Рішення № 137550788, 19.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року місто Київ № 320/14130/25

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Білоус А.Ю., суддів: Горобцової Я.В., Марича Є.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "РВС БАНК" до Національного банку України про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «РВС Банк» звернулось до Київського окружного адміністративного суду (далі позивач, АТ «РВС Банк», Банк) з позовом до Національного банку України (далі відповідач, НБУ), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Національного банку України від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ про накладення штрафу на Акціонерне товариство «РВС Банк» у розмірі 135 150 000,00 (сто тридцять п`ять мільйонів сто п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) гривень за зазначене у цьому рішенні порушення вимог пункту 2 частини другої статті 8 Закону про ПВК/ФТ у частині невиконання обов`язку забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу;

- визнати протиправним та скасувати рішення Національного банку України від 09.12.2024 № 24/1739-рк/БТ про накладення штрафу на Акціонерне товариство «РВС Банк» у розмірі 2 950 390,52 (два мільйони дев`ятсот п`ятдесят тисяч триста дев`яносто гривень 52 копійки) гривень за зазначені в цьому рішенні порушення вимог пункту 12 Постанови № 18, пунктів 49, 51 розділу VIII Положення про санкції № 65;

- визнати протиправним та скасувати рішення Національного банку України від 09.12.2024 № 24/1740-рк/БТ про накладення штрафу на Акціонерне товариство «РВС Банк» у розмірі 50 000,00 (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) за порушення вимог пункту 130 розділу Х Положення № 5.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення були прийняті з порушенням принципів обґрунтованості, безсторонності (неупередженості), рівності перед законом (недопущення дискримінації). При прийнятті оскаржуваних рішень НБУ не дотримано положень ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо обов`язкового зазначення у рішенні НБУ про застосування заходу впливу висновків про наявність ознак провадження банком ризикової діяльності, що становить загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, а також обґрунтування адекватності застосування відповідного заходу впливу. Практика вжиття заходів впливу НБУ щодо інших банків та фінансових установ свідчить про дискримінаційний підхід стосовно позивача. Оскаржувані рішення не містять належного обґрунтування застосування штрафів у обраному розмірі та неможливості застосування штрафу у меншому розмірі або інших заходів впливу, наприклад письмового застереження. Вибір адекватних заходів впливу, має здійснюватися відповідно до вимог ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», з урахуванням критеріїв, передбачених пунктом 3.3 глави 3 розділу I Положенням № 346, але при прийнятті оскаржуваних рішень НБУ не зазначив, які з цих критеріїв були враховані ним під час ухвалення рішень про застосування штрафної санкції максимального розміру або майже максимального розміру, а також які обставини відповідач взяв до уваги, призначаючи штрафну санкцію у таких розмірах.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, яка розглядатиметься колегією суддів під головуванням судді Білоус А.Ю., постановлено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, встановлено строки для подання зав по суті та доказів.

Представником відповідача подано відзив, в якому заперечив проти позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та зазначив, що за результатами вибіркової перевірки встановлено ряд порушень АТ «РВС Банк», а саме порушення вимог п.2 ч.2 ст.8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» в частині невиконання АТ «РВС Банк» обов`язку забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, за результатами чого прийнято рішення від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ про накладення штрафу.

Також, відповідачем встановлено порушення АТ «РВС Банк» вимог пункту 12 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18, що полягає у недотриманні Банком заборони щодо здійснення торгівлі валютними цінностями, а саме: купівлі за дорученням клієнтів банківських металів в безготівковій формі (без фізичної поставки), які не підпадають під жодне з виключень, передбачених у пункті 12 вказаної Постанови №18, та є забороненими; вимог пунктів 49, 51 розділу VIII Положення про реалізацію спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 11.05.2023 № 65, в частині неподання НБУ відомостей про наявність рахунків, на яких обліковуються кошти підконтрольних осіб, та залишки коштів на таких рахунках, а також ненадання НБУ додаткової інформації/відомостей про реалізацію персональних санкцій, внаслідок чого НБУ прийнято рішення від 09.12.2024 № 24/1739-рк/БТ про накладення штрафу.

Крім того, відповідач вказав, що Банком не дотримано встановленого НБУ порядку проведення розрахунків за валютними операціями, що надходять на поточні рахунки у національній валюті юридичних осіб-нерезидентів, на розподільчий рахунок « 2603», чим порушено пункт 130 розділу Х Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, у зв`язку з чим НБУ прийнято рішення від 09.12.2024 № 24/1740-рк/БТ про накладення штрафу.

В обґрунтування своєї позиції НБУ зазначив, що зміст оскаржуваних рішень про накладення на АТ «РВС Банк» штрафу відповідають вимогам законодавства, зокрема статті 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», пункту 3.6 глави 3 розділу I Положенням № 346, рішення прийняті з дотриманням принципів рівності перед законом, адекватності, пропорційності, обґрунтованості, а заходи впливу є справедливими та не мають ознак дискримінації.

Також, відповідачем звернуто увагу, що при прийнятті рішень НБУ застосовано професійне судження, а застосування заходів впливу та вибір виду заходу, розмір штрафу до Банку, нагляд за яким здійснює НБУ, є його дискреційними повноваженнями.

Відтак, вважає, що оскаржувані рішення про накладення штрафу на АТ «РВС Банк» НБУ прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України.

Представником відповідача подано клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні, обґрунтовуючи тим, що у відзиві та доданих до нього матеріалах міститься інформація, що містить банківську таємницю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 клопотання Національного банку України про розгляд справи в закритих судових засіданнях задоволено, продовжено розгляд адміністративної справи №320/14130/25 в закритому судовому засіданні.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій виклав свої пояснення та доводи щодо наведених відповідачем аргументів у відзиві та зазначив, зокрема, що дискреційні повноваження НБУ, у тому числі щодо застосування заходів впливу, не є абсолютними, а оскаржувані рішення були прийняті з порушенням Закону України «Про банки і банківську діяльність», пунктів 3.3, 3.6 глави 3 розділу І Положення № 346 та недотриманням вимог ч. 2 ст. 2 КАС України. Констатація факту застосування професійного судження у тексті оскаржуваного рішення без документального підтвердження його змісту, логіки формування та аналізу покладених в основу доказів, не може вважатися належним доказом його існування та покладення в основу оскаржуваного рішення від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ. Крім того, за логікою відповідача, за якою обґрунтованість рішення пов`язується із застосуванням професійного судження, оскаржувані рішення від 09.12.2024 № 24/1739-рк/БТ та від 09.12.2024 № 24/1740-рк/БТ, прийняті НБУ без застосування професійного судження, є необґрунтованими, ухваленими без об`єктивної та вмотивованої оцінки. Позивач наполягає на тому, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням принципів законності, обґрунтованості, пропорційності, безсторонності, а відтак є протиправними і підлягають скасуванню.

У запереченнях на відповідь на відзив представником відповідача викладено власні доводи в спростовування тверджень позивача, зазначених у відповіді, та просив їх взяти до уваги при прийнятті рішення про відмову у задоволенні позову.

Протокольною ухвалою суду від 20.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, за згодою сторін, продовжив розгляд справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами і доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Департаментом фінансового моніторингу НБУ у період з 25.03.2024 по 01.07.2024 на підставі наказів Національного банку України від 20.03.2024 № 271-но, від 02.05.2024 № 413 - но, від 29.05.2024 № 504 но, проведено планову виїзну перевірку з окремих питань діяльності стосовно дотримання АТ «РВС Банк» вимог законодавства України, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі ПВК/ФТ), достатності заходів АТ «РВС Банк» для ПВК/ФТ, вимог валютного законодавства з урахуванням обмежень, визначених постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами) та законодавства у сфері реалізації спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

За результатами перевірки складено довідку № В/25-0009/94459/БТ від 31.07.2024 (далі довідка від 31.07.2024), у якій зазначено виявлені наступні порушення:

1) пункту 2 частини другої статті 8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» у частині невиконання обов`язку забезпечити належну організацію внутрішньобанківської системи ПВК/ФТ та проведення первинного фінансового моніторингу, що полягає, зокрема, в порушенні вимог:

- абзаців першого та другого частини першої статті 8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» у частині неналежного виконання обов`язку розробляти, впроваджувати та оновлювати внутрішні документи з питань ПВК/ФТ;

- пунктів 17, 18 розділу ІІ Положення № 65, у частині неналежного виконання обов`язку щодо запровадження системи автоматизації банку, що має забезпечувати автоматизацію здійснення процесів, визначених у підпункті 9 пункту 18 розділу ІІ Положення № 65;

- пункту 4 частини другої статті 8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» у частині неналежного виконання обов`язку щодо здійснення заходів належної перевірки в процесі обслуговування клієнтів;

- частин першої та другої статті 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» у частині неналежного виконання обов`язку банку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід;

- пункту 15 частини другої статті 8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» у частині неналежного виконання обов`язку своєчасно та в повному обсязі подавати на запити Національного банку достовірну інформацію / копії документів, що стосуються виконання банком вимог законодавства у сфері ПВК/ФТ та необхідні Національному банку для здійснення ним нагляду у сфері ПВК/ФТ;

2) пункту 6 частини другої статті 8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» у частині незабезпечення виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу до початку, у процесі, після її проведення;

3) пунктів 22, 23 додатку 1 до Положення № 65 в частині не невнесення до анкети інформації (даних), достовірність якої (яких) підтверджується наявними в банку відповідними документами (їх копіями); недоповнення анкети висновками банку щодо оцінки ризику ділових відносин (фінансової операції без установлення ділових відносин) з клієнтом із зазначенням дат здійснення таких оцінок та переоцінок (у разі зміни рівня ризику); інформація щодо оцінки/переоцінки рівня ризику ділових відносин з клієнтом не зазначена у день здійснення такої оцінки/переоцінки (із зазначенням відповідних дат здійснення такої оцінки/переоцінки);

4) абзацу першого пункту 12 Постанови № 18, що полягає в купівлі за дорученням клієнтів банківських металів в безготівковій формі (без фізичної поставки), які не підпадають під жодне з виключень, передбачених у пункті 12 Постанови № 18;

5) пунктів 49, 51 розділу VIII Положення № 65 в частині не подання Національному банку відомостей про наявність рахунків, на яких обліковуються кошти підконтрольних осіб, залишки коштів на таких рахунках та додаткову інформацію/відомості про реалізацію персональних санкцій;

6) пункту 130 розділу Х Положення № 5 в частині не здійснення окремих операцій в іноземній валюті відповідно до встановленого Національним банком порядку проведення розрахунків за валютними операціями, що надходять на поточні рахунки у національній валюті юридичних осіб-нерезидентів.

Листом НБУ від 31.07.2024 № 25-0009/57953/БТ направлено довідку від 31.07.2024 Банку.

Листом від 14.08.2024 № 2878/24-БТ АТ «РВС Банк» надав пояснення та заперечення щодо обставин, наведених у довідці від 31.07.2024.

На підставі вказаної вище довідки та доповідної записки Департаменту фінансового моніторингу НБУ від 04.12.2024 № В/25-0012/152062/БТ Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайту платіжної інфраструктури НБУ (далі - Комітет), прийнято рішення № 24/1739-рк/БТ від 09.12.2024 «Про накладення штрафу на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РВС БАНК», яким на АТ «РВС Банк» накладено штраф у розмірі 2 950 390,52 грн за порушення вимог пункту 12 Постанови № 18, пунктів 49, 51 розділу VIII Положення № 65 та рішення № 24/1740-рк/БТ від 09.12.2024 «Про накладення штрафу на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РВС БАНК», яким на АТ «РВС Банк» накладено штраф у розмірі 50 000 грн за порушення вимог пункту 130 розділу Х Положення № 5.

На підставі доповідної записки Департаменту фінансового моніторингу НБУ від 13.12.2024 № В/25-0012/157686/БТ Комітетом прийнято рішення № 24/1812-рк/БТ від 23.12.2024 «Про накладення штрафу на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РВС БАНК», яким на АТ «РВС Банк» накладено штраф у розмірі 135 150 000,00 грн за порушення вимог пункту 2 частини другої статті 8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-ІХ у частині невиконання банком обов`язку забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV (далі - Закон № 679-XIV) Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Частиною третьою статті 6 Закону № 679-XIV передбачено, що НБУ у межах своїх повноважень сприяє дотриманню стабільності банківської системи та відповідно до пунктів 8, 30 частини першої статті 7 цього ж Закону здійснює, зокрема: банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі; державне регулювання та нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за небанківськими фінансовими установами-резидентами, які є платіжними організаціями та/або членами/учасниками платіжних систем у частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів на підставі відповідних ліцензій, зокрема Національного банку України (крім операторів поштового зв`язку в частині здійснення ними переказу коштів).

Частиною четвертою статті 17 цього ж Закону визначено, що Правління НБУ має право утворити Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжної інфраструктури та делегувати йому повноваження щодо здійснення банківського регулювання та нагляду, нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування) та надавачів обмежених платіжних послуг, здійснення оверсайта платіжної інфраструктури, зокрема застосування до об`єктів оверсайта заходів впливу, визначених законом, а також застосування до банків, надавачів платіжних послуг (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування), надавачів обмежених платіжних послуг та інших осіб, які можуть бути об`єктом перевірки Національного банку, заходів впливу (санкцій), передбачених законом, крім заходів, передбачених пунктами 11 і 12 частини першої статті 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

За приписами пункту 5 частини другої статті 44 Закону № 679-XIV до компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належить застосовування за порушення вимог валютного законодавства заходів впливу до уповноважених установ.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121-III (далі Закон № 2121-III) (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків, метою якого є правове забезпечення захисту законних інтересів вкладників та інших клієнтів банків, сталого розвитку і стабільності банківської системи, а також створення сприятливих умов для розвитку економіки України і належного конкурентного середовища на фінансовому ринку.

У частині вісімнадцятій статті 67 Закону № 2121-ХІІІ встановлено, що Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.

Згідно із частинами першою та другою статті 71 Закону № 2121-ХІІІ кожний банк є об`єктом інспекційної перевірки уповноваженими Національним банком України особами. Перевірки здійснюються з метою визначення рівня безпеки і стабільності операцій банку, достовірності звітності банку і дотримання банком законодавства України про банки і банківську діяльність, а також нормативно-правових актів Національного банку України.

При цьому, відповідно до частини першої статті 73 Закону № 2121-III у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об`єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського, валютного законодавства, законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, законодавства з питань захисту критичної інфраструктури, кіберзахисту та інформаційної безпеки, законодавства про віртуальні активи, нормативно-правових актів Національного банку України, вимог Національного банку України, встановлених відповідно до статей 66 і 67 цього Закону, здійснення ризикової діяльності, що становить загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування до банків чи власників істотної участі у банках санкцій іноземними державами (крім держав, що здійснили або здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному в Законі України "Про оборону України") або міждержавними об`єднаннями, або міжнародними організаціями та/або застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи у зв`язку з позбавленням/обмеженням права особи, до якої застосовано санкції, розпоряджатися активами, порушення встановлених законодавством вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки) Національний банк України має право застосувати заходи впливу адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрозиё до яких належать: накладення штрафів на банк відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але у розмірі не більш як 1 відсоток суми зареєстрованого статутного капіталу. Зазначене обмеження максимальної суми штрафу не застосовується у разі накладення на банк штрафу за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Максимальний розмір штрафу за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення не може перевищувати 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до організаційної структури НБУ Департамент фінансового моніторингу відповідає, окрім іншого, за забезпечення згідно з валютним законодавством України реалізації НБУ функції організації і здійснення валютного нагляду за банками, за небанківськими установами, щодо яких НБУ відповідно до законодавства України здійснює валютний нагляд.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами планової виїзної перевірки Департаментом фінансового моніторингу НБУ виявлено порушення АТ «РВС Банк» вимог абзацу першого пункту 12 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі Постанова №18) та пунктів 49, 51 розділу VIII Положення про реалізацію спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 11.05.2023 № 65 (далі Положення №65).

За висновками відповідача, позивачем за дорученням, зокрема, дванадцяти клієнтів-фізичних осіб, здійснено 25 операцій з купівлі банківських металів (золота) без фізичної поставки за період з 11.01.2024 до 26.02.2024 у загальній масі 3 207,927000 тройських унцій (в еквіваленті 246 044 997,80 грн на дату здійснення операцій), що вказує на порушення вимог пункту 12 Постанови № 18 (у редакції постанови Правління НБУ від 09.12.2022 № 242, яка діяла з 13.12.2022).

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі Закон № 2473-VIII).

Статтею 4 Закону № 2473-VIII передбачено гарантії свободи здійснення валютних операцій. Зокрема, валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.

Статтею 11 Закону № 2473-VIII встановлено, що валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами шляхом проведення виїзних перевірок (планових та позапланових) та безвиїзного нагляду.

Особливості, пов`язані з доведенням до відома уповноваженої установи (її уповноваженої особи) документа, в якому зафіксовані обставини, що можуть бути підставою для прийняття індивідуального акта щодо уповноваженої установи за порушення вимог валютного законодавства, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до положень статті 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» НБУ встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна; здійснює валютне регулювання, визначає порядок виконання операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами; здійснює у встановленому ним порядку оверсайт платіжної інфраструктури тощо.

Крім того, згідно з пунктом 20 частини першої цієї статті (в редакції Закону № 2120-IX від 15.03.2022) НБУ також визначає особливості функціонування банківської системи України, діяльності небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, здійснення нагляду, в тому числі валютного, за такими особами у разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи Національного банку.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента України та діє наразі.

Приписами статті 44 Закону України «Про Національний банк України» визначено, що Національний банк України діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства, і до компетенції Національного банку України у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України» з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

Пунктом 2 Постанови № 18 визначено, що банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених цією постановою. Банкам забороняється проводити операції, що порушують визначені цією постановою обмеження, сприяють або можуть сприяти їх уникненню.

Згідно з пунктом 21 Постанови № 18 протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечать цій постанові.

Пункт 12 Постанови № 18 (у редакції постанови Правління НБУ від 09.12.2022 № 242, яка діяла з 13.12.2022) передбачає, що уповноваженим установам забороняється здійснювати торгівлю валютними цінностями (уключаючи операції за дорученням клієнтів), крім випадків, передбачених цим пунктом.

Уповноважені установи - банки, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв`язку, які отримали ліцензію Національного банку України згідно з цим Законом (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 2473-VIII).

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону № 2473-VIII торгівля валютними цінностями - операції з купівлі, продажу або обміну валютних цінностей, що здійснюються як у готівковій формі (для банківських металів - із фізичною поставкою), так і безготівковій формі (для банківських металів - без фізичної поставки).

Валютні цінності - національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 2473-VIII).

До банківських металів належить золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів (ч. 2 ст. 1 Закону № 2473-VIII, п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними»).

Відповідно до пп. 5 п. 2 розділу І Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, що затверджена постановою Правлінням Національного банку України від 02.01.2019 № 1 (далі Положення № 1), купівля іноземної валюти/банківських металів це операція з купівлі іноземної валюти/банківських металів за гривні.

Згідно з пп. 2 п. 14 розділу ІV Положення № 1 до операцій з торгівлі банківськими металами з фізичною поставкою належить, зокрема продаж фізичним особам - резидентам і нерезидентам банківських металів за: готівкові кошти в гривні; безготівкові кошти в гривні з власних поточних рахунків цих фізичних осіб.

За правилами, встановленими пп. 11 п. 12 Постанови № 18, уповноваженим установам забороняється здійснювати торгівлю валютними цінностями (уключаючи операції за дорученням клієнтів), крім випадків купівлі клієнтами банківських металів із фізичною поставкою у філіях, відділеннях банків.

Банки здійснюють операції з продажу клієнтам банківських металів із фізичною поставкою в межах залишку банківських металів у касі банку станом на 19 серпня 2022 року. Додатково до цього залишку включаються:

обсяг перевищення купівлі банківських металів із фізичною поставкою над обсягом їх продажу за всіма банківськими металами з фізичною поставкою, що розраховується в тройських унціях по кожному металу окремо починаючи з 19 серпня 2022 року та протягом наступних операційних/робочих днів;

обсяг банківських металів, які були куплені (оплата яких здійснена) до 19 серпня 2022 року та оприбутковані в касу після цієї дати;

У поясненнях до довідки від 31.07.2024, надісланих позивачем до НБУ листом від 14.08.2024 №2878/24-БТ, зазначено, що оскільки в ОДБ SR Bank не були технічно реалізовані операції з купівлі-продажу банківських металів з фізичною поставкою за безготівкову гривню з використанням транзитних рахунків, Банк задля відображення в бухгалтерському обліку операцій з банківськими металами використовував поточні рахунки клієнтів з подальшим отриманням клієнтами металів в касі банку. Таким чином, продаж банківських металів з фізичною поставкою за безготівкову гривню фізичним особам відображався шляхом використання поточних рахунків в банківських металах. Операції з банківськими металами здійснювались в касі Банку фізичними особами в межах залишку, що за визначенням п.13 розділу IV Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №1 є фізичною поставкою та не суперечить обмеженням визначеним Постановою №18.

Обставини здійснення 25 операцій з купівлі банківських металів (золота) без фізичної поставки за період з 11.01.2024 до 26.02.2024 у загальній масі 3 207,927000 тройських унцій (в еквіваленті 246 044 997,80 грн на дату здійснення операцій) не заперечуються самим позивачем, а також підтверджуються наявними у матеріалах справи заявами про купівлю іноземної валюти або банківських металів від клієнтів-фізичних осіб.

У контексті доводів позивача щодо того, що порушення п. 12 Постанови № 18 відсутнє з огляду на те, що банківські метали за усіма операціями, що передбачали попереднє зарахування на банківський рахунок, були фізично поставлені клієнтам, суд вказує, що у п. 12 Постанови № 18 відсутні виключення стосовно можливості купівлі клієнтами банківських металів без фізичної поставки із умовою їх подальшої фізичної поставки у філіях, відділеннях банків.

Отже, здійснення за дорученням дванадцяти клієнтів-фізичних осіб 25 операцій з купівлі банківських металів (золота) без фізичної поставки за період з 11.01.2024 до 26.02.2024 у загальній масі 3 207,927000 тройських унцій (в еквіваленті 246 044 997,80 грн на дату здійснення операцій) з їх подальшою фізичною поставкою клієнтам-фізичним особам, свідчить про порушення Банком вимог п.12 Положення № 18.

Також, за висновками відповідача, позивачем порушено вимоги пунктів 49, 51 розділу VIII Положення № 65, які полягали у тому, що АТ «РВС Банк» не здійснило подання Національному банку відомостей про наявність рахунків, на яких обліковуються кошти підконтрольних осіб та залишки коштів на таких рахунках за формою, наведеною в додатку 2 до Положення № 65, а також додаткової інформації/відомостей про реалізацію персональних санкцій за формою, наведеною в додатку 3 до Положення № 65.

Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України «Про санкції» з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання (ч. 3 ст. 5 Закону України «Про санкції»).

У підпункті 1 пункту 2 розділу І Положення № 65, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, банки України та філії іноземних банків належать до суб`єктів реалізації санкцій.

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 розділу I Положення № 65 підконтрольна особа - клієнт суб`єкта реалізації санкцій, щодо якого санкційна особа, до якої застосовано санкцію блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (далі - блокування активів у новій редакції), може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.

Згідно з пунктом 4 розділу І Положення № 65 банк як суб`єкт реалізації санкцій зобов`язаний:

1) з моменту видання указу Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій (далі - санкційний список) забезпечити в порядку, визначеному в цьому Положенні та внутрішніх документах суб`єктів реалізації санкцій із питань реалізації санкцій:

оновлення (завантаження) санкційних списків;

виявлення фізичних та юридичних осіб, зазначених у санкційних списках (далі - санкційна особа), та осіб, які діють від імені санкційних осіб, серед клієнтів та інших учасників фінансових операцій, що здійснюються суб`єктами реалізації санкцій або за допомогою суб`єктів реалізації санкцій, та/або фінансових операцій, про які стало відомо суб`єктам реалізації санкцій під час обслуговування клієнтів;

виявлення підконтрольних осіб;

відмову від встановлення ділових відносин із санкційними особами в разі застосування до них відповідної санкції;

блокування коштів санкційних осіб з урахуванням застосованих санкцій;

зупинення/відмову від проведення фінансових операцій, на які поширюються застосовані санкції;

зупинення/відмову від проведення фінансових операцій, які порушують, сприяють або можуть сприяти порушенню/уникненню обмежень, установлених санкціями;

2) з метою виявлення наведеної в санкційних списках інформації про санкційних осіб забезпечити здійснення аналізу всіх можливих даних/інформації, що є в їх розпорядженні, включаючи дані, що містяться в платіжних інструкціях клієнтів;

3) з метою виявлення підконтрольних осіб аналізувати наявні дані/інформацію щодо структури власності, корпоративного управління клієнтів, а також їх ділових зв`язків із санкційними особами, до яких застосовано санкцію блокування активів у новій редакції (включаючи власників істотної участі, кінцевих бенефіціарних власників клієнтів суб`єктів реалізації санкцій).

У пункті 49 розділу VIII Положення № 65 банки зобов`язані протягом 10 робочих днів із дати видання санкційного списку (персональні санкції) подати Національному банку відомості про наявність рахунків, на яких обліковуються кошти підконтрольних осіб, та залишки коштів на таких рахунках за формою, наведеною в додатку 2 до цього Положення.

Інформація, зазначена в абзаці першому пункту 49 розділу VIII цього Положення, надається банками:

1) щодо банківських рахунків (за винятком кореспондентських рахунків лоро та розрахункових рахунків), на яких обліковуються кошти підконтрольних осіб;

2) за наявності рахунків, зазначених у підпункті 1 пункту 49 розділу VIII цього Положення, та залишків коштів на них (включно з нульовими залишками).

Пункт 51 встановлює, що банки зобов`язані щомісяця, не пізніше п`ятого робочого дня місяця, наступного за звітним, надавати Національному банку додаткову інформацію/відомості про реалізацію персональних санкцій за формою, наведеною в додатку 3 до цього Положення, а саме про:

1) наявність банківських рахунків (за винятком кореспондентських рахунків лоро та розрахункових рахунків), на яких обліковуються кошти підконтрольних осіб, та залишки коштів на таких рахунках (включно з нульовими залишками);

2) кількість спроб проведення фінансових операцій підконтрольними особами/від імені підконтрольних осіб, які були зупинені або в проведенні яких було відмовлено;

3) відмови санкційним особам, до яких застосовано хоча б одну із персональних санкцій, зазначених у підпункті 1 пункту 48 розділу VIII цього Положення, та/або персональну санкцію стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, та особам, які діють від імені таких санкційних осіб у встановленні/підтриманні ділових відносин, наданні послуг після встановлення ділових відносин;

4) наявність відкритого індивідуального банківського сейфа, в якому зберігаються заблоковані активи, які за наявною в банку інформацією: належать санкційній особі, до якої застосовано санкцію «блокування активів»; належать санкційній особі, до якої застосовано санкцію блокування активів у новій редакції, або якими така санкційна особа може прямо чи опосередковано розпоряджатися.

Інформація/відомості, зазначена(і) у підпунктах 1-4 пункту 51 розділу VIII Положення №65, надається/подаються банками за наявності такої/таких інформації/відомостей.

Відповідачем, за результатами аналізу інформації та документів, наданих Банком листом від 06.06.2024 № 2092/24-БТ, встановлено, що стосовно клієнтів АТ «Сумський завод «НАСОСЕНЕРГОМАШ» та ДП «ЗАВОД ОБ ТА ВТ» (далі разом Клієнти) встановлений «високий» рівень ризику ділових відносин за критерієм «КБВ клієнта є резидентом рф», з огляду на те, що їх кінцевим бенефіціарним власником (далі КБВ) є ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , рф.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 12.05.2023, уведеного в дію Указом Президента України від 12.05.2023 № 279/2023, до ОСОБА_1 було застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

Як зазначено у довідці від 31.07.2024, що не заперечується позивачем, листом від 11.06.2024 № 2134/24-БТ позивач повідомив НБУ про те, що після внесення ОСОБА_1 , д.н. 23.12.1967 (Додаток 1, позиція 2 Рішення Ради національної безпеки і оборони України, затверджені Указом Президента України від 12.05.2023 року № 279/2023) до списку санкційних осіб, Банк 12.05.2023 року здійснив блокування поточних рахунків Компаній та оцінку ризиків ділових відносин Компаній, залишивши його на рівні - високий, додавши тільки критерій ризику «Клієнт, стосовно якого (КБВ якого) застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до статті 5 Закону України «Про санкції».

З урахуванням вищенаведеного, з 12.05.2023, на виконання вимог пункту 49 розділу VIII Положення № 65, у позивача виник обов`язок протягом 10 робочих днів подати НБУ відомості про наявність рахунків, на яких обліковуються кошти підконтрольних осіб, та залишки коштів на таких рахунках за формою, наведеною в додатку 2 до цього Положення.

У листах від 22.05.2023 № 1081/23-БТ та від 05.06.2023 № 1165/23-БТ, наданих позивачем відповідей до НБУ в частині надання інформації щодо відомостей про наявність та залишки коштів на банківських рахунках, на яких обліковуються кошти осіб, зазначених у додатках до Рішення РНБО № 279/2023, інформація щодо підконтрольних осіб ОСОБА_1 була відсутня.

Натомість, згідно з наданою до НБУ інформацією листом від 11.06.2024 № 2133/24-БТ, позивач підтвердив, що інформування відповідача за формою, наведеною в додатку 2 до Положення № 65 Банк не здійснював.

Крім того, за результатами аналізу додатків № 3 до Положення № 65, які подавалися позивачем до НБУ на кожну звітну дату, починаючи з 01.06.2023 по 01.12.2023, відповідно до пункту 51 розділу VIII Положення № 65, перевіркою встановлено, що після оприлюднення Рішення РНБО № 279/2023 Банком не надано інформацію щодо наявності рахунків, на яких обліковуються кошти клієнтів - підконтрольних осіб ОСОБА_1 та залишки коштів на таких рахунках (включно з нульовими залишками).

Суд відхиляє доводи позивача про те, що за відсутності достовірної інформації щодо наявності рахунків підконтрольних осіб, у Банка були підстави для блокування рахунків АТ «Сумський завод «НАСОСЕНЕРГОМАШ» та ДП «ЗАВОД ОБ ТА ВТ», однак не було підстав стверджувати, що ці особи є підконтрольними ОСОБА_1 , оскільки зі змісту інформаційних запитів, направлених позивачем до клієнтів та наданих ним до суду на підтвердження своїх доводів, не вбачається їх надсилання з метою уточнення даних ОСОБА_1 на виконання банком вимог пунктів 49, 51 розділу VIII Положення № 65.

Отже, оскаржуване рішення від 09.12.2024 № 24/1739-рк/БТ у частині висновку про наявність порушення вимог пунктів 49, 51 розділу VIII Положення № 65 є правомірним.

Разом з тим, оскаржуваним рішенням від 09.12.2024 № 24/1739-рк/БТ на позивача накладено штраф у розмірі 2 950 390,52 грн, а саме: 2 920 386,61 грн за порушення вимог пункту 12 Постанови № 18 та 30 003, 91 грн за порушення вимог пунктів 49, 51 розділу VIII Положення № 65.

Підпунктом 3 пункту 7.22 глави 7 розділу ІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 № 346 (далі Положення № 346) передбачено, що за порушення банком вимог нормативно-правових актів Національного банку, що визначають особливості функціонування банківської системи України в разі введення воєнного стану чи особливого періоду, накладається на банк штраф у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

Згідно з пунктом 7.27 (у редакції чинній до 23.06.2023 та до 07.11.2023) та пунктом 7.29 (у редакції чинній з 08.11.2023) глави 7 розділу ІІ Положення № 346 штраф за невиконання (неналежне виконання) банком вимог нормативно-правових актів Національного банку, якими запроваджені обмеження щодо проведення операцій, що мають на меті/порушують, сприяють або можуть сприяти уникненню/порушенню обмежень, установлених персональними спеціальними економічними та іншими обмежувальними заходами (санкціями), та/або неподання, подання не в повному обсязі, несвоєчасне подання інформації, подання недостовірної інформації/документів, подання копій документів, у яких неможливо прочитати всі зазначені в них відомості, на запит Національного банку, необхідних для здійснення ним нагляду за дотриманням вимог таких нормативно-правових актів накладається на банк за кожний вид порушення в розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.

Як встановлено у довідці від 31.07.2024, на дату вчинення порушень, зареєстрований статутний капітал позивача становив 300 039 052,50 грн.

Тобто, максимальний розмір штрафу за порушення вимог пункту 12 Постанови № 18 становить: 300 039 052,50 грн х 1 % = 3 000 390,53 грн.

Максимальний розмір штрафу за порушення вимог пунктів 49, 51 розділу VIII Положення № 65 становить: 300 039 052,50 грн х 0,01 % = 30 003,91 грн.

Отже, на позивача накладено штрафи у розмірах, що майже досягають граничної максимальної межі (2 920 386,61 грн за порушення п.12 Постанови № 18) або максимально можливу штрафну санкцію (30 003,91 грн за порушення пунктів 49, 51 розділу VIII Положення № 65), що передбачені Положенням № 346.

Як було зазначено, рішення НБУ про застосування заходів пливу має відповідати вимогами ст. 73 Закону № 2121-ІІІ та пунктам 3.3, 3.6 глави 3 розділу І Положення № 346 у частині обрання заходу впливу адекватно до встановленого порушення, з урахуванням критеріїв, передбачених Положенням № 346, та обґрунтування адекватності застосованого заходу впливу у рішенні НБУ.

Судом встановлено, що у рішенні від 09.12.2024 № 24/1739-рк/БТ попри вимоги Закону № 2121-ІІІ та Положення № 346 відсутнє обґрунтування адекватності застосування обраних заходів впливу, оскільки констатування їх адекватності вчиненим порушенням, відсутності негативних наслідків для кредиторів і вкладників банку, не є належним обґрунтуванням обраного заходу впливу у розумінні ст. 73 Закону № 2121-ІІІ та пунктів 3.3, 3.6 глави 3 розділу І Положення № 346.

Оскаржуване рішення від 09.12.2024 № 24/1739-рк/БТ не містить відомостей про врахування НБУ загального фінансового стану банку та можливих репутаційних ризиків для банку.

При цьому, у доповідній записці від 04.12.2024 міститься висновок НБУ стосовно ризиків репутації банку, зумовлених наслідками вчинення порушення, що за своєю суттю є ідентичним до висновків щодо ризику репутації, зазначених у доповідній записці від 13.12.2024, і не є оцінкою можливих репутаційних ризиків банку, зумовлених потенційним застосуванням обраного заходу впливу у розумінні положень пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення № 346.

Таким чином, рішення від 09.12.2024 № 24/1739-рк/БТ прийняте з недотриманням вимог ст. 73 Закону № 2121-III, пунктів 3.3 та 3.6 глави 3 розділу І Положення № 346, оскільки відповідач не обґрунтував відповідність застосованого заходу впливу з точки зору його адекватності конкретним порушенням, а також не навів відповідне обґрунтування у оскарженому рішенні.

Щодо рішенням від 09.12.2024 № 24/1740-рк/БТ, яким на позивача накладено штраф у розмірі 50 000,00 грн за порушення вимог пункту 130 розділу Х Положення № 5, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки розрахунків клієнтів Банку юридичних осіб-резидентів ТОВ «Львівбудмакс-Інвест», ТОВ «Солар Грін Тех» з клієнтами Банку юридичними особами-нерезидентами «Suntown Projects LTD» та «ES Energy Invest LTD» за договорами, що пов`язані з виконанням боргових зобов`язань за залученими ними позиками, встановлено порушення АТ «РВС Банк» вимог пункту 130 розділу Х Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (зі змінами) (далі - Положення № 5) в частині недотримання встановленого Національним банком порядку проведення розрахунків за валютними операціями.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону № 2473-VIII банки як уповноважені установи є агентами валютного нагляду, підзвітними Національному банку. Порядок здійснення валютного нагляду агентами валютного нагляду встановлюється Національним банком.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком (ч. 4 ст. 5 Закону № 2473-VIII).

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону № 2473-VIII порядок проведення переказу валютних цінностей визначається Національним банком.

Відповідно до пункту 7 розділу І Положення про валютний нагляд, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.01.2019 № 13 (далі Положення № 13), уповноважена установа як агент валютного нагляду здійснює нагляд за дотриманням валютного законодавства резидентами та нерезидентами під час проведення операцій через цю установу. Цей нагляд полягає в установленні уповноваженою установою відповідності валютних операцій її клієнтів (резидентів і нерезидентів) вимогам валютного законодавства України, запобіганні уповноваженою установою проведенню її клієнтами через цю установу валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства, та/або своєчасному інформуванні уповноваженою установою Національного банку у випадках і в порядку, установлених законодавством України, уключаючи нормативно-правові акти Національного банку, про валютні операції, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Уповноважені установи як агенти валютного нагляду для здійснення валютного нагляду визначають у розроблених та затверджених уповноваженою особою/уповноваженим органом внутрішніх документах (процедурах, програмах, положеннях, процесах) порядок організації здійснення валютних операцій з урахуванням ризик-орієнтованого підходу, що має містити:

1) порядок прийняття рішень про необхідність подання клієнтами документів/інформації (уключаючи додаткові документи/інформацію про валютні операції);

2) порядок виявлення сумнівних валютних операцій клієнтів/валютних операцій клієнтів, які не відповідають вимогам валютного законодавства;

3) порядок прийняття рішень щодо запобігання проведенню клієнтами через уповноважені установи валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства/відмови в проведенні таких валютних операцій;

4) інші заходи (на власний розсуд уповноваженої установи), спрямовані на забезпечення дотримання клієнтами валютного законодавства.

Приписами пункту 130 розділу Х Положення № 5 передбачено, що банк з метою забезпечення функцій агента валютного нагляду за операціями його клієнта (юридичної особи-нерезидента), що визначені в пунктах 127 та 128 розділу Х Положення № 5, зобов`язаний попередньо зарахувати кошти, що надходять цьому клієнту, на розподільчий рахунок (крім коштів, одержаних за операціями з торгівлі іноземною валютою на валютному ринку України, переказаних з інших власних рахунків цього клієнта, у вигляді процентів, нарахованих за залишком коштів на рахунку клієнта).

Згідно з підпунктом 2 пункту 128 розділу Х Положення № 5 за поточним рахунком у національній валюті юридичної особи-нерезидента здійснюються такі операції: розрахунки з резидентами за договорами позики, що пов`язані з виконанням боргових зобов`язань перед власником рахунку за залученою резидентом-позичальником позикою (повернення позики, сплата процентів та інших платежів, установлених договором позики).

Перевіркою встановлено, що у період з 17.02.2022 до 28.09.2022 Банком порушено вимоги, встановлені Національним банком, щодо порядку проведення розрахунків за валютними операціями, а саме: невиконання обов`язку попередньо зараховувати кошти на розподільчий балансовий рахунок « 2603» (Розподільчі рахунки суб`єктів господарювання), що надходять на поточні рахунки у національній валюті юридичних осіб-нерезидентів, на загальну суму 7 670 547,92 грн (8 випадків), чим порушено вимоги пункту 130 розділу Х Положення № 5.

Суд враховує, що факт порушення визнається позивачем у наданих до НБУ поясненнях до довідки від 31.07.2024, у яких Банк вказав, що з метою забезпечення функцій агента валютного нагляду за операціями юридичних осіб-нерезидентів, до моменту здійснення операцій, Банком було проаналізовано отримані від Клієнтів підтвердні документи в повному обсязі. Після чого, кошти було зараховано на поточний рахунок без попереднього зарахування коштів в гривні на окремий аналітичний рахунок 2603 «Розподільчі рахунки суб`єктів господарювання», у зв`язку з технічним збоєм налаштувань».

Поряд з цим судом відхиляються доводи відповідача щодо відповідності оскаржуваного рішення від 09.12.2024 №24/1740-рк/БТ вимогам ст. 73 Закону №2121-III, пунктів 3.3 та 3.6 глави 3 розділу І Положення № 346, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.24 глави 7 розділу II Положення № 346 (у редакції чинній на дату вчинення порушення) штраф за порушення інших вимог Закону про валюту та/або нормативно-правового(их) акта(ів) Національного банку з питань валютного регулювання та нагляду, не зазначених у пунктах 7.21 - 7.23 глави 7 розділу II цього Положення, накладається на банк у розмірі не більше ніж 50 000 гривень.

Отже, оскаржуваним рішенням від 09.12.2024 №24/1740-рк/БТ на банк накладено штраф у максимально можливому розмірі.

Суд зазначає, що у рішенні від 09.12.2024 №24/1740-рк/БТ в порушення вимог Закону № 2121-ІІІ та Положення № 346 відсутнє обґрунтування адекватності застосування обраного заходу впливу, оскільки констатування їх адекватності вчиненим порушенням, відсутності негативних наслідків для кредиторів і вкладників банку, не є належним обґрунтуванням обраного заходу впливу у розумінні ст. 73 Закону № 2121-ІІІ та пунктів 3.3, 3.6 глави 3 розділу І Положення № 346.

Крім того, як встановлено судом із матеріалів справи, висновки щодо ризиків репутації банку, зумовлених наслідками вчинення порушення, у доповідній записці від 04.12.2024 є ідентичними до висновків щодо ризику репутації, зазначених у доповідній записці від 13.12.2024, і не можуть вважатися належною оцінкою можливих репутаційних ризиків банку, у контексті адекватності обраного заходу впливу, згідно з пунктом 3.3 глави 3 розділу І Положення № 346.

Суд враховує посилання позивача на порушення відповідачем принципів безсторонності (неупередженості), рівності перед законом (недопущення дискримінації), оскільки як встановлено із публікації з офіційного вебсайту НБУ https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-u-chervni-zastosuvav-do-3-bankiv-ta-117-nebankivskih-finansovih-ustanov-zahodi-vplivu-za-porushennya-u-sferi-finmonitoringu-ta-valyutnogo-zakonodavstva 5 липня 2022 року опубліковано інформацію, про те, що у червні 2022 року НБУ застосував до 3 банків та 117 небанківських фінансових установ заходи впливу за порушення у сфері фінмоніторингу та валютного законодавства, зокрема до АТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» - письмове застереження за порушення вимог пункту 130 розділу Х Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, у частині нездійснення попереднього зарахування коштів, що надходять клієнту (юридичній особі-нерезиденту), на розподільчий рахунок. Тобто, за тотожне порушення, за які до іншого банку було застосовано менш суворий захід впливу, до позивача рішенням від 09.12.2024 №24/1740-рк/БТ було необґрунтовано застосовано штраф у максимально можливому розмірі.

За таких обставин, рішенням від 09.12.2024 №24/1740-рк/БТ прийняте з порушенням принципів обґрунтованості, пропорційності, безсторонності (неупередженості), рівності перед законом (недопущення дискримінації), а відтак не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо рішенням від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ, яким на позивача накладено штраф у розмірі 135 150 000,00 грн за порушення вимог пункту 2 частини другої статті 8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-ІХ (далі - Закон № 361-ІХ), положень Положення № 65, суд зазначає таке.

Підпунктом 1.1 рішення від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ встановлено, що внутрішні документи Банку з питань ПВК/ФТ (а саме: Програма НПК від 27.03.2024, Програма управління ризиком від 27.03.2024, Програма за напрямами діяльності від 27.03.2024) розроблені Банком без урахування одного з основних принципів розроблення та реалізації внутрішніх документів банку з питань ПВК/ФТ, передбаченого підпунктом 8 пункту 25 розділу ІІІ Положення № 65.

Підпункт 8 пункту 25 розділу ІІІ Положення № 65 передбачає, що одним із основних принципів розроблення та реалізації внутрішніх документів банку з питань ПВК/ФТ є встановлення детального та максимально зрозумілого працівникам банку порядку дій під час здійснення ними процедур ПВК/ФТ.

У підпункті « 1)» підпункту 1.1 рішення від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ відповідач також констатує невідповідність внутрішніх документів позивача вимогам законодавства з питань ПВК/ФТ, зокрема: підпункту 2 пункту 26 розділу IІІ Положення № 65, оскільки порядок дій, який забезпечує здійснення заходів з посилених заходів належної перевірки (далі ПЗНП), наведений у розділі 10 Програми НПК від 27.03.2024, не містить, зокрема:

- строків (термінів) здійснення кожного із заходів, послідовності дій, порядку вибору конкретних заходів із переліку ПЗНП, визначених у пункті 10.4, в залежності від виявлених ризиків, притаманних діловим відносинам (фінансовій операції без встановлення ділових відносин) із клієнтом;

- строків (термінів) та способу отримання додаткової інформації (даних) стосовно клієнта, уключаючи його представників та/або вигодоодержувачів за проведеними фінансовими операціями, додаткової інформації (відомостей, копій документів) щодо фінансових операцій з метою підтвердження або спростування підозри щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, що виникла під час обслуговування клієнта (пункт 10.9).

Відповідно до підпункту 2 пункту 26 розділу IІІ Положення № 65 внутрішні документи банку з питань ПВК/ФТ мають містити порядок дій, який забезпечує здійснення всіх заходів з НПК (зокрема заходів з ідентифікації та верифікації, встановлення КБВ, моніторингу ділових відносин та фінансових операцій, актуалізації даних про клієнта).

Пунктом 4 розділу I Положення №65 надано визначення скорочень (абревіатур), що використовуються у цьому Положенні, зокрема:

ВК/ФТ - легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

НПК належна перевірка клієнта;

ПЗНП посилені заходи належної перевірки;

КБВ - кінцевий бенефіціарний власник.

За змістом пункту 5 розділу I Положення №65 поняття та терміни в цьому положенні вживаються в таких значеннях, зокрема:

внутрішні документи банку з питань ПВК/ФТ - політика, правила, програми, методики, інші документи, що розроблені та затверджені банком з метою належного виконання функцій СПФМ;

відповідальний працівник банку - працівник банку, відповідальний за проведення фінансового моніторингу в банку;

моніторинг ділових відносин / моніторинг фінансових операцій - аналіз фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі ділових відносин з ним, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у банку інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі в разі необхідності про джерело коштів, пов`язаних з фінансовими операціями);

невідкладно - проміжок часу, визначений/установлений з моменту настання підстав для здійснення відповідних дій, які є пріоритетними і здійснюються першочергово, але не пізніше наступного робочого дня або встановленого часу наступного робочого дня;

негайно - найкоротший термін протягом робочого дня, в який мають здійснюватися (відбуватися) відповідні дії з моменту настання підстав для їх здійснення;

порядок - чітка послідовність дій певного процесу із зазначенням способів, форм, строків (термінів) ужиття працівниками банку цих дій, визначена у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 1 Закону № 361-ІХ належна перевірка - заходи, що включають:

- ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника);

- встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта або його відсутності, у тому числі отримання структури власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та вжиття заходів з верифікації його особи (за наявності);

- встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

- проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов`язаних з фінансовими операціями);

- забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

За змістом пункту 49 частини першої статті 1 Закону № 361-ІХ, посилені заходи належної перевірки - заходи, що вживаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу на основі ризик-орієнтованого підходу стосовно клієнтів, ділові відносини з якими (фінансові операції без встановлення ділових відносин яких) становлять високий ризик, є пропорційними виявленим ризикам та спрямовані на їх мінімізацію, у тому числі шляхом збільшення частоти та обсягу дій з моніторингу ділових відносин та збору додаткової інформації щодо ділових відносин.

Відповідно до частин першої-третьої статті 12 Закону № 361-ІХ суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є високим.

Суб`єкти державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за відповідними суб`єктами первинного фінансового моніторингу, можуть визначати обставини, за яких здійснюються посилені заходи належної перевірки, та дії, що повинні вживатися суб`єктами первинного фінансового моніторингу за таких обставин.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний, наскільки це можливо, проводити аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак: є складними фінансовими операціями; є незвично великими фінансовими операціями; проведені у незвичний спосіб; не мають очевидної економічної чи законної мети.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу повинен підвищити ступінь і характер моніторингу ділових відносин з метою визначення, чи є такі фінансові операції або дії клієнта підозрілими.

За змістом пункту 6 додатка 6 до Положення № 65 наявність однієї із зазначених вище ознак може свідчити про підозрілий характер операцій або дій клієнта, що вимагає від банку підвищення ступеню і характеру моніторингу ділових відносин з клієнтом.

Пунктом 4 додатка 6 до Положення №65 визначено орієнтовний перелік посилених заходів належної перевірки та передбачено, що під час здійснення ПЗНП банк обирає вид необхідного до вжиття заходу залежно від виявлених ризиків, притаманних діловим відносинам (фінансовій операції без встановлення ділових відносин) із клієнтом, та що є пропорційним таким ризикам.

Відповідач обґрунтовує порушення позивачем підпункту 2 пункту 26 розділу IІІ Положення № 65 відсутністю у внутрішніх документах позивача порядку, строків, послідовності дій, порядку обрання заходів та отримання інформації під час здійснення посилених заходів належної перевірки.

Системний аналіз Програми НПК від 27.03.2024 та інших внутрішніх документів позивача свідчить про наступний порядок здійснення позивачем посилених заходів належної перевірки.

Пунктом 10.4 Програми НПК від 27.03.2024 передбачено, що під час здійснення ПЗНП уповноважений працівник залежно від виявленої інформації, здійснює:

1) установлення осіб, які здійснюють прямий та/або непрямий вирішальний вплив шляхом володіння часткою, меншою, ніж 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи;

2) отримання додаткової інформації щодо клієнта шляхом пошуку інформації про нього у відкритих джерелах (наприклад, офіційних джерелах, публічних реєстрах, вебсайтах авторитетних видань);

3) з`ясування причин та обставин використання клієнтом складної структури власності та/або реєстрації в певній державі (юрисдикції);

4) з`ясування джерел статків (багатства) та/або джерел коштів, пов`язаних із фінансовими операціями, клієнта/КБВ клієнта;

5) збільшення частоти дій Банку щодо актуалізації даних щодо клієнта;

6) перевірка наявності/чинності ліцензій, дозволів або наявності інформації щодо клієнта у відповідних реєстрах, якщо це є обов`язковим відповідно до вимог законодавства для провадження клієнтом відповідної діяльності;

7) отримання детальнішої інформації щодо мети та характеру встановлення ділових відносин, зокрема, якщо клієнтом є нерезидент;

8) пошук інформації у відкритих джерелах щодо наявності кримінальних проваджень стосовно клієнта, його представників, КБВ;

9) збільшення кількості та частоти здійснення відповідних перевірок стосовно фінансових операцій клієнта;

10) з`ясування наявності в клієнта юридичних та економічних зв`язків з іншими клієнтами банку (зокрема клієнтів, які мають спільного КБВ/керівника/представника з клієнтом) та їх суті/ролі в такій групі;

11) візит працівника Банку до клієнта за адресою його місцезнаходження з метою з`ясування відповідності інформації, наданої клієнтом Банку, щодо здійснення ним відповідного виду діяльності реальній ситуації;

12) установлення певних обмежень/лімітів на використання клієнтом послуги/продукту банком (зокрема щодо обсягів діяльності, сум фінансових операцій, держав (юрисдикцій), контрагентів);

13) установлення обов`язковою вимогою отримання підтвердних документів/інформації щодо окремих фінансових операцій до проведення клієнтом такої фінансової операції;

14) отримання дозволу керівника на встановлення (підтримання) ділових відносин (проведення разової фінансової операції на значну суму без встановлення ділових відносин) з клієнтом;

15) отримання додаткового дозволу уповноваженого працівника банку/керівника банку на проведення окремих фінансових операцій в межах установлених ділових відносин.

Відповідно до підпункту 3.6.9 пункту 3.6 Програми НПК від 27.03.2024 працівники Департаменту фінансового моніторингу зобов`язані:

- щодо виявлення підозрілих фінансових операцій/діяльності: здійснювати на постійній основі моніторинг ділових відносин із клієнтами та фінансових операцій, що здійснюються в процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у Банку інформації про клієнта, його діяльність та його ризик-профіль; виявлення індикаторів підозрілості фінансових операцій; забезпечувати оперативне вжиття додаткових заходів (зокрема витребування додаткових документів та/або відомостей, що стосуються фінансової операції або діяльності клієнта, якщо наявних у банку документів та/або відомостей недостатньо для здійснення аналізу, спростування/ підтвердження підозр та/або прийняття відповідного рішення), але не пізніше двох місяців із дня відбору/виявлення індикаторів підозрілості фінансових операцій, та обов`язково фіксування дати отримання відповідних документів та/або відомостей;

- документувати всі заходи, вжиті щодо спростування/підтвердження своїх підозр під час здійснення аналізу фінансових операцій клієнтів; приймати рішення про надсилання повідомлення про підозрілу(і) фінансову(і) операцію(ї) чи про підозрілу діяльність, та складати обґрунтований висновок щодо підозрілої(их) фінансової(их) операції(й) (діяльності) клієнта.

Отже, Програмою НПК від 27.03.2024 встановлено граничний двомісячний термін вжиття додаткових заходів у разі виявлення підозрілих фінансових операцій або діяльності.

Пунктом 4.10 Програми НПК від 27.03.2024 врегульовано, що якщо за результатами моніторингу ділових відносин клієнта, уповноважений працівник виявляє підозрілі фінансові операції (діяльність), то він вживає протягом того ж робочого дня оперативні заходи щодо переоцінки рівня ризику таких ділових відносин з клієнтом та вживає ПЗНП у разі присвоєння високого рівня ризику.

Таким чином, вжиття оперативних заходів є таким, що здійснюється негайно (пункт 5 розділу I Положення № 65).

Пунктом 4.2 Програми НПК від 27.03.2024 передбачено, що уповноважені працівники здійснюють заходи з належної перевірки потенційних та наявних клієнтів у разі:

- встановлення ділових відносин (крім ділових відносин, встановлених на підставі договорів страхування за видами страхування, що не передбачають здійснення страхової виплати в разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та/або досягнення застрахованою особою певного віку, визначеного в такому договорі, за якими клієнтом є фізична особа та загальний страховий платіж не перевищує 27 тисяч гривень або його сума еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті; а також крім встановлення ділових відносин, які виникають на підставі договорів про участь в лотереї, за умови, що розмір ставки гравця не перевищує 5 тисяч гривень);

- наявності підозри;

- здійснення платіжних операцій (у тому числі міжнародних) без відкриття рахунка;

- проведення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень;

- виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта;

- проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами, якщо сума фінансової операції дорівнює або перевищує суму 400 000 гривень (в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, що дорівнює або перевищує еквівалентну суму 400 000 гривень за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів).

Зазначене положення охоплює випадки здійснення належної перевірки у разі виникнення підозри, тобто у випадках, які потребують вжиття посилених заходів належної перевірки.

Відповідно до пункту 4.11 Програми НПК від 27.03.2024 уповноважений працівник зобов`язаний забезпечувати актуалізацію даних про клієнта (отриманих та існуючих документів, даних та інформації про нього):

1) не рідше одного разу на рік, якщо ризик ділових відносин з клієнтом є високим;

2) не рідше одного разу на три роки, якщо ризик ділових відносин з клієнтом є середнім;

3) не рідше одного разу на п`ять років - в інших випадках за умови відсутності підозр.

Відповідно до пункту 4.12 Програми НПК від 27.03.2024 уповноважений працівник зобов`язаний забезпечувати актуалізацію даних про клієнта також у разі:

1) виявлення фактів наявності суттєвих змін у діяльності клієнта (зокрема в разі зміни КБВ, керівника, місцезнаходження юридичної особи, трасту, іншого подібного правового утворення, ФОП);

2) закінчення строку (припинення) дії, втрати чинності чи визнання недійсними поданих документів;

3) втрати чинності / обміну ідентифікаційного документа клієнта (представника клієнта);

4) встановлення факту належності клієнта до PEP.

Аналогічні положення містяться в пунктах 15.2-15.3 Програми НПК від 27.03.2024.

Отже, Програмою НПК від 27.03.2024 встановлено загальні вимоги щодо періодичності здійснення належної перевірки клієнта, в тому числі, посилених заходів належної перевірки, граничного терміну здійснення посилених заходів належної перевірки, та строку вжиття оперативних заходів у разі виникнення підозри.

Щодо порядку обрання конкретних заходів із переліку ПЗНП, визначених в п. 10.4 Програми НПК від 27.03.2024 суд враховує таке.

Щодо заходу, передбаченого підпунктом 1 пункту 10.4 Програми НПК від 27.03.2024.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону № 361-ІХ кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.

Пунктами 4.2. 4.8, 4.11 та 4.12 Програми НПК від 27.03.2024 передбачено, що для забезпечення належної перевірки клієнта, уповноважені працівники зокрема: встановлюють кінцевого бенефіціарного власника клієнта або його відсутність, у тому числі отримують структуру власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та вживають заходів з верифікації його особи (за наявності).

Порядок встановлення осіб, які здійснюють прямий або непрямий вирішальний вплив (кінцевих бенефіціарних власників), урегульовано розділом 8 Програми НПК від 27.03.2024.

Як вбачається з пункту 10.4 в його системному взаємозв`язку із положеннями розділу 8 Програми НПК від 27.03.2024, посилені заходи належної перевірки у вигляді встановлення осіб, які здійснюють прямий та/або непрямий вирішальний вплив, тобто КБВ, застосовується у разі виявлення факторів, щодо номінального статусу контролера (пункт 8.9.2 Програми НПК від 27.03.2024) або у випадку виявлення розбіжностей між відомостями про КБВ, які містяться в ЄДР, та інформацією про КБВ, отриманою відповідальним працівником в результаті здійснення НПК (пункт 8.20 Програми НПК від 27.03.2024).

В свою чергу, пунктом 8.20 Програми НПК від 27.03.2024 передбачено порядок (послідовність дій, способи та строки) виявлення розбіжностей та встановлення особи, що здійснює вирішальний вплив.

Щодо заходу, передбаченого підпунктом 2 пункту 10.4 Програми НПК від 27.03.2024.

Програмою НПК від 27.03.2024 передбачено випадки, які вимагають застосування посилених заходів належної перевірки у вигляді пошуку додаткової інформації у відкритих джерелах, зокрема:

- у разі необхідності одержання додаткових даних для вивчення клієнта, якщо надана інформація є недостатньою (пункт 5.37);

- у разі необхідності встановлення вигодоодержувача за фінансовою операцією у разі виявлення розбіжностей між відомостями про КБВ, які містяться в ЄДР, та інформацією про КБВ, отриманою уповноваженим працівником у результаті здійснення НПК (пункт 8.20.9);

- у разі необхідності виявлення фінансових операцій (їх сукупності), які є незвично великими фінансовими операціями для клієнта відповідно до наявної в Банку інформації про його фінансовий стан (пункт 10.6);

- для підтвердження статків (багатства) та джерела коштів (пункти 10.6.2 та 13.1.2);

- у разі виявлення належності клієнта до категорії РЕРs (пункт 13.1.6);

- для перевірки інформації щодо джерел статків (пункт 13.3.6);

- для перевірки інформації, що може вказувати на високий ризик проведення підозрілих фінансових операцій (діяльності), зокрема таких, що можуть бути пов`язаними з корупційними правопорушеннями (пункт 13.5.4).

Щодо заходу, передбаченого підпунктом 3 пункту 10.4 Програми НПК від 27.03.2024.

Як вбачається з розділу 8 Програми НПК від 27.03.2024, зокрема, з пунктів 8.9.2, 8.10 та 8.20.4 Програми НПК від 27.03.2024, посилений захід належної перевірки клієнта у вигляді з`ясування причин та обставин використання клієнтом складної структури власності здійснюється позивачем задля встановлення КБВ або його відсутності, у разі виявлення елементу номінального управління/власності та розбіжностей (зокрема, виявлення неповноти, неточностей чи помилок в інформації про кінцевого бенефіціарного власника або про структуру власності такого клієнта, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Посилений захід належної перевірки у вигляді з`ясування причин та обставин реєстрації клієнта в певній юрисдикції здійснюється позивачем, зокрема, у разі виявлення ознак, які можуть свідчити про здійснення клієнтами фінансових операцій, що містять ознаки фіктивності (п. 6.3 Програми НПК від 27.03.2024), та виявлення факторів, які можуть свідчити про те, що власник (контролер) клієнта є номінальним, а не реальним (п. 8.9.2 Програми НПК від 27.03.2024).

Щодо заходу, передбаченого підпунктом 4 пункту 10.4 Програми НПК від 27.03.2024.

Випадки, в яких позивач здійснює заходи для встановлення джерел статків (багатства) та джерела коштів, визначені, Програмою НПК від 27.03.2024. Зокрема, такими випадками є:

- виявлення належності клієнта або КБВ клієнта до політично значущих осіб, членів їх сімей або пов`язаних з ними осіб пунктах (пункт 3.4.8);

- виявлення фінансових операцій ( їх сукупності), що проводяться клієнтами, яким присвоєно статус PEPs, і щодо яких виникають підозри (пункти10.6.1-10.6.4);

- проведення ПЗНП клієнта його представників та/або вигодоодержувачів високого ризику (пункт 10.13);

- виявлення фінансових операцій (їх сукупності), які є незвично великими фінансовими операціями для клієнта відповідно до наявної в банку інформації про його фінансовий стан (пункт 10.16);

- під час встановлення ділових відносин, відкриття рахунку, проведення (без встановлення ділових відносин) порогових фінансових операцій (незалежно від того, проводиться така фінансова операція одноразово чи як кілька фінансових операцій, що можуть бути пов`язані між собою), під час вивчення клієнта, а також у строки, передбачені для проведення актуалізації даних про клієнта у разі виявлення факту належності клієнта або особи, яка діє від його імені, до політично значущих осіб, членів їх сімей та до осіб, пов`язаних з політично значущими особами (пункти 13.1.2, 13.1.11, 13.1.17, 13.3).

Щодо заходу, передбаченого підпунктом 5 пункту 10.4 Програми НПК від 27.03.2024.

За змістом пунктів 4.12 та 15.3 Програми НПК від 27.03.2024 посилені заходи належної перевірки у вигляді збільшення частоти дій банку щодо актуалізації даних клієнта пов`язані з настанням таких обставин, що зумовлюють необхідність актуалізації:

1) виявлення фактів наявності суттєвих змін у діяльності клієнта (зокрема в разі зміни КБВ, керівника, місцезнаходження юридичної особи, трасту, іншого подібного правового утворення, ФОП);

2) закінчення строку (припинення) дії, втрати чинності чи визнання недійсними поданих документів;

3) втрати чинності / обміну ідентифікаційного документа клієнта (представника клієнта);

4) встановлення факту належності клієнта до PEP.

Щодо заходу, передбаченого підпунктом 6 пункту 10.4 Програми НПК від 27.03.2024.

Випадки, в яких здійснюється посилені заходи належної перевірки у вигляді перевірки наявності/чинності ліцензій, дозволів або наявності інформації щодо клієнта у відповідних реєстрах, якщо це є обов`язковим відповідно до вимог законодавства для провадження клієнтом відповідної діяльності, встановлені пунктом 10.13 Програми НПК від 27.03.2024, за яким під час проведення ПЗНП клієнта його представників та/або вигодоодержувачів високого ризику уповноважений працівник Банку зобов`язаний вимагати розширений/додатковий перелік офіційних документів та відомостей для ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта до якого окрім офіційних документів та відомостей, можуть входити, зокрема, дані про наявні ліцензії (дозволи) на право здійснення певних операцій (діяльності).

Щодо заходу, передбаченого підпунктом 7 пункту 10.4 Програми НПК від 27.03.2024.

Зазначеним пунктом передбачено, що захід у вигляді отримання детальнішої інформації щодо мети та характеру встановлення ділових відносин вживається, зокрема, у разі, якщо клієнтом є нерезидент.

Крім того, за змістом підпункту 17 пункту 7 розділу ІІ Положення № 65 банк розробляє та здійснює заходи з НПК з метою розуміння суті діяльності клієнта, мети та очікуваного характеру ділових відносин з ним, що дає змогу банку бути впевненим, що фінансові операції клієнта відповідають наявній в банку інформації про нього, його бізнес, ризик-профіль, уключаючи у разі потреби джерела походження його коштів/статків, встановлення КБВ для оперативного виявлення незвичайної поведінки та підозрілих фінансових операцій (діяльності).

Пунктом 10.13 Програми НПК від 27.03.2024 встановлено, що під час проведення ПЗНП клієнта його представників та/або вигодоодержувачів високого ризику уповноважений працівник Банку зобов`язаний вимагати розширений/додатковий перелік офіційних документів та відомостей для ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта до якого окрім офіційних документів та відомостей, можуть входити, зокрема,

- копії первинних документів, на підставі яких були проведені фінансові операції

- виписки по рахунках (для вивчення сфери діяльності клієнта, встановлення основних контрагентів, змісту діяльності, тощо);

- інформацію щодо орієнтації бізнесу, робота на зовнішніх ринках, частка на ринку, тощо,

- дані про наявні ліцензії (дозволи) на право здійснення певних операцій (діяльності).

- інформація про рахунки, що відкриті в інших банках, тощо.

Зазначене свідчить про отримання банком детальнішої інформації щодо мети та характеру встановлення ділових відносин вживається у разі проведення посилених заходів належної перевірки щодо клієнтів високого ризику.

Щодо заходу, передбаченого підпунктом 8 пункту 10.4 Програми НПК від 27.03.2024.

Відповідно до пункту 6.3 Програми НПК від 27.03.2024 інформація про наявність стосовно клієнта та/або його керівників/представників/власників кримінальних проваджень, що відкриті та розслідуються за злочинами у сфері господарської діяльності, отримується банком від правоохоронних органів; Державної служби фінансового моніторингу України; Єдиного державного реєстру судових рішень; засобів масової інформації, в тому числі мережі Інтернет; юридичних осіб/державних органів при вивченні клієнта, що мають ознаки, які можуть свідчити про здійснення клієнтами фінансових операцій, що містять ознаки фіктивності.

Згідно з пунктами 10.10 та 10.11 Програми НПК від 27.03.2024 уповноважені працівники можуть використовувати для ПЗНП клієнта інформацію (документи, відомості), отриману від клієнта, довіреної особи, третіх осіб, державних органів, з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою), зокрема, із спеціалізованих веб-сайтів мережі Інтернет.

Уповноважені працівники в разі виникнення сумнівів щодо достовірності чи чинності наданої клієнтом інформації, через своїх безпосередніх керівників можуть звертатись протягом робочого дня в день виникнення сумнівів до Департаменту безпеки з письмовим запитом щодо додаткової перевірки клієнта, його минулої діяльності, власників та посадових осіб, чи не відкриті кримінальні провадження, стосовно фізичної особи, фізичної особи підприємця, юридичної особи, її засновників та керівників, чи проводить клієнт діяльність за місцем своєї реєстрації/місцезнаходження, у разі необхідності проведення перевірки з виїздом за місцезнаходженням клієнта тощо.

Пунктом 10.17 Програми НПК від 27.03.2024 передбачено, що банк з метою виконання покладених Законом завдань та в рамках виконання посилених заходів належної перевірки клієнта (представника) має право звернутися до Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, органів виконавчої влади, правоохоронних органів, державних реєстраторів, які зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного запиту надати запитувану інформацію та/або документи (їх копії, витяги з документів). Правоохоронні органи надають інформацію з урахуванням вимог, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Запит надсилається Банком за місцезнаходженням відповідного державного органу, у письмовій формі, підписується керівником Банку або особою, яка його заміщує, та скріплюється печаткою Банку. Запит може надсилатися також в електронній формі. У запиті Банком зазначаються підстави для надання державними органами, інформації про клієнта (представника), її перелік та мета використання такої інформації.

Щодо заходу, передбаченого підпунктом 9 пункту 10.4 Програми НПК від 27.03.2024.

Як вбачається із пункту 10.5 Програми НПК від 27.03.2024, підвищення ступеню і характеру моніторингу ділових відносин із клієнтом з метою визначення, чи є фінансові операції або дії клієнта підозрілими, здійснюється у разі виявлення фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак:

1) є складними фінансовими операціями;

2) є незвично великими фінансовими операціями;

3) проведені в незвичний спосіб;

4) не мають очевидної економічної чи законної мети;

5) не відповідають інформації щодо запланованої клієнтом діяльності з використанням послуг банку, отриманої банком від клієнта під час установлення мети та характеру ділових відносин із ним.

Щодо заходу, передбаченого підпунктом 10 пункту 10.4 Програми НПК від 27.03.2024.

Обов`язок вжиття посилених заходів належної перевірки у вигляді з`ясування наявності у клієнта юридичних та економічних зав`язків з іншими клієнтами (зокрема клієнтів, які мають спільного КБВ/керівника/представника з клієнтом) кореспондує пункту 6.3 Програми НПК від 27.03.2024, згідно з яким при вивченні клієнта уповноважені працівники особливу увагу приділяють клієнтам, що мають ознаки, які можуть свідчити про здійснення клієнтами фінансових операцій, що містять ознаки фіктивності, зокрема:

- клієнт та декілька інших суб`єктів господарювання мають спільну адресу електронної пошти, ІР-адресу, поштову адресу та/або номери контактних телефонів, спільних керівників, довірену особу, яка проводить фінансові операції в банку. Засновник/кінцевий бенефіціарний власник/керівник клієнта може бути одночасно засновником/кінцевим бенефіціарним власником/керівником у багатьох інших компаніях, які в тому числі обслуговуються в банку;

- надання права управління рахунком третім особам, які не пов`язані з клієнтом (не є посадовими особами, не отримують заробітної плати від нього), на підставі довіреностей;

- реєстрація клієнта на підставну (неіснуючу) особу, за підробленими, втраченими або викраденими документами, документами померлих осіб, за неіснуючою (вигаданою) адресою, наявність в установчих документах неправдивих даних про засновників і керівників клієнта.

Щодо заходу, передбаченого підпунктом 11 пункту 10.4 Програми НПК від 27.03.2024.

Випадки, у яких проводиться зазначений захід, передбачені безпосередньо у підпункті 11 пункту 10.4 Програми НПК, а саме, візит працівника банку до клієнта за адресою його місцезнаходження здійснюється з метою з`ясування відповідності інформації, наданої клієнтом банку, щодо здійснення ним відповідного виду діяльності реальній ситуації.

Порядок здійснення цього заходу врегульовано пунктами 10.11 та 10.12 Програми НПК від 27.03.2024.

Уповноважені працівники в разі виникнення сумнівів щодо достовірності чи чинності наданої клієнтом інформації, через своїх безпосередніх керівників можуть звертатись протягом робочого дня в день виникнення сумнівів до Департаменту безпеки з письмовим запитом щодо додаткової перевірки клієнта, його минулої діяльності, власників та посадових осіб, чи не відкриті кримінальні провадження, стосовно фізичної особи, фізичної особи підприємця, юридичної особи, її засновників та керівників, чи проводить клієнт діяльність за місцем своєї реєстрації/місцезнаходження, у разі необхідності проведення перевірки з виїздом за місцезнаходженням клієнта тощо.

Для залучення Департаменту безпеки Банку до процедури перевірки інформації про клієнта Уповноважені працівники направляють на ім`я директора Департаменту безпеки Банку, а за його відсутності на ім`я заступника Департаменту безпеки Банку запит у вигляді службової записки за підписом свого безпосереднього керівника, в якому зазначають:

- підстави, що зобов`язують здійснити перевірку інформації про клієнта;

- ідентифікаційні дані клієнта та/або особи, відносно якої треба здійснити перевірку;

- додаткову інформацію, яка є об`єктом перевірки (у разі наявності).

За результатами ПЗНП клієнта, Департамент безпеки Банку протягом 2 робочих днів з дати отримання запиту надсилає керівнику підрозділу, що ініціював здійснення перевірки, висновок у вигляді службової записки, в якій викладає інформацію щодо отриманих фактів, які свідчать про достовірність/недостовірність інформації, наданої клієнтом, а також інші факти, інформацію, документи (у разі наявності).

Щодо заходу, передбаченого підпунктом 12 пункту 10.4 Програми НПК від 27.03.2024.

Пунктом 18.11 Програми НПК від 27.03.2024 встановлено, що може запроваджуватися обмеження в обслуговуванні шляхом технічного блокування рахунку (заборони проведення видаткових (дебетових) операцій клієнта) за Розпорядженням Відповідального працівника Банку, у разі:

- відсутності повної відповіді клієнта/його представника на запит Банку понад терміну/строку, визначеного Банком у відповідному запиті;

- якщо Банку стало відомо про зміни в статутних документах клієнта, про які він не повідомив та не надав оновлені документи у визначені Банком строки;

- щодо клієнта не було проведено актуалізації даних у відповідні строки;

- Банку стало відомо від клієнта, або з інших офіційних джерел про вчинення/можливість вчинення протиправних (шахрайських) дій, рейдерського захоплення, несанкціонованого списання коштів, або за відповідним зверненням клієнта.

Крім того, Програмою управління ризиком від 27.03.2024 передбачено, що встановлення лімітів на проведення видаткових операцій, відмова в обслуговуванні, в проведенні окремих фінансових операцій тощо запроваджуються у разі підтвердження підозри щодо здійснення клієнтом ризикової діяльності.

Відповідно до пунктів 14.2-14.4 Програми управління ризиком від 27.03.2024 з метою запобігання здійснення Банком ризикової діяльності та попередження участі Банку у проведенні ризикових фінансових операцій у Банку здійснюється оперативний обмін інформацією між підрозділами Банку, які здійснюють обслуговування клієнтів, Департаментом фінансового моніторингу, Департаменту безпеки, іншими підрозділами про фінансові операції клієнтів, які можуть містити ознаки ризикових та/або можуть загрожувати інтересам вкладників чи інших кредиторів Банку, а також про клієнтів, які здійснюють такі фінансові операції.

У разі якщо за результатом аналізу ризикової фінансової операції (клієнта, що здійснює ризикові фінансові операції) підозри щодо здійснення клієнтом ризикової діяльності підтверджується, Відповідальний працівник Банку виносить інформацію про виявлені ризики для розгляду Комітетом з питань фінансового моніторингу Банку (далі Комітет).

За результатом розгляду інформації, Комітетом приймається рішення щодо затвердження запропонованого переліку (у повному обсязі чи частково) застережних заходів (зокрема встановлення лімітів на проведення видаткових операцій, відмова в обслуговуванні, в проведенні окремих фінансових операцій тощо), що оформлюється Протоколом засідання Комітету. Відповідальний працівник Банку забезпечує виконання застережних заходів, затверджених відповідним Протоколом засідання Комітету, та їх проведення з залученням (у разі необхідності) підрозділів Банку у їх проведенні.

Щодо заходу, передбаченого підпунктом 13 пункту 10.4 Програми НПК від 27.03.2024.

Згідно з підпунктом 10.6.2 Програми НПК від 27.03.2024 у разі виявлення факту належності клієнта або особи, яка діє від його імені, до категорії РЕР, уповноважені працівники до встановлення ділових (договірних) відносин, відкриття рахунку, здійснення разових фінансових операцій на значну суму, під час здійснення належної перевірки клієнта, а також у строки, передбачені для проведення актуалізації даних про клієнта зобов`язані вжити заходи щодо з`ясування джерела статків (багатства) та джерела коштів, з якими пов`язані ділові відносини чи операції з клієнтами, які належать до категорії РЕРs на підставі отриманих від них документів та/або інформації з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою), підтвердити документально джерела статків (багатства) та джерела коштів тощо.

Перелік документів, що дають змогу здійснити такий аналіз та зробити обґрунтований висновок встановлений в пункті 10.6.4 Програми НПК від 27.03.2024.

Зазначене свідчить про те, що банком встановлена обов`язковість надання документів щодо джерела статків (багатства) та джерела коштів до здійснення разових фінансових операцій на значну суму у разі виявлення факту належності клієнта або особи, яка діє від його імені, до категорії РЕР.

Щодо заходу, передбаченого підпунктом 14 пункту 10.4 Програми НПК від 27.03.2024.

Відповідно до пункту 5.23 Програми НПК від 27.03.2024 встановлення ділових відносин, укладання договорів, відкриття рахунку, проведення разових фінансових операцій на значну суму з РЕРs здійснюється з дозволу Голови Правління Банку або особи, яка виконує його обов`язки.

Порядок отримання дозволу врегульований підпунктом 13.1.11 та пунктом 13.2 Програми НПК від 27.03.2024.

Щодо заходу, передбаченого підпунктом 15 пункту 10.4 Програми НПК від 27.03.2024, а саме отримання додаткового дозволу уповноваженого працівника банку/керівника банку на проведення окремих фінансових операцій в межах установлених ділових відносин.

Згідно з пунктом 12.1 Програми управління ризиком від 27.03.2024 отримання додаткового дозволу уповноваженого працівника Банку/керівника банку вимагається на проведення окремих фінансових операцій із високим рівнем ризику в рамках встановлених ділових відносин та відноситься до заходів з управління ризиками.

Відповідно до пункту 5.5 Програми управління ризиком від 27.03.2024 шкала для класифікації рівнів ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) має наступні рівні: Низький; Середній; Високий; Неприйнятно високий.

За приписами пунктів 5.11, 5.15-5.19 Програми управління ризиком від 27.03.2024 банк відповідно до Закону про ПВК/ФТ та Положення № 65 зобов`язаний встановити високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин), зокрема стосовно таких клієнтів:

- клієнтів, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є держава (юрисдикція), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

Перелік держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, формується в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України на основі висновків міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті спеціально уповноваженого органу;

- клієнтів, включених до переліку осіб, клієнтів, які є представниками осіб, включених до переліку осіб, клієнтів, якими прямо або опосередковано володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб;

- іноземних фінансових установ (крім фінансових установ, зареєстрованих у державах - членах Європейського Союзу, державах - членах Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), крім держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України"), з якими встановлюються кореспондентські відносини;

- іноземних публічних діячів, членів їх сімей та осіб, пов`язаних з такими політично значущими особами, а також клієнтів, кінцевими бенефеціарними власниками яких є зазначені особи;

- клієнтів, стосовно яких (кінцевих бенефіціарних власників яких) застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до статті 5 Закону України "Про санкції";

- клієнтів, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;

- клієнтів, стосовно яких з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань виключено інформацію про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або внесено відмітку про визнання Національним банком України структури власності юридичної особи непрозорою;

- клієнтів, які є громадянами держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року), та/або особами, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України;

- клієнтів, які є юридичними особами - резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України;

- клієнтів, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року), та/або особи, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України;

- клієнтів, засновником (учасником, акціонером) або власником яких прямо чи опосередковано через інші юридичні особи (трасти, інші подібні правові утворення) є держава, що здійснює збройну агресію проти України;

- клієнтів, щодо яких суб`єктом первинного фінансового моніторингу під час здійснення моніторингу фінансових операцій із застосуванням ризик-орієнтованого підходу за результатами перевірки джерела коштів встановлено, що джерело коштів, пов`язаних з фінансовою операцією такого клієнта, походить з держави, що здійснює збройну агресію проти України;

- клієнтів, які здійснюють передачу (отримання) активів до (з) України, використовуючи депозитарні установи, банки, інші фінансові установи та небанківських надавачів платіжних послуг, місцем перебування та/або реєстрації яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України ;

- клієнтів (осіб), що здійснюють діяльність у сфері віртуальних активів;

- клієнтів (осіб), щодо яких у Банку є підозра про здійснення ними операцій ВК/ФТ, учинення інших злочинів;

- клієнтів (осіб), щодо яких у Банку є підозра стосовно їх належності до компаній-оболонок (здійснення ними фіктивної діяльності);

- клієнтів, що здійснюють фінансові операції за зовнішньоекономічними договорами, учасниками яких є особи, котрі мають реєстрацію, місце проживання або місцезнаходження в державі (юрисдикції) з переліку держав, що не виконують рекомендації FATF.

Банк також встановлює високий рівень ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) іншим клієнтам (особам) за наявності відповідних критеріїв ризиків, визначених цією Програмою.

Банк здійснює оцінку ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) із клієнтами із використання скорингової моделі.

При оцінці ризику Банк додатково може використовувати критерії (ознаки) ризиковості, які визначені типологічними дослідженнями та практиками СУО, Н АБУ та міжнародних організацій у сфері ПВК/ФТ. Рівень ризику, встановлений клієнту, зазначається в Анкеті . Критерії (ознаки) ризиковості та заходи мінімізації ризиків за клієнтом зазначаються в електронній анкеті клієнта.

Банк оцінює ризики ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом на підставі документально підтвердженої інформації із джерел, визначених цією Програмою.

В процесі управління ризиками ВК/ФТ, які притаманні клієнтам, Банк застосовує заходи мінімізації ризиків, що наведені у Розділу 8 до цієї Програми.

Кожному критерію ризику ВК/ФТ, в залежності від рівня загрози наявних або потенційних ризиків ВК/ФТ, присвоєна оцінка за бальною шкалою.

Шкала балів для встановлення рівня ризику визначена пунктом 5.20 Програми управління ризиком від 27.03.2024.

Таким чином, отримання додаткового дозволу передбачено на випадок здійснення операцій з високим рівнем ризику.

З урахуванням викладеного, суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності порядку вибору конкретних заходів із переліку ПЗНП, визначених у пункті 10.4, як такі, що не знайшли належного підтвердження.

Щодо строків (термінів) та способу отримання додаткової інформації (даних), суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 10.9 Програми НПК від 27.03.2024 ПЗНП клієнта здійснюється шляхом отримання додаткової інформації (даних) стосовно клієнта, уключаючи його представників та/або вигодоодержувачів за проведеними фінансовими операціями, додаткової інформації (відомостей, копій документів) щодо фінансових операцій з метою підтвердження або спростування підозри щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, що виникла під час обслуговування клієнта.

За змістом пункту 4.8 Програми НПК від 27.03.2024, способом отримання банком необхідної інформації є, зокрема, запит про надання інформації.

Зазначене положення кореспондує положенням частини шостої статті 11 Закону № 361-ІХ

Пунктом 10.17 Програми НПК від 27.03.2024 передбачено, що банк з метою виконання покладених Законом завдань та в рамках виконання посилених заходів належної перевірки клієнта (представника) має право звернутися до Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, органів виконавчої влади, правоохоронних органів, державних реєстраторів, які зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного запиту надати запитувану інформацію та/або документи (їх копії, витяги з документів). Правоохоронні органи надають інформацію з урахуванням вимог, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Запит надсилається Банком за місцезнаходженням відповідного державного органу, у письмовій формі, підписується керівником Банку або особою, яка його заміщує, та скріплюється печаткою Банку. Запит може надсилатися також в електронній формі. У запиті Банком зазначаються підстави для надання державними органами, інформації про клієнта (представника), її перелік та мета використання такої інформації.

Інформація про клієнта, що надходить Банку від державних органів, державних реєстраторів, Національного Банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, органів виконавчої влади, правоохоронних органів є інформацією з обмеженим доступом та використовується виключно з метою виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Банк забезпечує зберігання та використання інформації про клієнта відповідно до вимог законодавства, запобігання несанкціонованому доступу та поширенню такої інформації.

Також Банк має право витребувати інформацію, документи які стосується ідентифікації, вивчення клієнта, уточнення/додаткового уточнення інформації про клієнта, ПЗНП клієнта у банків, інших юридичних осіб та здійснювати заходи щодо збору такої інформації з інших надійних/офіційних джерел, що є не забороненими чинним законодавством України та за визначеною законодавством формою.

Строк надання відповіді на запит для державних органів, державних реєстраторів складає десять робочих днів з дня отримання запиту (стаття 11 Закону № 361-ІХ, пункт 4.8 Програми НПК від 27.03.2024).

Як вбачається з пункту 15.12 та 18.11 Програми НПК від 27.03.2024, строк надання відповіді для клієнта/представника визначається банком у відповідному запиті.

Пунктами 4.15, 15.7, 15.10 Програми НПК від 27.03.2024 визначено форми отримання інформації в процесі належної перевірки клієнта, якими, зокрема, є: засоби факсимільного зв`язку, вручення особисто, надсилання поштовим зв`язком на поштову адресу клієнта, засоби системи дистанційного обслуговування «КлієнтБанк», засоби електронної пошти.

Пунктом 10.10 Програми НПК від 27.03.2024 встановлено, що уповноважені працівники можуть використовувати для ПЗНП клієнта інформацію (документи, відомості), отриману від клієнта, довіреної особи, третіх осіб, державних органів, з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою), зокрема, із спеціалізованих веб-сайтів мережі Інтернет.

В пункті 6.4 Програми НПК від 27.03.2024 визначено повний перелік інформаційних ресурсів, якими дозволяється користуватися працівникам банку з метою пошуку та аналізу інформації, отриманої від клієнта.

За змістом пункту 10.9 Програми НПК від 27.03.2024 отримання додаткової інформації (даних) стосовно клієнта є формою здійснення посилених заходів належної перевірки.

Як встановлено судом, Програми НПК від 27.03.2024 містить періодичність здійснення посилених заходів належної перевірки та строк вжиття оперативних заходів у разі виникнення підозри.

Крім того, в окремих випадках в залежності від завдань конкретного заходу, Програми НПК від 27.03.2024 містить спеціальні процедури (послідовність дій та строки).

Таким чином, Програми НПК від 27.03.2024 встановлено форми, способи, строки отримання інформації.

З урахуванням викладеного, внутрішніми документами позивача встановлені випадки, в яких застосовується той чи інший захід, загальні строки та періодичність вжиття заходів, строк вжиття оперативних заходів у разі виявлення підозрілих операцій. Положення внутрішніх документів банку, якими врегульовано порядок вжиття посилених заходів належної перевірки, місять послідовність дій, порядок взаємодії працівників банку, спеціальні строки, способи та строки отримання інформації.

З огляду на вищевикладене, суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності усіх зазначених даних у внутрішніх документах.

У підпункті « 2)» підпункту 1.1 пункту 1 рішення від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ відповідач також констатує порушення підпункту 5 пункту 26 розділу IІІ Положення № 65, оскільки Програма НПК від 27.03.2024, Програма управління ризиками від 27.03.2024, Програма за напрямами діяльності від 27.03.2024 не містять, зокрема:

- строків (термінів) здійснення уповноваженими працівниками Банку заходів, передбачених у пункті 5.81 розділу 5 Програми НПК від 27.03.2024, з метою підтвердження/спростування того, що потенційний клієнт є компанією-оболонкою, під час здійснення аналізу інформації про клієнта;

- детального та максимально зрозумілого порядку дій уповноважених працівників Банку під час виявлення критеріїв ризику, оцінки/переоцінки рівня ризику клієнта/ризиків ВК/ФТ, притаманних діяльності клієнтів/ризиків ділових відносин, а також способів, форм ужиття уповноваженими працівниками Банку відповідних дій під час процесу виявлення критеріїв ризику ВК/ФТ (у вимогах щодо виявлення критеріїв ризику ВК/ФТ, передбачених, зокрема у пунктах 6.2, 6.3, 6.9, 6.11 розділу 6 Програми управління ризиками від 27.03.2024);

- детального та максимально зрозумілого порядку дій уповноважених працівників Банку під час виявлення підозрілих фінансових операцій (діяльності), аналізу фінансових операцій клієнтів (їх сукупності) щодо наявності/відсутності індикаторів підозрілості фінансових операцій, а також способів, форм виявлення індикаторів підозрілості фінансових операцій та ужиття працівниками Банку відповідних дій щодо спростування/підтвердження своїх підозр під час здійснення аналізу фінансових операцій клієнтів, що підпадають під індикатори підозрілості фінансових операцій (у вимогах щодо виявлення індикаторів підозрілості фінансових операцій, наявних зокрема у пунктах 4.2, 4.5, 4.8 розділу 4 Програми за напрямами діяльності від 27.03.2024);

Відповідно до підпункту 5 пункту 26 розділу IІІ Положення № 65 основними принципами розроблення та реалізації внутрішніх документів банку з питань ПВК/ФТ є, зокрема порядок виявлення критеріїв ризику ВК/ФТ та індикаторів підозрілості фінансових операцій.

Щодо строків (термінів) здійснення уповноваженими працівниками Банку заходів, передбачених у пункті 5.81 розділу 5 Програми НПК від 27.03.2024, суд виходить з такого.

Пунктом 5 розділу I Положення № 65 визначено, що компанія-оболонка це юридична особа, траст або інше подібне правове утворення, щодо якої (якого) в банку є обґрунтовані підозри, що її (його) діяльність може бути фіктивною.

Відповідно до пункту 61 розділу IV Положення № 65 банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів (осіб), щодо яких у банку є підстави вважати, що вони є компаніями-оболонками.

Пунктами 6-8 додатка 1 до Положення № 65 встановлено наступні вимоги.

Банк, використовуючи ризик-орієнтований підхід, під час здійснення НПК щодо юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення здійснює ретельний аналіз інформації про клієнта з метою виявлення критеріїв ризику, що можуть свідчити про те, що потенційний клієнт є компанією-оболонкою, визначених у додатку 19 до Положення.

Банк у разі виявлення відповідних критеріїв ризику з метою підтвердження/спростування того, що потенційний клієнт є компанією-оболонкою, зобов`язаний отримати та проаналізувати додаткові документи та/або інформацію, що можуть уточнити/роз`яснити наявність/відсутність відповідних підстав для підозри банку, наприклад:

- про фінансову звітність, підтверджену незалежним зовнішнім аудитом, яка розкриває суть та зміст фінансових операцій, що здійснюються клієнтом, та дає змогу встановити відповідність прибутку (доходу)/обороту його господарській діяльності;

- що підтверджують фактичний рух товарів, надання послуг, виконання робіт під час здійснення господарської діяльності;

- що підтверджують ведення господарської діяльності основними контрагентами потенційного клієнта;

- що підтверджують сплату податку на прибуток (доходи);

- що підтверджують найм осіб на умовах трудового договору (договору про найм персоналу або договору про надання послуг аутсорсингу), до посадових обов`язків яких належить організація та забезпечення здійснення господарської діяльності, з урахуванням відповідності таких обов`язків виду діяльності потенційного клієнта, обсягам його фінансових операцій;

- що підтверджують наявність виробничих/офісних приміщень, інших активів, достатніх для ведення потенційним клієнтом відповідного виду господарської діяльності (правовстановлюючий документ або договір оренди приміщення/ устаткування);

- що підтверджують наявність офісних приміщень у потенційного клієнта за адресою масової реєстрації.

Перелік вищезазначених документів/інформації не є вичерпним. Банк може самостійно визначити інші документи/інформацію, які на його розсуд є достатніми для підтвердження того, що потенційний клієнт не є компанією-оболонкою, за умови, що обсяг такої інформації є достатнім для проведення належного аналізу інформації щодо клієнта та прийняття відповідного обґрунтованого рішення.

Вимоги пункту 6 додатка 1 до Положення № 65 не поширюються на юридичних осіб, які є холдинговими компаніями або їх корпоративними підприємствами, за умови, що структура власності холдингової компанії є прозорою, дає змогу визначити КБВ (або впевнитись у їх відсутності) та суть господарської діяльності такої юридичної особи є повністю зрозумілою банку.

Якщо отримані банком документи та/або інформація, визначені в пункті 6 додатка 1 до Положення № 65, не є достатніми для спростування банком того, що потенційний клієнт є компанією-оболонкою (а також, якщо потенційний клієнт відмовив банку в наданні необхідних для аналізу документів/інформації), то банк установлює таким потенційним діловим відносинам з клієнтом неприйнятно високий ризик та діє відповідно до вимог статті Закону № 361-ІХ.

Аналогічні положення містяться у Програми НПК від 27.03.2024 (пункти 5.81-5.83).

Пункт 5.84 Програми НПК від 27.03.2024 визначає, що уповноважений працівник, використовуючи ризик-орієнтований підхід, уживає заходів з метою підтвердження/спростування того, що клієнт є компанією-оболонкою, й щодо наявних клієнтів під час моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнтів, що здійснюються у процесі таких відносин.

Пунктом 6.2 Програми управління ризиком від 27.03.2024 передбачено, що повноважений працівник Банку, відповідальний за проведення належної перевірки клієнтів, зобов`язаний виявити критерії ризику та установити рівень ризику клієнта:

- на момент встановлення ділових відносин (відкриття рахунку, укладення договору) з клієнтом та у разі проведення клієнтом фінансової операції на значну суму без відкриття рахунку, укладення правочинів, але до проведення фінансової операції, відкриття рахунку та фіксує результат оцінки ризику в Анкеті клієнта в АБС;

- при здійснені заходів щодо актуалізації даних про клієнта - у порядку визначеному Програмою здійснення заходів з належної перевірки клієнтів Банку. Уповноважений працівник Банку здійснює переоцінку (змінення або підтвердження попередньо визначеного) рівня ризику клієнта, якщо за результатами переоцінки змінено рівень ризику клієнта, уповноважений працівник Банку вносить відповідну інформацію у Анкету клієнта у АБС. Якщо за результатами переоцінки підтверджено попередньо визначений рівень ризику клієнта, інформація про результати переоцінки у Анкеті клієнта у АБС може не вноситися;

- при аналізі фінансових операцій клієнта (його діяльності).

Пунктом 4.10 Програми НПК від 27.03.2024 передбачено, що якщо за результатами моніторингу ділових відносин клієнта, уповноважений працівник виявляє підозрілі фінансові операції (діяльність), то він вживає протягом того ж робочого дня оперативні заходи щодо переоцінки рівня ризику таких ділових відносин з клієнтом та вживає ПЗНП у разі присвоєння високого рівня ризику.

Наслідком виявлення критеріїв ризику, що можуть свідчити про те, що особа є компанією-оболонкою, є встановлення такій особі неприйнятно високого ступеню ризику.

В свою чергу, з огляду на вимоги ст. 15 Закону № 361-ІХ, встановлення неприйнятно високого ступеню ризику має наслідком відмову банку у встановленні (підтриманні) ділових відносин, відмову у проведенні фінансової операції.

Ураховуючи викладене, Програмою НПК від 27.03.2024 передбачено, що виконання працівниками обов`язків щодо виявлення критеріїв ризику, що можуть свідчити про те, що потенційний клієнт є компанією-оболонкою, здійснюється протягом терміну до встановлення ділових відносин або до проведення фінансової операції.

Щодо порядку дій уповноважених працівників банку під час виявлення критеріїв ризику, оцінки/переоцінки рівня ризику клієнта/ризиків ВК/ФТ, порядку дій уповноважених працівників банку під час виявлення підозрілих фінансових операцій (діяльності), аналізу фінансових операцій клієнтів (їх сукупності) щодо наявності/відсутності індикаторів підозрілості фінансових операцій, а також способів, форм ужиття уповноваженими працівниками банку відповідних дій під час процесу виявлення критеріїв ризику ВК/ФТ та під час здійснення аналізу фінансових операцій клієнтів, що підпадають під індикатори підозрілості фінансових операцій, суд зазначає про таке.

Пунктами 6.2, 6.3, 6.9, 6.11 Програми управління ризиком від 27.03.2024, на які посилається відповідач, передбачено наступне.

Уповноважений працівник Банку, відповідальний за проведення належної перевірки клієнтів зобов`язаний виявити критерії ризику та установити рівень ризику клієнта:

1) на момент встановлення ділових відносин (відкриття рахунку, укладення договору) з клієнтом та у разі проведення клієнтом фінансової операції на значну суму без відкриття рахунку, укладення правочинів, але до проведення фінансової операції, відкриття рахунку та фіксує результат оцінки ризику в Анкеті клієнта в АБС;

2) при здійснені заходів щодо актуалізації даних про клієнта - у порядку визначеному Програмою здійснення заходів з належної перевірки клієнтів Банку. Уповноважений працівник Банку здійснює переоцінку (змінення або підтвердження попередньо визначеного) рівня ризику клієнта, якщо за результатами переоцінки змінено рівень ризику клієнта, уповноважений працівник Банку вносить відповідну інформацію у Анкету клієнта у АБС. Якщо за результатами переоцінки підтверджено попередньо визначений рівень ризику клієнта, інформація про результати переоцінки у Анкеті клієнта у АБС може не вноситися;

3) при аналізі фінансових операцій клієнта (його діяльності).

Моніторинг ризику клієнта здійснюється уповноваженими працівниками Банку, відповідальними за проведення належної перевірки клієнтів, протягом усього терміну обслуговування клієнта в Банку з урахуванням аналізу фінансових операцій клієнта, уточнення ідентифікаційних даних, перевірки інформації про клієнта, внесення змін до переліку критеріїв ризику, інших факторів, що впливають на зміну рівня ризику відповідно до Програми.

В подальшому, переоцінку рівня ризиків ВК/ФТ ділових відносин здійснюють Уповноважені працівники Відділень Банку та/або працівники ДФМ при переоцінюванні (зміні або підтвердженні) рівня ризику (враховуються результати репутації клієнта, уточнення інформації з питань належної перевірки, ідентифікації, змісту діяльності, фінансового стану клієнта, аналізу послуг що надаються клієнту, вжиття заходів щодо поглибленої перевірки клієнта) (Додаток 1).

Працівники Департаменту фінансового моніторингу зобов`язані виявити критерії ризику та установити рівень ризику клієнта:

1) при здійсненні моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнтів відповідно до Програми здійснення заходів з належної перевірки клієнтів;

2) за результатами проведеного моніторингу ризику клієнта, у тому числі з урахуванням здійснення ними ризикових фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та їх регулярності.

Таким чином, зазначеними положеннями Програми управління ризиком від 27.03.2024 визначено обставини (події), з настання яким пов`язаний обов`язок працівників банку виявити критерії ризику та установити рівень ризику (здійснити переоцінку рівня ризику).

При цьому, методика оцінки ризиків ВК/ФТ ділових відносин та оцінка ризик-портфелю клієнта міститься в розділі 5 Програми управління ризиком від 27.03.2024.

Розділом 5 Програми управління ризиком від 27.03.2024 визначено шкалу класифікації ризику ділових відносин (пункти 5.5 та 5.20), типи критеріїв ризику (пункти 5.6-5.10), правила оцінки кількісних та якісних критеріїв ризику (пункт 5.24), визначено дані, які враховуються при переоцінюванні рівня ризику клієнту (пункт 5.28), алгоритм дій для визначення ризику рівня ділових відносин (проведення разової фінансової операції) (пункт 5.29), строки оцінки/переоцінки ризиків (пункт 5.30) тощо.

Крім того, як убачається із пункту 6.2 Програми управління ризиком від 27.03.2024 та пункту 4.8 Програми НПК від 27.03.2024, оцінка/переоцінка ризику ділових відносин (проведення фінансової операції без встановлення ділових відносин) є частиною процесу належної перевірки клієнта.

В свою чергу, порядок здійснення заходів з належної перевірки врегульовано Програмою НПК від 27.03.2024, зокрема, розділом 4 зазначеної Програми.

Довідка від 31.07.2024 та оскаржуване рішення від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ не містять аналізу пунктів 6.2, 6.3, 6.9, 6.11 Програми управління ризиком від 27.03.2024 у їхньому взаємозв`язку з іншими положеннями зазначеної Програми та іншими внутрішніми документами позивача.

Пунктами 4.2, 4.5, 4.8 розділу 4 Програми за напрямами діяльності від 27.03.2024, на які також посилається відповідач, передбачено наступне.

Аналіз та моніторинг ризиків клієнта, з метою виявлення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані, стосуватися або призначатися для фінансування тероризму, за усіма напрямами діяльності Банку, здійснюється, зокрема, але не виключно, шляхом:

- аналізу працівником Банку особи/її представника, що звертається до Банку за наданням послуг (в тому числі, відкриття рахунку, проведення фінансової операції);

- аналізу первинних документів, наданих клієнтом;

- аналізу співпадінь даних клієнта/контрагента/вигодоодержувача тощо з наявними реквізитами переліку осіб, пов`язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (за результатом аналізу такого співпадіння).

Для виявлення підозрілих фінансових операцій Банк:

- проводить на постійній основі моніторинг ділових відносин з клієнтами та фінансових операцій, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у Банку інформації про клієнта, його діяльність та ризик-профіль (у тому числі щодо відповідності фінансових операцій клієнта очікуваній/запланованій ним діяльності на етапі встановлення ділових відносин із Банком);

- забезпечує автоматизований відбір незвичайних фінансових операцій (які, зокрема, є складними фінансовими операціями, незвично великими, проведеними в незвичний спосіб, не мають очевидної економічної чи законної мети, не відповідають фінансовому стану клієнта), запроваджуючи періодичний аналіз відповідними правилами/сценаріями всіх фінансових операцій клієнтів (зокрема, щодня, щотижня, щомісяця, щокварталу);

- залучає необхідних працівників Банку до здійснення аналізу фінансових операцій (у тому числі тих, що були виявлені за допомогою автоматизованих модулів) із делегуванням їх відповідних функціональних обов`язків і прав, проведення для них навчальних заходів таким чином, щоб такі працівники були здатні виявляти незвичну та підозрілу діяльність клієнтів;

- забезпечує функціонування належної процедури ескалації підозр працівниками Банку, процедури їх оперативного розгляду уповноваженими працівниками Банку, прийняття рішень за наявності/відсутності підозр за результатами аналізу.

З метою виявлення підозрілих фінансових операцій (діяльності) Банк забезпечує аналіз фінансових операцій клієнтів (їх сукупності) щодо наявності/відсутності індикаторів підозрілості фінансових операцій, уключаючи використання автоматизованих модулів, що реалізують відбір фінансових операцій за допомогою відповідних правил/сценаріїв (автоматизованих/напівавтоматизованих, з використанням системи автоматизації, на наведених у додатку 1 до цієї Програми).

Банк також забезпечує виявлення фінансових операцій, що не відповідають очікуванням Банку з огляду на:

- заплановану клієнтом майбутню діяльність під час установлення ділових відносин із ним (ураховуючи анонсований обсяг фінансових операцій, види послуг до використання);

- ризик-профіль клієнта (зокрема, фінансові операції, що здійснюються клієнтом, не мають раціонального обґрунтування, ураховуючи інформації, отриману в результаті здійснення заходів належної перевірки, та/або не є типовими для клієнтів, подібних за розміром/видом діяльності/величиною доходу/соціальним статусом).

Довідка від 31.07.2024 та оскаржуване рішення від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ не містять аналізу пунктів 4.2, 4.5, 4.8 розділу 4 Програми за напрямами діяльності від 27.03.2024 у їхньому взаємозв`язку з іншими положеннями зазначеної Програми та іншими внутрішніми документами позивача.

Відповідно до підпункту 5 пункту 26 розділу IІІ Положення № 65 внутрішні документи банку з питань ПВК/ФТ мають містити порядок виявлення критеріїв ризику ВК/ФТ та індикаторів підозрілості фінансових операцій.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що зазначена вимога застосовується до внутрішніх документів в цілому, а не до окремих їх пунктів.

Пункти внутрішніх документів позивача, на які посилається відповідач, не є окремими порядками здійснення дій, а є складовою частиною Програми управління ризиком від 27.03.2024 та Програми за напрямами діяльності від 27.03.2024. В свою чергу, зазначені програми є складовою частиною документів позивача з питань ПВК/ФТ.

Зазначене свідчить про те, що висновки відповідача щодо порушення позивачем підпункту 5 пункту 26 розділу IІІ Положення № 65 є передчасними, а рішення в цій частині є необґрунтованим.

У підпункті « 3)» підпункту 1.1 пункту 1 рішення від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ відповідач також констатує невідповідність внутрішніх документів позивача вимогам законодавства з питань ПВК/ФТ, зокрема: підпункту 8 пункту 26 розділу IІІ Положення № 65, оскільки порядок відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин/відкриття рахунку (обслуговування), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку/відмови від проведення фінансових операцій, наведений у розділі 18 Програми НПК від 27.03.2024 не містить, зокрема:

- строків (термінів) прийняття рішення Відповідальним працівником Банку з приводу відмови від встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції (пункт 18.3 розділу 18 Програми НПК від 27.03.2024);

- строків (термінів) підготовки Уповноваженим працівником службової записки у передбачених абзацом першим пункту 18.7 розділу 18 Програми НПК від 27.03.2024 випадках: у разі відмови клієнту від встановлення ділових відносин з клієнтом (в тому числі відкриття рахунку), підтримання ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції;

- строків (термінів) надсилання керівником структурного підрозділу/відокремленого підрозділу Банку службової записки в сканованому вигляді на електронну адресу Відповідальному працівнику Банку, передбаченого в абзаці другому пункту 18.7 розділу 18 Програми НПК від 27.03.2024;

- строків (термінів) прийняття рішення Відповідальним працівником Банку про необхідність здійснення додаткових заходів щодо отримання необхідної інформації або прийняття рішення щодо відмови в обслуговуванні шляхом видачі відповідного розпорядження (за погодженням з Головою Правління Банку) (пункт 18.8 розділу 18 Програми НПК від 27.03.2024);

- строків інформування відповідального працівника банку або працівника, уповноваженого відповідальним працівником банку, щодо прийняття рішення щодо відмови, зокрема про клієнта, якому відмовлено, причини відмови з посиланням на відповідну статтю чинного законодавства України (пункт 18.9 розділу 18 Програми НПК від 27.03.2024);

- порядку (строків, форм, способів) інформування клієнта про відмову в установленні (підтриманні) із ним ділових відносин з обов`язковим зазначенням дати відмови та відповідних підстав відмови, визначених статтею 15 Закону про ПВК/ФТ (із посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини цієї статті);

- порядку (строків, форм, способів) інформування клієнта про відмову в проведенні фінансової операції з обов`язковим зазначенням дати відмови та відповідних підстав відмови, визначених у статті 15 Закону про ПВК/ФТ (із посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини цієї статті).

Підпунктом 8 пункту 26 розділу IІІ Положення № 65 передбачено, що внутрішні документи банку з питань ПВК/ФТ мають містити порядок дій стосовно відмови банку від встановлення (підтримання) ділових відносин / відкриття рахунку (обслуговування), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку / відмови від проведення фінансової операції у випадках, передбачених Законом про ПВК/ФТ.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 361-ІХ суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі:

якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;

встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей;

подання клієнтом чи його представником суб`єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу;

виявлення у порядку, встановленому відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою;

якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення підозрілої фінансової операції.

У випадках, передбачених цією частиною, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про спроби проведення фінансових операцій та про осіб, які мають або мали намір відкрити рахунок/встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції або з якими розірвано ділові відносини (закрито рахунок) на підставі цієї статті, а також про проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про фінансові операції, в проведенні яких було відмовлено.

Судом встановлено, що внутрішніми документами позивача визначено такі правила здійснення заходів, результатом яких може бути відмова від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні).

Відповідно до пунктів 18.1, 18.2, 18.4 Програми НПК від 27.03.2024 уповноважений працівник зобов`язаний відмовитися відповідно до статті 15 Закону від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку/відмовитися від проведення фінансової операції у разі:

якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у Уповноваженого працівника виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;

встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей;

подання клієнтом чи його представником Банку недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману Банк;

виявлення інформації, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою;

якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.

Уповноважений працівник відповідно статті 15 Закону має право відмовитися від проведення підозрілої фінансової операції.

У випадках, передбачених у п.п. 18.1, 18.2 цього розділу Програми, Банк зобов`язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити СУО про спроби проведення фінансових операцій та про осіб, які мають або мали намір відкрити рахунок/встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції або з якими розірвано ділові відносини (закрито рахунок) на підставі статті 15 Закону, а також про проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про фінансові операції, в проведенні яких було відмовлено.

Пунктом 6.2 Програми управляння ризиком від 27.03.2024 встановлено, що Уповноважений працівник Банку, відповідальний за проведення належної перевірки клієнтів, зобов`язаний виявити критерії ризику та установити рівень ризику клієнта:

1) на момент встановлення ділових відносин (відкриття рахунку, укладення договору) з клієнтом та у разі проведення клієнтом фінансової операції на значну суму без відкриття рахунку, укладення правочинів, але до проведення фінансової операції, відкриття рахунку та фіксує результат оцінки ризику в Анкеті клієнта в АБС;

2) при здійснені заходів щодо актуалізації даних про клієнта - у порядку визначеному Програмою здійснення заходів з належної перевірки клієнтів Банку. Уповноважений працівник Банку здійснює переоцінку (змінення або підтвердження попередньо визначеного) рівня ризику клієнта, якщо за результатами переоцінки змінено рівень ризику клієнта, уповноважений працівник Банку вносить відповідну інформацію у Анкету клієнта у АБС. Якщо за результатами переоцінки підтверджено попередньо визначений рівень ризику клієнта, інформація про результати переоцінки у Анкеті клієнта у АБС може не вноситися;

3) при аналізі фінансових операцій клієнта (його діяльності).

Періодичність актуалізації даних про клієнта передбачена пунктами 15.2 та 15.4 Програми НПК від 27.03.2024.

Відповідно до пункту 15.7 Програми НПК від 27.03.2024 уповноважений працівник може вживати заходів щодо актуалізації даних про клієнта шляхом використання дистанційних систем обслуговування, засобів електронної пошти із застосуванням КЕП/удосконаленого електронного підпису, телефонного зв`язку, кол-центру, інших дистанційних каналів зв`язку в межах технічних можливостей Банку. У будь-якому разі уповноважений працівник документує вжиття цих заходів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати їх належне вжиття (у тому числі зі збереженням відповідних записів, файлів).

Пунктами 15.10 та 15.12 Програми НПК від 27.03.2024 передбачено, що після формування переліку клієнтів, по яким необхідно здійснити актуалізацію даних, уповноважений працівник направляє таким клієнтам офіційний лист-запит з опитувальниками (наведеними в Додатках № 1-7 до даної Програми), або засобами факсимільного зв`язку, або надає клієнту особисто, або надсилає поштовим зв`язком на поштову адресу клієнта, або засобами системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк», або засобами електронної пошти на електронну адресу (яку клієнт зазначив в опитувальнику як контактну) з вимогою заповнити опитувальник та надати до Банку фінансову звітність у визначений термін, а також попереджає клієнта про те, що у випадку ненадання ним уточнюючої інформації, йому буде відмовлен в обслуговувані або здійснено технічне блокування рахунку (заборона проведення видаткових (дебетових) операцій клієнта) При цьому копія (або другий примірник) листа долучається до справи клієнта із зазначенням дати відправки, назви засобу зв`язку або підпису клієнта/представника клієнта, який отримав оригінал листа. В будь-якому випадку в уповноваженого працівника повинно залишитись підтвердження про надання (надсилання) запиту клієнту про необхідність проведення уточнення інформації. Фінансовим установам-кореспондентам запити щодо надання необхідної інформації можуть направлятися засобами електронної пошти.

Якщо клієнт відмовляє уповноваженому працівнику в наданні необхідних для актуалізації даних, документів або відомостей, умисно надає неправдиві відомості про себе, не надає інформацію у вказаний у листі термін, то уповноважений працівник відмовляє йому в обслуговуванні у порядку, визначеному в розділі 18 цієї Програми. Факт відмови надання клієнтом актуалізованих даних, документів або відомостей фіксується уповноваженим працівником у вигляді службової записки та направляється в електронному вигляді засобами корпоративної електронної пошти на адресу Департаменту ФМ/Відповідальному працівнику, а в паперовому вигляді зберігається в справі клієнта з юридичного оформлення рахунку.

Крім того, пунктом 4.10 Програми НПК від 27.03.2024 передбачено, що якщо за результатами моніторингу ділових відносин клієнта, уповноважений працівник виявляє підозрілі фінансові операції (діяльність), то він вживає протягом того ж робочого дня оперативні заходи щодо переоцінки рівня ризику таких ділових відносин з клієнтом та вживає ПЗНП у разі присвоєння високого рівня ризику.

За змістом пунктів 18.7-18.9 Програми НПК від 27.03.2024 у разі відмови клієнту від встановлення ділових відносин з клієнтом (в тому числі відкриття рахунку), підтримання ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції, Уповноважений працівник готує службову записку, де вказує підстави відмови від підтримання ділових відносин або проведення фінансових операцій.

Службова записка за підписом керівника структурного підрозділу/відокремленого підрозділу Банку направляється в сканованому вигляді на електронну адресу Відповідальному працівнику Банку.

Відповідальний працівник Банку перевіряє викладену інформацію та приймає рішення про необхідність здійснення додаткових заходів щодо отримання необхідної інформації, або приймає рішення щодо відмови в обслуговуванні шляхом видачі відповідного розпорядження (за погодженням з Головою Правління Банку).

Після прийняття Відповідальним працівником Банку відповідного рішення щодо клієнта Банку Уповноважений працівник направляє йому лист, в якому зазначаються причини відмови йому в обслуговуванні з посиланням на відповідну статтю чинного законодавства України.

Уповноважений працівник, відповідальний за ведення рахунків клієнта, якому було відмовлено в обслуговуванні на виконання відповідного розпорядження, здійснює блокування видаткових операцій даного клієнта в АБС.

За змістом пункту 12.4 Програми управління ризиком від 27.03.2024, з урахуванням пункту 3.1 зазначеної програми, відмова від встановленні (підтримання) ділових (договірних) відносин (зокрема, шляхом розірвання ділових (договірних) відносин), зупинення/відмови від проведення фінансових операцій) віднесена до застережних заходів/належних заходів. Керівниками структурних підрозділів проводяться застережні заходи/належні заходи у строки, визначені відповідним щомісячним Звітом та/або рішенням Правління з питань фінансового моніторингу

Отже, внутрішні документи позивача містять положення, які принаймні встановлюють окремі елементи порядку відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин/відкриття рахунку (обслуговування).

З урахуванням викладеного, не можна визнати обґрунтованим рішення відповідача про наявність усіх недоліків, перелічених у підпункті « 3)» підпункту 1.1 пункту 1 рішення від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ.

Згідно з висновками відповідача, викладеними у рішенні від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ, недоліки внутрішніх документів позивача, описані в підпункті 1.1 пункту 1 зазначеного рішення, свідчать про наявність порушення підпункту 8 пункту 25 Розділу ІІІ Положення № 65, згідно з яким одним із основних принципів розроблення та реалізації внутрішніх документів банку з питань ПВК/ФТ визнано встановлення детального та максимально зрозумілого працівникам банку порядку дій під час здійснення ними процедур ПВК/ФТ.

Поряд із цим, ані Положення № 65, ані інші нормативно-правові акти у сфері ПВК/ФТ, не містять критеріїв, за якими можливо визначити, чи є порядок дій детальним та максимально зрозумілим.

Верховний Суд у постанові від 30.12.2021 № 804/8714/16 вказав, що поняття «якість закону» (quality of law) охоплює такі характеристики відповідного акта законодавства як чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність і послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які у ньому містяться), так і взаємозв`язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили. При цьому норми права, що не відповідають критерію «якості закону» (зокрема, не відповідають принципу передбачуваності (principle of foreseeability) або передбачають можливість різного тлумачення та правозастосування), суперечать і такому елементу принципу верховенства права як заборона свавілля, а застосування таких норм може призвести до порушення конституційних прав особи та неможливість адекватного захисту від необмеженого втручання суб`єктів владних повноважень у права такої особи.

Одним із основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який, серед іншого, передбачає, що закони мають бути чіткими і зрозумілими, закони не повинні бути суперечливими, а у випадку недостатньої чіткості чи суперечливості норм права вони мають тлумачитися на користь невладного суб`єкта (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії»).

В матеріалах справи відсутні докази, на підтвердження того, що встановлені внутрішніми документами позивача процедури є недостатньо деталізованими та зрозумілими працівникам банку.

Суд зазначає, що відсутність належної деталізації понять та процесів в нормативно-правових актах НБУ, зокрема Положенні № 65, створює правову невизначеність, яка має тлумачитись на користь позивача, що, своєю чергою, є підставою для визнання висновків відповідача про порушення, зазначені у підпункті 1.1 пункту 1 оскаржуваного рішення від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ, необґрунтованими.

Підпунктом 1.2 рішення від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ встановлено, що без урахування інших вимог законодавства з питань ПВК/ФТ банком розроблені, зокрема:

1) Програма НПК від 27.03.2024, оскільки у розділі 13 «Порядок виявлення факту належності клієнта або особи, яка діє від його імені, до політично значущих осіб, членів їх сімей та осіб, пов`язаних із політично значущими особами та порядок вжиття щодо них необхідних додаткових заходів»:

- порядок перевірки отриманої інформації, зазначений у підпунктах 13.1.7-13.1.9 розділу 13 Програми НПК від 27.03.2024, не містить строків здійснення перевірки отриманої інформації, що не відповідає вимогам підпункту 1 пункту 3 та пункту 4 додатка 9 до Положення № 65;

- порядок здійснення поглибленого моніторингу ділових відносин із PEPs, описаний у підпункті 13.4.2 пункту 13.4 розділу 13 Програми НПК від 27.03.2024, не містить способів, форм, зокрема, ужиття працівниками Банку заходів щодо оперативного виявлення фінансових операцій, що містять індикатори підозрілості фінансових операцій, що не відповідають ризик- профілю клієнта, та/або очікуванням Банку щодо обсягу фінансових операцій, що можуть раціонально пояснюватися з огляду на наявну в Банку інформацію щодо клієнта; нових істотних обставин та подій щодо PEP, які можуть значно вплинути на рівень ризику ділових відносин із ним, що не відповідає вимогам підпункту 2 пункту 3 та пункту 4 додатка 9 до Положення № 65;

- відсутній порядок здійснення аналізу фінансових операцій політично значущої особи, членів її сім`ї та осіб, пов`язаних з нею, з дня припинення виконання політично значущою особою визначних публічних функцій, зокрема:

порядок оцінки ризику фінансових операцій, що проводилися політично значущою особою, членами її сім`ї та особами, пов`язаними з нею;

порядок виявлення ознак, що ділові відносини з політично значущою особою містять ризики, властиві політично значущим особам;

порядок виявлення ознак, що ділові відносини з членами сім`ї політично значущої особи та особами, пов`язаними з нею, становлять ризики, що не відповідає вимогам пункту 51 додатка 9 до Положення № 65;

2) Програма управління ризиками від 27.03.2024, оскільки не містить, зокрема:

- порядку розгляду повідомлень про порушення у сфері ПВК/ФТ згідно з вимогою пункту 2 додатка 17 до Положення № 65;

- всіх критеріїв, визначених у додатку 19 до Положення 65 (зокрема у додатку 1 до Програми управління ризиками від 27.03.2024 відсутній критерій ризиків, передбачений підпунктом 1 пункту 4 додатка 19 до Положення № 65).

Щодо порядку перевірки інформації та операцій (діяльності) політично значущих осіб суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 додатка 9 до Положення № 65 банк, використовуючи ризик-орієнтований підхід, розробляє внутрішні процедури щодо особливостей роботи з PEPs, зокрема:

стосовно виявлення факту належності клієнта до категорії PEP:

види інформаційних джерел, які використовуються банком для встановлення належності клієнтів до категорії PEPs;

кількість інформаційних джерел (їх комбінації), які використовуються банком для відповідних категорій клієнтів;

порядок перевірки банком отриманої інформації;

порядок виявлення PEPs у наявній клієнтській базі, уключаючи строки і періодичність проведення автоматичних скринінгових процедур та документування їх результатів.

Пунктом 4 додатка 9 до Положення № 65 передбачено, що банк усі розроблені процедури належним чином документує у своїх внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ.

Пунктами 13.1.7-13.1.9 Програми НПК від 27.03.2024, на які посилається відповідач, передбачено наступне.

Список PEPs ведеться у пункті 33./Фин.мониторинг/ підпункті 33.16. «Список публичных деятелей». Кожен запис у Списку PEPs має містити інформацію про підставу віднесення особи до політично значущих осіб (назву займаної посади тощо) у полі «Комментарий к записи».

В АБС в пункті 1 Контрагенти банка/підпункті 1.1. Юридичиские дела/ в режимі реального часу протягом всього робочого дня автоматично здійснюється перевірка клієнтів в залежності від типу контрагентів в підсистемі «Всі Контрагенти» у разі:

додавання нових клієнтів та партнерів Банку;

зміни ключових реквізитів клієнтів та партнерів Банку.

При збереженні змін в картці контрагентів в ОДБ працівникам структурних підрозділів Банку у разі виявлення співпадіння зі списком PEPs на екрані виводиться повідомлення з деталізацією інформації, яку необхідно проаналізувати (протокол перевірки щодо виявлених співпадінь з PEPs).

Повна перевірка усієї бази контрагентів на наявність у Списку PEPs здійснюється при першому завантаженні списку, його зміні та/або доповненні.

Додатково Банк періодично на основі ризик-орієнтованого підходу аналізує наявну клієнтську базу щодо належності до категорії PEPs, але не рідше ніж:

1) один раз на півроку - якщо рівень ризику ділових відносин (разової фінансової операції на значну суму) із клієнтом є високий;

2) один раз на рік - якщо рівень ризику ділових відносин (разової фінансової операції на значну суму) з клієнтом є середній;

3) один раз на три роки - для інших випадків.

При виявленні співпадіння реквізитів картки контрагентів зі Списком PEPs АБС генерує протокол перевірки, який доступний для працівників Департаменту фінансового моніторингу у в пункті 1. «Контрагенти банка»/підпункті 1.1. «Юридичиские дела»/ «Финмон»/ «Протоколи проверки ПЕП по контрагенту». Далі працівники Департаменту фінансового моніторингу перевіряють повідомлення з метою підтвердження або спростування «співпадіння».

У підпункті 13.1.1 Програми НПК від 27.03.2024 встановлено, що уповноважені працівники, визначені у розділі 3 цієї Програми, зобов`язані до встановлення ділових (договірних) відносин, що оформлені в письмовій формі (укладення договорів), відкриття рахунку, проведення (без встановлення ділових відносин) порогових фінансових операцій (незалежно від того, проводиться така фінансова операція одноразово чи як кілька фінансових операцій, що можуть бути пов`язані між собою) та під час вивчення клієнта, а також у строки, передбачені для проведення актуалізації даних про клієнта забезпечити виявлення факту належності клієнта або особи, яка діє від його імені, їх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), вигодоодержувачів до політично значущих осіб, членів їх сімей та до осіб, пов`язаних з політично значущими особами.

Пунктом 13.1.2 Програми НПК від 27.03.2024 встановлено, що уповноважений працівник зобов`язаний до встановлення ділових (договірних) відносин, відкриття рахунку, проведення (без встановлення ділових відносин) порогових фінансових операцій (незалежно від того, проводиться така фінансова операція одноразово чи як кілька фінансових операцій, що можуть бути пов`язані між собою), під час вивчення клієнта, а також у строки, передбачені для проведення актуалізації даних про клієнта у разі виявлення факту належності клієнта або особи, яка діє від його імені, до політично значущих осіб, членів їх сімей та до осіб, пов`язаних з політично значущими особами, з`ясувати джерела статків (багатства) та джерела коштів таких осіб на підставі отриманих від них документів та/або інформації з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою), підтвердити документально джерела статків (багатства) та джерела коштів таких осіб.

Пунктом 15.4 Програми НПК від 27.03.2024 унормовано, що уповноважені працівники під час проведення процедур з актуалізації наявних даних про клієнтів також здійснюють актуалізацію статусу належності клієнта до категорії PEP.

Додатково уповноважений працівник періодично на основі ризик-орієнтованого підходу аналізує наявну клієнтську базу щодо належності до категорії PEP, але не рідше ніж:

- один раз на півроку - якщо рівень ризику ділових відносин (разової фінансової операції на значну суму) із клієнтом є високий;

- один раз на рік - якщо рівень ризику ділових відносин (разової фінансової операції на значну суму) з клієнтом є середній;

- один раз на три роки - для інших випадків.

У пункті 15.9 розділу 15 Програми НПК від 27.03.2024 регламентовано, що уповноважені працівники не менше ніж за місяць до настання строку здійснення актуалізації даних про клієнтів формують перелік клієнтів, за якими необхідно здійснити уточнення інформації за допомогою фільтрів, вбудованих в АБС.

Таким чином, Програмою НПК від 27.03.2024 встановлено, що всі дії з перевірки отриманої інформації у термін, який визначається вказівкою на певну подію або календарну дату, а саме, до встановлення ділових відносин (проведення фінансових операцій) та до спливу строку актуалізації даних.

За змістом підпункту 41 пункту 5 розділу І Положення № 65 термін «порядок» охоплює як строки, так і терміни ужиття працівниками банку дій.

Щодо порядку здійснення поглибленого моніторингу ділових відносин із PEPs суд виходить із такого.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 та пункту 4 додатка 9 до Положення № 65 банк, використовуючи ризик-орієнтований підхід, розробляє внутрішні процедури щодо особливостей роботи з PEPs, зокрема:

стосовно вжиття заходів до клієнтів, які належать до категорії PEPs:

порядок одержання дозволу керівника банку (які керівники банку мають право на надання такого дозволу, та в яких випадках, процедура ескалації);

порядок установлення джерел статків (багатства) та джерел коштів, пов`язаних із фінансовими операціями, та умов, за яких вони є достатніми;

порядок здійснення поглибленого моніторингу ділових відносин із PEPs.

Згідно з ч. 14 ст. 11 Закону № 361-ІХ суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний додатково під час належної перевірки здійснювати стосовно клієнтів, які (кінцеві бенефіціарні власники яких) є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов`язаними з політично значущими особами, встановлені законодавством заходи, зокрема здійснювати на постійній основі поглиблений моніторинг ділових відносин.

У підпункті 2 пункту 3 додатка 9 до Положення № 65 регламентовано, що банк, використовуючи ризик-орієнтований підхід, розробляє внутрішні процедури щодо особливостей роботи з PEPs, зокрема стосовно вжиття заходів до клієнтів, які належать до категорії PEPs:

- порядок одержання дозволу керівника банку (які керівники банку мають право на надання такого дозволу, та в яких випадках, процедура ескалації);

- порядок установлення джерел статків (багатства) та джерел коштів, пов`язаних із фінансовими операціями, та умов, за яких вони є достатніми;

- порядок здійснення поглибленого моніторингу ділових відносин із PEPs.

В обґрунтування порушення позивачем вимог підпункту 2 пункту 3 та пункту 4 додатка 9 до Положення № 65, відповідач посилається на пункт 13.4.2 Програми НПК від 27.03.2024 та стверджує про відсутність порядку здійснення поглибленого моніторингу ділових відносин із PEPs, а також порядку здійснення аналізу фінансових операцій політично значущої особи, членів її сім`ї та осіб, пов`язаних з нею, з дня припинення виконання політично значущою особою визначних публічних функцій.

Пунктом 13.4.2 Програми НПК від 27.03.2024 передбачено, що поглиблений моніторинг ділових відносин із PEPs передбачає оперативне виявлення Банком:

1) фінансових операцій, що містять індикатори підозрілості фінансових операцій;

2) фінансових операцій, що не відповідають ризик-профілю клієнта, та/або очікуванням Банку щодо обсягу фінансових операцій, що можуть раціонально пояснюватися з огляду на наявну в Банку інформацію щодо клієнта;

3) нових істотних обставин та подій щодо PEP, які можуть значно вплинути на рівень ризику ділових відносин із ним.

Відповідно до підпункту 16.4.2 Програми НПК від 27.03.2024 фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім`ї та/або осіб, пов`язаних з політично значущими особами, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень), є пороговими операціями.

Пунктом 16.5 Програми НПК від 27.03.2024 врегульовано, що моніторинг порогових операцій клієнтів здійснюється працівниками Департаменту ФМ під час проведення операції або перед її здійсненням, а також у автоматичному режимі в АБС Банку.

Відповідно до пункту 16.20 Програми НПК від 27.03.2024 усі працівники Банку, у межах своїх функціональних обов`язків, мають приділяти увагу операціям клієнтів з метою виявлення будь-яких підозрілих транзакцій, фінансових операцій клієнтів, які несумісні з його основною діяльністю, транзакцій, що не відповідають очікуванням Банку та наявній інформації про клієнта, його діяльність та ризик і можуть наражати Банк на здійснення (залучення до здійснення) ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників, акціонерів і кредиторів Банку, та / або діянь, передбачених Кримінальним кодексом України.

За змістом пунктів 16.7-16.10 Програми НПК від 27.03.2024 при визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція або діяльність, Банк враховує типологічні дослідження, підготовлені СУО та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, а також рекомендації суб`єктів державного фінансового моніторингу.

З метою виявлення підозрілих фінансових операцій (діяльності) Департамент ФМ забезпечує контроль за здійсненням уповноваженими працівниками аналізу фінансових операцій клієнтів (їх сукупності) щодо наявності / відсутності індикаторів підозрілості фінансових операцій.

В Банку під час здійснення аналізу фінансових операцій враховується ризик-профіль клієнта, інформація, отримана в результаті здійснення належної перевірки клієнта та іншу доступну йому інформацію з інших надійних джерел (у т.ч. в результаті запитів від правоохоронних органів, аналізу ухвал суду, тощо).

У пункті 10.15 Програми НПК від 27.03.2024 наведено перелік інформації, яку має перевірити уповноважений працівник банку для проведення поглибленої перевірки.

Пунктом 10.16 Програми НПК від 27.03.2024 визначено підстави для виникнення сумнівів/підозр щодо достовірності інформації. Цим же пунктом врегульовано, що інформація щодо клієнтів, до яких виникають підозри у достовірності чи повноті наданої інформації, на підставі якої здійснювалась ідентифікація, верифікація клієнта надається до Управління фінансового моніторингу в день виникнення таких підозр.

В свою чергу, пункт 10.17 Програми НПК від 27.03.2024 встановлює способи перевірки банком інформації.

За змістом пункту 5.28 Програми управління ризиком від 27.03.2024 результатом вжиття заходів щодо поглибленої перевірки клієнта є переоцінювання (зміна або підтвердженні) рівня ризику клієнту.

Строки оцінки/переоцінки ризиків встановлені у пункті 5.30 Програми управління ризиком від 27.03.2024.

Результати вжиття заходів поглибленого моніторингу клієнта та переоцінки ризику, виявлення підозрілих операцій можуть бути підставою для відмови відповідно до статті 15 Закону від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку/відмовитися від проведення фінансової операції (пункти 18.1 та 18.2 Програми НПК від 27.03.2024).

Як вбачається з матеріалів справи, висновки відповідача, викладені в Довідці від 31.07.2024 та рішенні від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ, зроблені без урахування зазначених положень та інших положень внутрішніх документів позивача у їх взаємозв`язку.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивачем помилково ототожнене поняття «поглиблений моніторинг ділових відносин» та «посилені заходи належної перевірки».

У підпункті 49 частини 1 статті 1 Закону № 361-ІХ міститься визначення поняття «посилені заходи належної перевірки», тобто заходи, що вживаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу на основі ризик-орієнтованого підходу стосовно клієнтів, ділові відносини з якими (фінансові операції без встановлення ділових відносин яких) становлять високий ризик, є пропорційними виявленим ризикам та спрямовані на їх мінімізацію, у тому числі шляхом збільшення частоти та обсягу дій з моніторингу ділових відносин та збору додаткової інформації щодо ділових відносин.

Згідно з положеннями пункту 17 додатка 9 до Положення № 65 банк, використовуючи ризик-орієнтований підхід, на постійній основі здійснює поглиблений моніторинг ділових відносин із PEPs, уключаючи фінансові операції, що проводяться в процесі таких ділових відносин. Під час побудови своїх внутрішніх процедур банк має враховувати, що метою такого поглибленого моніторингу є оперативне виявлення банком:

- фінансових операцій, що містять індикатори підозрілості фінансових операцій;

- фінансових операцій, що не відповідають ризик-профілю клієнта, та/або очікуванням банку щодо обсягу фінансових операцій, що можуть раціонально пояснюватися з огляду на наявну в банку інформацію щодо клієнта;

- нових істотних обставин та подій щодо PEP, які можуть значно вплинути на рівень ризику ділових відносин із ним.

З урахуванням вищенаведеного, мета поглибленого моніторингу та вжиття посилених заходів належної перевірки є однаковою мінімізація ризиків, що виникають у процесі ділових відносин, шляхом застосування відповідних заходів на основі ризик-орієнтованого підходу, зокрема через збільшення частоти і обсягу моніторингу та збору додаткової інформації.

В свою чергу, за приписами частини чотирнадцятої статті 11 Закону № 361-ІХ поглиблений моніторинг ділових відносин є системою заходів, що здійснюється додатково під час належної перевірки.

Таким чином, як заходи поглибленого моніторингу, так і посилені заходи належної перевірки є додатковими заходами, які здійснюються в процесі належної перевірки.

За таких обставин, рішення від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ в цій частині є необґрунтованим.

Щодо відсутності порядку здійснення аналізу фінансових операцій політично значущої особи, членів її сім`ї та осіб, пов`язаних з нею, з дня припинення виконання політично значущою особою визначних публічних функцій, суд зазначає про таке.

Пунктом 13.5 (підпункти 13.5.1-13.5.8) Програми НПК від 27.03.2024 врегульовано порядок вжиття заходів в разі припинення виконання політично значущою особою визначних публічних функцій.

Однак, довідка від 31.07.2024 та рішення від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ не містять аналізу зазначених положень відповідачем під час перевірки позивача.

Таким чином, висновки відповідача щодо відсутності порядку здійснення аналізу фінансових операцій політично значущої особи, членів її сім`ї та осіб, пов`язаних з нею, з дня припинення виконання політично значущою особою визначних публічних функцій є передчасними.

Щодо відсутності порядку розгляду повідомлень у Програмі управління ризиком від 27.03.2024, суд зазначає про таке.

Пунктом 2 додатка 17 до Положення № 65 визначено, що процедури банку мають містити:

- порядок надання працівниками повідомлень (у тому числі з використанням засобів автоматизації) про порушення;

- заходи із забезпечення конфіденційності факту надсилання особою повідомлення про порушення та її захист;

- порядок отримання та розгляду головою правління банку / керівником філії іноземного банку та/або відповідальним працівником банку повідомлень про порушення.

Суд звертає увагу на те, що зазначена норма не містить вимог щодо того, в якому внутрішньому документі банку має міститися порядок надання та розгляду повідомлень.

Як вбачається з матеріалів справи, банком розроблений Порядок конфіденційного прийому та розгляду повідомлень про порушення в АТ «РВС Банк», затверджений рішенням Наглядової ради АТ «РВС БАНК» (протокол № 54/22 від 24.11.2022) (далі - Порядок конфіденційного прийому від 24.11.2022).

У відзиві відповідач зазначає, що до переліків внутрішніх документів банку з питань ПВК/ФМ банк не включав Порядок конфіденційного прийому від 24.11.2022. Крім того, на переконання відповідача, позивачем не доведено, що Порядок конфіденційного прийому від 24.11.2022 застосовується у банку з метою інформування працівниками голови правління/керівника філії іноземного банку та/або відповідального працівника банку саме про можливі порушення вимог законодавства чи внутрішніх процедур банку у сфері ПВК/ФМ.

Ненадання позивачем відповідачу Порядку конфіденційного прийому від 24.11.2022 може свідчити про невиконання позивачем законних вимог відповідача.

Разом з тим, відповідно до пункту 1.2 Порядок конфіденційного прийому від 24.11.2022 основною метою Порядку є створення у Банку ефективного інструменту з конфіденційного приймання, обробки повідомлень про неприйнятну поведінку в Банку, порушення в діяльності Банку його працівників і контрагентів та реагування на такі повідомлення, які надходять по відповідних каналах зв`язку та стосуються:

- участі або підозри в участі Банку, його працівників або контрагентів в будь-яких заборонених операціях;

- порушень працівниками посадових обов`язків, законодавчих актів, внутрішніх нормативних документів Банку та вимог Кодексу корпоративної етики Банку.

Пунктом 1.5 Порядку конфіденційного прийому від 24.11.2022 визначено, що заборонені операції - дії, здійснювані працівниками Банку, контрагентами та/або третіми особами в цілях легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму, дії корупційної спрямованості, дії в цілях шахрайства або вчинені з примусу, вимагання або змовою з метою надання неправомірного впливу на одну зі сторін або вчинення інших правопорушень.

З урахуванням викладеного, Порядок конфіденційного прийому від 24.11.2022 призначений, зокрема, для інформування працівниками голови правління та/або відповідального працівника банку про можливі порушення вимог законодавства чи внутрішніх процедур банку у сфері ПВК/ФМ.

За таких обставин, висновки відповідача про наявність порушення, здійснені без урахування Порядку конфіденційного прийому від 24.11.2022, є передчасними.

Щодо відсутності у Програмі управління ризиком від 27.03.2024 критерію ризиків, передбаченого підпунктом 1 пункту 4 додатка 19 до Положення № 65, суд виходить із такого.

Підпунктом 1 пункту 4 додатка 19 до Положення № 65 визначено, що критеріями ризику, що зумовлені особливостями, пов`язаними із правовою формою заснування, структурою власності та поведінкою клієнта, зокрема, є те, що суб`єкт господарювання є новим клієнтом банку, з дати встановлення ділових відносин з яким не пройшло три місяці.

У пункті 1 додатку 19 до Положення № 65 вказано, що банк під час розроблення власних критеріїв ризику за типом клієнта повинен врахувати критерії ризику, зазначені в пунктах 3 - 6 розділу I додатка 19 до Положення № 65.

Частиною третьою статті 7 Закону № 361-ІХ передбачено, що критерії ризиків визначаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених відповідно:

Національним банком України - для суб`єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких НБУ відповідно до статті 18 цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду.

Аналогічні положення містяться в пункті 45 розділу ІІ Положення № 65, яким врегульовано, що критерії ризиків визначаються банком самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, установлених НБУ у додатку 19 до цього Положення, типологічних досліджень СУО, результатів національної оцінки ризиків, а також рекомендацій НБУ.

У пункті 1.2 «Критерії ризику, що зумовлені особливостями, пов`язаними із правовою формою заснування, структурою власності та поведінкою клієнта» додатку 1 до Програми управління ризиком від 27.03.2024 серед критеріїв визначений наступний:

«№ 12001. Суб`єкт господарювання є новим клієнтом банку, з дати встановлення ділових відносин з яким не пройшло три місяці за дебетовим оборотом за місяць становить більше 50 млн. грн.»

Таким чином, висновки відповідача щодо відсутності зазначеного критерію Програмі управління ризиком від 27.03.2024, не знайшли свого підтвердження.

Підпунктом 1.3 рішення від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ встановлено, що банк не забезпечив оновлення внутрішніх документів із питань ПВК/ФТ, зокрема Програми фінансового моніторингу з переказу коштів від 24.12.2020 шляхом урахування в ній змін до законодавства України у сфері ПВК/ФТ не пізніше трьох місяців із дня набрання чинності змінами до законодавства України з питань ПВК/ФТ, а саме змінами до Закону про ПВК/ФТ, унесеними:

а) Законом України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX, зокрема до статті 14 Закону про ПВК/ФТ, вимоги якої були викладені в новій редакції та у тому числі: визначали перелік інформації, якою повинні супроводжуватися, зокрема платіжні операції, ініційовані в межах України та за межі України з використанням віртуальних активів, а також встановлювали обов`язок Банку супроводжувати платіжну операцію відповідною інформацією;

б) Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо політично значущих осіб» від 17.10.2023 № 3419-IX, яким доповнено частину восьму та частину чотирнадцяту статті Закону про ПВК/ФТ новими вимогами, зокрема щодо обов`язку національного публічного діяча повідомляти СПФМ на його запит про виконання (припинення виконання) національним публічним діячем визначних публічних функцій; щодо обов`язку СПФМ забезпечити належне застосування ризик-орієнтованого підходу під час обслуговування РЕР з метою встановлення обґрунтованого рівня ризику діловим відносинам (проведенню фінансової операції без встановлення ділових відносин), унеможливлення безпідставної відмови від здійснення фінансових операцій та/або встановлення (продовження) ділових відносин; щодо відповідальності СПФМ за неналежне застосування до РЕР ризик-орієнтованого підходу, включаючи встановлення необґрунтованого рівня ризику діловим відносинам (проведенню фінансової операції без встановлення ділових відносин) та/або вжиття щодо них непропорційних заходів відповідно до категорії ризику, безпідставну відмову від встановлення (підтримання) ділових відносин та/або проведення фінансової операції тощо.

Позивач не заперечує зазначеного порушення, при цьому звертає увагу на те, що банком було посилено контроль за оновлення внутрішніх документів. Згідно з Планом по виконанню рекомендацій, наданих у Довідці про планову виїзну перевірку АТ «РВС БАНК» з окремих питань діяльності стосовно дотримання АТ «РВС БАНК» вимог законодавства України, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - ПВК/ФТ), достатності заходів АТ «РВС БАНК» для ПІВК/ФТ, вимог валютного законодавства з урахуванням обмежень, визначених постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами) та законодавства у сфері реалізації спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), доопрацювання внутрішніх документів, зокрема Програми фінансового моніторингу з переказу коштів від 24.12.2020 було заплановане з граничним терміном виконання 15.11.2024. Відповідний План був надісланий до НБУ листом № 2895/24-БТ від 16.08.2024.

Як було зазначено вище, порушення, описані у пункті 1 рішенням від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ (підпункти 1.1, 1.2 та 1.3) кваліфіковані відповідачем як порушення позивачем вимог абзаців першого та другого частини першої статті 8 Закону № 361-ІХ, а саме у частині неналежного виконання обов`язку Банку розробляти, впроваджувати та оновлювати з урахуванням вимог законодавства, результатів національної оцінки ризиків та оцінки ризиків, притаманних його діяльності, внутрішні документи з питань ПВК/ФТ, а також відсутності в них процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками.

Разом з тим, на сторінці 52 Довідки від 31.07.2024 зазначено, що висновки про порушення позивачем вимог абзаців першого та другого частини першої статті 8 Закону № 361-ІХ зроблені за результатом вибіркової перевірки внутрішніх документів позивача.

Судом встановлено, що відповідачем не досліджувалися усі внутрішні документи позивача з питань ПВК/ФТ, а висновки відповідача не ґрунтуються на всебічному та системному аналізі внутрішніх документів позивача у їхньому взаємозв`язку.

З урахуванням викладеного, рішення від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ в цій частині не може вважатися обґрунтованим.

Щодо пункту 2 рішення від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ, у якому встановлено порушення вимог пункту 2 частини другої статті 8 Закону № 361-ІХ у частині невиконання обов`язку забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що полягає, зокрема, в порушенні вимог пунктів 17, 18 розділу ІІ Положення № 65, у частині неналежного виконання обов`язку щодо запровадження системи автоматизації банку, що має забезпечувати автоматизацію здійснення процесів, визначених у підпункті 9 пункту 18 розділу ІІ Положення № 65, суд зазначає наступне.

Підпунктом 15 пункту 7 розділу II Положення № 65 передбачено перелік заходів, які банк зобов`язаний вживати з метою належної організації внутрішньобанківської системи ПВК/ФТ та проведення первинного фінансового моніторингу, зокрема банк запроваджує СА, що забезпечує своєчасне та в повному обсязі виконання банком обов`язків СПФМ (зокрема виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, замороження активів, пов`язаних з тероризмом та/або його фінансуванням/розповсюдженням зброї масового знищення та/або його фінансуванням, унеможливлення здійснення операцій особами з переліку терористів).

Банк з урахуванням особливостей своєї діяльності (зокрема характеру й обсягів діяльності, видів послуг, що надаються, типів клієнтів, що обслуговуються, використання новітніх технологій) та притаманних своїй діяльності ризиків ВК/ФТ запроваджує СА (пункт 17 розділу II Положення № 65).

СА (система автоматизації банку) - це комплексна інтегрована система автоматизації процесів фінансового моніторингу, яка може складатися з кількох окремих систем або підсистем, які забезпечують функціонування належної системи управління ризиками ВК/ФТ банку (підпункт 15 пункту 4 розділу І Положення № 65).

У пункті 18 розділу II Положення № 65 встановлено, що СА має забезпечувати:

1) замороження активів, пов`язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням;

2) ведення анкет клієнтів банку в електронному вигляді;

3) ведення відповідних реєстрів повідомлень банку;

4) ведення інформації про облік банку як СПФМ;

5) своєчасний інформаційний обмін із СУО;

6) ведення протоколу роботи кожного з користувачів, захищеного від модифікації. У протоколі мають відображатися початок та завершення роботи кожного з користувачів із зазначенням часу з точністю до секунди;

7) наявність системи захисту інформації, що відповідає вимогам законодавства України у сфері захисту інформації;

8) наявність системи резервного копіювання та зберігання інформації;

9) постійний моніторинг фінансових операцій клієнтів з метою оперативного виявлення індикаторів підозрілості фінансових операцій;

10) постійний моніторинг ділових відносин з клієнтами з метою оперативного виявлення притаманних критеріїв ризику ВК/ФТ та необхідності актуалізації банком даних про клієнтів;

11) оперативне інформування уповноважених працівників банку про виявлені індикатори підозрілості фінансових операцій, критерії ризику ВК/ФТ та необхідність актуалізації банком даних про клієнтів, визначення пріоритетності таких повідомлень, ураховуючи їх критичну важливість;

12) функціонування внутрішньобанківської процедури ескалації підозр працівниками банку згідно із делегованими повноваженнями/обов`язками (у тому числі документування/фіксування фактів надсилання працівниками інформаційних повідомлень про підозри, прийняття рішень адресатами про подальшу ескалацію підозри або прийняття остаточного рішення щодо наявності/відсутності підозр);

13) документування всіх подій в СА з метою виконання вищезазначених вимог (з фіксацією дати, часу, суті події);

14) реалізацію інших вимог законодавства України у сфері ПВК/ФТ.

Пунктом 19 розділу II Положення № 65 визначено, що запроваджена СА банку має сприяти функціонуванню належної системи управління ризиками ВК/ФТ та бути спрямованою на:

1) забезпечення можливості банком оперативного опрацювання великого обсягу даних щодо клієнтів та їхніх фінансових операцій, використовуючи відповідні алгоритми, сценарії тощо;

2) посилення внутрішнього контролю за виконанням працівниками своїх обов`язків з питань ПВК/ФТ;

3) ефективне витрачання ресурсів банку з метою виконання завдань та обов`язків СПФМ.

У пункті 20 розділу II Положення № 65 встановлено, що банк має право прийняти рішення щодо недоцільності запровадження окремих напрямів автоматизації, визначених у підпунктах 10-12 пункту 18 розділу II цього Положення, за умови належного виконання ним усіх вимог законодавства України у сфері ПВК/ФТ із використанням альтернативних методів. Таке рішення має бути належним чином задокументоване із зазначенням усіх обґрунтованих підстав та описом суті наявних альтернативних методів. Банк зобов`язаний на запит Національного банку надати таке рішення та забезпечити роз`яснення суті таких альтернативних методів (продемонструвати їх роботу за потреби).

Отже, вищенаведені норми передбачають, що до заходів, які банк зобов`язаний вживати з метою належної організації внутрішньобанківської системи ПВК/ФТ та проведення первинного фінансового моніторингу, належить запровадження банком СА, яка має забезпечувати постійний моніторинг фінансових операцій клієнтів з метою оперативного виявлення індикаторів підозрілості фінансових операцій.

Судом зі змісту довідки від 31.07.2024 та оскаржуваного рішення встановлено, що у якості СА банк використовує програмний продукт «Операційний день Банку АБС «SRBank», постачальника ТОВ «БІТ ПРО», що надає послуги на підставі договору № 14-09/2017-01АП/ОДБ від 14.09.2017.

Як зазначено у Довідці від 31.07.2024, листом від 14.03.2024 № 988/24-БТ банк, повідомляв відповідачу, що програмний продукт «Операційний день Банку АБС «SRBank» забезпечує:

- замороження активів, пов`язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням;

- ведення анкет клієнтів Банку в електронному вигляді;

- ведення реєстру фінансових операцій та інших реєстрів на виконання вимог ФМ, у т.ч. унеможливлення виключення інформації з таких реєстрів;

- ведення інформації про облік суб`єкта первинного фінансового моніторингу;

- своєчасний обмін інформацією зі спеціально уповноваженим органом;

- ведення захищеного від модифікації протоколу роботи кожного з користувачів, у якому фіксується початок та завершення роботи кожного з користувачів із зазначенням часу з точністю до секунди;

- систему захисту інформації, що відповідає вимогам законодавства України у сфері захисту інформації;

- резервне копіювання та зберігання інформації;

- можливість перевірки належності клієнтів та представників банку до публічних діячів;

- виявлення фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, у т.ч. постійний моніторинг фінансових операцій клієнтів з метою оперативного виявлення індикаторів підозрілості фінансових операцій;

- постійний моніторинг ділових відносин з клієнтами з метою оперативного виявлення притаманних критеріїв ризику ВК/ФТ та необхідності актуалізації банком даних про клієнтів;

- оперативне інформування уповноважених працівників банку про виявлені індикатори підозрілості фінансових операцій, критерії ризику ВК/ФТ та необхідність актуалізації банком даних про клієнтів, визначення пріоритетності таких повідомлень, ураховуючи їх критичну важливість;

- функціонування внутрішньобанківської процедури ескалації підозр працівниками банку згідно із делегованими повноваженнями/обов`язками (у тому числі документування/фіксування фактів надсилання працівниками інформаційних повідомлень про підозри, прийняття рішень адресатами про подальшу ескалацію підозри або прийняття остаточного рішення щодо наявності/відсутності підозр);

- документування всіх подій в СА з метою виконання вищезазначених вимог (з фіксацією дати, часу, суті події);

- реалізацію інших вимог законодавства України у сфері ПВК/ФТ.

Відповідачем проведено вибіркову перевірку вжитих банком заходів щодо запровадження СА, за результатами якої виявлено, що банк використовує 10 сценаріїв/звітів відбору фінансових операцій за допомогою СА, зокрема, cценарій «Вибірка даних» (далі Сценарій 1), cценарій «Звіт »Обороти клієнтів за період» (далі Сценарій 2), cценарій «Правило відбору п. 33.1 Підсистеми «Фінансовий моніторинг» (далі Сценарій 3).

На підставі файлів з вибірками фінансових операцій за Сценарієм 1 за період - жовтень, листопад 2023 року та січень, лютий 2024 року; за Сценарієм 2 за жовтень, листопад 2023 року, січень, лютий 2024 року; за Сценарієм 3 за період - 02.10.2023 до 06.10.2023; 13.11.2023 до 17.11.2023; 01.01.2024 до 05.01.2024; 15.01.2024 до 19.01.2024; 01.02.2024 до 09.02.2024, відповідачем виявлено, що правила відбору фінансових операцій не забезпечують оперативне виявлення індикаторів підозрілості фінансових операцій, оскільки, зокрема, у подальшому відібрані фінансові операції з метою виявлення індикаторів підозрілості фінансових операцій потребують опрацювання та аналізу працівниками Банку додаткових документів (опитувальників, виписок за рахунком, анкет клієнтів Банку).

Так, зокрема, щодо Сценаріїв 1 3 встановлено таке:

за Сценарієм 1 до вибірки потрапляють проведені Банком фінансові операції з готівкою за період два тижні, проте до вибірки не потрапляють інші операції клієнтів, якісні або кількісні характеристики яких дають змогу виявити індикатори підозрілості фінансових операцій у сукупності з операціями клієнтів з готівкою, наприклад, значна сума, циклічні операції, дроблення з метою уникнення вимог законодавства;

за Сценарієм 2 до вибірки потрапляє інформація лише щодо загальної суми щомісячного обороту по дебету та кредиту рахунку в розрізі клієнтів Банку від 0,01 грн, проте, до вибірки не потрапляють окремі операції клієнтів, якісні або кількісні характеристики яких дають змогу виявити індикатори підозрілості фінансових операцій, наприклад тривалий час, незначне сальдо, значні зміни, нетипова активність, очевидна невідповідність, регулярні платежі, значна сума;

за Сценарієм 3 у щоденний відбір потрапляють фінансові операції з певним призначенням платежу від 1 000 000,00 грн, однак, не відбираються інші операції клієнтів, якісні або кількісні характеристики яких дають змогу виявити індикатори підозрілості фінансових операцій, наприклад, регулярність, неодноразовість, значна сума.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (постанови Верховного Суду від 27.06.2023 у справі № П/811/841/16, від 15.08.2023 у справі № 805/4699/16-а, від 13.02.2024 у справі № 808/4169/17).

На думку суду, безпідставними є посилання відповідача на те, що СА Банку не забезпечує постійний моніторинг фінансових операцій з метою оперативного виявлення підозрілих фінансових операцій, що передбачене підпунктом 9 пункту 18 розділу II Положення № 65, оскільки у Положенні № 65 відсутні критерії, за якими встановлюється постійність моніторингу СА банку фінансових операцій клієнтів та оперативність виявлення індикаторів підозрілості таких фінансових операцій.

Суд зауважує, що у матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів того, що запроваджена банком СА не здійснювала постійний моніторинг фінансових операцій клієнтів з метою оперативного виявлення індикаторів підозрілості фінансових операцій, а також доказів на підтвердження випадків неоперативного виявлення індикаторів підозрілості фінансових операцій клієнтів позивача.

Стосовно зазначення позивачем про опрацювання та аналіз документів щодо індикаторів підозрілості фінансових операцій працівниками банку на підставі внутрішніх документів, суд зазначає таке.

У додатку 15 до Положення № 65 затверджено Порядок моніторингу фінансових операцій, їх реєстрації та здійснення інформаційного обміну з СУО, за приписами пункту 2 якого упроваджені в діяльність банку автоматизовані програмні модулі мають забезпечувати своєчасне виявлення порогових фінансових операцій, фінансових операцій з активами, пов`язаними з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням (далі - активи терористів) та індикаторів підозрілості фінансових операцій з метою оперативного виявлення підозрілих фінансових операцій (діяльності).

Пункт 3 додатку 15 до Положення № 65 передбачає, що для виявлення підозрілих фінансових операцій (діяльності) банк:

1) проводить на постійній основі моніторинг ділових відносин із клієнтами та фінансових операцій, що здійснюються в процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у банку інформації про клієнта, його діяльність та його ризик-профіль (у тому числі щодо відповідності фінансових операцій клієнта очікуваній/запланованій ним діяльності на етапі встановлення ділових відносин із банком/оновленій під час його обслуговування);

2) забезпечує автоматизований відбір незвичайних фінансових операцій (які, зокрема, є складними фінансовими операціями, незвичайно великими, проведеними в незвичний спосіб, не мають очевидної економічної чи законної мети, не відповідають фінансовому стану клієнта), запроваджуючи періодичний аналіз відповідними правилами/сценаріями всіх фінансових операцій клієнтів (зокрема щодня, щотижня, щомісяця, щокварталу);

3) залучає необхідних працівників банку до здійснення аналізу фінансових операцій (у тому числі тих, що були виявлені за допомогою автоматизованих модулів) із делегуванням їм відповідних функціональних обов`язків та прав, проведення для них навчальних заходів таким чином, щоб такі працівники були здатні виявляти незвичну та підозрілу діяльність клієнтів;

4) забезпечує функціонування належної процедури ескалації підозр працівниками банку, процедури їх оперативного розгляду уповноваженими працівниками банку, прийняття рішень про наявність/відсутність підозр за результатами аналізу.

З метою виявлення підозрілих фінансових операцій (діяльності) банк забезпечує аналіз фінансових операцій клієнтів (їх сукупності) щодо наявності/відсутності індикаторів підозрілості фінансових операцій, уключаючи використання автоматизованих модулів, що реалізують відбір фінансових операцій за допомогою відповідних правил/сценаріїв (пункт 4 додатку 15 до Положення № 65).

Як убачається зі змісту Положення № 65 та додатку 15 до Положення № 65, моніторинг фінансових операцій клієнтів з метою оперативного виявлення індикаторів підозрілості фінансових операцій може здійснюватися як за допомогою автоматизованих модулів, так і з залученням працівників банку.

Поряд з цим відповідно до наявних у матеріалах справи Програми НПК від 27.03.2024 та Програми здійснення фінансового моніторингу фінансових операцій з переказу коштів за допомогою платіжних систем в Акціонерному товаристві «РВС БАНК», затвердженої рішенням Правління АТ «РВС БАНК» (протокол № №24122020/1 від 24.12.2020) (далі Програма здійснення фінансового моніторингу від 24.12.2020), СА банку забезпечує постійний моніторинг фінансових операцій клієнтів з метою оперативного виявлення індикаторів підозрілості фінансових операцій, а також передбачає додаткове залучення працівників банку до здійснення аналізу фінансових операцій.

У пункті 5.80 Програми НПК від 27.03.2024 визначено, що під час встановлення ділових відносин (але до відкриття рахунку, укладання угоди, проведення фінансової операції), всі клієнти перевіряються на належність до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції. Перевірка здійснюється автоматично під час заведення даних щодо клієнта в АБС SRbank. Наразі виявлення такої особи, їй відмовляється в обслуговуванні (відкритті рахунку, укладанні угоди, проведенні фінансової операції).

Пунктом 16.5 Програми НПК від 27.03.2024 встановлено, що моніторинг порогових операцій клієнтів здійснюється працівниками Департаменту ФМ під час проведення операції або перед її здійсненням, а також у автоматичному режимі в АБС Банку.

Пунктом 16.26 Програми НПК від 27.03.2024 встановлено, що для забезпечення своєчасного зупинення операцій, що здійснюються на користь або за дорученням клієнта Банку, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов`язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, у Банку проводиться постійний моніторинг операцій клієнтів. Моніторингу підлягають всі операції, що виконуються від імені Банку, за участю Банку та на користь чи за дорученням клієнтів. До них належать усі операції, пов`язані із зарахуванням, перерахуванням або списанням грошових коштів у готівковій або безготівковій формі, відкриття клієнтських рахунків, акредитивів, надання гарантій, здійснення операцій з цінними паперами, тощо. Моніторинг операцій проводиться безпосередньо до їх проведення. Об`єктами моніторингу є резиденти і нерезиденти, юридичні і фізичні особи - учасники операції. Для проведення моніторингу в Банку використовується АБС SR-Bank, у якій здійснюється моніторинг та блокування (зупинення) операцій, пов`язаних із терористичною діяльністю.

Пунктами 8.1-8.2 розділу 8 Програми здійснення фінансового моніторингу від 24.12.2020 передбачено, що для забезпечення виконання вимог чинного законодавства відносно зупинки фінансових операцій осіб, які пов`язані зі здійсненням терористичної діяльності, Банком використовується відповідне програмне забезпечення, яке забезпечує виявлення та зупинення безпосередньо до проведення фінансової операції, що здійснюється на користь або за дорученням клієнта Банку, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до Переліку терористів. Перевірка фінансових операцій з переказу коштів за допомогою Платіжних систем, з метою виявлення таких, що можуть бути пов`язані, стосуватися або призначатися для фінансування тероризму, а також, якщо їх учасниками або вигодоодержувачами за ними є особи, які включені до Переліку), здійснюється Банком з використанням програмного комплексу АБС SRBank, який забезпечує виявлення та зупинення таких операцій безпосередньо до їх проведення.

Згідно із вищезазначеним, відповідачем не доведено невиконання позивачем вимог пунктів 17, 18 розділу ІІ Положення № 65, у частині неналежного виконання обов`язку щодо запровадження системи автоматизації банку, що має забезпечувати автоматизацію здійснення процесів, визначених у підпункті 9 пункту 18 розділу ІІ Положення № 65.

Також, у довідці від 31.07.2024 відповідачем зазначено, що банком не забезпечено належне налаштування та автоматизацію процесу з метою оперативного виявлення критеріїв ризику ВК/ФТ, в тому числі з огляду на те, що 64,81% критеріїв ризику ВК/ФТ клієнтів виявляються працівниками Банку в ручну шляхом аналізу всіх документів щодо клієнтів та їх фінансових операцій.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо нездійснення позивачем постійного моніторингу ділових відносин з клієнтами з метою оперативного виявлення притаманних критеріїв ризику ВК/ФТ, оскільки у оскаржуваному рішенні від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ відсутні висновки про неналежне виконання позивачем обов`язку щодо запровадження системи автоматизації банку, що має забезпечувати автоматизацію здійснення процесів, визначених у підпункті 10 пункту 18 розділу ІІ Положення № 65.

Також, у пункті 3 рішення від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ встановлено порушення вимог пункту 2 частини другої статті 8 Закону № 361-ІХ у частині невиконання обов`язку забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що полягає, зокрема, в порушенні пункту 4 частини другої статті 8 Закону № 361-ІХ у частині неналежного виконання обов`язку щодо здійснення заходів належної перевірки в процесі обслуговування клієнтів.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів (п. 4 ч. 2 ст. 8 Закону № 361-ІХ).

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 1 Закону № 361-ІХ належна перевірка - заходи, що включають:

- ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника);

- встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта або його відсутності, у тому числі отримання структури власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та вжиття заходів з верифікації його особи (за наявності);

- встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

- проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов`язаних з фінансовими операціями);

- забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта;

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати кожен із заходів належної перевірки (ч. 2 ст. 11 Закону № 361-ІХ).

Згідно з Довідкою від 31.07.2024, за результатами перевірки, відповідачем було виявлено факти невиконання/неналежного виконання банком обов`язку щодо здійснення належної перевірки клієнтів, зокрема в частині ідентифікації та верифікації клієнта, встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції, проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у Банка інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов`язаних з фінансовими операціями), які полягали у наступному.

Під час здійснення операцій з продажу банківських металів з фізичною поставкою у Шевченківському відділенні № 2 АТ «РВС Банк» (м. Київ) позивачем не було здійснено заходів належної перевірки (ідентифікацію та верифікацію клієнта; встановлення (розуміння) мети та характеру проведення фінансових операцій) щодо Клієнта-Фізичної особи 1 та Клієнта-Фізичної особи 2, а також неналежно виконано обов`язок щодо здійснення належної перевірки щодо ОСОБА_2 , зокрема в частині проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик, ураховуючи відсутність встановлення притаманного його фінансовим операціям індикатора підозрілості фінансових операцій «готівкова фінансова операція проводиться (структурується) таким чином, щоб обійти вимоги, що вимагаються під час здійснення відповідних порогових фінансових операцій», передбаченого підпунктом 15 пункту 68 розділу ІІІ додатка 20 до Положення № 65 та у підпункті 3.2.5 пункту 3.2 глави 3 Програми здійснення фінансового моніторингу за напрямами діяльності Акціонерного товариства «РВС банк» в процесі обслуговування клієнтів, затвердженої рішенням Правління АТ «РВС Банк» (протокол № 152/23 від 26.12.2023) (далі - Програма за напрямами діяльності від 26.12.2023).

У частині неналежної перевірки позивачем клієнтів-імпортерів, відповідачем встановлено, що за період з 19.10.2022 до 16.03.2023 трьома юридичними особами - клієнтами Банку (ТОВ «ГОФАКТ АКТИВ», ТОВ ТД «ГЕСТІЯ ТОРГ» ТОВ «АРЕС ОПТ ТРЕЙД», далі разом клієнти-імпортери), основним видом діяльності яких є «неспеціалізована оптова торгівля», здійснено фінансові операції з переказу коштів за кордон за імпортними контрактами на загальну суму в еквіваленті 206,1 млн грн. Товар за імпортними контрактами в установлені терміни та на дату здійснення перевірки (01.03.2024) не надійшов. При цьому виявлено, що ТОВ «ГОФАКТ АКТИВ» та ТОВ «ТД «ГЕСТІЯ ТОРГ» мають ознаки пов`язаності через засновників та спільних контрагентів, отримані кошти від яких використовувались для подальшого переказу за кордон. При цьому, одні і ті ж ФОП перераховували кошти на рахунки ТОВ «ГОФАКТ АКТИВ», як передоплата за сантехнічні вироби та на рахунок ТОВ «ТД «ГЕСТІЯ ТОРГ», як передоплата за текстильні вироби. Перші операції з дати встановлення ділових відносин з Банком були здійснені ТОВ «ТД «ГЕСТІЯ ТОРГ» майже через 11 місяців, ТОВ «ГОФАКТ АКТИВ» майже через 3 місяці, ТОВ «АРЕС ОПТ ТРЕЙД» майже через 1,5 місяця. При цьому перевіркою виявлено стрімке зростання проведення фінансових операцій за рахунками клієнтів-імпортерів:

- ТОВ «ТД «ГЕСТІЯ ТОРГ» здійснено за періоди: з 14.12.2022 до 23.12.2022 42 фінансові операції із зарахування коштів на загальну суму 19 533 678,64 грн; з 09.01.2023 до 31.01.2023 - 95 фінансових операцій із зарахування коштів на загальну суму 47 052 213,24 грн; з 01.02.2023 до 13.02.2023 - 66 фінансових операцій із зарахування коштів на загальну суму 27 538 208,00 грн;

- ТОВ «ГОФАКТ АКТИВ» здійснено за періоди: з 03.10.2022 до 26.10.2022 51 фінансову операцію із зарахування коштів на загальну суму 26 762 938,75 грн; з 08.11.2022 до 29.11.2022 - 114 фінансових операцій із зарахування коштів на загальну суму 39 050 133,15 грн; з 06.12.2022 до 27.12.2022 - 48 фінансових операцій із зарахування коштів на загальну суму 18 226 672,23 грн;

- ТОВ «АРЕС ОПТ ТРЕЙД» здійснено за періоди: з 24.01.2023 до 30.01.2023 25 фінансових операцій із зарахування коштів на загальну суму 15 431 785,00 грн; з 13.02.2023 до 28.02.2023 - 49 фінансових операцій із зарахування коштів на загальну суму 29 304 627,00 грн; з 14.03.2023 до 16.03.2023 - 4 фінансові операції із зарахування коштів на загальну суму 10 337 000,00 грн.

У частині неналежної перевірки позивачем клієнтів-експортерів, відповідачем зазначено, що за період перевірки за результатами аналізу документів та інформації, наданих Банком та наявної в НБУ інформації, виявлено неотримання ТОВ «ДЕКСАРА», ТОВ «ГРІНЛЕНДІНВЕСТ» (далі клієнти експортери) валютної виручки за зовнішньоекономічними контрактами у великих обсягах, на поточні рахунки, відкриті в Банку, зокрема:

- щодо ТОВ «ДЕКСАРА» на загальну суму 806 896,00 дол. США та 921 011,08 євро (загальна сума в еквіваленті 64 650 932,48 грн). При цьому експортні операції ТОВ «ДЕКСАРА», пов`язані із продажем, зокрема пшениці, а також насіння кукурудзи, не відповідають основному виду діяльності вказаного клієнта - «Вантажний автомобільний транспорт»;

- щодо ТОВ «ГРІНЛЕНДІНВЕСТ» на загальну суму 1 903 813,25 дол. США (еквівалент 69 619 785,19 грн).

Перевіркою виявлено, зокрема, що відповідно до Опитувальника клієнта-юридичної особи-резидента ТОВ «ДЕКСАРА» від 22.08.2022 та Опитувальника клієнта-юридичної особи-резидента ТОВ «ГРІНЛЕНДІНВЕСТ» від 05.10.2023, у вказаних клієнтів відсутні рахунки в інших банках, а також відсутня інформація про наявність у вказаних клієнтів складських приміщень.

За висновками відповідача, фінансові операції/діяльність вказаних вище клієнтів-імпортерів та клієнтів-експортерів характерні індикатори/ознаки/інструменти, зазначені у Типологічному дослідженні «Відмивання доходів від податкових злочинів», затвердженому наказом Державної служби фінансового моніторингу України від 21.12.2020 № 12235, у якому описані схеми для ухилення від сплати податків, та у Типологічному дослідженні на тему: «Актуальні методи, способи, інструменти легалізації (відмивання) злочинних доходів та фінансування тероризму (сепаратизму)», затвердженому наказом Державної служби фінансового моніторингу України від 20.12.2021 №14636, у якому, зокрема, виділено ризики за видом діяльності «Оптова та роздрібна торгівля», згідно з яким «Підприємства оптової торгівлі можуть бути використані для «транзитних» операцій та формування податкового кредиту», а також у якому зазначено, що основні способи легалізації (відмивання) злочинних доходів та фінансування тероризму (сепаратизму), зокрема здійснення експортних операцій без здійснення розрахунків.

Щодо фінансових операцій групи ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 (далі клієнти групи ФОП-1) за результатами аналізу руху коштів за рахунками, відкритими в АТ «РВС БАНК», виявлено зарахування коштів в основному з поточних рахунків, відкритих для таких осіб в інших банках, як переказ власних коштів, а також від ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «ЗОЛОТИЙ ВІК» як виручка за договором комісії та їх подальше перерахування на рахунки, відкриті у Банку для таких осіб як ФОП та фізичних осіб, а також на купівлю металів.

У справах клієнтів ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 наявні укладені з ТОВ «ГОЛДВІНД» договори комісії (про виготовлення з давальницької сировини ювелірних виробів), за якими такі клієнти є комітентами, та акти приймання-передачі давальницької сировини (дорогоцінні метали), акти виконаних робіт, які оформлені на невеликі суми у порівнянні з обсягами купівлі ними дорогоцінних металів.

Інші документи у справах клієнтів групи ФОП-1, зокрема договори, укладені з покупцями, комісіонерами, видаткові накладні, рахунки-фактури тощо, що підтверджують здійснення клієнтами групи ФОП-1 підприємницької діяльності, відсутні. При цьому у справі ФОП ОСОБА_5 відсутні й договори комісії з ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «ЗОЛОТИЙ ВІК» та ТОВ «ГОЛДВІНД», у справі ФОП ОСОБА_6 з ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «ЗОЛОТИЙ ВІК», хоча ці юридичні особи є учасниками фінансових операцій, що здійснені за рахунками ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 , відкритими в Банку.

При цьому за результатами перевірки за клієнтами групи ФОП-1 виявлено:

- за рахунком, відкритим у Банку для ФОП ОСОБА_3 , за період з 21.07.2022 до 23.01.2024 зараховано кошти на загальну суму 209 463 765,00 грн, за рахунок яких у подальшому здійснено купівлю металів на загальну суму 201 145 975,60 грн, загальна сума переданої давальницької сировини становить 1 096 054,78 грн, виконаних робіт 4 775 446,47 грн;

- за рахунком, відкритим у Банку для ФОП ОСОБА_4 , за період з 16.06.2022 до 23.01.2024 зараховано кошти на загальну суму 103 967 465,00 грн, за рахунок яких у подальшому здійснено купівлю металів на загальну суму 100 839 417,20 грн, загальна сума переданої давальницької сировини становить 7 660 692,14 грн, виконаних робіт 2 122 181,36 грн;

- за рахунком, відкритим у Банку для ФОП ОСОБА_5 , за період з 17.06.2022 до 23.01.2024 зараховано кошти на загальну суму 133 514 165,00 грн, за рахунок яких у подальшому здійснено купівлю металів на загальну суму 124 021 524,93 грн;

- за рахунком, відкритим у Банку для ФОП ОСОБА_6 , за період з 21.07.2022 до 03.10.2023 зараховано кошти на загальну суму 152 511 945,00 грн, за рахунок яких у подальшому здійснено купівлю металів на загальну суму 145 976 595,46 грн.

У частині неналежної перевірки позивачем клієнтів ФОП, які здійснюють торгівлю годинниками та ювелірними виробами, відповідачем вказано, що за результатами аналізу документів, що містяться у справах клієнтів та виписок руху коштів, щодо ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 (далі клієнти групи ФОП-2) виявлено, зокрема однакові види діяльності: «Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах; Роздрібна торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами; Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів»; спільних довірених осіб на управління рахунками, відкритими у Банку; спільну адресу електронної пошти та номер контактного телефону; встановлення ділових відносин у жовтні 2019 року; відкриття Банком поточних рахунків в банківських металах (золото) у серпні 2023 року; однотипність договорів комісії; наявність спільних контрагентів.

За результатами аналізу виписок руху коштів за рахунками клієнтів групи ФОП-2 виявлено, зокрема, прибуткові фінансові операції за договорами, укладеними з іншими ФОП, у призначенні платежу яких не міститься зрозумілої і чіткої мети та наявне лише посилання на реквізити договорів, зокрема:

- за рахунком ФОП ОСОБА_7 у період з 07.04.2022 до 01.02.2024 здійснено 64 фінансові операції на загальну суму 14 416 170,00 грн на підставі 24 договорів, з яких у справі клієнта наявні лише 5 договорів, відповідно щодо 76,56% від загальної кількості здійснених платежів у справі ФОП ОСОБА_7 відсутні договори, на підставі яких здійснені такі платежі;

- за рахунком ФОП ОСОБА_8 у період з 17.05.2022 до 01.02.2024 здійснено 51 фінансову операції на загальну суму 13 566 340,00 грн на підставі 13 договорів, з яких у справі клієнта наявні лише 5 договорів, відповідно щодо 70,59 % від загальної кількості здійснених платежів у справі ФОП ОСОБА_8 відсутні договори, на підставі яких здійснені такі платежі;

- за рахунком ФОП ОСОБА_9 у період з 07.04.2022 до 01.02.2024 здійснено 57 фінансових операцій на загальну суму 13 902 420,00 грн на підставі 16 договорів, з яких у справі клієнта наявні лише 4 договори, відповідно щодо 70,18 % від загальної кількості здійснених платежів у справі ФОП ОСОБА_9 відсутні договори, на підставі яких здійснені такі платежі.

Разом з тим, за результатами аналізу фінансових операцій (діяльності), документів та інформації, що містяться у справах, зокрема, вищенаведених клієнтів Банку, перевіркою виявлено, що їх фінансовим операціям притаманні індикатори підозрілості фінансових операцій, визначені у додатку 20 до Положення № 65, у Програмі здійснення фінансового моніторингу за напрямами діяльності Акціонерного товариства «РВС Банк» в процесі обслуговування клієнтів, затвердженої рішенням Правління АТ «РВС Банк» від 24.12.2020 (протокол № 24122020/1 від 24.12.2020) (далі - Програма за напрямами діяльності від 24.12.2020), Програмі за напрямами діяльності від 26.12.2023, які не були виявлені позивачем, а саме:

- за рахунком клієнта - суб`єкта господарювання не сплачено жодних або сплачено в незначному розмірі (у розмірі, що очевидно не відповідає обсягам проведених фінансових операцій) обов`язкових платежів, які притаманні звичайній господарській діяльності (наприклад, платежі за оренду приміщень, сплата комунальних послуг, податків до бюджету) притаманний фінансовим операціям клієнтів-імпортерів, клієнтів-експортерів, ТзОВ «ЛьвівбудмаксІнвест», ТОВ «СОЛАР ГРІН ТЕХ», ТОВ «АРТОНІКА», ТОВ «ТД «ТРЕЙД АКТИВ», ТОВ «ФК «ДЕМЕТРА ФІНАНС», ТОВ «ТД «СТОЛИЦЯ ТОРГ ПОСТАЧ»;

- клієнт (юридична особа - резидент) регулярно перераховує гроші іноземній компанії, яка має рахунок у банку України [клієнт (юридична особа - нерезидент, що має рахунок у банку України) регулярно отримує гроші від юридичної особи - резидента] притаманний фінансовим операціям ТзОВ «Львівбудмакс-Інвест», ТОВ «СОЛАР ГРІН ТЕХ»;

- проведення фінансових операцій на значні суми за особистим рахунком фізичної особи, якщо їх характер є притаманним комерційній діяльності притаманний фінансовим операціям ОСОБА_10 ;

- перевищення більш ніж у два рази на місяць максимальної суми фінансових операцій, заявленої клієнтом до встановлення ділових відносин/оновленої під час його обслуговування притаманний фінансовим операціям ОСОБА_11 ;

- клієнт (представник клієнта) не бажає або відмовляється надавати інформацію, потрібну для вжиття заходів належної перевірки, надає її в недостатній мірі або надає сумнівну інформацію, яку важко перевірити» притаманний фінансовим операціям ТОВ «ГРІНЛЕНДІНВЕСТ»;

- контрагентами клієнта є особи, стосовно яких у банку наявна негативна інформація [зокрема, особи яким банк відмовив у встановленні (підтриманні) ділових відносин у зв`язку із присвоєнням неприйнятно високого ризику ВК/ФТ] притаманний фінансовим операціям ТОВ «АРТОНІКА», ТОВ «ФК «ДЕМЕТРА ФІНАНС»;

- відбулися значні зміни в обсягах фінансових операцій, що здійснюються за рахунками клієнта (пункт 30 додатку 20 до Положення № 65) притаманний фінансовим операціям клієнтам групи ФОП-1, ТзОВ «Львівбудмакс-Інвест», ТОВ «СОЛАР ГРІН ТЕХ», ТОВ «АРТОНІКА», ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ», ТОВ «ФК «ДЕМЕТРА ФІНАНС», ТОВ «ТД «СТОЛИЦЯ ТОРГ ПОСТАЧ», ОСОБА_10 , ОСОБА_12 ;

- тривалий час спостерігається аналогічна тенденція щодо обсягу дебетових та кредитових фінансових операцій за рахунком клієнта протягом одного дня (незвично швидке проходження коштів через рахунок, тобто незначне сальдо на початок та кінець дня та великі щоденні обороти коштів за рахунком) притаманний клієнтам групи ФОП-1;

- платежі клієнта - суб`єкта господарювання в призначеннях зазвичай не містять зрозумілої та чіткої мети (зокрема зазвичай містять лише посилання на номери контрактів або рахунків-фактур, не зазначаючи вид товару чи послуги) притаманний фінансовим операціям клієнтам групи ФОП-2;

- суттєва невідповідність реквізитів платежів даним, що зазначені у відповідних підтвердних документах (наприклад, номер договору, тип та найменування товару чи послуги) - притаманний фінансовим операціям клієнтам групи ФОП-2;

- платежі клієнта суб`єкта господарювання в призначеннях зазвичай не містять зрозумілої та чіткої мети (зокрема зазвичай містять лише посилання на номери контрактів або рахунків-фактур, не зазначаючи вид товару чи послуги) притаманний фінансовим операціям ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ».

За висновками відповідача, Банком неналежно здійснено аналіз фінансових операцій (діяльності) зазначених вище клієнтів з метою виявлення вказаних вище індикаторів підозрілості фінансових операцій, що вказує на те, що в процесі обслуговування Банком неналежним чином проведено моніторинг ділових відносин та моніторинг фінансових операцій клієнтів Банку, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик, ураховуючи, що Банком не здійснено належним чином аналіз фінансових операцій з метою виявлення індикаторів підозрілості фінансових операцій (їх сукупності), не вжито заходів для спростування/підтвердження підозр, не забезпечено оперативного вжиття додаткових заходів (зокрема витребування додаткових документів та/або відомостей, що стосуються фінансової операції або діяльності клієнта).

Належна перевірка здійснюється в разі наявності підозри (абзац третій частини 4 статті 11 Закону № 361-ІХ).

Підозра - припущення, що ґрунтується на результатах аналізу наявної інформації та може свідчити про те, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність чи походження активів пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, або із вчиненням іншого кримінального правопорушення або діяння, за яке передбачені міжнародні санкції (п. 46 ч. 1 ст. 1 Закону № 361-IX).

Як установлено судом, заходи належної перевірки клієнтів (далі - НПК) банку, у тому числі посилені заходи належної перевірки, індикатори, які вказують на підозрілу діяльність клієнта, а також вимоги щодо документування таких заходів банком передбачено у внутрішніх документах позивача, зокрема чинних у період здійснення вищенаведених операцій: розділами 4, 5, 10, 16 Програми НПК від 23.09.2021, Програми НПК від 03.02.2022, Програми НПК від 08.03.2023 та Програми НПК від 26.12.2023, розділами 3 Програми за напрямами діяльності від 24.12.2020 та Програми за напрямами діяльності від 26.12.2023.

Пункти 3.2 Програм НПК від 23.09.2021, від 03.02.2022, від 08.03.2023 та Програми НПК від 26.12.2023, містять ідентичне положення, за яким на працівників структурних підрозділів та відділень Банку, відповідно до своїх посадових (функціональних) обов`язків та внутрішніх документів Банку, покладаються обов`язки та відповідальність за проведення всіх заходів належної перевірки нижчезазначених категорій клієнтів відповідно до статей 11- 14 Закону та внутрішніми документами Банку з питань здійснення фінансового моніторингу, зокрема клієнтів щодо яких виникає підозра.

Індикатори, які вказують на підозрілу діяльність клієнта, передбачені розділами 3 Програми за напрямами діяльності від 24.12.2020 та Програми за напрямами діяльності від 26.12.2023.

Суд не бере до уваги доводи позивача щодо неврахування інспекційною групою НБУ пояснень касира банку Соколової Ольги Вікторівни щодо зазначених транзакцій, адже як вбачається зі змісту довідки від 31.07.2024 відповідач з урахуванням пояснень Банку дійшов обґрунтованих висновків про те, що під час здійснення операцій із продажу банківських металів Клієнту-фізичній особі 1 та Клієнту-фізичній особі 2 банком не було здійснено заходів належної перевірки цих клієнтів, а саме ідентифікації та верифікації клієнта, а також встановлення (розуміння) мети та характеру проведення фінансових операцій клієнтів.

Позивачем не надано доказів на спростування інших встановлених відповідачем випадків неналежного виконання банком обов`язку щодо здійснення заходів належної перевірки в процесі обслуговування клієнтів.

Суд вважає, що доводи позивача стосовно того, що частка клієнтів, стосовно яких відповідачем виявлено порушення вимог законодавства в сфері ПВК/ФТ становить лише 0.05% та 0.02% від загального обсягу клієнтів, які знаходяться на обслуговуванні в банку, є безпідставними, та такими, що не спростовують порушення обов`язку щодо здійснення заходів належної перевірки в процесі обслуговування клієнтів.

Таким чином, зазначене вище свідчить про неналежне виконання Банком обов`язку щодо здійснення заходів належної перевірки в процесі обслуговування клієнтів, що є порушенням вимог пункту 4 частини другої статті 8 Закону про ПВК/ФТ.

Крім того, у рішенні від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ встановлено порушення вимог пункту 2 частини другої статті 8 Закону № 361-ІХ у частині невиконання обов`язку забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що полягає, зокрема, в порушенні частин першої та другої статті 7 Закону № 361-ІХ у частині неналежного виконання обов`язку банку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 361-ІХ суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов`язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

За приписами частини 2 статті 7 Закону № 361-ІХ застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб`єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб`єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб`єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів).

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону № 361-ІХ критерії ризиків визначаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених відповідно Національним банком України для суб`єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національний банк відповідно до статті 18 Закону про ПВК/ФТ виконує функції державного регулювання і нагляду, зокрема, для банків.

При визначенні критеріїв ризиків суб`єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати типологічні дослідження у сфері запобігання та протидії, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, результати національної оцінки ризиків, а також рекомендації суб`єктів державного фінансового моніторингу (ч. 4 ст. 7 Закону № 361-ІХ).

Як встановлено зі змісту рішення від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ та довідки від 31.07.2024, відповідачем на підставі наданої позивачем інформації виявлено неналежне виконання банком обов`язку щодо застосування у своїй діяльності ризик-орієнтованого підходу враховуючи відповідні критерії ризику, пов`язані з його клієнтами, в порядку, визначеному внутрішніми документами банку з питань фінансового моніторингу, що є порушенням вимог частин першої та другої статті 7 Закону № 361-ІХ.

Так, відповідач вказує, що банком під час встановлення ділових відносин/у процесі обслуговування (у тому числі на дати здійснення банком заходів з виявлення критеріїв ризику ВК/ФТ) не виявлено критерії ризику ВК/ФТ, передбачені додатком 19 до Положення № 65 та приманні діловим відносинам з клієнтами, та як наслідок не здійснено належну оцінку/переоцінку ділових відносин, а саме:

- критерії ризику, які можуть свідчити про те, що клієнт є компанією оболонкою, зокрема:

юридична особа не має (у власності або користуванні) виробничих потужностей/торговельно-складських приміщень, інших активів, необхідних для ведення задекларованої господарської діяльності, або обсяги господарської діяльності неспівставні з обсягами наявних активів притаманний ТОВ «ДЕКСАРА», ТОВ «ДОВУС ТОРГ», ТОВ «ТОРГ ПОСТАЧ», ТОВ «ТД «ТРЕЙД АКТИВ»;

кількість працівників (у тому числі таких, що працюють за цивільно-правовими угодами, зокрема договорами підряду) юридичної особи не відповідає виду та обсягам її діяльності притаманний ТОВ «ДЕКСАРА» (міг бути виявлений Банком з 22.08.2022), ТОВ «ДОВУС ТОРГ», ТОВ «ТОРГ ПОСТАЧ», ТОВ «ТД «ТРЕЙД АКТИВ»;

наявність інформації про відкриті кримінальні провадження з розслідування злочинів у сфері господарської діяльності щодо власника істотної участі/контролера або юридичної особи, її керівників та/або представників притаманний ТОВ «ГРІНЛЕНДІНВЕСТ», ТОВ «АРТОНІКА», ТОВ «ФК «ДЕМЕТРА ФІНАНС»;

адреса місцезнаходження юридичної особи збігається з адресою масової реєстрації платників податків (за винятком адрес розміщення бізнес-центрів) притаманний ТОВ «АРТОНІКА», ТОВ «ФК «ДЕМЕТРА ФІНАНС», ТОВ «ДОВУС ТОРГ», ТОВ «ТОРГ ПОСТАЧ»;

наявність значних зовнішніх та/або внутрішніх довгострокових запозичень від фізичних та/або юридичних осіб (крім банків), які не входять до структури власності, у тому числі не зазначені її КБВ (крім облігацій) притаманний ТзОВ «Львівбудмакс-Інвест»;

КБВ юридичної особи є учасником багатьох інших юридичних осіб, у деяких є керівником та/або бухгалтером/підписантом (уповноваженим на підставі акта юридичної особи, договору та довіреності) притаманний ТОВ «ФК «ДЕМЕТРА ФІНАНС», ТОВ «ДОВУС ТОРГ», ТОВ «ТОРГ ПОСТАЧ», ТОВ «ТД «ТРЕЙД АКТИВ»;

- інші критерії ризику, зокрема:

період діяльності юридичної особи з дати державної реєстрації менший ніж півроку притаманний ТОВ «ДЕКСАРА», ТОВ «ФК «ДЕМЕТРА ФІНАНС»;

наявність негативної інформації щодо клієнта та/або його діяльності в Банку притаманний ТОВ «АРТОНІКА», ТОВ «ФК «ДЕМЕТРА ФІНАНС», ТОВ «ДОВУС ТОРГ»;

наявна негативна інформація в офіційних та/або публічних джерелах про клієнта або його КБВ, що свідчить про можливий зв`язок із тероризмом або іншою кримінальною/незаконною діяльністю притаманний ТзОВ «Львівбудмакс-Інвест»;

юридична особа, структура власності або контролю якої чи членства в якій є незвично складними притаманний ТзОВ «Львівбудмакс-Інвест»;

в управлінській структурі або структурі власності клієнта є елемент номінального управління/власності та/або у структурі власності клієнта наявні довірчі (трастові) відносини притаманний ТзОВ «Львівбудмакс-Інвест».

Також, відповідач зазначив, що позивачем не виявлено критерій ризику ВК/ФТ «наявність 2-х та більше критеріїв для виявлення клієнтів, фінансові операції яких містять ознаки фіктивності, відповідно постанови НБУ № 65 щодо Індикаторів, зазначених у Додатках 19, 20) та рекомендацій Національного банку (листи НБУ від 26.05.2017 № 25-0008/37888 та від 21.02.2018 № 25-0008/10705)», притаманний ТОВ «ДЕКСАРА», ТОВ «ГРІНЛЕНДІНВЕСТ», ТОВ «АРТОНІКА», ТОВ «ФК «ДЕМЕТРА ФІНАНС», ТОВ «ДОВУС ТОРГ», ТОВ «ТОРГ ПОСТАЧ», ТОВ «ТД «ТРЕЙД АКТИВ», що є наслідком вищенаведених випадків невиявлення Банком критеріїв ризику, що можуть свідчити про те, що клієнт є компанією-оболонкою.

Крім того, під час проведення пов`язаних між собою операцій з продажу банківських металів 19.02.2024 та 22.02.2024 у Шевченківському відділенні № 2 Банку (м. Київ) Клієнту-фізичній особі 1 та Клієнту-фізичній особі 2, на загальну суму за кожним клієнтом, що перевищує суму порогових фінансових операцій, визначену частиною першою статті 20 Закону № 361-ІХ, банк не здійснив оцінку ризику цих клієнтів та не встановив їм високий рівень ризику відповідно до вимог пункту 5.20 розділу V Програми управління комплаєнс-ризиком від 26.12.2023 на підставі притаманного цим клієнтам критерію ризику ВК/ФТ «є підстави вважати, що клієнт структурує фінансові операції або здійснює їх таким чином, щоб уникнути певних порогових значень/вимог, визначених законодавством з питань ПВК/ФТ», передбаченого підпунктом 7 пункту 4 розділу І додатка 19 до Положення № 65 та у додатку 1 до Програми управління комплаєнс-ризиком від 26.12.2023.

Критерії ризиків визначаються банком самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, установлених Національним банком у додатку 19 до цього Положення, типологічних досліджень СУО, результатів національної оцінки ризиків, а також рекомендацій Національного банку (пункт 45 розділу IV Положення № 65).

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 додатка 19 до Положення № 65 критеріями ризику, що зумовлені комерційною чи особистою діяльністю клієнта або його КБВ, зокрема, є період діяльності юридичної особи з дати державної реєстрації менший ніж півроку.

У підпунктах 1-3 пункту 5 додатка 19 до Положення № 65 встановлено, що критеріями ризику, що можуть свідчити про те, що клієнт є компанією-оболонкою, зокрема, є таке:

1) репутаційні критерії, зокрема:

КБВ юридичної особи є учасником багатьох інших юридичних осіб, у деяких є керівником та/або бухгалтером/підписантом (уповноваженим на підставі акта юридичної особи, договору та довіреності);

наявність інформації про відкриті кримінальні провадження з розслідування злочинів у сфері господарської діяльності щодо власника істотної участі/контролера або юридичної особи, її керівників та/або представників;

2) реєстраційні критерії, зокрема:

адреса місцезнаходження юридичної особи збігається з адресою масової реєстрації платників податків (за винятком адрес розміщення бізнес-центрів);

3) операційні критерії, зокрема:

юридична особа не має (у власності або користуванні) виробничих потужностей/торговельно-складських приміщень, інших активів, необхідних для ведення задекларованої господарської діяльності, або обсяги господарської діяльності неспівставні з обсягами наявних активів;

кількість працівників (у тому числі таких, що працюють за цивільно-правовими угодами, зокрема договорами підряду) юридичної особи не відповідає виду та обсягам її діяльності;

наявність значних зовнішніх та/або внутрішніх довгострокових запозичень від фізичних та/або юридичних осіб (крім банків), які не входять до структури власності, у тому числі не зазначені її КБВ (крім облігацій).

У підпункті 1 пункту 6 розділу І додатка 19 до Положення № 65 встановлено, що критеріями ризику, що зумовлені репутацією клієнта або КБВ клієнта, зокрема, є таке наявна негативна інформація в офіційних та/або публічних джерелах про клієнта або його КБВ, що свідчить про можливий зв`язок із тероризмом або іншою кримінальною/незаконною діяльністю.

Підпункти 3-4, 7 пункту 4 розділу І додатка 19 до Положення № 65 передбачають, що критеріями ризику, що зумовлені особливостями, пов`язаними із правовою формою заснування, структурою власності та поведінкою клієнта, зокрема, є таке:

3) юридична особа, структура власності або контролю якої чи членства в якій є незвично складними;

4) в управлінській структурі або структурі власності клієнта є елемент номінального управління/власності;

5) у структурі власності клієнта наявні довірчі (трастові) відносини;

7) є підстави вважати, що клієнт структурує фінансові операції або здійснює їх таким чином, щоб уникнути певних порогових значень/вимог, визначеним законодавством з питань ПВК/ФТ.

Суд зазначає, що аналогічні критерії ризику повністю або частково закріплені у внутрішніх документах позивача, а саме пп.4.6.2 п.4.6 Програми управління комплаєнс-ризиком фінансового моніторингу АТ «РВС Банк», затвердженої рішенням Правління АТ «РВС Банк» (протокол № 23092021/1 від 23.09.2021) (далі - Програма управління компалаєнс-ризиком від 23.09.2021), додатку № 1 до Програми управління комплаєнс-ризиком фінансового моніторингу АТ «РВС Банк», затвердженої рішенням Правління АТ «РВС Банк» (протокол № 50/22 від 30.06.2022) (далі - Програма управління компалаєнс-ризиком від 30.06.2022) та додатку № 1 до Програми управління комплаєнс-ризиком фінансового моніторингу АТ «РВС Банк», затвердженої рішенням Правління АТ «РВС Банк» (протокол № 152/23 від 26.12.2023) (далі - Програма управління компалаєнс-ризиком від 26.12.2023).

Щодо доводів позивача у частині безпідставного використання НБУ відомостей із сайтів-агрегаторів https://opendatabot.ua та https://youcontrol.com.ua/ під час встановлення окремих критеріїв ризику ПВК/ФТ за клієнтами позивача ТОВ «ФК «ДЕМЕТРА ФІНАНС», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТОРГ ПОСТАЧ» та ТОВ «ТД «ТРЕЙД АКТИВ», суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, за приписами статті 73 Закону № 2121-ІІІ рішення НБУ про застосування заходу впливу обов`язково має містити, серед іншого, обґрунтування адекватності застосування відповідного заходу впливу, що ґрунтуються на встановлених обставинах (фактах).

Відповідно до пункту 3.1 глави 3 розділу І Положення № 346 НБУ застосовує заходи впливу на підставі результатів та/або матеріалів перевірок банків з питань фінансового моніторингу (виїзна перевірка з питань фінансового моніторингу, безвиїзний нагляд з питань фінансового моніторингу).

Пункт 3.2 глави 3 розділу І Положення № 346 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачав, що матеріалами адміністративного провадження щодо порушення законодавства України з переліку, визначеного в підпунктах 1, 2 пункту 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, здійснення ризикової діяльності, застосування санкцій, визначених у підпункті 4 пункту 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, є будь-які документи:

1) банку, що свідчать про порушення вимог законодавства, нормативно-правових актів Національного банку;

2) Національного банку, в яких зафіксовано порушення банком вимог законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, включаючи фіксацію факту незабезпечення банком доступу уповноважених Національним банком осіб/уповноваженого службовця (уповноважених службовців) Національного банку на здійснення нагляду за діяльністю банку до інформаційних систем та/або приміщень банку, та/або до систем автоматизації банківських операцій;

3) інші документи щодо діяльності банку, отримані Національним банком у встановленому законодавством порядку.

Отже, у розумінні приписів Положення № 346 відомості із вебсайтів https://opendatabot.ua та https://youcontrol.com.ua/ не є тими матеріалами, на підставі яких НБУ застосовує заходи впливу.

Відповідно до статті 67 Закону № 2121-ІІІ Національний банк України для цілей банківського нагляду має право отримувати від державних органів, у тому числі від державних органів іноземних держав, та інших осіб інформацію, у тому числі конфіденційну, щодо фінансового/майнового стану засновника (засновників) банку, ключових учасників у структурі власності банку та осіб, які набувають або збільшують істотну участь у банку, їхньої ділової репутації, джерел походження коштів, що використовуються для формування статутного капіталу банку та/або для набуття або збільшення істотної участі у банку, а також іншу інформацію, яка є необхідною для виконання Національним банком України функцій державного регулювання та нагляду. Державні органи та інші особи зобов`язані протягом 20 днів з дня отримання запиту Національного банку України надати йому відповідну інформацію.

Отже, відповідач не довів належність і допустимість доказів, які стали підставою для застосування заходів впливу до позивача.

Водночас, як вбачається зі змісту довідки від 31.07.2024 та листів позивача до НБУ від 25.03.2023 № 1097/24-БТ на лист 25-0009/16095/БТ, від 15.04.2024 № 1383/24-БТ та від 23.04.2024 № 1517/24-БТ, надісланих у відповідь на запити відповідача, позивач не виконав обов`язку із застосування у своїй діяльності ризик-орієнтованого підходу, враховуючи відповідні критерії ризику, пов`язані з його клієнтами, встановленими додатком 19 до Положення № 65 та внутрішніми документами банку з питань фінансового моніторингу, що є порушенням вимог частин першої та другої статті 7 Закону № 361-ІХ.

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні, а позивачем не надано жодних доказів на спростування усіх фактів неналежного виконання обов`язку банку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід, встановлених відповідачем у Довідці від 31.07.2024 та оскаржуваному рішенні від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем порушено вимоги частин першої та другої статті 7 Закону № 361-ІХ у частині неналежного виконання обов`язку банку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід.

Також, у рішенні від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ встановлено порушення пункту 15 частини другої статті 8 Закону № 361-IX у частині неналежного виконання обов`язку своєчасно та в повному обсязі подавати на запити Національного банку достовірну інформацію/копії документів, що стосуються виконання банком вимог законодавства у сфері ПВК/ФТ та необхідні Національному банку для здійснення ним нагляду у сфері ПВК/ФТ.

Відповідно до пункту 15 частини другої статті 8 Закону № 361-IX суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі подавати (оформлювати, засвідчувати) у порядку, встановленому відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду за суб`єктом первинного фінансового моніторингу, на запит цього суб`єкта державного фінансового моніторингу достовірну інформацію та/або документи (висновки, рішення тощо), копії документів або витяги з документів, що стосуються виконання суб`єктом первинного фінансового моніторингу вимог законодавства у сфері запобігання та протидії та необхідні суб`єкту державного фінансового моніторингу для здійснення ним нагляду у сфері запобігання та протидії, у тому числі для перевірки фактів порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, здійснення контролю за виконанням суб`єктами первинного фінансового моніторингу рішень суб`єктів державного фінансового моніторингу про застосування заходів впливу, письмових вимог.

Недостовірною(ими) інформацією/документами з питань фінансового моніторингу є надана(і) банком інформація/документи, що не підтверджена(і) чи суперечить(ать) даним первинних документів або іншим матеріалам перевірки з питань фінансового моніторингу (виїзної перевірки з питань фінансового моніторингу, безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу), офіційним документам/інформації, отриманим(ій) від органів державної влади, банків, інших юридичних осіб (абзац двадцять шостий пункту 7.21 глави 7 розділу ІІ Положення № 346).

Як вбачається з матеріалів справи, Банк у відповідь на пункти 16, 22 та 34 додатка 2 до Листа від 01.03.2024 № 25-0009/16095/БТ не надав інформацію своєчасно (з порушенням строку надання інформації на 1 робочий день на пункт 16) та в повному обсязі (на пункти 22, 34), а також не надав своєчасно запитувану інформацію на запити інспекційної групи, а саме, на пункти 1.8 та 1.11 Запиту від 04.04.2024 № 12, на пункти 24, 25 та 26 Запиту від 19.04.2024 № 20, на пункти 1.8, 1.11, 1.14, 1.15, 1.16 та 1.17 Запиту від 19.04.2024 № 21 та на пункти 1, 2, 3, 4 Запиту від 24.04.2024 № 26, що вказує на порушення Банком вимог пункту 15 частини другої статті 8 Закону про ПВК/ФТ, в частині неналежного виконання обов`язку Банку своєчасно та в повному обсязі подавати на запити Національного банка.

Також, за результатами здійсненого інспекційною групою аналізу інформації та документів, які надані Банком листами від 18.03.2024 № 1017/24-БТ19, від 02.04.2024 № 1223/24-БТ20, від 04.04.2024 № 1232/24-БТ21 та від 29.04.2024 №1596/24-БТ22, встановлені факти надання Банком недостовірної інформації щодо дат складання висновків про належність ОСОБА_13 до осіб, які є політично значущими особами, а також недостовірну інформацію щодо невизначення Банком ОСОБА_13 як політично значущу особу у відповіді на пункти 34 та 35 додатка 2 до Листа № 25-0009/16095/БТ, на Запит № 7 та на Запит № 8.

Варто зазначити, що позивач не заперечує порушення пункту 15 частини другої статті 8 Закону № 361-IX, не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість своєчасно та в повному обсязі подавати на запити НБУ достовірну інформацію.

Стосовно посилання позивача на неправильну кваліфікацію НБУ виявлених під час перевірки порушень, за які до позивача рішенням від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ застосовано заходи впливу у вигляді штрафу у розмірі 135 150 000,00 грн, суд зазначає таке.

За приписами пункту 7 частини першої статті 73 Закону № 2121-III у разі порушення банками банківського, валютного законодавства, законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, законодавства з питань захисту критичної інфраструктури, кіберзахисту та інформаційної безпеки, законодавства про віртуальні активи, нормативно-правових актів Національного банку України, вимог Національного банку України, встановлених відповідно до статей 66 і 67 цього Закону, здійснення ризикової діяльності, що становить загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування до банків чи власників істотної участі у банках санкцій іноземними державами (крім держав, що здійснили або здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному в Законі України "Про оборону України") або міждержавними об`єднаннями, або міжнародними організаціями та/або застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи у зв`язку з позбавленням/обмеженням права особи, до якої застосовано санкції, розпоряджатися активами, порушення встановлених законодавством вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), Національний банк України має право застосувати заходи впливу адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрозиё до яких належать:

1) письмове застереження;

2) скликання загальних зборів учасників, ради банку, правління банку;

3) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов`язується сплатити визначене грошове зобов`язання та/або вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень, поліпшення фінансового стану банку, підвищення ефективності функціонування системи управління ризиками тощо. За невиконання або неналежне виконання банком умов письмової угоди Національний банк України має право застосувати інші заходи впливу, передбачені цією частиною;

4) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;

5) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій, у тому числі операцій із пов`язаними з банком особами;

6) заборона надання бланкових кредитів;

7) накладення штрафів;

8) тимчасова, до усунення порушення, заборона використання власником істотної участі у банку права голосу (тимчасова заборона права голосу);

9) вимога до власника істотної участі у банку про відчуження акцій (паїв) банку у випадках, передбачених статтями 34-1 і 34-2 цього Закону та частиною восьмою цієї статті;

10) відсторонення посадової особи банку від посади;

11) віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних;

12) відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.

Прийняття рішення щодо застосування конкретного заходу впливу із переліку заходів впливу, визначених частиною першою цієї статті, є виключною компетенцією Національного банку України, визначеною законом.

Рішення Національного банку України про застосування заходу впливу обов`язково має містити: відомості про встановлені обставини (факти); кількісні, якісні оцінки та висновки Національного банку України, включаючи висновки про наявність ознак провадження банком ризикової діяльності, що становить загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, та обґрунтування адекватності застосування відповідного заходу впливу, що ґрунтуються на встановлених обставинах (фактах); відомості про результати розгляду пояснень/заперечень банку або іншої особи, яка стала об`єктом перевірки Національного банку України та щодо якої прийнято таке рішення (у разі наявності); відомості, передбачені частиною п`ятою статті 56 Закону України "Про Національний банк України".

Підстави та порядок застосування заходів впливу визначені Положенням № 346 (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), згідно з пунктом 3.1 якої Національний банк застосовує заходи впливу на підставі результатів та/або матеріалів перевірок банків з питань фінансового моніторингу (виїзна перевірка з питань фінансового моніторингу, безвиїзний нагляд з питань фінансового моніторингу); перевірок дотримання банками валютного законодавства; нагляду за дотриманням банками вимог нормативно-правових актів Національного банку про реалізацію спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

Пунктом 3.3 Положення № 346 передбачено, що заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені.

Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до Закону про банки та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням, зокрема: характеру допущених банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників; можливих репутаційних ризиків для банку.

Згідно з пунктом 7.4 Положення № 346 вибір розміру штрафу, адекватного порушенню, за яким цей розмір не є фіксованим, має здійснюватися з урахуванням норм пункту 3.3 глави 3 розділу I цього Положення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ, на позивача накладено штраф за порушення вимог пункту 2 частини другої статті 8 Закону № 361-ІХ у частині невиконання обов`язку забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що полягає в порушенні вимог: абзаців першого та другого частини першої статті 8 Закону № 361-ІХ у частині неналежного виконання обов`язку розробляти, впроваджувати та оновлювати внутрішні документи з питань ПВК/ФТ; пунктів 17, 18 розділу ІІ Положення № 65, у частині неналежного виконання обов`язку щодо запровадження системи автоматизації банку, що має забезпечувати автоматизацію здійснення процесів, визначених у підпункті 9 пункту 18 розділу ІІ Положення № 65; пункту 4 частини другої статті 8 Закону № 361-ІХ у частині неналежного виконання обов`язку щодо здійснення заходів належної перевірки в процесі обслуговування клієнтів; частин першої та другої статті 7 Закону № 361-ІХ у частині неналежного виконання обов`язку банку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід; пункту 15 частини другої статті 8 Закону № 361-ІХ у частині неналежного виконання обов`язку своєчасно та в повному обсязі подавати на запити Національного банку достовірну інформацію/копії документів, що стосуються виконання банком вимог законодавства у сфері ПВК/ФТ та необхідні Національному банку для здійснення ним нагляду у сфері ПВК/ФТ.

У підпункті 1 пункту 7.21 глави 7 розділу ІІ Положення № 346 встановлено, що штраф за порушення банками вимог законодавства з питань фінансового моніторингу накладається на банк у розмірі не більше ніж 1 000 000 гривень за кожний вид порушення, а саме за порушення вимог щодо розроблення, впровадження, оновлення правил фінансового моніторингу, програми проведення первинного фінансового моніторингу та інших внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу.

У підпункті 3 пункту 7.21 глави 7 розділу ІІ Положення № 346 встановлено, що штраф за порушення банками вимог законодавства з питань фінансового моніторингу накладається на банк у розмірі не більше ніж 10 000 000 гривень за кожний вид порушення, а саме за перешкоджання Національному банку в здійсненні ним нагляду у сфері фінансового моніторингу, у тому числі за недопуск до проведення перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, створення перешкод у її проведенні та/або неподання, подання не в повному обсязі, несвоєчасне подання, подання недостовірної інформації/документів, подання копій документів, у яких неможливо прочитати всі зазначені в них відомості, на запит Національного банку, необхідних для здійснення ним нагляду у сфері фінансового моніторингу відповідно до законодавства України.

У підпункті 4 пункту 7.21 глави 7 розділу ІІ Положення № 346 встановлено, що штраф за порушення банками вимог законодавства з питань фінансового моніторингу накладається на банк у розмірі не більше ніж 50000000 гривень за кожний вид порушення, а саме за: порушення вимог щодо здійснення заходів належної перевірки, включаючи посилені заходи належної перевірки; неналежне виконання банком обов`язку здійснювати управління ризиками, включаючи управління ризиками, пов`язаними із запровадженням і/чи використанням нових та/або існуючих інформаційних продуктів, ділової практики та/або технологій, у тому числі таких, що забезпечують проведення фінансових операцій без безпосереднього контакту з клієнтом, та/або обов`язку здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб`єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів), неналежне виконання банком обов`язку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтовний підхід та/або невжиття належних заходів із метою мінімізації ризиків.

Підпунктом 6 пункту 7.21 глави 7 розділу ІІ Положення № 346 встановлено, що штраф за порушення банками вимог законодавства з питань фінансового моніторингу накладається на банк у розмірі не більше ніж 135 150 000 грн - за незабезпечення належної організації внутрішньобанківської системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та проведення первинного фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками (неналежну систему управління ризиками).

Підпунктом 7 пункту 7.21 глави 7 розділу ІІ Положення № 346 передбачено, що штраф за порушення банками вимог законодавства з питань фінансового моніторингу накладається на банк у розмірі не більше ніж 400000 гривень за кожний вид порушення - за порушення інших вимог, визначених законодавством з питань фінансового моніторингу та не зазначених у підпунктах 1-6 пункту 7.21 глави 7 розділу II цього Положення.

Таким чином, норми Положення № 346 визначають граничні розміри штрафної санкції як за порушення вимог пункту 2 частини другої статті 8 Закону № 361-ІХ загалом, так і окремо за кожне із порушень, які у своїй сукупності кваліфіковані відповідачем як порушення вимог пункту 2 частини другої статті 8 Закону № 361-ІХ.

Положення № 346 передбачає можливість застосування НБУ інших штрафних санкцій за окремі порушення, встановлені відповідачем у оскаржуваному рішенні.

В даному випадку, НБУ застосував до позивача максимально можливий розмір штрафу без застосування відповідних розмірів окремих санкцій (штрафів) шляхом їх додавання. При цьому, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість усіх виявлених порушень за наслідками проведеної перевірки позивача.

Суд також зазначає, що пункт 7 розділу ІІ Положення № 65 визначає вичерпний перелік заходів, необхідних для забезпечення банками належної організації внутрішньобанківської системи ПВК/ФТ та проведення первинного фінансового моніторингу.

Разом із тим, у Законі № 361-ІХ та Положенні № 65 відсутні норми, які визначають ознаки належної або неналежної організації внутрішньобанківської системи ПВК/ФТ та проведення первинного фінансового моніторингу.

Суд звертає увагу , що у рішенні від 23.12.2024 №24/1812-рк/БТ міститься посилання лише на порушення позивачем пунктів 17, 18 розділу ІІ Положення № 65, які стосуються впровадження банком СА, але не визначають забезпечення належної організації внутрішньобанківської системи ПВК/ФТ та проведення первинного фінансового моніторингу загалом.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження невиконання позивачем усіх заходів, визначених у пункті 7 розділу ІІ Положення № 65, необхідних до вжиття банком для забезпечення належної організації внутрішньобанківської системи ПВК/ФТ та проведення первинного фінансового моніторингу.

Крім того, згідно з частиною третьою статті 67 Закону № 2121-ІІІ під час здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії Національний банк має право застосовувати професійне судження.

Професійне судження - вмотивований, об`єктивний, неупереджений та обґрунтований висновок та/або оцінка Національного банку України щодо фактів, подій, обставин, осіб, що ґрунтується на знаннях і досвіді службовців Національного банку України, на комплексному та всебічному аналізі інформації та документів, поданих до Національного банку України в межах передбачених законодавством процедур та отриманих Національним банком України, у тому числі в результаті здійснення ним банківського регулювання та нагляду, а також на інформації з офіційних джерел (ст. 2 Закону № 2121-ІІІ).

За приписами статті 67 Закону № 2121-ІІІ при здійсненні банківського нагляду та нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення Національний банк України має право застосовувати професійне судження. Професійне судження формується Національним банком України з урахуванням таких принципів:

рівноцінності сутності та форми (оцінка правочинів, операцій, обставин та подій з точки зору їх суті та форми);

співмірності (пропорційності) (урахування обставин та умов конкретної ситуації, щодо якої формується професійне судження та приймається відповідне рішення (зокрема, розмір банку, складність, обсяг, види, характер здійснюваних ним операцій, організаційна структура банку, профіль ризику банку, особливості діяльності банку як системно важливого (за наявності такого статусу), діяльність банківської групи, до складу якої входить банк, фінансовий стан банку та власників істотної участі в ньому);

обґрунтованого сумніву (здійснення додаткової/поглибленої перевірки/аналізу правочинів, операцій, обставин та/або подій, щодо яких формується професійне судження та приймається відповідне рішення, за наявності обґрунтованого сумніву щодо них);

комплексного аналізу (дослідження всіх обставин та умов конкретної ситуації при формуванні професійного судження та прийнятті відповідного рішення).

Професійне судження може застосовуватися Національним банком України під час будь-якої оцінки осіб, правочинів, операцій, обставин, подій (як за якісними, так і за кількісними показниками), що здійснюється Національним банком України в межах виконання покладених на нього наглядових функцій (зокрема, оцінки фінансового стану банку, ризиків, притаманних його діяльності, життєздатності бізнес-моделі банку, адекватності капіталу та ліквідності банку ризикам, на які наражається або може наражатися банк, якості корпоративного управління в банку, ефективності систем управління ризиками та внутрішнього контролю, у тому числі у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, впливу ризиків і стрес-факторів на ефективне, надійне та розсудливе управління банком, фінансову стабільність і захист інтересів вкладників та інших кредиторів банку).

Суд зазначає, що у рішенні від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ, у доповідній записці від 23.12.2024 відсутні обґрунтовані висновки щодо того, яким чином професійне судження було застосовано при кваліфікації дій позивача, які ознаки у діях позивача свідчили про порушенням ним вимог статті 8 Закону № 361-ІХ, а також відсутні обґрунтовані пояснення щодо причин, з яких НБУ не було застосовано інші норми закону при правовій кваліфікації встановлених обставин та визначенні відповідного заходу впливу.

Також, рішення від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ не містить відомостей про врахування НБУ загального фінансового стану банку; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників; можливих репутаційних ризиків для банку.

В контексті цього, слід зазначити, що при прийнятті рішення НБУ не взяв до уваги висновок Департаменту інтегрованого нагляду за банками від 02.12.2024 № В/24-008/150996/БТ, за яким застосування до Банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу на банк у сумі 135 150 000,00 грн призведе до збиткової діяльності Банку та до порушення пруденційних нормативів, а також не навів аргументованого обґрунтування, за якого, з огляду на прогнозне істотне погіршення пруденційних нормативів та потенційної збиткової діяльності банку, максимальний розмір штрафу виглядає адекватним.

Таким чином, відповідач не обґрунтував відповідність застосованого заходу впливу з точки зору його адекватності конкретним порушенням, пропорційності, а також не навів відповідне обґрунтування у оскарженому рішенні.

Крім того, суд вважає обґрунтованими доводи позивача в частині недотримання відповідачем, під час визначення розміру штрафів, принципу рівності перед законом. Відповідачем не доведено та не спростовано застосування до інших банків за ідентичні порушення менш суворі штрафні санкції, про що було наголошено позивачем.

Отже, кваліфікація дій позивача як порушення вимог пункту 2 частини другої статті 8 Закону № 361-ІХ у рішенні від 23.12.2023 № 24/1812-рк/БТ є необґрунтованою.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, за результатом системного аналізу норм чинного законодавства та дослідження письмових доказів у справі, суд доходить висновку, що рішення від 09.12.2024 № 24/1739-рк/БТ та № 24/1740-рк/БТ, від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ щодо застосування заходів впливу у вигляді накладення штрафів не відповідають критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема принципам законності, обґрунтованості, пропорційності, безсторонності, рівності перед законом. Виявлені порушення є істотними, що унеможливлює визнання такі рішення правомірними.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, а наведені ним доводи не спростовано відповідачем в ході розгляду справи.

За таких обставин, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 50870,40 грн. Оскільки позов задоволено повністю на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 30280,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2-3, 5-15, 72-77, 90, 122, 132, 139, 242-246, 250-251, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Національного банку України від 09.12.2024 № 24/1739-рк/БТ, від 09.12.2024 № 24/1740-рк/БТ, від 23.12.2024 № 24/1812-рк/БТ.

3. Стягнути на користь Акціонерного товариства «РВС Банк» понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 30280,00 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України.

Відомості про сторін та інших учасників справи:

позивач - Акціонерне товариство "РВС БАНК" (ідентифікаційний код 39849797, місцезнаходження: 04071, місто Київ, вулиця Введенська, будинок 29/58);

відповідач - Національний банк України (ідентифікаційний код 00032106, місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 9).

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Білоус А.Ю.

(з окремою думкою)

Судді: Горобцової Я.В.

Марича Є.В.