Рішення № 137549873, 18.06.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2026 рокум. Ужгород№ 260/574/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (01053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16, код ЄДРПОУ 42098368) та Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м.Ужгород, пл.Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 20453063), у якому просить:

-Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про припинення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 викладеного в повідомлені від 06.01.2026 № 2600-5011-8/2150.

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року№ 2262-ХІІ - починаючи з 01.01.2026 року.

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийняти документи від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо поновлення та виплати пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року№ 2262-ХІІ починаючи з 01.01.2026 року.

В обґрунтування вказує, що 10.02.2020 року позивачу було призначено пенсію як особі з інвалідністю 2-групи пов`язаною із захистом Батьківщини на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Свідоцтвом про хворобу № 1082 від 05.08.2019 року підтверджується, що захворювання пов`язане із захистом Батьківщини. Витягом з протоколу засідання Центральної ВЛК ЗС України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв № 3062 від 04.11.2019 року також підтверджено захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини. Довідкою до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ № 742370 повторний огляд від 12.06.2024 року встановлено довічно 2-групу інвалідності, захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини. Звернувшись до Свалявського відділення з обслуговування громадян Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області, по місцю проживання по причині неотримання пенсії було повідомлено, що припинено виплату пенсії з 01.01.2026 року та додатково вручено лист ГУ ПФУ України в м. Києва від 06.01.2026 року № 2600-5011-8/2150 відповідно до якого мені повідомлено про припинення виплати пенсії з 01.01.2026 року з посиланням на Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне пенсійне страхування», однак вважаю такі дії ГУ ПФУ м. Києва помилковими оскільки пенсія мені має призначатися по Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». На прохання про прийняття документів до Свалявського відділу з обслуговування громадян ГУ ПФУ у Закарпатській області по місцю проживання мені було відмовлено в прийнятті документів з причин відсутності підтвердження страхового стажу, який як мені повідомлено має складати 12-років, що безпосередньо зазначено в повідомленні ГУ ПФУ України в м. Києва від 06.01.2026 року № 2600-5011-8/2150. З такими діями ГУ ПФУ України в м. Києва та діями ГУ ПФУ у Закарпатській області я незгідний, а тому можу захистити своє право на пенсію як особи з інвалідністю другої групи отримане захворювання пов`язане із захистом Батьківщини лише в судовому порядку.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

27 лютого 2026 року відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву. Вказує, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та оримував пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно документів електронної пенсійної справи пенсію по інвалідності позивачу призначено з 10.02.2020 року з урахуванням страхового стажу 5 років 4 місяці 21 день, відповідно до даних які містяться у індивідуальних відомостях про застраховану особу. Позивачу з 01.01.2026 виплату пенсії припинено, в зв`язку з тим, що для переведення на пенсію по інвалідності 2 групи відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не достатньо страхового стажу. Також, вказує, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим із військової служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі міністерства та інші органи).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області належним чином завірені копії рішення та документів, що стали підставою для припинення виплати пенсії по інвалідності та матеріали пенсійної справи позивача.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року залучено до участі в адміністративній справі № 260/574/26 в якості співвідповідача - Головне управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській.

04 травня 2026 року представником відповідача 3 подано пояснення по справі. У поясненні вказує, що Згідно документів ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності з 10.02.2020 року з урахуванням страхового стажу 5 років 4 місяці 21 день, відповідно до даних які містяться у індивідуальних відомостях про застраховану особу. Позивач неодноразово проходив переогляди втрати професійної працездатності, при черговому переогляді 24.05.2022 визнаний інвалідом другої групи з 17.05.2022 захворювання, пов`язані із захистом Батьківщини до 01.06.2024. Довідкою до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ №742370 повторний огляд від 12.06.2024 року Позивачу встановлено довічно ІІ групу інвалідності, захворювання пов`язані із захистом Батьківщини. Позивачу з 01.01.2026 року виплату пенсії призупинено, в зв`язку з тим, що для переведення на пенсію по інвалідності 2 групи відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не достатньо страхового стажу. Так, 30.03.2026 Позивачем подано заяву про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», встановленої форми, передбаченої Порядком 22-1 до сервісного центру Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Також, вказує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області при розгляді заяви Позивача від 30.03.2026 винесено рішення про відмову в призначенні пенсії від 07.04.2026, в зв`язку з відсутністю страхового стажу необхідного для призначення пенсії по інвалідності. За результатами розгляду заяви Головним управлінням до страхового стажу зараховано всі періоди роботи, страховий стаж склав 9 років 5 місяців 1 день.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року витребувано належним чином завірені копії : рішення про призначення пенсії від 10 лютого 2020 року; рішення про призупинення виплати пенсії; матеріалів, які стали підставою для призупинення пенсії з 01.01.2026 року.

12 травня 2026 року представником відповідача 2 подано до суду належним чином завірену копію пенсійної справи позивача.

21 травня 2026 року представником відповідача 1 подано до суду витребувані докази.

22 травня 2026 року представником позивача подано додаткові пояснення, у яких просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що позивачу призначено пенсію по інвалідності з 10.02.2020 року відповідо до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2263-XII

Відповідно до листа від 06.01.2026 року №2600-5011-8/2150 відповідач 1 повідомив позивача, що виплата пенсії по інвалідності з 10.02.2020 року припинена, оскільки відсутні правові підстави для виплати у зв`язку з відсутністю трудового стажу.

Вважаючи дії відповідача протиправним, позивач звернувся до пенсійного органу для поновлення пенсії по інвалідності, однак документи не було прийнято.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу виснувати, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Згідно з приписами ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до статті 58-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2263-XII , припинення та поновлення виплати пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей проводиться в порядку, встановленому цим Законом та статтею 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 49 Закону №1058-VI визначено підстави припинення та поновлення виплати пенсії.

Так, відповідно до частини 1 статті 49 Закон №1058-VI виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; {Положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009} 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Частинами 2, 3 статті 49 Закону №1058-VI встановлено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

У разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.

Отже, судом встановлено, що позивачу було призначено пенсію з 10.02.2020 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2263-XII, однак відповідачем 1 було припинено виплату з 01.01.2026 року, у зв`язку з відсутністю страхового стажу про що повідомлено позивача листом від 06.01.2026 року №2600-5011-8/2150.

Суд витребовував рішення про припинення виплати пенсії та документів, що стали причиною припинення, однак відповідачами надано належним чином завірені копії пенсійної справи без рішення про припинення виплати.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем протиправно припинено виплату пенсії по інвалідності, оскільки відповідачем не подано жодних пояснень щодо підстави припинення виплати пенсії позивачу та не надає жодних документів на підтвердження правомірності дій щодо припинення виплати, які підпадають під ст. 49 Закон №1058-VI якою передбачено випадки припинення виплати пенсії.

У зв`язку з наведеним на переконання суду, відповідач 1 протиправно припинив виплату пенсії по інвалідності та не встановив жодної з обставин, з якою закон пов`язує обов`язок прийняття пенсійним органом рішення про припинення виплати пенсії.

Статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі Суханов та Ільченко проти України, N N 68385/10, 71378/10, § 25, рішення від 26 червня 2014 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Тому, не виплачуючи позивачеві пенсію по інвалідності за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач 1 порушив право позивача на отримання пенсії, яке є об`єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі Щокін проти України,23759/03, 37943/06, § 33, рішення від 14 жовтня 2010 року, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 про припинення виплати пенсії по інвалідності викладеного в повідомлені від 06.01.2026 № 2600-5011-8/2150.

Суд вказує, що оскільки рішення про припинення виплати пенсії по інвалідності не надано сторонами по справі та не міститься в матеріалах справи, то належним та ефективним захистом прав позивача буде задоволення позовних вимог в цій частині шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо припинення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 та відповідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити ОСОБА_1 , пенсію по інвалідності з 01.01.2026 року.

Щодо позовної вимоги зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийняти документи від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо поновлення та виплати пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року№ 2262-ХІІ починаючи з 01.01.2026 року, суд вказує наступне.

Відповідачем 3 у поясненнях вказано, що 30.03.2026 Позивачем подано заяву про призначення пенсії та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області при розгляді заяви Позивача від 30.03.2026 винесено рішення про відмову в призначенні пенсії від 07.04.2026, в зв`язку з відсутністю страхового стажу необхідного для призначення пенсії по інвалідності

Тому в цій частині позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки відповідачем 3 було прийнято рішення про відмову №072050019394, тобто заява позивача була прийнята та розглянута.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що припинення виплати пенсії по інвалідності позивачу з 01.01.2026 року було здійснено не у спосіб, передбачений законодавству, а з точки зору положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (01053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16, код ЄДРПОУ 42098368), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м.Ужгород, пл.Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців,15 , код ЄДРПОУ 20551088) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо припинення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити ОСОБА_1 , пенсію по інвалідності з 01.01.2026 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЮ.Ю.Дору