Рішення № 137549151, 08.06.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/1876/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

за участі секретаря судового засідання Сімори Д.Р.,

представника відповідача Карпюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень, податкових повідомлень, вимоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулась із позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, податковий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 06.11.2025: №№ 00333100904, 00333080904, 00333120904, 00333110904, 00333090904, 0333192407, 0332922407, 0333192407, 0333142407, від 04.02.2026 №№ 0021362407, 0021342407; рішень від 03.02.2026: №0020682407 про застосування штрафних санкцій та №0020702407 про донарахування єдиного внеску і застосування штрафних санкцій; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.02.2026 №Ф-0020692407.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі наказу від 22.08.2025 №2808-п та повідомлення від 22.08.2025 №780 ГУ ДПС у Волинській було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 . Перевірка була проведена з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період 01.01.2019 по 11.01.2021 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2014 по 11.01.2021, із врахуванням вимог ст.102 ПКУ, за період перебування в статусі суб`єкта господарювання.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки №27822/03-20-24-07/ НОМЕР_1 від 02.10.2025 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період 01.01.2019 по 11.01.2021 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2014 по 11.01.2021, із врахуванням вимог ст.102 ПКУ, за період перебування в статусі суб`єкта господарювання.

На підставі акту перевірки №27822/03 20-24-07/3065907049 від 02.10.2025 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення (далі - ППР), а саме, від 06.11.2025: №№ 00333100904, 00333080904, 00333120904, 00333110904, 00333090904, 0333192407, 0332922407, 0333192407, 0333142407, від 04.02.2026 №№ 0021362407, 0021342407; рішення від 03.02.2026: №0020682407 про застосування штрафних санкцій та №0020702407 про донарахування єдиного внеску і застосування штрафних санкцій; вимога про сплату боргу (недоїмки) від 03.02.2026 №Ф-0020692407.

Керуючись Главою 4 ПК України, державна податкова служба скасувала ППР ГУ ДПС у Волинській області від 06.11.2025 №0333192407, №0332922407.

Скасовано ППР ГУ ДПС у Волинській області від 06.11.2025 №0332872407 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 25 154,55 грн., №0332962407 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 2 097,04 грн, в іншій частині ППР залишено без змін. Інші податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Представник позивача не погоджується із вказаними податковим повідомленнями-рішеннями, оскільки рішення контролюючого органу, які отримані 06.02.2026, винесені на підставі акту перевірки від 02.10.2025 прийняті з пропуском строків для прийняття таких рішень. Також, податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №00333080904 від 06.11.2025 року не містить відомостей в графі «прізвище ім`я по-батькові платника податків фізичної особи», замість цього в цьому рішенні заповнена графа «найменування юридичної особи-платника податків», що не може стосуватись ФОП ОСОБА_1 . Рішення №0020702407 від 03.02.2026 не містить «місця прийняття» в мотивувальній частині, графа залишилась не заповненою, а вимога про сплату боргу (недоїмки) від 03.02.2026 №Ф-0020692407 не містить у своєму змісті посилання на рішення, на підставі якого ця вимога сформована. Необгрунтованим та незаконним є обставина нарахування єдиного внеску, з урахуванням на максимальної бази для нарахування у певний період. Рішення, якими донараховано (збільшено) базу до сплати, а також якими нараховано штрафні санкції не містять розрахунків про періоди і суми таких нарахувань і залишаються не зрозумілими для платника податків. Відомості, які містяться в податковому повідомленні-рішенні форми «Р» №0333142407 від 06.11.2025, податковому повідомленні-рішенні форми «Р» від 04.02.2026 №0021362407, податковому повідомленні-рішенні форми «Р» від 04.02.2026 №0021342407 є недостовірними та такими, що нічим не підтверджені. Контролюючий орган провів перевірку за періоди, поза межами строків, передбачених пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, ст. 102 ПК України.

Вищенаведене, на переконання представника позивача, вказує на необ`єктивний підхід контролюючого органу до проведення податкової перевірки та встановлення її результатів, що є підставою для скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 дану адміністративну справу прийнято до провадження. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

18.02.2026 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує на те, що відповідно до Наказу Державної податкової служби України 12.11.2020 № 643, було затверджено Положення про Головне управління ДПС у Волинській області. Згідно даного Положення, Головне управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС) є територіальним органом утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі ДПС). ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Волинської області. Згідно даного внутрішнього документу ДПС України, затверджено використання скороченої назви ГУ ДПС у Волинській області, що використовується в усіх документах управління у Волинській області (Положення додається для ознайомлення).

Щодо доводів, що рішення контролюючого органу, які отримані 06.02.2026, винесені на підставі акту перевірки від 02.10.2025 прийняті з пропуском строків для прийняття таких рішень вказав на те, що ППР форми «Р» від 04.02.2026 №0021362407, Рішення №0020702407 від 03.02.2026, Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 03.02.2026 №Ф-0020692407, ППР форми «Р» від 04.02.2026 №0021342407 винесені вчасно, та відповідно до норм чинного законодавства, адже Рішення про результати розгляду скарги датується 30.01.2026 (календарний день п`ятниця). В свою чергу Рішення ДПС України було отримано структурним підрозділом 02.02.2026 (наступний робочий день), спірні ППР винесені 03 04.02.2026.

Щодо повідомлення-рішення форми «ПС» №00333080904 від 06.11.2025, яке не містить відомостей в графі «прізвище ім`я по-батькові платника податків - фізичної особи», замість цього в цьому рішенні заповнена графа «найменування юридичної особи-платника податків», що не може стосуватись ФОП ОСОБА_1 , вважає дані твердження позивача надмірним формалізмом, адже зазначення платника не у тій графі бланку носить виключно технічний характер та не впливають на зміст, суть прийнятого рішення, обсяг визначених податкових зобов`язань і не призвели до порушення прав чи обмеження можливості його оскарження. Такі недоліки не можуть розцінюватися як підстава для визнання податкового повідомлення рішення протиправним, оскільки не спотворюють волевиявлення контролюючого органу та не створюють правової невизначеності.

Щодо Рішення №0020702407 від 03.02.2026, яке не містить «місця прийняття» в мотивувальній частині, графа залишилась не заповненою, а вимога про сплату боргу (недоїмки) від 03.02.2026 №Ф-0020692407 не містить у своєму змісті посилання на рішення, на підставі якого ця вимога сформована, зазначає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 03.02.2026 №Ф-0020692407 містить посилання на документ, на основі якого сформована, а саме Акта документальної перевірки та Рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 29.01.2026, а саме шляхом проставлення знаку «V», у спеціально відведеній графі.

Щодо тверджень, що відомості, які містяться в податковому повідомленні-рішенні форми «Р» №0333142407 від 06.11.2025, податковому повідомленні-рішенні форми «Р» від 04.02.2026 №0021362407, податковому повідомленні-рішенні форми «Р» від 04.02.2026 №0021342407 є недостовірними та такими, що нічим не підтверджені. Вищевикладені ППР грунтуються на основі Акту перевірки №27822/03 20-24-07/3065907049 від 02.10.2025.

Також зазначив, що відповідно до частини 16 статті 25 Закону України від 08.07.2010 №2464 VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум заборгованості, штрафів та нарахованої суми пені по єдиному внеску не застосовується. Розстрочення та відстрочення сум заборгованості із ЄСВ не передбачена, а також така заборгованість не підлягає списанню.

Отже, враховуючи вищезазначене, Головне управління ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а підстави для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 відсутні.

06.03.2026 надійшла відповідь на відзив від представника позивача, в якій він вказує на те, що зважаючи, що протягом 2014-2016 років у ОСОБА_1 не було найманих працівників, тому не було обов`язку подавати звiт про суми нарахованої заробiтної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсацiї) застрахованих осiб та суми нарахованого ЄСВ до органiв доходiв i зборiв.

Також, Головне управління ДПС у Волинській області включили до доходу платника операції з перевірки РРО Фізичною особою підприємцем. При цьому, ця інформація була наявна в податкового органу, що підтверджується витягом з кабінету платника податків. Отже, Головне управління ДПС у Волинській області безпідставно включило до доходу: операції відновлення касового апарату за 2020 рік 150 176 грн; операції відновлення касового апарату за 2019 рік 193 407, 2 грн.

Зауважив, що в силу положень статті 44 ПК України, строк давності зберігання вказаних документів, що підтверджують задекларовані у 2019-2020 роках витрати, відтак, був відсутній обов`язок щодо зберігання таких документів.

Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

10.03.2026 надійшли додаткові пояснення від представника позивача, зазначає те, що посадові особи, надсилаючи запити, складаючи Акт перевірки та інші документи називали (неодноразово) ОСОБА_1 фізичною особою-підприємцем, хоча вона не мала цього статусу і не реєструвалась, як фізична особа-підприємець. Таким чином, під час отримання запиту та інших документів, не надавались відповіді на ці запити, у зв`язку з не набуттям статусу ФОП.

Від представника відповідача 11.03.2026 було подано заперечення на відповідь на відзив, в якій вона зазначила, що згідно даних інформаційних систем контролюючого органу вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою підприємцем 02.10.2014. Вказала щодо необхідності сплати єдиного внеску позивачем фізичною особою-підприємцем, так як позивач у спірний період була зареєстрована фізичною особою-підприємцем, а відсутність у неї найманих працівників не є визначальною ознакою для не сплати єдиного внеску, оскільки Закон №2464-VI зобов`язує таку особу сплатити єдиний внесок і у разі відсутності у неї найманих працівників.

12.03.2026 надійшли додаткові пояснення у справі від представника позивача, в яких він просить залишити відзив і заперечення на відповідь на відзив без розгляду з огляду на відсутність доказів на підтвердження повноважень Карпюк Л.В. (представника відповідача) діяти від імені ГУ ДПС у Волинській області.

Клопотанням від 25.03.2026 представником відповідача долучено Посадову інструкцію державного службовця від 24.08.2022.

Від представника відповідача 08.04.2026 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

08.04.2026 представник позивача подав заяву, в якій не заперечував проти відкладення розгляду справи та просив зобов`язати відповідача надати до суду Акт проведення перевірки в повному обсязі.

20.04.2026 представник відповідача подав до суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представником відповідача 05.05.2026 було подано додаткові пояснення у справі, в яких вона вказала на те, що оскільки статус особи як суб`єкта господарювання підтверджується відповідним записом у Єдиному державному реєстрі, що згідно з нормами Податкового кодексу України є беззаперечною підставою для взяття на податковий облік, доводи представника позивача про відсутність такої реєстрації та помилковість її статусу в Акті перевірки є голослівними, адже спростовуються презумпцією достовірності даних з державних реєстрів.

06.05.2026 надійшли додаткові пояснення від представника позивача в яких він наголошує на тому, що зі змісту Наказу про проведення перевірки, Акту проведеної перевірки, які покладені в основу оспорюваних рішень вбачається, що перевірка проводилась відносно самозайнятої особи ОСОБА_2 , а не відносно ФОП ОСОБА_3 . Оскільки перевірка відносно ФОП ОСОБА_3 не призначалась, Акт перевірки діяльності ФОП ОСОБА_3 не складався, тому у податкового органу не було підстав здійснювати перевірку дотримання ФОП ОСОБА_3 вимог законодавства і здійснення господарської діяльності.

В судовому засіданні 08.06.2026 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник позивача в судове засідання не прибув.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Відповідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1. ст.75, на підставі пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, п.79.1 п.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, відповідно до наказу від 22.08.2025 №2808-п та повідомлення від 22.08.2025 №780, виданих ГУ ДПС у Волинській області, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період 01.01.2019 по 11.01.2021 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2014 по 11.01.2021, із врахуванням вимог ст.102 ПКУ, за період перебування в статусі суб`єкта господарювання.

У періоді, за який проводилась перевірка, відповідальною особою за фінансово господарську діяльність була самозайнята особа ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає: АДРЕСА_1 .

Копія наказу Головного управління ДПС у Волинській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки СГД ОСОБА_1 від 22.08.2025 №2808-п та письмове повідомлення від 22.08.2025 №780, були надіслані 22.08.2025 підприємцю рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та повернені до контролюючого органу 07.09.2025 за закінченням терміну зберігання.

Листом ГУ ДПС у Волинській області №2319/12/03-20-24-07-20 від 01.08.2025, на поштову адресу позивача надіслало запит у якому повідомлено ОСОБА_1 про необхідність надання нею переліку документів для проведення перевірки, щодо завершення процедури зняття її з податкового обліку в контролюючому органі, у зв`язку прийняття нею рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта підприємництва. Даний запит повернений до контролюючого органу 16.08.2025 за закінченням терміну зберігання.

При перевірці податковим органом використані відомості, що містяться в інформаційно комунікаційних базах даних ІКС «Податковий блок», СОД РРО, відомості з ЦБД ДРФО. В ході проведення перевірки були направлені запити на проведення зустрічних звірок щодо підтвердження взаємовідносин СПД-ФО ОСОБА_1 з наступними контрагентами: АТ «ДЖЕЙ ТІ ІНТЕРНЕШНЛ КОМПАНІ» та ТОВ «ФМСД».

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення:

- п.44.1 п.44.3 п.44.6 ст.44, пп.163.1.1. п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164, п.177.4.1 п.177.4.4 п.п.177.4.5 п.177.4, п.177.1 п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 369 840,29 грн., в т.ч. за 2019 рік на 118 194,76 грн., за 2020 рік на 243 014,53 грн. та за 2021 рік на 8 631 грн.;

- пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3. п. 164.1 ст. 164, пп. 1.1 (1) пп. 1.2 (1) пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено військовий збір на загальну суму 30 820,02 грн., в т.ч. за 2019 рік на 9 849,56 грн., за 2020 рік на 20 251,21 грн. та за 2021 рік на 719,25 грн.;

- п.2 ч.1 ст.7, ч.5 ст.8, ч.2,3 ст.9 розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, внаслідок чого встановлено заниження єдиного внеску на загальну суму 286 617,85 грн., в т.ч. за 2019 рік на суму 141 734,65 грн., за 2020 рік на суму 134 334,20 грн. та за 2021 рік на суму 10 549,0 грн.;

- п.2 ч.4 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI., а саме: неподання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску за 2014-2017 роки та несвоєчасне подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску за 2020 рік;

- п.181.1 ст.181, п.183.2 ст.183, п.183.10 ст.183, п.185.1. ст.185, п.187.1 «а» ст.187, п.200.1 п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 257 239,27 грн., а саме: за червень 2020 року в сумі 19 018,85 грн., за липень 2020 року 26 810,22грн., за серпень 2020 року 26 222,47грн., за вересень 2020 року 27 254,03 грн., за жовтень 2020 року 96 118,69 грн., за листопад 2020 року 26 899,95 грн., за грудень 2020 року 25 325,08 грн., за січень 2021 року 9 590,0 грн.;

- п.121.1 ст.121 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), а саме: ненадання для перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку за 2019-2021 роки;

- п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.177.11 ст.177, п.176.1 «в» ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, а саме: несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2020 рік та неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2021 рік;

- п.176.2 «б» ст.176 Податкового кодексу України, а саме неподання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за І-IV квартали 2020 року, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556;

- п. 49.2, п. 49.21 ст. 49, п. 223.2 ст. 223 Кодексу, в частині неподання податкових декларацій з акцизного податку за серпень, вересень 2019 рік; лютий, грудень 2020 року (308) та лютий, грудень 2020 року (318);

- пп. 213.1.9 п. 213.1 ст.213, п. 216.9 ст. 216 та пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Кодексу у результаті чого, визначено заниження суми податкових зобов`язань з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за вересень 2019 року (308) в сумі 238,00 грн., за лютий 2020 року (305) в сумі 822,00 грн., за грудень 2020 року (305) в сумі 595,00 грн., за лютий 2020 року (308) в сумі 514,00 грн., за грудень 2020 року (308) в сумі 580,00 грн., за лютий 2020 року (318) в сумі 1 798,00 грн., за грудень 2020 року (318) в сумі 2248,00 гривень.

Платником було використане право адміністративного оскарження до Податкового органу вищого рівня.

Керуючись Главою 4 ПК України, державна податкова служба скасувала ППР ГУ ДПС у Волинській області від 06.11.2025 №0333192407, №0332922407.

Скасовано ППР ГУ ДПС у Волинській області від 06.11.2025 №0332872407 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 25 154,55 грн., №0332962407 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 2 097,04 грн, в іншій частині ППР залишено без змін. Інші податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.

Положеннями статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

У відповідності до підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 79.1 статті 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Приписами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (пункт 79.3 статті 79 ПК України).

Положеннями пункту 42.2 статті 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з приписами пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

З аналізу даних правових норм слідує, що проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, є процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником законодавства у межах податкового контролю.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом, та за умови або надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому особисто чи його уповноваженому представнику копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова, проте брати участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, а відтак з наказом про перевірку та письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення.

Податковим законодавством передбачено два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків (без використання електронного кабінету): надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Водночас, у разі надіслання документів поштою, крім отримання платником цієї кореспонденції на пошті, вони також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Верховний Суд у питанні застосування положень пункту 79.2 статті 79 ПК України у взаємозв`язку з пунктом 42.2 статті 42 ПК України дотримується усталеної позиції, що з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку. Платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.

Також, у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 колегія суддів Великої Палати Верховного Суду дійшла таких висновків: аналізованими нормами Податкового кодексу України (зокрема, пункт 42.2 статті 42, пункт 78.4, пункт 79.2 статті 79) з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Отже, істотною обставиною при вирішенні питання своєчасного повідомлення платника податків про проведення відносно нього перевірки є встановлення факту направлення контролюючим органом до початку перевірки наказу про проведення перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, а також дати, з якої наказ про проведення перевірки та повідомлення вважаються врученими у відповідності до вказаних вимог податкового законодавства.

Суд зазначає, що копія наказу Головного управління ДПС у Волинській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки СГД ОСОБА_1 від 22.08.2025 №2808-п та письмове повідомлення від 22.08.2025 №780, були надіслані 22.08.2025 підприємцю рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та повернені до контролюючого органу 07.09.2025 за закінченням терміну зберігання (трекінг 0601184844110).

Відповідно до абзацу другий пункту 42.5. статті 42 ПК України наголошує на тому, що документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення, і така відмітка проставлена оператором на довідці про причини повернення / досилання (за формою ф.20).

У постанові від 23.05.2022 у справі №810/3116/18 Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження.

У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків. Платник податків зобов`язаний добросовісно забезпечувати отримання офіційної кореспонденції за своєю податковою адресою. Невиконання цього обов`язку не може звільняти його від наслідків, передбачених податковим законодавством.

Таким чином, ГУ ДПС у Волинській області, розпочавши проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, пересвідчилося у дотриманні однієї з обов`язкових умов для початку проведення такої перевірки (визначеною п. 79.2 ст. 79 ПК України).

Крім того, листом ГУ ДПС у Волинській області №2319/12/03-20-24-07-20 від 01.08.2025, на поштову адресу позивача надіслало запит у якому повідомлено ОСОБА_1 про необхідність надання нею переліку документів для проведення перевірки, щодо завершення процедури зняття її з податкового обліку в контролюючому органі, у зв`язку прийняття нею рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта підприємництва. Даний запит повернений до контролюючого органу 16.08.2025 за закінченням терміну зберігання (трекінг 0601176899780).

Згідно пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

На запит контролюючого органу платником ОСОБА_1 не було надано жодних документів для проведення перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач належним чином була повідомлена про проведення перевірки, а тому, відповідачем процедуру проведення перевірки порушено не було.

Щодо виявлених контролюючим органом порушень податкового законодавства позивачем суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у п.44.4 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконання вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менше як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Пункт 44.6. передбачає, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

В ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 не надано за 2019 2021 роки рух коштів по розрахунковим рахункам підприємця, книгу обліку доходів та витрат, суми дебіторської та кредиторської заборгованості, вартості та кількості залишків ТМЦ, розшифровку валових витрат за 2019-2020 роки, документально підтверджених витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, вартість виконаних робіт, наданих послуг, тощо.

Перевіркою правильності визначення валових витрат ФОП ОСОБА_1 , встановлено їх завищення на загальну суму 1 234 464,54 грн., в т.ч. за 2019 рік на 637 360,89 грн. та за 2020 рік на 597 103,65 грн. Згідно поданих декларацій про майновий стан та доходи за 2019-2020 роки встановлено, що СГД ОСОБА_1 до валових витрат при здійсненні діяльності віднесено: за 2019 рік всього на суму 896 038,59 грн., а саме: вартість ТМЦ - в сумі 657 568 грн.; витрати на оплату праці 195 467,7 грн.; інші витрати в сумі 43 002,89 грн. За 2020 рік всього на суму 969 077,49 грн., а саме: вартість ТМЦ - в сумі 545 600 грн.; витрати на оплату праці 319 243,84 грн.; інші витрати в сумі 104 233,65 грн.

За 2021 рік декларація про майновий стан та доходи не подана.

Згідно п.177.2. ст. 177 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи підприємця.

Відповідно до п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: 177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат; 177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством; 177.4.3. суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; 177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно п.п.177.4.5 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Кодексу фізичні особи-підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи підприємці (далі - Порядок) затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 N 481 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за №1686/24218.

Відтак, на підставі вищенаведеного, на порушення п.44.1 п.44.3 п.44.6 ст.44, п.177.2, п.177.4.1 п.177.4.4 п.п.177.4.5 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України ОСОБА_1 завищено валові витрати за 2019 рік на 637 360,89 грн. та за 2020 рік на 597 103,65 грн.

Згідно з пп. 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України (зі змінами і доповненнями) СПД ОСОБА_1 є роботодавцем, тобто особою, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів, нараховує (виплачує) дохід за виконання роботи та/або надання послуги та має статус податкового агента, тобто несе обов`язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов`язки.

Відтак, перевіркою правильності визначення бази оподаткування та повноти нарахування військового збору з доходів, отриманих фізичною особою підприємцем від провадження господарської діяльності встановлено, що ФОП ОСОБА_1 внаслідок порушень зазначених у п.2.3 Акту занижено суму чистого оподатковуваного доходу та відповідно базу оподаткування військовим збором за 2019-2021 роки на загальну суму 2 054 668,28 грн., чим порушено пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3. п. 164.1 ст. 164, пп. 1.1 (1) пп. 1.2 (1) пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, внаслідок чого ФОП ОСОБА_1 не нараховано та не сплачено до бюджету 30 820,02 грн. військового збору, в т.ч. за 2019 рік 9 849,56 грн., за 2020 рік 20 251,21 грн. та за 2021 рік 719,25 грн.

Щодо викладених тверджень представником позивача про сплату боргу (недоїмки), а саме, що податковий орган прийняв із порушенням, оскільки граничним строком прийняття такого рішення, на наше переконання, був січень 2021 року, коли припинила займатись підприємницькою діяльністю, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платниками єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є фізичні особи підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Фізичні особи підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464). Тобто граничний термін сплати ЄВ для таких платників 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.

Згідно з п. 6 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 у разі якщо останній день строків сплати ЄВ припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем (п. 6 розд. ІV Інструкції № 449).

Підпунктом 2 п. 2 розд. VІІ Інструкції №449 визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ на платників, які допустили зазначене порушення у період: до 01.01.2015, накладається штраф у розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум; починаючи з 01.01.2015 та надалі, накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом №2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини десята та тринадцята ст. 25 Закону № 2464).

Відповідно до частини 16 ст.25 Закону України від 08.07.2010 № 2464 VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум заборгованості, штрафів та нарахованої суми пені по єдиному внеску не застосовується. Розстрочення та відстрочення сум заборгованості із ЄСВ не передбачена, а також така заборгованість не підлягає списанню.

Перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок з 01.10.2014 по 11.01.2021 встановлено наступне: Базою нарахування ЄСВ для платників, зазначених у пунктах 4 (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону про ЄСВ, є сума доходу(прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. З 2017 року якщо такими платниками не отримано дохід у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов`язані визначити базу нарахування, але не менше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Згідно з нормами частини 5 статті 8 Закону про ЄСВ єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22% до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Перевіркою достовірності відображення сум єдиного внеску за 2017 рік встановлено, що платнику було автоматично нараховано єдиний соціальний внесок в сумі 8 448,0 грн. Зазначена сума була сплачена у повному обсязі.

Перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб встановлено заниження суми чистого доходу за 2019 рік на 656 637,55 грн., за 2020 на 1 350 080,73 грн. та за 2021 рік на 47 950,0 грн. (п.2.3 Акту перевірки).

З врахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та нарахованого ЄСВ за відповідні періоди, на порушення п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування», перевіркою встановлено заниження бази нарахування єдиного внеску, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22% на загальну суму 1 302 808,24 грн., в т.ч. за 2019 рік на 644 248,24 грн., за 2020 рік на 610 610 грн. та за 2021 рік на 47 950 грн.

Згідно п.181.1. ст.181 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.183.10 ст.183 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку на додану вартість у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника податку на додану вартість без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Перевіркою встановлено, що згідно даних СОД РРО ФОП ОСОБА_1 за період з 01.06.2019 по 31.05.2020 отримано дохід в сумі 1 031 283,61 грн. Тобто, загальний обсяг оподаткованих операцій протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень, внаслідок чого, відповідно до п.183.1 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) СГД ОСОБА_1 була зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.183.2. ст.183 ПКУ, у разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Пунктом 183.3. ст.183 ПКУ передбачено, що у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу, реєстраційна заява подається згідно з пунктом 183.7 цієї статті не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.

Враховуючи те, що СГД ОСОБА_1 не подала до контролюючого органу вищевказану реєстраційну заяву у термін до 10.06.2020, то відповідно до п.183.10 ст.183 ПКУ несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Тобто, внаслідок не реєстрації платником податку на додану вартість СГД ОСОБА_1 у термін до 10.06.2020, операції з постачання товару починаючи з 11.06.2020 підпадають під визначення об`єкта оподаткування відповідно до положень п. 185.1 ст.185, п.187.1. «а» ст.187, підлягають оподаткуванню за ставкою 20% відповідно до п.10 пр.2 р.ХХ, а сума податкових зобов`язань підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету відповідно до п. 200.1. п.200.2 ст.200 Податкового кодексу.

Перевіркою щодо ведення обліку придбання та продажу товарів (робіт, послуг), обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість встановлено порушення п.181.1 ст.181, п.183.2 ст.183, п.183.10 ст.183, п.185.1. ст.185, п. 187.1 «а» ст.187, п.200.1 п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), внаслідок чого СПД ОСОБА_1 занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 257 239,27 грн., а саме: за червень 2020 року в сумі 19 018,85 грн., за липень 2020 року 26 810,22 грн., за серпень 2020 року 26 222,47грн., за вересень 2020 року 27 254,03 грн., за жовтень 2020 року 96 118,69 грн., за листопад 2020 року 26 899,95 грн., за грудень 2020 року- 25 325,08 грн., за січень 2021 року 9 590,0 грн.

Відповідно до пп. 212.1.11 п.212.1 ст. 212 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів є платником акцизного податку.

Згідно з пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об`єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

При цьому реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об`єктах громадського харчування (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Кодексу ставка податку для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Кодексу становить 5 відсотків.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Кодексу платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з п. 49.21 ст. 49 платники, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов`язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 (пункт 223.2 статті 223 Кодексу).

Відповідно до пп. 222.3.1 пп. 222.3 статті 222 суми акцизного податку перераховуються до бюджету суб`єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Декларації акцизного податку СГД ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) подані за місцезнаходженням пунктів продажу підакцизних товарів до ГУ ДПС у Волинській області. Згідно поданих Декларацій акцизного податку, додатків №6 «Розрахунок сум акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» та в результаті розрахунку акцизного податку відповідно періодичних звітів вартість підакцизних товарів (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), що реалізовані СГД ОСОБА_1 у роздрібній торгівельній мережі за 2019 рік становить 263 157,00 грн., сума податкових зобов`язань з акцизного податку, що сплачується до бюджету 13158,00 грн. (305) відповідно, за 2019 рік становить 623 911,00 грн., сума податкових зобов`язань з акцизного податку, що сплачується до бюджету 31 194,00 грн. (318) відповідно, за 2019 рік становить 34 551,00 грн., сума податкових зобов`язань з акцизного податку, що сплачується до бюджету 1 728,00 грн. (308) відповідно, за 2020 рік становить 338 974,00 грн., сума податкових зобов`язань з акцизного податку, що сплачується до бюджету 16 950,00 грн. (305) відповідно, за 2020 рік становить 169 936,00 грн., сума податкових зобов`язань з акцизного податку, що сплачується до бюджету 8 496,00 грн. (308) відповідно, за 2020 рік становить 68 299,00 грн., сума податкових зобов`язань з акцизного податку, що сплачується до бюджету 34 152,00 грн. (318) відповідно.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою господарської діяльності ОСОБА_1 встановлено порушення :- п. 49.2, п. 49.21 ст. 49, п. 223.2 ст. 223 Кодексу, в частині неподання податкових декларацій з акцизного податку за серпень, вересень 2019 року (308) при наявності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями реєстраційний номер 03080308201901947 терміном дії з 25.08.2019 до 25.08.2020, та роздрібної торгівлі тютюновими виробами номер 03080311201901568 терміном дії з 25.08.2019 до 25.08.2020; лютий, грудень 2020 року (305) при наявності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями реєстраційний номер 03050308202000212 терміном дії з 10.02.2020 до 10.02.2021, та роздрібної торгівлі тютюновими виробами номер 03050311202000180 терміном дії з 10.02.2020 до 10.02.2021; лютий, грудень 2020 року (308) при наявності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями реєстраційний номер 03080308202002005 терміном дії з 27.08.2020 до 27.08.2021, та роздрібної торгівлі тютюновими виробами номер 03080311202001625 терміном дії з 27.08.2020 до 27.08.2021; лютий, грудень 2020 року (318) при наявності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та роздрібної торгівлі тютюновими виробами по господарських одиницях.

Підпунктом 213.1.9 п. 213.1 ст.213, п. 216.9 ст. 216 та пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Кодексу визначено заниження суми податкових зобов`язань з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за вересень 2019 (308) в сумі 238,00 грн., за лютий 2020 (305) в сумі 822,00 грн., за грудень 2020 (305) в сумі 595,00 грн., за лютий 2020 (308) в сумі 514,00 грн., за грудень 2020 (308) в сумі 580,00 грн., за лютий 2020 (318) в сумі 1798,00 грн., за грудень 2020 (318) в сумі 2 248,00 гривень.

Щодо тверджень позивача щодо невірного зазначення назви контролюючого органу у спірних ППР, а саме, ГУ ДПС у Волинській області , з огляду на те, що у відкритих джерелах, дані з яких не потребують доказування, відповідачем у справі є Головне управління ДПС України у Волинській області, суд зазначає таке.

Відповідно до Наказу Державної податкової служби України 12.11.2020 №643, було затверджено Положення про Головне управління ДПС у Волинській області. Згідно даного Положення, Головне управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС) є територіальним органом утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі ДПС). ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Волинської області. Згідно даного внутрішнього документу ДПС України, затверджено використання скороченої назви ГУ ДПС у Волинській області, що використовується в усіх документах управління у Волинській області.

Щодо повідомлення-рішення форми «ПС» №00333080904 від 06.11.2025, яке не містить відомостей в графі «прізвище ім`я по-батькові платника податків - фізичної особи», замість цього в цьому рішенні заповнена графа «найменування юридичної особи-платника податків», що не може стосуватись ФОП ОСОБА_1 , суд вважає дані твердження позивача надмірним формалізмом, адже зазначення платника не у тій графі бланку носить виключно технічний характер та не впливають на зміст, суть прийнятого рішення, обсяг визначених податкових зобов`язань і не призвели до порушення прав чи обмеження можливості його оскарження. Такі недоліки не можуть розцінюватися як підстава для визнання податкового повідомлення рішення протиправним, оскільки не спотворюють волевиявлення контролюючого органу та не створюють правової невизначеності.

Щодо ППР №0020702407 від 03.02.2026, яке за твердженням представника позивача не містить «місця прийняття» в мотивувальній частині, графа залишилась не заповненою, а вимога про сплату боргу (недоїмки) від 03.02.2026 №Ф-0020692407 не містить у своєму змісті посилання на рішення, на підставі якого ця вимога сформована, зазначаємо, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 03.02.2026 №Ф-0020692407 містить посилання на документ, на основі якого сформована, а саме Акта документальної перевірки та Рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 29.01.2026, а саме шляхом проставлення знаку «V», у спеціально відведеній графі.

У постанові Верховного Суду України від 25.04.2023 у справі №520/3328/20 колегія суддів вказує, що загальні підходи до оцінки недоліків форми рішення сформульовані ВС у постановах від 19.05.2020 у справі №820/2300/18, від 30.04.2020 у справі №810/384/16, від 17.03.2020 у справі №808/4140/15, від 25.01.2019 у справі №812/1112/16, у яких ВС звернув увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Колегія суддів вказує, що дефекти акту перевірки та податкового повідомлення-рішення не можуть бути достатньою підставою для визнання акта перевірки недопустимим доказом та, відповідно, протиправним податкового повідомлення-рішення.

Щодо тверджень позивача, що відомості, які містяться в податковому повідомленні-рішенні форми «Р» №0333142407 від 06.11.2025, податковому повідомленні-рішенні форми «Р» від 04.02.2026 №0021362407, податковому повідомленні-рішенні форми «Р» від 04.02.2026 №0021342407 є недостовірними та такими, що нічим не підтверджені.

Вищевикладені ППР грунтуються на основі Акту перевірки №27822/03-20-24-07/3065907049 від 02.10.2025.

Відповідно до пункту 86.8. ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Колегія суддів касаційної інстанції у Постанові від 26.06.2023 №815/6819/14 Верховного Суду з приводу викладеного зазначає, що незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, він є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких прийнято податкове повідомлення рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу. Отож, можна зробити висновок, що чітка деталізація виявлених порушень у акті перевірки, що оформлюються службовими особами контролюючого органу, дає змогу платнику податків самостійно встановити які саме документи не були надані, та яку інформацію щодо здійснення ним господарської діяльності необхідно подати для контролюючого органу, задля підтвердження відсутності вини, наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в порядку статті 77 КАС України.

Відтак на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 241-246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679).

Суддя В.В. Дмитрук

Дата виготовлення повного тексту

рішення суду 18.06.2026