Ухвала суду № 137549194, 18.06.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання

18 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/6322/26 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправними та скасування акту, наказів, визнання факту мобінгу та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, відповідно до якого просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати Акт Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 17.11.2025 №3Х/ ВЛ/35004/023579;

2) визнати факт мобінгу стосовно ОСОБА_1 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Волинській області;

3) визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області по преміюванню за 2024-по квітень 2026 року в частині преміювання ОСОБА_1 ;

4) зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоодержану премію на рівні всіх головних спеціалістів юридичного відділу за період за 2024 - по квітень 2026 року включно;

5) визнати протиправними та скасувати накази за 2023-2026 роки Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області в частині затвердження висновків за 2023 по 2025 рік по оцінюванню результатів службової діяльності головного спеціаліста юридичного відділу ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

До суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки дана справа, потребує детального розгляду спору по суті та з`ясування всіх обставин, а саме:

допиту свідків, де їх свідчення послужать додатковою доказовою базою та, як наслідок забезпечать всестоpонній та ефективний розгляд даної судової справи;

з`ясувати факт наявності чи відсутності ознайомлення позивача - ОСОБА_1 з наказами на її пpеміювання, встановлення факту чи мала ОСОБА_1 можливість оскажувати накази на її пpеміювання;

ознайомлення чи відсутність ознайомлення заявника ОСОБА_1 з оскажуваним Актом Західного міжегіонального упpавління Державної службння и з питань праці;

витpебовування та огляду особових спpав пpацівників юpидичного відділу для огляду та аналізу;

позивачем ОСОБА_1 заявлено вимогу щодо відшкодування недоодежаної суми пpеміювання на pівні, який отимували інші пpацівники юpидичного відділу за аналогічну pоботу;

планується збільшення позовних вимог, а саме стягнення моpальної шкоди, уточнення позовних вимог.

Вважає, що визначений станом на сьогоднішній день спpощений pозгляд спpави № 140/6322/26 поpушить пpинцип змагальності стоpін, офіційного з`ясування всіх обставин вищевказаної спpави.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до приписів статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Цей перелік є вичерпним. Спір, що є предметом розгляду у даній адміністративній справі, не підлягає розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

Частина друга статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно із частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, суд врахував норми частин другої, шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначено, які справи для цілей цього Кодексу є справами незначної складності.

Суд звертає увагу, що клопотання позивача не містить достатніх підстав, тобто, у ньому не вказано, які саме обставини зумовлюють необхідність проведення судового засідання та, що об`єктивно перешкоджає розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у ній письмових доказів.

Крім того, суд наголошує, що відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань не є доказами в розумінні приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи. Крім того, в силу приписів частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, саме на відповідача покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення.

Водночас, суд звертає увагу, що розгляд справи в порядку спрощеного провадження не передбачає спрощеного дослідження наявних у справі доказів.

Також, суд наголошує на тому, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження не обмежує передбачені приписами процесуального закону права учасників справи, зокрема, що можливості подавати додаткові докази, письмові пояснення, клопотання, тощо.

Оскільки ця справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому відсутні підстави для розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження, а відтак клопотання позивача не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 12, 248, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя Ф.А. Волдінер