Постанова № 137550600, 18.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/5316/26

н/п 3/953/1106/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2026 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Дяченко О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

Опис обставин, установлених під час розгляду справи

20.04.2026 о 12:44:00 в м. Харків по просп. Ювілейному, 7А, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Mercedes-Benz ML 270 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив п. 2.1.а. ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Крім цього, 20.04.2026 о 12:44:00 в м. Харків по просп. Ювілейному, 7А, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Mercedes-Benz ML 270 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водій ОСОБА_1 від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 та проведення такого огляду в медичному закладі КНП ХОР ОКНЛ, за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18а, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України). Таким чином, водій ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Процесуальні дії у справі

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 29.04.2026 об`єднано в одне провадження справи про адміністративне правопорушення № 953/5316/26 (провадження № 3/953/1106/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП, та № 953/5317//26 (провадження № 3/953/1107/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Присвоєно об`єднаній справі № 953/5316/26 (провадження № 3/953/1106/26).

04.05.2026 до суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшла заява від захисника ОСОБА_1 адвоката Кайдашова В.С. про ознайомлення з матеріалами справи.

12.05.2026 до суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшло клопотання від захисника ОСОБА_1 адвоката Кайдашова В.С. про відкладення судового засідання, призначеного 12.05.2026.

Судове засідання за клопотанням захисника відкладено на 18.05.2026 о 09:30.

12.05.2026 до суду від захисника Кайдашова В.С. надійшла заява про відкладення розгляду справи та надання часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Судове засідання за клопотанням захисника відкладено на 05.06.2026 о 15:00.

18.05.2026 до суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшло клопотання від захисника ОСОБА_1 адвоката Кайдашова В.С. надійшли письмові пояснення.

05.06.2026 через канцелярію суду адвокатом Кайдашовим В.С. подано клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання додаткових доказів у справі.

Судове засідання за клопотанням захисника відкладено на 18.06.2026 о 12:45.

11.06.2026 через канцелярію суду адвокатом Кайдашовим В.С. подано заяву про розгляд справи за його відсутності та ОСОБА_1 ; просе врахувати пояснення, які було подано у справі з м

Суд враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, була належним чином повідомленою, зокрема відповідно до положень ст. 268, 277-2 КУпАП України.

Також суд враховує, що працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 її права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, і повідомили, що розгляд справи буде здійснювати Київський районний суд м. Харкова.

Також суд враховує, що учасник справи може отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-сайті "Судова влада України" за веб-адресою: https://ki.hr.court.gov.ua/sud2018/ .

Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП інкриміновані ОСОБА_1 адміністративні правопорушення за ст. 126, 130 КУпАП не відносяться до правопорушень, по яким присутність особи у судовому засіданні є обов`язковою.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд враховує, що особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захищає адвокат Кайдашов В.С. Останнім через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подано заяву про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

З урахуванням наведеного, на думку суду, учасник справи, який задіяний в її розгляді, зобов`язаний з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у його справі, добросовісно користуватись належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Ці висновки дають підстави для розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 та її захисника Кайдашова В.С.

Позиція учасників справи

Захисник ОСОБА_1 адвокат Кайдашов В.С. просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, з огляду на таке

- неповідомлення обґрунтованої причини зупинки транспортного засобу;

- відсутні докази керуванням транспортним засобом;

- відеозапис не є цілісним (повним), не є безперервним;

- матеріали не містять підстав для обґрунтованої зупинки транспортного засобу;

- відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУПАП;

- процесуальні порушення.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Дослідивши надані разом з протоколом про адміністративне правопорушення матеріали, суд встановив наступне.

Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень ст. 1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до пункту 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 ПДР України).

Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція № 1452/735), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.

Згідно з п. 2 - 4 розділу 1 Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є:запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п. 6 - 8 Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5. ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, передбаченими Інструкцією.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі порушення водієм пункту 2.5. ПДР України.

Також, відповідно до диспозиції ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, а саме: керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Суд враховує, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Mercedes-Benz ML 270 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , її відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 20.04.2026 серії ЕПР1 № 645564 та відеозаписами з бодікамер 474440, 470791 та відеореєстратора 70mai; працівники поліції встановили, що ОСОБА_1 не має права керування транспортним засобом, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 20.04.2026 серії ЕПР1 № 645569, а також відеозаписами з бодікамер 474440, 470791.

При цьому слід зазначити, що вказані відеозаписи надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколів про адміністративні правопорушення, отримані у встановленому законом порядку і здійснені працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належними та допустимими доказами вчинення адміністративних правопорушень.

Щодо твердження, що в матеріалах справи відсутня безперервна відеофіксація, суд зазначає, що ст. 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

А тому покликання адвоката Кайдашова В.С. щодо відсутності безперервної відеофіксації, суд не визнає і до уваги не бере, оскільки відповідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що дотримано в повному обсязі працівниками поліції.

Щодо доводів захисника про неповідомлення обґрунтованої причини зупинки транспортного засобу.

Ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлює перелік підстав для зупинки транспортних засобів. Аналіз цієї статті дає підстави стверджувати, що вимоги норм, зазначених у ній здебільшого спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху, а також на забезпечення норм, визначених Законом.

Однак, законодавець встановлює виключення і не обмежує працівників поліції підставами для зупинки транспортних засобів, визначених ст. 35 Закону «Про Національну поліцію».

Згідно приписів ст. 31 Закону «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема зупинення транспортних засобів та перевірку документів особи.

Застосування цієї статті працівниками поліції має обумовлюватися зовнішніми чинниками або об`єктивними обставинами, які можуть надавати прав або зобов`язувати поліцейського застосувати певні превентивні заходи.

При цьому належить врахувати те, що згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено режим «воєнний стан», який діяв і на час оспорюваної події. Цей «режим» має на меті забезпечити безпеку громадян, у зв`язку з чим покладає на правоохоронні органи, зокрема на Національну поліцію обов`язки, пов`язані із забезпечення громадської та національної безпеки шляхом застосування необхідних превентивних заходів, передбачених Законом України «Про Національну поліцію».

Суд зазначає, що не повідомлення працівниками поліції водіїв про причину зупинки їх транспортних засобів може бути підставою для притягнення посадових осіб до дисциплінарної відповідальності, однак не тягнуть за собою скасування попередніх та подальших правових процедур, оскільки водії, не позбавляються можливості запитати працівників поліції щодо причин зупинки транспортного засобу. На цьому наголошено в постанові Харківського апеляційного суду від 25.03.2026 (справа № 638/15482/25, н/п 33/818/813/26).

Захисник вказує, що повідомлення співробітниками поліції ОСОБА_1 про порушення вимог знаку «Рух механічних транспортних засобів заборонено» є необґрунтованим, оскільки окрім заборон за вимогою знаку, є і відповідні дозволи на проїзд під зону дії такого знаку. Однак, не зазначає, яка підстава дозволу була у ОСОБА_1 .

Відтак, оцінка дій водіїв транспортного засобу під час керування транспортними засобу, належить до повноважень працівників поліції, які, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, а також, забезпечення виконання законів України з огляду на об`єктивні обставини, які вони виявляють під час несення служби, мають право чи обов`язок застосувати превентивні заходи у тому числі і зупинення транспортного засобу.

За таких обставин, доводи захисника в цій частині є суб`єктивними, необґрунтованими та розцінюються лише як спосіб захисту Кальченко А.М.

Щодо процесуальних порушень суд зазначає таке.

Захисник звертає увагу, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складено та підписано співробітником поліції Глоба Максим Олегович, а протокол про адміністративне правопорушення та інші документи складені поліцейським Геворкян Сергій Артурович, проте нормативного обгрунтування не наводить.

Також, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 22.05.2020 у справі №825/2328/16 адміністративне провадження №К/9901/23055/18 сформульовано наступний висновок:

«…Верховний Суд зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа №813/1790/18».

З огляду на зазначене, суд погоджується з позицією суду та зазначає, що формальні недоліки/порушення в діях посадових осіб не свідчать, що відсутня подія та склад правопорушення в діях ОСОБА_3 в розумінні ст. 247 КУпАП.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі "О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), згідно з яким будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 03.01.2026 відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6452633 за порушення ч. 2 ст. 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400,00 грн. Доказів оскарження постанови серії ЕНА № 6452633 від 03.01.2026 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, суду не надано. Таким чином суд, приходить до висновку, що вищезазначена постанова набрала законної сили. З урахуванням вищевикладеного, суд визнає, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинила порушення, в розумінні ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень під час складання протоколів про адміністративні правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103.

Винуватість ОСОБА_1 також підтверджується наступними доказами:

- відомостями, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення від 20.04.2026 серії ЕПР1 № 645569 та від 20.04.2026 серії ЕПР1 № 645564;

- даними відеозаписів з бодікамер 474440, 470791 та відеореєстратора 70mai, що містяться на CD-дисках (на відеозаписах зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом; підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння; процес оформлення протоколів про адміністративне правопорушення);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапортом інспектора поліції;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- довідкою про повторність;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6452633 за порушення ч. 2 ст. 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400,00 грн;

- рапортами працівників поліції.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, та підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 суду не надано.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника за скоєне ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_2 та є власником транспортного засобу Mercedes-Benz ML 270 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 .

На підставі викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують його відповідальність, характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строком на п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу, тобто в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ч. 5 ст. 126 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто з особи яка притягається до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 665,60 грн.

Керуючись статтями 40-1, 126, 130, 283, 284, 285, 287-289 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та призначити стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800,00 (сорок тисяч вісімсот, 00) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 (сімнадцять тисяч, 00) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 36 КУпАП ОСОБА_1 визначити остаточний розмір стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 40 800,00 (сорок тисяч вісімсот, 00) грн (отримувач: ГУК Харівськ обл/Харків обл/21081300, код отримувача: 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: оплата штрафу за постановою суду по протоколам про адміністративні правопорушення: від 20.04.2026 серії ЕПР1 № 645569 та від 20.04.2026 серії ЕПР1 № 645564)), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять, 60) грн (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746, ПІБ, ідентифікаційний номер платника судового збору та номер справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.М. Дяченко