №32 від 12.03.2026, №33 від 16.03.2026, №44 від 01.04.2026, Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №689 від 14.04.2026, Документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини Біржова інформація від 02.04.2026, Страховий поліс №МАСР009279024А від 11.04.2026, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), Додаткова угода №5 від 05.12.2025, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода №6 від 16.04.2026, Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 4 від 04.12.2023, Інший документ, що використовується у міжнародній практиці замість договору (контракту) Додаткова угода №1 від 05.12.2025, Копія митної декларації країни відправлення №9849-1-651-2026 від 08.04.2026

Митна вартість товарів, заявлених до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується.

З посиланням на ч.3 ст.53 Митного кодексу України Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання додаткових документів.

19.04.2026 декларант додатково надіслав наступні документи: виписки банку від 10.02.2026 № б/н, від 16.02.2026 № б/н, від 04.03.2026 №б/н, від 05.03.2026 №б/н, від 06.03.2026 № б/н, від 11.03.2026 №б/н, від 12.03.2026 №б/н, від 16.03.2026 №б/н, від 01.04.2026 №б/н, прайс лист від 08.04.2026 № б/н, та відповідь від 19.04.2026 №19/04-5 в якому митний орган повідомлено, що надано всі наявні документи, інші документи надаватись не будуть.

В рамках проведення консультації з декларантом, враховуючи інформацію викладену у листі декларанта до ЕМД від 17.04.2026 26UA500090006169U0, митниця вирішила скоригувати митну вартість товарів, заявлену до митного оформлення, з посиланням на те, що декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ. За результатом опрацювання поданих декларантом документів Одеська митниця дійшла висновку, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

За поданою митною декларацією митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів: №UA500090/2026/000032/1 від 19.04.2026, в якому вказано, що:

1) Відповідно до підпункту б пункту 2 частини першої статті 335 Кодексу під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник при перевезенні водним транспортом, надають митному органу в паперовій або електронній формі декларацію про вантаж, яка містить, зокрема, відомості про найменування портів відправки, портів заходу судна, завантаження та вивантаження товарів, першого порту відправки товарів, порту вивантаження товарів, що залишаються на борту, перелік коносаментів або інших документів, що підтверджують наявність та зміст договору морського (річкового) перевезення, кількість вантажних місць товару, опис та вид упаковки товарів, які підлягають вивантаженню у даному порту. У коносаменті наявні відомості про те, що фрахт оплачується згідно з Charter Party. Згідно із загальноприйнятими міжнародними правилами Charter Party (чартер-партія) - це договір, що укладається між власником судна та наймачем та є основою для морської торгівлі та транспортування вантажів. Цей договір регулює умови найму судна, включаючи терміни, маршрут, перелік послуг, тариф, умови оплати, умови вантажу, додаткові витрати тощо. Ненадання до митного оформлення транспортного (перевізного) документа Charter Party від як невід`ємної частини коносаменту №1 від 08.04.2026 не дає права митному органу впевнитись у достовірності заявлених відомостей, що мають вплив на правильність визначення митної вартості, у тому числі, умов поставки CIF Chornomorsk, зокрема, щодо наймача судна, умови найму судна, включаючи терміни, маршрут, перелік послуг, тариф, умови оплати, умови вантажу, додаткові витрати тощо.

2) Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів - Інкотермс, відповідно до терміну CIF - "вартість, страхування, фрахт" до ціни товару включається вартість страхування, фрахту та інших витрат, включаючи витрати щодо завантаження товару на борт судна.

Товар, що оцінюється, постачається на умовах CIF Chornomorsk. Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) термін CIF "вартість страхування та фрахт" передбачає, що продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття.

Частиною 1тап. 8ч. 2 ст. 53 МКУ визначено, що одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, в тому числі, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

До митного оформлення надано страховий поліс № MACP009279024A від 11.04.2026 в якому одержувачем вантажу зазначено інше підприємство, а саме LLC "Zaimut-Trade".

3) Митна декларація країни відправлення від 17.04.2026 №9849-1-6512026 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, оскільки: не містить відомостей про документи (контракт, проформа-інвойс, інвойс), на підставі яких здійснювався експорт товару.

4) У підтвердження митної вартості оцінюваного товару декларантом надано висновок ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 14.04.2024 № 689. Митним органом не може взято його до уваги через невідповідність вимогам Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, оскільки висновок не містить: мети проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; переліку нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; викладу усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опису та аналізу зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновку щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; викладу змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; додатків з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - іншими інформаційними джерелами, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Також у наданому висновку ДП "Укрпромзовнішекспертиза" зазначено, що здійснено аналіз даних спеціалізованих торговельних майданчиків, цінової інформації постачальників та виробників відповідної та подібної продукції.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим: товар 1 - становить 0,13 USD/кг (ЕМД від 10.11.2024 № 500110/2024/008771) ніж заявлено декларантом 0,08USD/kt. При цьому, у якості докладної інформації та джерел, які використовувались митним органом при визначенні митної вартості наводить наступні критерії: заявлений код товару : 2501009100 згідно УКТЗЕД, країна походження - Єгипет, Виробник: ENERGY EG.CO., опис товарів:. І. Сіль кам`яна харчова, не йодована: Сіль харчова поварена, запакована у біг бегах та мішках по 25кг -6193 т., на умовах поставки СП Чорноморськ, характер угоди - прямий контракт.

Рішенням митниці скориговано заявлену позивачем митну вартість товарів, а саме: за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ тобто взято за основу інформацію щодо раніше визначеної митної вартості товару.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 26UA500090006264U1 від 20.04.2026 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 3 044 952,49 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Позивач вважає, що зазначене рішення про коригування є протиправним та підлягає скасуванню, тому звернувся до суду з даним позовом.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України).

Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно- правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VШ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Тобто ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок- проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс- листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновків, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019р. в адміністративній справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015р. у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, з такими висновками митного органу не можна погодитись з огляду на таке.

Митним органом в рішенні про коригування митної вартості встановлено наступне порушення: У коносаменті надані відомості про що фрахт оплачується згідно з Charter Party. Згідно із загальноприйнятим міжнародним правилом Charter Party (чартер- партія) - договір, що укладається між власником судна і наймачем, та є основою для морської торгівлі та транспортування вантажів. Цей договір регулює умови найму судна, включаючи терміни, маршрут, період послуги, тарифи, умови оплати, додаткові витрати тощо. Ненадання до митного оформлення чартерного договору як невід`ємної частини коносаменту №1 від 08.04.2026 не дає права митному органу упевнитися у достовірності заявлених відомостей, що мають вплив на правильність визначення митної вартості, у тому числі, умов поставки CIF Chornomorsk, зокрема, щодо наймача судна, умови найму судна, включаючи терміни, маршрут, період послуги, тарифи, умови оплати, додаткові витрати тощо.

В той же час суд приймає до уваги, що товар поставлявся на умовах CIF Chornomorsk. За умовами CIF продавець несе витрати на фрахт і страхування до порту призначення. Тому покупець не зобов`язаний мати або подавати чартер-партію, якщо він не є стороною такого договору. Правила Інкотермс передбачають, що за CIF продавець забезпечує перевезення і страхування, а не покупець. Вказані витрати вже включені у ціну на умовах поставки "CIF".

Крім того, Верховний Суд (постанова від 03.07.2019 №804/2822/17) чітко зазначив, що відсутність документів, які не входять до обов`язкового переліку ст.53 МКУ, не є підставою для коригування митної вартості.

Щодо подання до митного оформлення страхового полісу №МАСР009279024А від 11.04.2026, в якому одержувачем вантажу зазначено інше підприємство, а саме LLC "Zaimut-Trade".

Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів - Інкотермс, відповідно до терміну CIF - "вартість, страхування, фрахт" до ціни товару включаються вартість страхування, фрахт та інших витрат, включаючи витрати щодо завантаження товару на борт судна. Товар, що оцінюється, постачається на умовах CIF Chornomorsk. Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) термін CIF "вартість страхування та фрахт" передбачає, що продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж на умовах, визначених продавцем і надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття. Частиною 1 та п. 8 ч.2 ст. 53 МКУ визначено, що одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, в тому числі, якщо здійснювалось страхування, обов`язково, також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У страховому полісі зазначено товар, судно FK SILA, інвойс №270, маршрут з Єгипту до України, порт Чорноморськ, вартість товару 495 500,80 USD, страхову суму 545 051,00 USD та отримувача LLC "Azimut-Trade". Це відповідає поставці, яка декларується.

Крім того, позивач надав митниці окреме уточнення страхової компанії, в якому прямо вказано, що правильне найменування отримувача за полісом №MACP009279024A від 14.04.2026: LLC "Azimut-Trade", Ukraine, 65005, Odesa Region, Odesa City, Melnytska Street, Building 24A. Тому формальне написання назви отримувача, яке в подальшому виправлене страховою компанією, не впливає на митну вартість, отримувач ідентифікований, страхування підтверджене.

Щодо доводів відповідача, що митна декларація країни відправлення від 17.04.2026 №9849-1-651-2026 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, оскільки не містить відомостей про документи (контракт, проформа-інвойс), на підставі яких здійснювався експорт товарів. Суд вважає слушними зауваження позивача про те, що згідно з ч.2 ст. 53 МКУ митна декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість товару, оформлюється не декларантом та подається до митного оформлення за волевиявленням декларанта.

Щодо не взяття до уваги висновку ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 14.04.2026 №689 для підтвердження митної вартості оцінюваного товару через невідповідність вимог Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003№1440, оскільки висновок не містить: мети проведення оцінки та обґрунтування обраної відповідно бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; вихідні дані та інші інформаційні джерела, що використовувалися під час проведення незалежної оцінки та інші інформації під час проведення оцінки; існуючу умову оцінки та використання найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; виклад застосування методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; додатків з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - іншими інформаційними джерелами, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки, ненаведенні у висновку ДП "Укрпромзовнішекспертиза" конкретних джерел інформації та/або посилань на інтернет-сайти, які можна перевірити.

У висновку ДП "Укрпромзовнішекспертиза" №689 від 14.04.2026 зазначено, що ціна солі харчової з Єгипту на умовах CIF Чорноморськ може становити від 80,00 USD/т, а товар за інвойсом №270 постачається за ціною 80,00 USD/т. Тобто, висновок підтверджує відповідність контрактної ціни ринковому рівню.

Даний висновок має консультаційний характер і не є звітом про оцінку майна у розумінні Національного стандарту №1. Стаття 53 МКУ дозволяє подавати висновки спеціалізованих експертних організацій або інформацію біржових організацій про вартість товару. Закон не вимагає, щоб такий висновок обов`язково був оформлений як повний звіт про оцінку майна.

За викладених обставин, документи подані декларантом до митного оформлення не містили розбіжностей та у повному обсязі підтверджували заявлені числові значення складових митної вартості декларованого товару.

Фактичні обставини, на які вказав відповідач у рішенні про коригування митної вартості, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів і не позбавляють товариство права на застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які підтверджені документально. Відповідачем не доведена правомірність застосування резервного методу при визначенні митної вартості відповідно.

Суд вважає, що митницею не надано доказів, на підставі яких визначено митну вартість товару в оскарженому рішенні від 19.04.2026, не надано доказів в підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст.57 МК України, у зв`язку з чим суд доходить до висновку, що відповідачем не обґрунтовано застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Частиною третьої статті 53 МКУ передбачено виключно три підстави витребування додаткових документів у декларанта: наявність розбіжностей у документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; наявність ознак підробки документів; відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів.

Верховний Суд у постанові від 17.04.2018 по справі № 815/329/17 зазначив, що витребування митницею додаткових документів можливе тільки у разі наявності обґрунтованих сумнівів митниці щодо розбіжностей, наявності ознаки підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари у наданих до митного оформлення документах. При цьому митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

В спірному рішенні про коригування митної вартості сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України. При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Ні в рішенні, ні у картці відмови не обґрунтовано, в чому полягали об`єктивні сумніви у митній вартості, заявленій позивачем, неточності у визначеній митній вартості. Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.

Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судом обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів № №UA500090/2026/000032/1 від 19.04.2026 року, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, тому суд визнає його протиправним та скасовує.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 26624 грн.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошено 09.06.2026.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю "Азимут-Трейд".

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500090/2026/000032/1 від 19.04.2026 року, прийняте Одеською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Азимут-Трейд" (код ЄДРПОУ 34986223) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 26624 грн. 00 коп. (двадцять шість тисяч шістсот двадцять чотири гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений 19.06.2026.

Суддя Вікторія ХОМ`ЯКОВА