Ухвала суду № 137550471, 18.06.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11470/26

Провадження № 1-кс/344/4577/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025090000000426 від 11.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2. ст. 307 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий ОСОБА_4 за погодженням з прокурором ОСОБА_3 звернувся з клопотання про застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в разі визначення застави, визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В обґрунтування клопотання вказано про те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 будучи раніше засудженим за ч. 1 ст. 307 КК України, на шлях виправлення не став та маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, знову вчинив новий умисний злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

Так, ОСОБА_5 , діючи умисно та повторно, з метою вчинення тяжких злочинів, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлений час, але не пізніше 24.09.2025 незаконно придбав таблетки із вмістом наркотичного засобу, обіг якого обмежено бупренорфін, подрібнивши та помістивши їх у прозорий зіп-пакет, який приховав у продукти харчування, а саме ємність від курячого паштету та зберігав у невстановленому місці, з метою подальшої передачі в місце позбавлення волі.

У подальшому, 24.09.2025 року о 14:57 год, ОСОБА_5 , з метою передачі наркотичних засобів у місця позбавлення волі, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, прибув у відділення №2 ТОВ «Нова Пошта», що за адресою: м. Калуш, вул. Сніжна, 52а, де сформував посилку помістивши туди ємність від курячого паштету із прихованим в ній наркотичним засобом, обіг якого обмежено бупренорфіном та у поштовому відправленні № 59001461528395, використавши вигадані анкетні дані відправника ОСОБА_7 , тел. НОМЕР_1 та вказавши дані засудженого ОСОБА_8 як отримувача, передав останньому у ДУ «Коломийська виправна колонія №41» (далі ВК-41) наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін.

27 вересня 2025 року ОСОБА_8 , прибув у пункт видачі посилок ВК-41, щоб отримати поштове відправлення № 59001461528395 із прихованими у ньому наркотичним засобом, обіг якого обмежено бупренорфіном, однак під час огляду вказаного відправлення працівниками ВК-41 у ємності від курячого паштету було виявлено прозорий зіп-пакет із вмістом порошкоподібної речовини.

Після цього, 27.09.2025 у період часу з 15 год 00 хв по 15 год 45 хв, у приміщенні ВК-41, що за адресою: с. Товмачик, вул. Привокзальна, 30, Коломийської ОТГ, Івано-Франківського р-н., Івано-Франківської обл., під час проведення огляду місця події працівниками слідчо-оперативної групи

Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, у поштовому відправленні № 59001461528395, а саме у ємності від курячого паштету було виявлено та вилучено прозорий зіп-пакет із вмістом порошкоподібної речовини, які згідно висновку експерта містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін, в кількості 0,0024 грама.

Таким чином, ОСОБА_5 незаконно передав ув`язненому ОСОБА_8 , в місце позбавлення волі, наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 , діючи умисно та повторно, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлений час, але не пізніше 04.11.2025 незаконно придбав 2 (дві) таблетки із вмістом наркотичного засобу, обіг якого обмежено бупренорфін, які помістив до поліетиленової обгортки та приховав у цукерку «Ромашка» та зберігав у невстановленому місці, з метою подальшої передачі в місце позбавлення волі.

Після цього, 04.11.2025, ОСОБА_5 , діючи умисно та повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, упакував посилку, помістивши туди продукти харчування та цукерки «Ромашка» в одній з яких були приховані 2 (дві) таблетки із вмістом наркотичного засобу, обіг якого обмежено бупренорфін.

Цього ж дня, близько 22:14 год, ОСОБА_5 , з метою передачі наркотичних засобів у місця позбавлення волі, створив за допомогою мобільного телефону за номером НОМЕР_2 , замовлення для відправки посилки через компанію ТОВ «Нова Пошта» за № 20451287049198, зазначивши вигадані дані відправника ОСОБА_9 , тел. НОМЕР_2 , та дані отримувача засудженого ОСОБА_10 , тел. НОМЕР_3 та, перебуваючи в м. Калуш, просп. Лесі Українки, 1, помістив вищевказану посилку, в якій містився наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін, до комірки поштомату ТОВ «Нова Пошта» № 23847 і переслав її у ВК-41 для засудженого ОСОБА_10

06 листопада 2025 року, в період часу з 08:50 год по 22:20 год, у приміщенні сортувального терміналу ТОВ «Нова Пошта», що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 229, проведено негласну слідчу (розшукову) дію огляд і виїмку кореспонденції та негласне отримання зразків для порівняльного дослідження, в ході якої у поштовому відправленні № 20451287049198, було виявлено цукерку «Ромашка» в якій знаходилась поліетиленова обгортка із вмістом 2 (двох) таблеток, з однієї з яких було відібрано взірець речовини, яка згідно висновку експерта містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін, в кількості 0,0053 грама.

Таким чином, ОСОБА_5 , повторно незаконно передав ув`язненому ОСОБА_10 , в місце позбавлення волі, наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін.

Крім цього, ОСОБА_5 , за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, діючи умисно та повторно, у невстановлений час, але не пізніше 19.11.2025 незаконно придбав таблетки із вмістом наркотичного засобу, обіг якого обмежено бупренорфін, які подрібнив та помістив у поліетиленовий пакет, який приховав у цукерку «Ромашка» та зберігав у невстановленому місці, з метою подальшої передачі в місце позбавлення волі.

Після цього, 19.11.2025, ОСОБА_5 , діючи умисно та повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, упакував посилку, помістивши туди продукти харчування та цукерки «Ромашка» в одній з яких був прихований наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін.

Цього ж дня, близько 19:20 год, ОСОБА_5 , з метою передачі наркотичних засобів у місця позбавлення волі, створив за допомогою мобільного телефону за номером НОМЕР_2 , замовлення для відправки посилки через компанію ТОВ «Нова Пошта» за № 20451298983375, зазначивши вигадані дані відправника ОСОБА_9 , тел. НОМЕР_2 , та дані отримувача засудженого ОСОБА_10 , тел. НОМЕР_4 та, перебуваючи в м. Калуш, просп. Лесі Українки, 12а, помістив вищевказану посилку, в якій містився наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін, до комірки поштомату ТОВ «Нова Пошта» № 5751 і переслав її у ВК-41 для засудженого ОСОБА_10

20 листопада 2025 року, в період часу з 20:00 год по 20:30 год, у приміщенні сортувального терміналу ТОВ «Нова Пошта», що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 229, проведено негласну слідчу (розшукову) дію огляд і виїмку кореспонденції та негласне отримання зразків для порівняльного дослідження, в ході якої у поштовому відправленні № 20451298983375, було виявлено цукерку «Ромашка» в якій знаходився поліетиленовий пакет із вмістом порошкоподібної речовини, з якої було відібрано взірець речовини, яка згідно висновку експерта містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін.

Таким чином, ОСОБА_5 , повторно незаконно передав ув`язненому ОСОБА_10 , в місце позбавлення волі, наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін.

У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, не одружений, з вищою освітою, раніше судимий:13.10.2022 Київським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 321, ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі;11.03.2026 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 382 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненому від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.

18 червня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 ,у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті десять років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколі огляду, протоколах допитів свідків, висновках експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки, ОСОБА_5 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки, ОСОБА_5 відомі повні анкетні дані свідків, після чого він, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на їх показання, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування.

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик передбачений п. 4 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду;

- вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв`язків, офіційно не працює, джерело його існування не відоме, раніше вчиняв корисливі злочини, на даний час знову підозрюється у вчиненні корисливого злочину, а тому з метою отримання прибутку останній перебуваючи на волі може продовжити вчиняти злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини.

Зазначені вище обставини, тяжкість інкримінованого злочину, дані про особу ОСОБА_5 , його соціальні зв`язки, на переконання сторони обвинувачення, дають підстави вважати про те, що застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти заявленим ризикам та дієвості кримінального провадження.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив клопотання задоволити.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив клопотання задоволити.

Захисник у судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання, вказала, що ризики не обгрунтовані, підозрюваний не має намірів та ресурсів для переховування від органів досудового розслідування. Він має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, місце роботи, крім того на його утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, мати дітей померла і останній є єдиним опікуном. Просила відмовити у задоволенні клопотання, застосувати до підозрюваного цілодобовий домашній арешт, у випадку якщо слідчий суддя прийде до переконання щодо задоволення клопотання, просив визначити мінімальний розмір застави.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника. Вказав, що не офіційно 1,5 роки працює, отримує середньомісячний дохід в розмірі 17000 грн. Також, вказав, що нещодавно померла мати його дітей і на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, на даний час проживає разом із своїм батьком. Просив не позбавляти волі, він став заручником ситуації.

Заслухавши учасників розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла наступного висновку.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025090000000426 від 11.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

18 червня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

18 червня року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, а саме в тому, що підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні та передачі наркотичних засобів у місце позбавлення волі, вчинених повторно.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Вирішуючи дане клопотання слідчий суддя враховує також вагомість наявних доказів, які містяться у матеріалах клопотання: протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «огляд і виїмка кореспонденції» та «негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження» від 06.11.2025, висновок експерта №Се-19/109-26/227-НЗПРАП від 13.01.2026, протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «огляд і виїмка кореспонденції» та «негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження» від 21.11.2025, висновок експерта №Се-19/109-26/226-НЗПРАП від 12.01.2026, протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 15.01.2026, протокол огляду речей та документів від 27.02.2026, протокол огляду місця події від 27.09.2025, протоколів допиту свідка від 29.09.2025, висновку експерта №СЕ-19/109-25/14296-НЗПРАП від 07.10.2025, протокол огляду документів (відеозапису) від 16.12.2025.

Прокурор у судовому засіданні довів, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме можливість: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки, ОСОБА_5 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також, існує можливість підозрюваного незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки, ОСОБА_5 відомі повні анкетні дані свідків, після чого він, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на їх показання, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відтак, слідчий суддя дійшла висновку, що вказані ризики існують, оскільки відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування.

Одні лише доводи підозрюваного про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, не можуть бути єдиною беззаперечною підставою, та гарантією того, що він буде дотримуватися відповідних процесуальних обов`язків за наявності загрози у покаранні за вчинення кримінального правопорушення з урахуванням встановлених конкретних обставин саме даного кримінального провадження, не нівелюють їх.

Поряд з цим, не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особа, яка звертається з проханням, з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування такого запобіжного заходу на даній стадії кримінального провадження не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу. Так, одного лише твердження, прохання сторони захисту обрати інший більш м`який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт, не достатньо для переконання, що він буде дотримуватися відповідних процесуальних обов`язків за наявності загрози у покаранні за вчинене кримінальне правопорушення.

Згідно п.36 рішення у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010 (заява №37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення від 04 жовтня 2005 року у справі «Бекчиєв проти Молдови», заява №9190/03).

Згідно практики Європейського суду з прав людини серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (п.40 рішення у справі «Клоот проти Бельгії» від 12 грудня 1991 року, заява №12718/87). Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (п.34 рішення у справі «Сельчук проти Туреччини» від 10 січня 2006 року, заява № 21768/02; п.9 рішення від 10 листопада 1969 року у справі «Мацнеттер проти Австрії»).

При цьому слідчий суддя, бере до уваги, характеризуючі дані особи підозрюваного ОСОБА_5 , його вік, з вищою освітою, не одружений, працює не офіційно середньомісячний дохід 17000 грн. (зі слів), раніше судимий: 06.04.2026 вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. Раніше судимий:13.10.2022 Київським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 321, ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі;11.03.2026 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 382 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненому від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік

Суд також бере до уваги те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину: за ч. 2 ст. 307 КК України. Враховуючи підвищену суспільну небезпеку такого діяння, проблема наркозлочинності, яка порушує права всіх людей (в тому числі й таких, що не вживають наркотичні речовини) на життя і здоров`я, безпечне середовище, є однією з найгостріших соціальних і правових проблем. А також те, що за інкриміноване кримінальне правопорушення, законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років та застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Крім того, характер інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, за підозрою у вчиненні ним в умовах воєнного стану, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного, що підтверджує ймовірність його свідомої непроцесуальної поведінки. Відтак, вимагає контролю за поведінкою підозрюваного.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, особливо в умовах воєнного стану, який запроваджений на території України.

У справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому, слідчий суддя оцінює суворість можливого покарання для підозрюваного та визнає за реальну небезпеку можливість здійснення ним перешкод слідству у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, дотримуючись принципів співрозмірності між тяжкістю кримінальних правопорушень (характером кримінальних правопорушень згідно оголошеної підозри) та характером цього запобіжного заходу.

Задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Застосування цілодобового домашнього арешту, не здатне запобігти вищевказаним ризикам.

Крім того, характер інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного, що підтверджує ймовірність його свідомої не процесуальної поведінки, більше того в умовах воєнного стану. Відтак, вимагає контролю за поведінкою підозрюваного.

Разом з тим згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 у відповідності до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна (ч. 2 ст. 307 КК України).

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , та інкриміноване кримінальне правопорушення, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати до ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 15 серпня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування, з визначенням застави 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження, враховуючи особу підозрюваного, його майновий стан. А розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні і стимулюватиме його подальшу поведінку.

За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15 серпня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Взяти підозрюваного ОСОБА_5 під варту в залі суду, а тримання його під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Строк дії ухвали до 15 серпня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити заставу у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 83 200 ( вісімдесят три тисячі двісті) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк : ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки на строк до 15 серпня 2026 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб, родичів.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення копії даної ухвали.

Повний текст ухвали - 19 червня 2026 року.

Слідчий суддя

Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1