Рішення № 137550362, 19.06.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2026 р. справа № 300/1054/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Остап?юка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18.02.2025 ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач) визнання протиправним та скасування рішення щодо відмови в зарахуванні до стажу роботу та навчання в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі з 27.09.1982 до 01.09.1987, з 02.09.1987 року до 30.06.1989 та з 02.08.1989 до 20.08.1991 на пільгових умовах, один рік роботи за один рік та шість місяців; зобов`язання зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 27.09.1982 до 01.09.1987 та з 02.08.1989 до 20.08.1991 в Медико-санітарній частині №3 в/о Нижньовартовськнафтогаз Ханти-Мансійського автономного округу-Югри та період навчання з 02.09.1987 до 30.06.1989 в Нижньовартовському медичному училищі Ханти-Мансійського автономного округу-Югри як трудовий стаж в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, на пільгових умовах, зарахувавши один рік роботи та навчання за один рік та шість місяців; зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії з 29.10.2024 з урахуванням періодів роботи і навчання з 27.09.1982 до 01.09.1987, з 02.09.1987 до 30.06.1989 та з 02.08.1989 до 20.08.1991 в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі на пільгових умовах в кратному розмірі та з урахуванням виплачених сум.

24.02.2025 ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач позовні вимоги щодо предмету спору обґрунтовує тим, що відповідач протиправно відмовив у зарахуванні до її страхового стажу період роботи з 27.09.1982 до 01.09.1987, з 02.09.1987 до 30.06.1989 та період навчання з 02.09.1987 до 30.06.1989 в районах Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, виходячи з розрахунку один рік за один рік і шість місяців, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідач направив суду відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими не погодився, із посиланням на відповідні норми права та твердження. Просив в задоволенні позову відмовити, з тих підстав, що позивач із заявою про перерахунок пенсії, передбаченою Порядком № 22-1 не зверталася, відповідно рішення про відмову в перерахунку пенсії Головним управлінням не приймалося, а відповідь Головного управління від 27.11.2024 № 9544-8158/Л-02/8-0900/24 носить інформаційний характер та не являється рішенням про відмову у проведенні перерахунку пенсії. Крім того, позивач строкових письмових трудових договорів не надавала, а в трудовій книжці відсутні інформація щодо укладення договорів, їх терміни та користування пільгами, то відсутні підстави для обчислення періодів роботи у кратному розмірі.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 з 16.07.2022 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування».

Позивач з 27.09.1982 до 01.09.1987 та з 02.08.1989 до 20.08.1991 працювала в Медико-санітарній частині п/о Нижньовартовськнафтогаз Ханти-Мансійського автономного округу-Югри (Тюменська область, Російська Федерація), який відноситься до місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, що підтверджується довідками Бюджетної установи Ханти-Мансійського автономного округу-Югри «Нижньовартовської окружної лікарні №2» від 26.03.2021 № 17, від 12.04.2021 № 21 та копією її трудової книжки серії НОМЕР_1 .

З 02.09.1987 до 30.06.1989 навчалася в Нижньовартовському медичному училищі Ханти-Мансійського автономного округу-Югри, що підтверджується копією диплома серії НОМЕР_2 .

Вказані періоди зараховані відповідачем до страхового стажу позивача в одинарному розмірі, що підтверджується розрахунком стажу позивача.

29.10.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про врахування до страхового стажу в кратному розмірі періодів роботи з 27.09.1982 до 01.09.1987, з 02.08.1989 до 20.08.1991 року та навчання з 02.09.1987 до 30.06.1989, в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РCP, проведення перерахунку та виплати пенсії, з часу призначення пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, листом від 27.11.2024 № 9544-8158/Л-02/8-0900/24, повідомило позивача про те, що її звернення від 29.10.2024 (вх. від 04.11.2024 № 8158/Л-0900-24) розглянуто. Позивач з 16.07.2022 отримуєте пенсію за віком призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування» (далі Закон № 1058). Страховий стаж станом на 01.10.2024 становить 42 роки 11 місяців 4 дні, коефіцієнт стажу 0,42917. Заробітна плата обчислена за періоди з 01.11.1984 до 30.06.1989, з 01.08.1989 до 30.11.1990 та з 01.07.2000 до 30.06.2024, коефіцієнт заробітку 095464.

Відповідно до прикінцевих, положень Закону № 1058, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкції про порядок надання пільг, затвердженої постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.1967 № 530/П-28.

Пільгове обчислення стажу, відповідно до зазначених указів, поширюється тільки на працівників, які уклали письмові строкові договори про роботу на Крайній Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в яких обумовлено термін дії та пільги, які отримував працівник, або інші документи, які підтверджують право на пільги працівників, що працювали в районах Крайньої Півночі і у віддалених місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Письмові трудові договори укладались на визначений термін (п`ять, три чи два роки).

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими нормативно-правовими актами.

Строкові письмові трудові договори позивачем не надавалися, а в трудовій книжці відсутня інформація щодо укладення договорів, їх терміни та користування пільгами. Таким чином, відсутні підстави для обчислення періодів роботи, зазначених позивачем у зверненні, у кратному розмірі.

Позивач, вважаючи таке рішення відповідача про відмову в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи та навчання в районах Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, виходячи з розрахунку один рік за один рік і шість місяців протиправним, звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку даним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-ІV).

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, відповідно до пункту 1.1 «Загальні положення» якої трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Також, відповідно пункту до 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №637 від 12.08.1993, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV передбачено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу PCP № 148 від 10 лютого 1960 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Підпунктом «д» пункту 5 цього Указу передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за дин рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Відповідно до пункту 110 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590, робота в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 1 березня 1960 року зараховується в стаж в полуторному розмірі за умови, якщо працівник мав право на пільги, встановлені статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року 2Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року.

Верховний Суд вже неодноразово розглядав справи з таким предметом спору, зокрема, у постановах від 31.07.2019 у справі №287/15/17-а від 07.02.2018 у справі № 590/871/17, від 07.06.2018 у справі №173/637/17, від 03.07.2018 у справі № 302/662/17-а, від 17.06.2021 у справі 348/2352/16-а, від 27.07.2022 № 560/755/19 та зазначив, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, має надаватися або трудова книжка, або письмовий трудовий договір, або довідка, у якій зазначений період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного з перерахованих документів, а не їх сукупності.

А тому, суд на виконання вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховує висновки Верховного Суду, викладені у вказаних постановах, та застосовує їх в даній адміністративній справі.

Таким чином, факт роботи та навчання позивача в районах Крайної Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайної Півночі підтверджується довідками Бюджетної установи Ханти-Мансійського автономного округу-Югри «Нижньовартовської окружної лікарні №2» від 26.03.2021 № 17, від 12.04.2021 № 21, копією диплома серії НОМЕР_2 та копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , а тому спірні періоди роботи та навчання позивача в місцевостях, прирівняних до районів Крайної Півночі підлягають пільговому розрахунку як один рік роботи за один рік шість місяців.

В даній адміністративній справі спору, що місцевість, де працювала та навчалась позивач відносилась до районів Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, між сторонами не існує.

Як наслідок, відповідач протиправно не зарахував стаж роботи та період навчання позивача в районах Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з 27.09.1982 до 01.09.1987, з 02.09.1987 до 30.06.1989 та з 02.08.1989 до 20.08.1991, виходячи з розрахунку один рік за один рік і шість місяців.

Крім того, суд критично оцінює твердження відповідача про те, що позивач подала заяву невстановленої, Порядком № 22-1, форми, а тому заява розглянута в порядку Закону України «Про звернення громадян», а надана відповідь на таку заяву має інформаційний характер та не є рішенням про відмову у проведенні перерахунку пенсії. Суд вважає, що заява позивача дає змогу оцінити намір заявника та містить необхідний зміст, що передбачено і заявою встановленого зразка, то відповідач при розгляді заяви позивача допустив надмірний формалізм, наслідком чого порушив права позивача, як пенсіонера. При цьому, неналежна форма заяви не була підставою для відмови у її розгляді.

У постанові від 27.11.2019 в справі №748/696/17, у якій спірним було форма та зміст заяви, з якою позивач звернувся до Пенсійного органу з метою призначення пенсії, Верховний Суд дійшов висновку, що зміст зазначеної заяви очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, важливим є те, що до заяви позивачем було долучено ряд документів (відповідачем не заперечується), які подаються саме при призначенні пенсії. Відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).

Відповідач, за наслідками розгляду заяви позивача від 29.10.2024 рішення у встановленій формі не приймав, що є порушенням вимог Порядку № 22-1, однак листом від 27.11.2024 № 9544-8158/Л-02/8-0900/24 надав відповідь по суті розгляду заяви, за змістом якого фактично відмовив позивачу у її задоволенні. Як наслідок, заява позивача від 29.10.2024 фактично була прийнята до розгляду та за результатами розгляду якої відмовлено позивачу в обчисленні її періодів роботи у кратному розмірі.

Таким чином, порушені права позивача підлягають поновленню, шляхом визнання протиправною відмову відповідача у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи з 27.09.1982 до 01.09.1987, з 02.09.1987 до 30.06.1989 та періоду навчання з 02.09.1987 до 30.06.1989 в районах Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, виходячи з розрахунку один рік за один рік і шість місяців. Тому позовні вимоги в цій частині в обраний позивачем спосіб задоволенню не підлягають.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15.

За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, керуючись повноваженнями, наданими частиною 2 статті 9, статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 27.09.1982 до 01.09.1987, з 02.09.1987 до 30.06.1989 та період навчання з 02.09.1987 до 30.06.1989 в районах Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, виходячи з розрахунку один рік за один рік і шість місяців та провести з 29.10.2024 перерахунок та виплату пенсії, з врахуванням цих періодів у кратному розмірі та виплачених сум пенсії.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково у визначений судом спосіб.

Решта доводів та заперечень учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють. Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, позивач згідно з квитанцією за № 8287-5188-9114-8015 від 11.02.2025, підтвердила сплату судового збору на суму 2 422, 40 гривень, за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 2 422, 40 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 27.09.1982 до 01.09.1987, з 02.09.1987 до 30.06.1989 та періоду навчання з 02.09.1987 до 30.06.1989 в районах Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, виходячи з розрахунку один рік за один рік і шість місяців.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Січових Стрільців, будинок 15, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20551088) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) періоди роботи з 27.09.1982 до 01.09.1987, з 02.09.1987 до 30.06.1989 та період навчання з 02.09.1987 до 30.06.1989, в районах Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, виходячи з розрахунку один рік за один рік і шість місяців та провести з 29.10.2024 перерахунок та виплату пенсії, з врахуванням виплачених сум пенсії.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Січових Стрільців, будинок 15, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20551088) сплачений судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап`юк С.В.