Рішення № 137550295, 19.06.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2026 р. справа № 300/2642/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Остап?юка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства внутрішніх справ України про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ), у власних інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , звернулася в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , (далі відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Міністерства внутрішніх справ України (далі відповідач 2, МВС України) про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановити факт належності членами сім`ї загиблого військовослужбовця дружини без реєстрації шлюбу та сина, та зобов`язання вирішити питання про виплату одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 проживала у незареєстрованому шлюбі разом з ОСОБА_3 , який був військовослужбовцем Національної гвардії України та загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , з яким, за доводами позивача, мала спільну дитину - неповнолітнього сина ОСОБА_2 . Зазначає, що має ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства внутрішніх справ України в частині позовних вимог про встановлення факту, що має юридичне значення.

Рішення щодо відмови у відкритті провадження щодо іншої частини позовних вимог не приймалося.

Ухвалою суду від 12.05.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства внутрішніх справ України про зобов`язання вчинити певні дії, залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків, які позивач, у строк вставлений судом, усунула.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 23.05.2023 відкрив провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України, Кодекс). Залучив до адміністративної справи за №300/2642/23 ОСОБА_4 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

МВС України подало до суду заяву від 06.06.2023 про направлення матеріалів позову.

На адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 3373 від 06.06.2023 про його виключення зі справи як відповідача.

Ухвалою суду від 28.06.2023 повернуто ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву за № 3373 від 06.06.2023 без розгляду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору скористалась правом на подання пояснень щодо позову. ОСОБА_4 зазначила, що ОСОБА_3 проходив військову службу під час мобілізації, не проживав з позивачем, не мав спільного побуту, не вів домашнього господарства. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

МВС України подало до суду клопотання про заміну належного відповідача та скористалось правом на подання відзиву на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погодився, із посиланням на відповідні норми права та твердження, просив в задоволенні позову відмовити, з викладених у ньому підстав.

Представник позивача скерував до суду додаткові пояснення, в яких заперечив проти мотивів та доводів ОСОБА_4 , викладених у поясненнях щодо позову, до яких долучив фотографії в форматі JPG.

ОСОБА_1 подала до суду клопотання від 16.07.2023, в якому просила суд на припинення дискримінації позивача, яке здійснюється щодо позивача в процесуальному аспекті у спосіб недопуску позивача до правосуддя з підстав непередбачених законом.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі № 300/2642/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі № 300/2642/23 - без змін.

Постановою Верховного Суду від 14.02.2024 у справі № 300/2642/23 Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2023 залишено без змін.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзиви на позовну заяву, відповідь на відзив, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.11.2021 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , у графі батьки свідоцтва про народження вказано: ОСОБА_5 (батько), ОСОБА_1 (мати).

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.06.2023 за №1839 солдат ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , проходив військову службу під час мобілізації, в особливий період з 03.03.2022 по 22.01.2023.

Як слідує зі змісту довідки старости Ясеново-Пільнівського старостинського округу Городенківської міської ради від 21.06.2023 за №187, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , постійно був зареєстрований по АДРЕСА_2 , разом з ним були зареєстровані і проживали мати ОСОБА_4 .

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 5 статті 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно із статтею 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до пункту 1, підпункту 1 пункту 2, пункту 3 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

У пункті 1 статті 16-1 Закону № 2011-XII передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Згідно із пунктами 6, 9, 10 статті 16-3 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 за №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", статті 9-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 28.06.2023 за №3161-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168).

Відповідно до пункту 2 Постанови № 168 особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.

У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України "Про Національну поліцію" та пункті 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору, у рівних частках.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення такого права є дата, зазначена у свідоцтві про смерть особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, загибель якої сталася в період воєнного стану або смерть якої настала внаслідок причин, зазначених в абзаці першому цього пункту, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Станом на дату смерті ОСОБА_3 стаття 16-1 Закону № 2011-XII мала наступну редакцію: у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД), установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у разі загибелі внаслідок збройної агресії під час дії воєнного стану військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), а також тих, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) визначає Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.08.2022 №484 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.08.2022 за № 940/38276 (далі - Наказ МВС №484).

Відповідно до пункту 2 наказу МВС №484 особи, які відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору (далі - отримувачі), звертаються до органу військового управління оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України, з`єднання, військової частини, вищого військового навчального закладу, навчальної військової частини (центру), бази, закладу охорони здоров`я, установи Національної гвардії України (далі - уповноважений орган) за останнім місцем проходження військової служби загиблого (померлого) військовослужбовця або іншого уповноваженого органу Національної гвардії України, визначеного командувачем Національної гвардії України, на який буде покладено функції щодо призначення та виплати ОГД, та подають такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого військовослужбовця під час дії воєнного стану, які мають право на отримання допомоги, а в разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг із наказу про виключення загиблого військовослужбовця під час дії воєнного стану зі списків особового складу уповноваженого органу;

витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця.

До заяви додаються завірені копії:

документів, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема про те, що загибель (смерть) не пов`язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю, або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);

свідоцтва про смерть військовослужбовця;

постанови військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку загибелі або отриманого поранення (контузії, травми, каліцтва), що спричинило смерть військовослужбовця;

свідоцтва про народження військовослужбовця - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого;

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу членів сім`ї військовослужбовця (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), та довідки про реєстрацію місця проживання (перебування) (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання (перебування) до таких документів не внесені);

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону);

рішення місцевої державної адміністрації, виконавчого органу місцевої ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати ОГД отримувачі, яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органу документи, визначені цим пунктом, та копію відповідного рішення суду.

Згідно з пунктом 5 наказу МВС №484 керівник уповноваженого органу в 10-денний строк із дня реєстрації всіх документів подає головному органу військового управління Національної гвардії України (далі - Головне управління НГУ) висновок щодо можливості виплати ОГД членам сім`ї, батькам та утриманцям військовослужбовця, до якого обов`язково додаються документи, визначені пунктом 2 цих Порядку та умов.

Якщо отримувач не подав (не надіслав) документи, визначені пунктом 2 цих Порядку та умов, керівник уповноваженого органу інформує про це отримувача.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що для вирішення питання про виплату одноразової грошової допомоги, особа, яка має право на її отримання, має подати до відповідного органу (військової частини) належним чином оформлену заяву на отримання допомоги з доданими до неї копіями документів згідно з зазначеним вище переліком.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги не було порушене відповідачами, оскільки позивач не вчинила передбачених законодавством дій, необхідних для реалізації такого права.

Нормативними актами чітко визначено, що для вирішення питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги особа, яка претендує на її отримання, повинна звернутися до уповноваженого органу із відповідною заявою та надати встановлений перелік документів. Лише після надходження таких документів у відповідачів виникає обов`язок щодо їх розгляду, підготовки відповідного висновку та подальшого вчинення дій, передбачених законодавством.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивач зверталася до відповідачів із заявою про призначення одноразової грошової допомоги та подавала документи, визначені пунктом 2 наказу МВС України №484. Відсутні також докази відмови відповідача у прийнятті таких документів, ухилення від їх розгляду чи вчинення будь-яких інших дій, які б свідчили про перешкоджання позивачу у реалізації її права.

За таких обставин відповідачі не мали правових підстав для розгляду питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, а тому не може вважатися таким, що допустив протиправну бездіяльність. Оскільки позивач не скористалася встановленою законом процедурою звернення до уповноваженого органу, відсутні підстави вважати, що її права чи законні інтереси були порушені діями або бездіяльністю відповідача.

Таким чином, недоведеність факту звернення позивача із належною заявою та необхідними документами свідчить про відсутність порушеного права, що виключає можливість задоволення заявлених позовних вимог.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене та зважаючи на недотримання позивачем вимог пункту 2 наказу МВС №484 в частині подання до уповноваженого органу відповідної заяви на отримання ОГД з доданими до неї документами згідно визначеного переліку, суд доходить висновку про недоведеність наявності порушеного права позивача та вважає заявлені позивачем у позовній заяві вимоги щодо допущення протиправної бездіяльності безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіляючи між сторонами судові витрати суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 1073,60 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція № 32528798800006865131 від 09.05.2023.

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягає стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень судовий збір.

Сторонами не подано до суду будь яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 134, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства внутрішніх справ України про зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) у власних інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 ;

відповідач 1 ІНФОРМАЦІЯ_8 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ), АДРЕСА_4 ;

відповідач 2 Міністерство внутрішніх справ України (ідентифікаційний код юридичної особи 00032684), вулиця Богомольця, 10, місто Київ, 01601;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), АДРЕСА_5 .

Суддя Остап`юк С.В.