Рішення № 137549517, 19.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 рокуСправа №160/12439/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянська агрохімічна компанія» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

11.05.2026 Головне управління ДПС у Львівській області (далі позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянська агрохімічна компанія» (далі відповідач), у якій просить стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянська агрохімічна компанія» до бюджету у розмірі 7826964,57 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наявний у відповідача податковий борг у сумі 7826964,57 грн, який виник внаслідок несплати товариством грошових зобов`язань по адміністративним штрафам та іншим санкціям у розмірі 1020,00 грн, по податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства у розмірі 1932,68 грн, по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 7824011,89 грн. Позивач також зазначив, що контролюючим органом була дотримана процедура, яка передує зверненню до суду з позовом про стягнення в судовому порядку з платника податків податкового боргу, сформовано та направлено на податкову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянська агрохімічна компанія» податкову вимогу від 26.12.2025 №0044366-1305-0436.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.06.2026.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою суду від 15.05.2026 відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 направлена на адресу відповідача, проте до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення про повернення.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.01.2021 року у справі №820/1400/17 зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічну позицію висловив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 31.03.2021 у справі №640/2371/20 та постанові від 29.04.2021 у справі №826/12038/17.

В силу ч. 4 ст. 124, ч. 8 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідачем, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В підготовчому засіданні, призначеному на 02.06.2026, взяв участь представник позивача. Судом закрито підготовче провадження у справі та перейдено до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смілянська агрохімічна компанія» (код ЄДРПОУ 45021261) зареєстровано юридичною особою 21.08.2013.

Відповідно до наявних в матеріалах справи ідентифікаційних даних Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянська агрохімічна компанія», відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області з 2013 року.

Станом на день звернення до суду з позовом в інтегрованих картках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянська агрохімічна компанія» обліковується незаявлений до суду податковий борг на загальну суму 7826964,57 грн, а саме:

1. Заборгованість по адміністративним штрафам та іншим санкціям, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 1020,00 грн згідно податкового повідомлення-рішення №0588970703 від 27.10.2025 на суму 1020,00 грн. Податкове повідомлення-рішення повернуто на адресу податкового органу, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення та копією конверту;

2. Заборгованість по податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 1932,68 грн згідно податкового повідомлення-рішення №0094730407 від 05.05.2023 на суму 2040,00 грн (з урахуванням переплати 13.06.2023 у сумі 107,32 грн загальна сума боргу становить 1932,68 грн). Податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 30.05.2023, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення;

3. Заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 7824011,89 грн, згідно податкового повідомлення-рішення №0588990703 від 27.10.2025 на суму 7824011,89 грн. Податкове повідомлення-рішення повернуто на адресу податкового органу, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення та копією конверту.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявні докази належного направлення на адресу відповідача податкових повідомлень-рішень, в адміністративному та судовому порядку податкові повідомлення-рішення не оскаржувались, доказів зворотного не надано, а відтак у силу положень Податкового кодексу України, заявлені податковим органом суми до стягнення вважаються узгодженими.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.п. 36.1-36.3 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податкову вимогу від 26.12.2025 №0044366-1305-0436 надіслано рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача, проте повернута до податкового органу з відміткою поштового відділення про повернення, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

У постанові від 09.10.2018 у справі №820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.05.2022 у справі №810/3116/18.

У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20.

При цьому, слід зазначити, в межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням рішенням, аналогічно суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати і оцінку правильності нарахування пені. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування пені, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 15.06.2023року у справі №160/13436/22.

Згідно з положенням п. п. 41.1, 41.2 ст. 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно з пп. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у загальному розмірі 7 826 964,57 грн, оскільки докази самостійного погашення заборгованості відповідачем відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору та відсутність у позивача заходів, передбачених ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянська агрохімічна компанія» (вул. Стартова, буд. 7, м. Дніпро, 49041, код ЄДРПОУ 36779743) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілянська агрохімічна компанія» до бюджету у розмірі 7826964 (сім мільйонів вісімсот двадцять шість тисяч дев`ятсот шістдесят чотири) грн 57 коп. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський