Ухвала суду № 137549503, 19.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 червня 2026 року Справа №160/17872/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі заяву представника відповідача про виконання ухвали суду про встановлення судового контролю за виконанням рішень суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив суд:

- визнати протиправними дії з 24.02.2022 року по 08.06.2024 року включно: Міністерство оборони України, ідентифікаційний код юридичної особи 00034022; Військової частини НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ; у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , щодо неналежних: нарахування та виплати грошового забезпечення; нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 , належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошове забезпечення із:

застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

урахуванням індексації грошового забезпечення; за період з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 24.02.2022 року, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 , належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошове забезпечення із:

застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

урахуванням індексації грошового забезпечення, за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 01.01.2023 року, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 , належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошове забезпечення із:

застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

урахуванням індексації грошового забезпечення; за період з 01.01.2024 року по 08.06.2024 року включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 01.01.2024 року, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- стягнути солідарно з: Міністерства оборони України, ідентифікаційний код юридичної особи 00034022; Військової частини НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , моральну шкоду в сумі 100000 гривень(сто тисяч) гривень 00 копійок;

- при винесенні рішення судові витрати стягнути солідарно з: Міністерство оборони України, ідентифікаційний код юридичної особи 00034022; Військової частини НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 у справі №160/17872/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення у період з 24.02.2022 року по 08.06.2024 року без застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, 01.01.2024 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням фактично виплачених сум.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням фактично виплачених сум.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 08.06.2024 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням фактично виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.09.2025 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 у справі № 160/17872/25 скасовано в частині задоволення позовних вимог про:

- визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення у період з 20.05.2023 року по 08.06.2024 року без застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, 01.01.2024 року;

- зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 20.05.2023 року по 31.12.2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням фактично виплачених сум;

- зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 08.06.2024 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням фактично виплачених сум.

Ухвалено нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову в цій частині заявлених вимог.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 у справі № 160/17872/25 залишено без змін.

23.12.2025 Дніпропетровським окружним адміністративним судом направлено на поштову адресу представника позивача виконавчі листи у справі №160/17872/25, які останнім отримано 18.01.2026, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просить суд:

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 , поштова адреса: АДРЕСА_1 , т. НОМЕР_4 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 , електронний кабінет наявний; у 15-денний строк з дня отримання цієї ухвали подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про повне виконання остаточного судового рішення у справі № 160/17872/25.

Заява обґрунтована тим, що рішення суду невиконане, дії з примусового виконання рішення суду позитивного результату не дають, відповідачі продовжують вчинення протиправних дій.

Ухвалою суду призначено заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, до розгляду в порядку письмового провадження з 03.04.2026.

Цією ж ухвалою зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду пояснення щодо заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі у строк до 09.04.2026.

Копія означеної ухвали суду направлена до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 в системі «Електронний суд» та отримана останньою 04.04.2026, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, що міститься у матеріалах справи.

Станом на 13.04.2026 Військовою частиною НОМЕР_1 пояснень щодо заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі суду не надано.

Ухвалою суду заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 протягом 60 днів з дня отримання даної ухвали суду подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду та додаткового рішення суду по даній справі в частині виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення: за період з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням фактично виплачених сум; за період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням фактично виплачених сум.

До суду від представника відповідача надійшла заява представника відповідача про виконання ухвали суду про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі.

В обґрунтування заяви зазначено, що військовою частиною проведено перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 : за період з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням фактично виплачених сум. Розмір грошового забезпечення, що підлягає перерахунку та виплаті згідно рішення суду становить 110 200 грн. в т.ч. грошова компенсація ПДФО становить 16810 грн. У зв`язку з тим, що у військовій частині відсутні кошти на фінансування потреби в коштах для військовослужбовців, звільнення з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення А7224, начальнику забезпечувального фінансового органу (Відповідальному за бюджетну підпрограму) 02.06.2026 за вих. №4969 направлено основну Заявку-Розрахунок про потребу в коштах на червень 2026 року. В тому числі щодо коштів на виконання рішення суду по справі № 160/17872/25 за позовною заявою ОСОБА_1 . На сьогоднішній день кошти для проведення розрахунків не надійшли по причинами, що не залежать від відповідача. Таким чином, Військовою частиною НОМЕР_1 проведено всі необхідні та можливі дії з метою виконання рішення суду у справі № 160/17872/25, а саме: здійснено перерахунок та направлено заявку-розрахунок про потреби в коштах. Після надходження відповідного фінансування, військовою частиною буде невідкладно здійснено виплат з метою повного виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/17872/25 за позовною заявою ОСОБА_1 .

Розглянувши подану позивачем заяву у письмовому провадженні, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Судовий контроль за виконанням рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Відповідно до ч. ч. 10-11 ст. 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Як вже було зазначено, рішенням суду та додатковим рішенням суду у цій справі зобов`язано відповідача виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення: за період з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням фактично виплачених сум; за період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням фактично виплачених сум.

Зі змісту поданої представником відповідача заяви встановлено, що рішення суду в частині виплати грошового забезпечення позивачу не виконано.

Надані представником відповідача докази не підтверджують виплату позивачу грошового забезпечення на виконання рішення суду та додаткового рішення суду у цій справі.

З огляду на викладене, судом не встановлено, що відповідачем вчинено активні дії задля виконання рішення суду у цій справі.

Невиконання рішення суду порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном.

Зазначена позиція також підтримана Конституційним Судом України у Рішеннях від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007.

Разом із тим, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції , п. 40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі Immobiliare Saffi проти Італії , заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого ст. 1 Протоколу № 1 (п. 53 рішення ЄСПЛ у справі Войтенко проти України від 29.06.2004 № 18966/02).

Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів №13 (2010) Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень КРЄС вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх ex-officio. Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.

Так, у справі Юрій Миколайович Іванов проти України (заява № 40450/04, п. п. 56 - 58 та 66 - 70) ЄСПЛ неодноразово постановляв, що у зв`язку з тривалим невиконанням рішень, винесених на користь заявників, мало місце також порушення ст. 13 Конвенції, оскільки заявники не мали ефективного національного засобу юридичного захисту, за допомогою якого вони могли б отримати відшкодування шкоди, завданої таким невиконанням.

У пункті 1 статті 1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17.07.1997 р. №475/97-ВР зазначено, що Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою, і без укладання спеціальної угоди, юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, а ст. ст. 13 і 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини від 23.02.2006 р. №3477-IV передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права та змінюють практику застосування національного закону відповідно до Рішення цього Суду.

Невиплата позивачу грошового забезпечення на виконання рішення суду у цій справі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (рішення Європейського суду у справі Кечко проти України від 08.11.2005).

Суд наголошує, що надана представником відповідача заява та додані до неї документи не можуть бути оцінені як належні та достатні докази виконання рішення суду у цій справі.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Згідно ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;

5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;

6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;

2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 2 ст. 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Згідно ч. 10 ст. 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.

З матеріалів поданої представником відповідача заяви судом встановлено, що звіту про виконання судового рішення у цій справі останнім не подано, до заяви, яку представник відповідача вважає звітом про виконання рішення суду, не надано доказів її направлення позивачу.

Означена обставина є самостійною підставою для відмови у прийнятті та затвердженні звіту суб`єкта владних повноважень.

На підставі вищевикладеного, оскільки рішення суду залишається не виконаним відповідачем, останнім не надано документа звіт про виконання рішення суду у цій справі, а також не надано доказів направлення такого звіту позивачу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття та затвердження заяви представника відповідача про виконання ухвали суду про встановлення судового контролю за виконанням рішень суду у цій справі.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У прийнятті та затвердженні заяви представника відповідача про виконання ухвали суду про встановлення судового контролю за виконанням рішень суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 протягом 60 днів з дня отримання даної ухвали суду подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду та додаткового рішення суду по даній справі в частині виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення: за період з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням фактично виплачених сум; за період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням фактично виплачених сум.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 разом зі звітом про виконання рішень суду у цій справі надати суду докази виконання рішень суду, а саме (але не виключно):

- банківські документи на підтвердження виплати позивачу грошового забезпечення за період з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням фактично виплачених сум; за період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням фактично виплачених сум;

- листи/накази/розпорядження з питань виділення коштів для виплати позивачу грошового забезпечення на виконання рішень суду у цій справі;

- інші наявні документи на підтвердження вчинення Військовою частиною НОМЕР_1 активних дій з метою виконання рішень суду у цій справі.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та у строки визначені ст. 295 КАС України.

Суддя І.О. Лозицька