Ухвала суду № 137551411, 19.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16907/25

У Х В А Л А

19 червня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт представника відповідача виконанням рішення суду по справі №420/19605/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/16907/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням суду від 08.08.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 вирішено задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, починаючи з 28.11.2024 та у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025 для забезпечення індексації пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести починаючи з 28.11.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року постановлено апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Одеській області залишити без задоволення; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року залишити без змін.

18.03.2026 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Хомича І.О. (вх. №29864/26) в якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 у справі №420/16907/25; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 у справі №420/16907/25; за наслідками розгляду звіту відповідача про виконання рішення суду у разі постановлення судового рішення про відмову у прийнятті звіту або в разі неподання такого звіту - накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково встановити відповідачу новий строк подання звіту відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України

В обгрунтування поданої заяви зазначив, що на виконання судового рішення Відповідачем було проведено перерахунок пенсії, з урахуванням чого розмір пенсії Позивача склав 6469,94 грн, що підтверджується листом Відповідача від 06.02.2026 №1500-0307-8/18923. Підвищений розмір пенсії не був виплачений Позивачу, оскільки Позивач отримав пенсію без врахування збільшення згідно з рішенням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2025, пенсійний орган фактично не повідомив про конкретний стан виконання рішення суду та не зазначив строк його фактичного виконання. Враховуючи викладене, станом на день звернення до суду із цією заявою рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 не виконане у повному обсязі без поважних причин.

Ухвалою суду від 27.03.2026 постановлено задовольнити частково заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Хомича І.О. (вх. №29864/26 від 18.02.2026) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №420/16907/25; встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області строк подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/16907/25 від 08.08.2025; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/16907/25 від 08.08.2025, протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали; задоволенні решти вимог відмовити.

04.05.2026 від представника відповідача ГУ ПФУ в Одеській області надійшов звіт (вх. №47587/26) на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 по справі №420/16907/25 та завершити процедуру судового контролю.

Ухвалою суду від 07.05.2026 постановлено прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від (вх. №47587/26 від 04.05.2026) про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 у справі № 420/16907/25; встановити новий строк Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеської області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 в адміністративній справі №420/16907/25, а саме протягом 30 днів з дати отримання копії цієї ухвали.

09.06.2026 від представника відповідача ГУ ПФУ в Одеській області надійшов звіт (вх. №63655/26) прийняти звіт на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 по справі №420/16907/25.

У вказаному звіті зазначили, що розпорядженням від 05.11.23025 № 155350004658 рішення суду виконано. Розмір пенсії ОСОБА_1 після перерахунку з 28.11.2024 склав 5807,50 грн, а з 01.03.2025-6469,94 грн. Нарахована сума доплати за період з 28.11.2024 по 30.11.2025 складає 30635,29 грн. Доплата за період з 01.12.2025 по 30.06.2026 становить 16354,04 грн. Загальна сума боргу становить 46989,33 грн. Частину нарахованої доплати пенсії в сумі 30635,29 грн в грудні 2025 року та в розмірі 9939,77 грн протягом лютого-травня 2026 року зараховано на рахунок ОСОБА_1 за рахунок виділених асигнувань додатковими відомостями. Залишок боргу становить 6414,27 грн. В підсистемі «Реєстр судових рішень» Головним управлінням створено реєстраційну картку по рішенню Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 по справі № 420/16907/25.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення (абзац другий частини першої статті 382 КАС України).

Статтею 382-2 КАС України визначено порядок розгляд звіту про виконання судового рішення.

Так, відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини другої статті 382-2 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

За приписами частини третьої статті 382-2 КАС України до звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Судом встановлено, що звіт Головного управління ПФУ в Одеській області відповідає вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.

Розглянувши звіт Головного управління ПФУ в Одеській області про виконання рішення суду в порядку статті 382-2 КАС України, суд встановив таке.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 в адміністративній справі №420/16907/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести починаючи з 28.11.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.

Вказане рішення набрало законної сили 22.10.2025.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та з 16.12.2019 року отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV, а з 11.10.2021 року переведений на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Так, рішенням суду було зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок пенсії з 28.11.2024 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.

Так в ухвалі суду від 07.05.2026 було констатовано, що в частині здійснення перерахунку пенсії, шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 виконано відповідачем в повному обсязі, однак в частині виплати залишається невиконаним.

Як встановлено судом з матеріалів звіту, загальна сума боргу становить 46983,33 грн, залишок боргу становить 6414,27 грн, яка обліковується в підсистемі «Реєстр судових рішень» по рішенню Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 по справі № 420/16907/25.

Також встановлено, що позивачу частково було погашено заборгованість 29.12.2025 у сумі 3439,45 грн; 29.12.2025 у сумі 27195,84 грн; 20.02.2026 у сумі 2600,56 грн; 19.03.2026 у сумі 2600,56 грн; 16.04.2026 у сумі 2600,56 грн; 14.05.2026 у сумі 2138,09 грн. Загальна сума погашення заборгованості становить 40575,06 грн.

21.04.2026 ГУ ПФУ в Одеській області було скеровано лист №1500-0504-5/59121 до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів для виплат за рішенням суду ОСОБА_1 .

У відповідь Пенсійний фонд України листом №2800-030101-8/36691 від 20.05.2026 повідомили, що «…Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень.

Бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 127 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік».

Відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 вересня 2009 року за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09 грудня 2021 року № 35-1), Плани доходів і видатків на 2026 рік доведено до Головних управлінь Пенсійного фонду України.

Механізм фінансування з бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік видатків на виплати за ретроспективними судовими рішеннями та виплати перерахованих за рішенням суду пенсій, який передбачає здійснення виплат за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати визначено пунктом 14 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» ...».

27.05.2026 ГУ ПФУ в Одеській області було скеровано аналогічний лист №1500-0504-5/82354 до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів для виплат за рішенням суду ОСОБА_1 .

Відтак, з урахування викладеного суд зауважує, що зазначене вище не можна вважати рішення суду від 08.08.2025 таким, що виконано у повному обсязі.

Також суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.

Як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 04 липня 2023 року по справі № 200/3958/19-а, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду. При цьому, для прийняття судом звіту суб`єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб`єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням (п. 40).

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.

Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.02.2022 року у справі № 160/13013/19.

Так, з звіту пенсійного органу вбачається, що виплата боргу можлива лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок виділення коштів з державного бюджету на виплату заборгованості по конкретним судовим рішенням (визначеним Пенсійним фондом України, з урахуванням черговості набрання чинності рішень суду по всій Україні), тобто основною причиною невиконання рішення суду в частині виплати заборгованості є відсутність фінансування.

Тобто, судом встановлено, що відповідач фактично не заперечує свого обов`язку щодо виплати суми заборгованості пенсії, яка виникла після перерахунку, крім того як було вказано у звіті ГУ ПФУ в Одеській області виплата перерахованої пенсії та нарахованої доплати до пенсії буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості.

Так, суд звертає увагу, що грошові кошти у вигляді заборгованості з пенсії, які належать позивачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не знаходяться на його рахунках. Фактично, у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України, після отримання їх від головного розпорядника коштів Міністерства соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійним фондом України. Виділення коштів із державного бюджету на фінансування відповідної бюджетної програми не залежить від волі окремого територіального органу Пенсійного фонду України.

Верховний суд у висновках постанови від 31.08.2023 по справі 560/16807/21 вказав, що оскільки відповідач (ГУ ПФУ) є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він повинен враховувати приписи статті 116 Бюджетного кодексу України, які забороняють взяття бюджетних зобов`язань за відсутності відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків за відсутності бюджетних призначень, та Порядку, яким узгоджено механізм забезпечення виконання взятих на себе державою зобов`язань з приписами бюджетного законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність у пенсійного фонду умислу чи вини, а матеріалами справи підтверджується вчинення дій спрямованих на виконання судового рішення у цій справі, враховуючи, що невиплата нарахованих сум має місце не внаслідок ухилення від виконання судового рішення, а через відсутність у необхідному розмірі коштів, необхідних для його виконання, то за таких обставин суд приходить до висновку, що хоча рішення суду у цій справі не було виконано відповідачем у повному обсязі, однак відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів для виконання такого.

За приписами частини першої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання (частина перша).

За наслідками розгляду поданих ГУ ПФУ в Одеській області документів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для накладення штрафу на суб`єкта владних повноважень відповідно до ч. 3 ст. 382-3 КАС України та про необхідність прийняття звіту ГУ ПФУ в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 у справі № 420/16907/25.

Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 382, 382-2, 382-3 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від (вх. №63655/26 від 09.06.2026) про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 у справі № 420/16907/25.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА