Рішення № 137550735, 19.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року Київ № 320/10414/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області

про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач), у якому просив суд:

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 18.10.2023 №262940016006 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має право на пенсію зі зменшенням пенсійного віку відповідно до частини другої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області безпідставно відмовлено в реалізації названого права шляхом прийняття рішення від 18.10.2023 №262940016006.

Відповідачі правом на подання відзивів на позовну заяву не скористалися.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 06.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Із урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та наділений адміністративною процесуальною дієздатністю, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 .

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 від 25.11.1997, позивач є громадянином, який тимчасово працював на території зони безумовного (обов`язкового) відселення у 1986-1987 роках.

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_3 , з 27.07.1984 по 16.07.2018 позивач працював на посаді слюсаря по ремонту автомобілів в автобазі ВАТ «Київметробуд», організаційна форма якого у подальшому змінена на ПАТ «Київметробуд».

Як видно з довідки автобази Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» від 24.07.2014 № 25-ВК, позивач дійсно працював в автобазі ПАТ «Київметробуд» на посаді слюсаря з ремонту автомобілів 6 розряду з 27.07.1984 (наказ № 97/к від 17.07.1984) по теперішній час.

Відповідно до наказу автобази ВАТ «Київметробуд» від 05.05.1997 № 47 «Про проведення ремонту забруднених автомобілів та їх дезактивація», наказано скласти список робітників РМ, які виконували роботи по ремонту автомобілів та їх дезактивації за межами зони відчуження в особливо шкідливих умовах /за радіаційним фактором/, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно зі списком працівників автобази (слюсарів по ремонту автомобілів), які приймали участь у роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи в 1986 році, під порядковим номером 2 значиться позивач ОСОБА_1 слюсар-ремонтник.

Крім того, як убачається зі списку працівників автобази ВАТ «Київметробуд», які виконували роботи по ремонту автомобілів, забруднених радіацією, під час роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та їх дезактивації у травні-липні 1986 року, під порядковим номером 2 значиться ОСОБА_1 , слюсар по ремонту автомобілів, який виконував такі роботи: виконання ТО-2, поточних ремонтів, заміна вузлів та агрегатів на дизельних а/м з причепами в процесі експлуатації та при виконанні дезактивацій них робіт, з 08.05 по 31.07.1986.

Позивач звернувся до територіального управління Пенсійного фонду України із заявою від 09.10.2023 про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За принципом екстериторіальності, заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, яким прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 18.10.2023 №262940016006.

Зі змісту названого рішення вбачається, що дата народження позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 09.10.2023 (заяву подано через вебпортал). Вік заявника 58 років 9 днів. До заяви долучено: посвідчення від 25.11.1997 серії НОМЕР_2 громадянина, який тимчасово працював на території зони безумовного (обов`язкового) відселення у 1986-1987; наказ від 05.05.1997 № 47 по підприємству автобаза ВАТ «Київметробуд».

Зазначено, що первинні документи, що містять інформацію про населений пункт чи об`єкт, де виконувались роботи позивачем, та підтвердження періоду виконання робіт, а також первинні документи (довідка згідно з додатком №1), на підставі яких видане посвідчення, до заяви не долучено.

За наданими документами страховий стаж складає 38 років 3 місяці 23 дні.

За результатами розгляду документів, до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.07.2023 по 30.09.2023 на комунальному підприємстві Електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло» у зв`язку з відсутністю в Реєстрі інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду.

Відмовлено в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку за статтею 55 Закону № 796-ХІІ у зв`язку з недолученням необхідних первинних документів. Працює. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

Вважаючи рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

За правилами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За нормами статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення», умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Починаючи з 01.01.2004 таким законом є Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV, в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років, за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017.

Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 01.01.2018 по 31.12.2018 - не менше 25 років;

з 01.01.2019 по 31.12.2019 - не менше 26 років;

з 01.01.2020 по 31.12.2020 - не менше 27 років;

з 01.01.2021 по 31.12.2021 - не менше 28 років;

з 01.01.2022 по 31.12.2022 - не менше 29 років;

з 01.01.2023 по 31.12.2023 - не менше 30 років;

з 01.01.2024 по 31.12.2024 - не менше 31 року;

з 01.01.2025 по 31.12.2025 - не менше 32 років;

з 01.01.2026 по 31.12.2026 - не менше 33 років;

з 01.01.2027 по 31.12.2027 - не менше 34 років;

починаючи з 01.01.2028 - не менше 35 років.

Аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що право на призначення пенсії за віком, у період із 01.01.2024 по 31.12.2024, мають ті особи, які досягли 60-річного віку та мають страховий стаж не менше 31 року.

Спірні відносини врегульовано Законом України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон № 796-ХІІ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 55 Закону № 796-ХІІ визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Приписами статті 55 Закону № 796-ХІІ передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу:

- особи, які працювали з моменту аварії до 01.07.1986 не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувалися за урядовими завданнями, мають право на зменшення пенсійного віку на 2 роки.

Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

VI. Оцінка суду

Аналіз статті 55 Закону № 796-ХІІ свідчить, що обов`язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі абзацу 6 частини другої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є факт роботи з моменту аварії до 01.07.1986 не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувалися за урядовими завданнями.

Отже, на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку згідно з пунктом 6 частини другої статті 55 Закону № 796-ХІІ, має бути дотримано дві умови для призначення пенсії, а саме: 1) позивач працював за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаним з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС; 2) працював з моменту аварії до 01.07.1986 не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років.

Суд зазначає, що максимальна межа зниження пенсійного віку відповідно до положень абзацу 6 пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII, становить 2 роки, незалежно від того застосовувалась початкова величина зменшення пенсійного віку до таких осіб чи ні.

Суд зауважує, що відповідно до наведених положень законодавства, підставою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у зоні посиленого радіологічного контролю.

Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи: для осіб, які постійно працювали (працюють) на територіях радіоактивного забруднення, додаються документи, видані підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування, що підтверджують період(и) постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення; для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування; для осіб, які евакуйовані із зони відчуження у 1986 році, додаються документи, видані Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Судом установлено, що згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 від 25.11.1997, позивач є громадянином, який тимчасово працював на території зони безумовного (обов`язкового) відселення у 1986-1987 роках.

Частиною першою статті 14 Закону № 796-XII (в редакції на час отримання позивачем посвідчення) визначено, що право на пільги, передбачені цим Законом, мають особи, які тимчасово працювали з моменту аварії до 01.07.1986 не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років на території зони безумовного (обов`язкового) відселення, за умови, що їх було направлено в цю зону за розпорядженнями міністерств, відомств, виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів.

Відповідно до пункту 7 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501, громадянам, які тимчасово працювали з моменту аварії до 01.07.1986 не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986 і 1987 років на території зони безумовного (обов`язкового) відселення, за умови, що їх було направлено в цю зону за розпорядженнями міністерств, відомств, виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів, видаються посвідчення рожевого кольору, серія Г, на підставі довідки встановленого зразка (додаток № 1).

Назване посвідчення ніким не оспорювалось, тож є дійсним.

Судом установлено, що відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_3 , з 27.07.1984 по 16.07.2018 позивач працював на посаді слюсаря по ремонту автомобілів в автобазі ВАТ «Київметробуд», організаційна форма якого у подальшому змінена на ПАТ «Київметробуд».

Крім того, як видно з довідки автобази ПАТ «Київметробуд» від 24.07.2014 № 25-ВК, позивач дійсно працював в автобазі ПАТ «Київметробуд» на посаді слюсаря з ремонту автомобілів 6 розряду з 27.07.1984 (наказ № 97/к від 17.07.1984) по теперішній час.

Відповідно до наказу автобази ВАТ «Київметробуд» від 05.05.1997 № 47 «Про проведення ремонту забруднених автомобілів та їх дезактивація», наказано скласти список робітників РМ, які виконували роботи по ремонту автомобілів та їх дезактивації за межами зони відчуження в особливо шкідливих умовах /за радіаційним фактором/, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно зі списком працівників автобази (слюсарів по ремонту автомобілів), які приймали участь у роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи в 1986 році, під порядковим номером 2 значиться позивач ОСОБА_1 слюсар-ремонтник.

Як убачається зі списку працівників автобази ВАТ «Київметробуд», які виконували роботи по ремонту автомобілів, забруднених радіацією, під час роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та їх дезактивації у травні-липні 1986 року, під порядковим номером 2 значиться ОСОБА_1 , слюсар по ремонту автомобілів, який виконував такі роботи: виконання ТО-2, поточних ремонтів, заміна вузлів та агрегатів на дизельних а/м з причепами в процесі експлуатації та при виконанні дезактивацій них робіт, з 08.05 по 31.07.1986.

Так, в оскаржуваному рішенні відповідача, відмовляючи у призначенні позивачу пенсії, зазначено, що до заяви долучено: посвідчення від 25.11.1997 серії НОМЕР_2 громадянина, який тимчасово працював на території зони безумовного (обов`язкового) відселення у 1986-1987; наказ від 05.05.1997 № 47 по підприємству автобаза ВАТ «Київметробуд». Зазначено, що первинні документи, що містять інформацію про населений пункт чи об`єкт, де виконувались роботи позивачем, та підтвердження періоду виконання робіт, а також первинні документи (довідка згідно з додатком №1), на підставі яких видане посвідчення, до заяви не долучено. За наданими документами страховий стаж складає 38 років 3 місяці 23 дні. Відмовлено в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку за статтею 55 Закону № 796-ХІІ у зв`язку з недолученням необхідних первинних документів.

Проте, наявні у матеріалах справи докази підтверджують факт роботи позивача не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувалися за урядовими завданнями, і такий факт жодними документальними доказами не спростований відповідачем.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.1996 № 1391 затверджено Перелік видів робіт і місць за межами зони відчуження, де за урядовими завданнями у 1986-1987 роках виконувались роботи в особливо шкідливих умовах (за радіаційним фактором), пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - Перелік), у якому міститься посада слюсар-ремонтник у пунктах санітарної обробки та дезактивації.

Крім того, не є спірним наявність у позивача страхового стажу, який становить: 38 років 3 місяці 23 дні.

Так, відповідно до підпункту 7 пункту 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються лише документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, а саме - потерпілим від Чорнобильської катастрофи надаються документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), а також посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Так, частиною першою статті 14 Закону № 796-XII визначено, що право на пільги, передбачені цим Законом, мають особи, які тимчасово працювали з моменту аварії до 01.07.1986 не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років на території зони безумовного (обов`язкового) відселення, за умови, що їх було направлено в цю зону за розпорядженнями міністерств, відомств, виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів.

Відповідно пункту 7 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501 (далі - Порядок № 501), який був чинним на момент видачі позивачу посвідчення, особам, які працювали з моменту аварії до 01.07.1986 не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, видаються посвідчення рожевого кольору, серія Г.

Пунктом 2 Порядку № 501 передбачено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як установлено судом та не заперечується учасниками справи, на момент звернення із заявою від 09.10.2023 про призначення пенсії, позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилось 58 років 9 днів.

Крім того, суд наголошує, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 у справі № 569/7589/17 зазначалось: «…Таким чином, право на пенсію відповідно до Закону № 796-ХІІ мають лише ті особи, які отримали посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і (або) потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Втім, посилання відповідача в оскаржуваному рішенні, на недолучення необхідних первинних документів, є безпідставними та не заслуговують на увагу суду, оскільки не можуть спростувати факту роботи позивача не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувалися за урядовими завданнями, що підтверджено наявними у матеріалах справи письмовими доказами.

Відповідно до статті 15 Закону № 796-ХІІ, довідка про період проживання, роботи на цих територіях є підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях.

Отже, надані позивачем документи були достатніми для вирішення питання про призначення пенсії за внуком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ.

За приписами частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Ураховуючи первинну дату звернення позивача до територіального управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії - 09.10.2023, та дату народження позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд доходить висновку про те, що пенсію слід призначити позивачу саме з 09.10.2023.

Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.

VII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом установлено, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, суд уважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 18.10.2023 №262940016006 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ: 21782461; місцезнаходження: 93404, Луганська обл., Сіверськодонецький район, м. Сіверськодонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до частини другої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дати звернення - 09.10.2023

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській бласті (код ЄДРПОУ: 21782461; місцезнаходження: 93404, Луганська обл., Сіверськодонецький район, м. Сіверськодонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.