Ухвала суду № 137548660 від 18.06.2026 , Деснянський районний суд міста Києва

Єдиний державний реєстр судових рішень

Номер провадження 1-кп/754/809/26

Справа № 754/6817/26

У Х В А Л А

Іменем України

18 червня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчого судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12024100000000759 від 25.06.2024 року стосовно:

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.2 ст.317, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307,ч.4 ст.28 ч.3 ст.311 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Попасна, Луганської обл., українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , такий що не має судимостей,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.2 ст. 317, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 307, ч.4 ст.28 ч.3 ст. 311 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , раніше не судимого,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 , такого, що не має судимостей,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.2 ст.317, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст. 311, ч.1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця м. Житомир, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_9 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_10 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 28 ч.2 ст. 317, ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 307, ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 311, ч.1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця с. Цикова, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької обл., українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_11 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_12 , раніше не судимого,

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_13 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.3 ст.307, ч.1 ст. 309 КК України,

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_14 , раніше судимого:

- 20.03.2000 року вироком Подільського районного суду м. Києва за ч.3 ст. 140, ч.3 ст. 142, ч.1 ст. 222 КК України (в редакції 1960 року), притягнутий до кримінальної відповідальності:

-обвинувальний акт стосовно якого за ч.2 ст. 187 КК України направлено 28.02.2015 до Подільського районного суду м. Києва для розгляду по суті,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.2 ст. 317, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 307, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 311 КК України

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , уродженця рф, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_15 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_16 , раніше судимого:

- 22.02.2022 року вироком Бориспільського міського суду Київської обл. за ч.1 ст. 309 КК України,

за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_17 ,

сторони захисту: обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16

захисників: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12024100000000759 від 25.06.2024 року стосовно обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , кожного, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.2 ст.317, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311 КК України; ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , кожного, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.2 ст. 317, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 307, ч.4 ст.28 ч.3 ст. 311 КК України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст. 317, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.5 ст. 27 ч.4 ст.28 ч.3 ст. 311, ч.1 ст. 263 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.2 ст.317, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст. 311, ч.1 ст. 263 КК України; ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.3 ст.307, ч.1 ст. 309 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просить призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, на підставі обвинувального акта, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акта не вбачає.

Обвинувачені та їх захисники не заперечували з приводу призначення обвинувального акта до судового розгляду.

Суд, вислухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, оглянувши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до висновку про можливість призначення даного кримінального провадження до судового розгляду, за наступних підстав.

Так, дане кримінальне провадження підсудне Деснянському районному суду м. Києва відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст. 314 КПК України, немає.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України, тобто він містить відомості, які передбачені пп. 1-9 цієї частини та при його затвердженні прокурором дотримано вимог процесуального закону.

До обвинувального акта додані документи, передбачені нормою ч.4 ст.291 КПК України.

Реєстр матеріалів досудового розслідування відповідає вимогам ст. 109 КПК України та містить відомості, передбачені ч. 2 цієї статті.

Таким чином, підстав для повернення обвинувального акта прокурору, відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України - немає.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження №12024100000000759 від 25.06.2024 року стосовно обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , кожного, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.2 ст.317, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311 КК України; ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , кожного, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.2 ст. 317, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 307, ч.4 ст.28 ч.3 ст. 311 КК України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст. 317, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.5 ст. 27 ч.4 ст.28 ч.3 ст. 311, ч.1 ст. 263 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.2 ст.317, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст. 311, ч.1 ст. 263 КК України; ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.3 ст.307, ч.1 ст. 309 КК України, до судового розгляду по суті.

Крім того прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Клопотання мотивує тим, що запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, обрані стосовно вказаних обвинувачених слідчими суддями Голосіївського районного суду м. Києва під час досудового розслідування, закінчуються 26.06.2026.

Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження строку покладених обов`язків, які діють під час дії запобіжного заходу у вигляді застави стосовно обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 . Клопотання мотивує тим, що строки покладених обов`язків обрані стосовно вказаних обвинувачених закінчуються 13.07.2026.

Водночас, на переконання прокурора, продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме ризики того, що обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність настання подальшого покарання, можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому прокурор заявив клопотання -

про продовження: ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначення застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначення застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначення застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; ОСОБА_15 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначення застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; ОСОБА_16 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначення застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; та

про продовження строку обов`язків, які діють під час дії запобіжного заходу у вигляді застави, покладених ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва на обвинуваченого ОСОБА_10 , та ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва на обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_18 заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, зазначив, що ризики прокурором не обґрунтовані, обвинувачений вже тривалий час перебуває під вартою, розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, визначений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28.04.2026 року, є надмірним, тому просив застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді внесення застави в мінімальному розмірі. Просив врахувати обставини, що характеризують ОСОБА_5 , а саме: має постійне місце проживання, одружений, виховує неповнолітню дитину.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника, та просив обрати йому запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Інші учасники судового провадження зі сторони захисту підтримали позицію захисника ОСОБА_18 та обвинуваченого ОСОБА_5 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_19 заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, просив обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою або ж визначити мінімальний розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку захисника, та просив обрати йому запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Інші учасники судового провадження зі сторони захисту підтримали позицію захисника ОСОБА_19 та обвинуваченого ОСОБА_6 .

Захисник ОСОБА_20 , висловлюючи свою думку щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно його підзахисного - обвинуваченого ОСОБА_7 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт.

Захисник звертав увагу на недоведеність заявлених прокурором ризиків, наполягав на необґрунтованості обвинувачення. Стверджував, що ОСОБА_7 не має наміру переховуватися від суду та впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Висловлюючи свою думку щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно іншого його підзахисного - обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_20 також заперечував проти задоволення клопотання про продовження тримання під вартою та просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний із позбавленням волі, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Так, на переконання захисника ОСОБА_20 , після надходження обвинувального акта до суду ризики у кримінальному провадженні суттєво знизилися та ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки досудове розслідування закінчено, усі докази зібрані. Просив врахувати докази, що характеризують його підзахисних - мають постійне місце проживання, непрацездатного батька. На переконання захисника, застава, навіть у мінімальному розмірі, для обвинувачених становитиме непомірний тягар.

Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали позицію свого захисника ОСОБА_20 .

Інші учасники судового провадження зі сторони захисту підтримали позицію захисника ОСОБА_20 та обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Захисник ОСОБА_22 , висловлюючи свою думку щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно його підзахисного - обвинуваченого ОСОБА_15 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Захисник звертав увагу на недоведеність заявлених прокурором ризиків. Стверджував, що ОСОБА_15 має захворювання, які в умовах утримання під вартою, належним чином не лікуються.

Обвинувачений ОСОБА_15 підтримав позицію свого захисника ОСОБА_22 .

Інші учасники судового провадження зі сторони захисту підтримали позицію захисника ОСОБА_22 та обвинуваченого ОСОБА_15 .

Захисник ОСОБА_24 , висловлюючи свою думку щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно його підзахисного обвинуваченого ОСОБА_16 , заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, вважає що прокурором жодний ризик не доведено, тому просив обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_16 підтримав позицію свого захисника ОСОБА_24 .

Інші учасники судового провадження зі сторони захисту підтримали позицію захисника ОСОБА_24 та обвинуваченого ОСОБА_16 .

Захисник ОСОБА_27 , висловлюючи свою думку щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно його підзахисного - обвинуваченого ОСОБА_11 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора через недоведеність ризиків та просив обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, або застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі. Просив врахувати ті обставини, що ОСОБА_11 одружений, виховує двох малолітніх дітей.

Обвинувачений ОСОБА_11 , підтримав позицію свого захисника ОСОБА_27 .

Інші учасники судового провадження зі сторони захисту підтримали позицію захисника ОСОБА_27 , та обвинуваченого ОСОБА_11 .

Висловлюючи свою позицію щодо клопотань прокурора про продовження обов`язків, покладених на обвинувачених, які діють після внесення застави, захисники ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_23 та обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 - не заперечували щодо задоволення клопотання.

Інші учасники судового провадження зі сторони захисту підтримали таку позицію.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_21 заперечував щодо задоволення клопотання, заразом подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 , із застави на особисте зобов`язання та просив повернути заставу заставодавцю ОСОБА_28 .

Клопотання обґрунтовує тим, що:

- ОСОБА_10 неухильно виконує всі покладені на нього слідчим суддею обов`язки, а саме: з`являється на кожний виклик до суду без жодного ухилення; не залишає населений пункт свого місця проживання без дозволу суду; здав на зберігання паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України;

-вважає що аргументи прокурора про існування ризиків є абстрактними припущеннями, не підкріпленими жодними доказами;

-застава внесена матір`ю обвинуваченого під заставу єдиного житла, тому кошти підлягають поверненню;

-розмір застави є непропорційним, порівняно із заставою, визначеною іншим обвинуваченим у цій самій справі.

Захисник ОСОБА_21 клопотання про зміну запобіжного заходу підтримав та просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_10 особисте зобов`язання та покласти на нього такі обов`язки: прибувати до суду за кожним викликом; не залишати м. Київ без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання або роботи; утримуватися від спілкування з особами, яких визначить суд.

Крім того, зауважив, що грошові кошти у вигляді застави внесені третьою особою, ( ОСОБА_28 , які він отримав за договором позики, забезпеченим заставою єдиного житла матері обвинуваченого - ОСОБА_29 , яка є особою з інвалідністю 3 групи) та просив повернути заставодавцю - ОСОБА_28 внесену заставу у розмірі 499 200 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті) гривень.

У разі, якщо суд не визнає достатніми підстави змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання, просить змінити розмір застави на мінімальний (80 прожиткових мінімумів). Наполягав на тому, що застава у меншому розмірі буде більш ніж достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого. З цих підстав стверджував, що відпала мета, для досягнення якої обирався такий розмір застави. У зв`язку з чим просив задовольнити клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_10 захисника підтримав.

Прокурор проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу заперечував. Наполягав на тому, що жодних нових підстав, які б обумовили таку зміну, стороною захисту наведено не було. Викладені у клопотанні обґрунтування фактично зводяться до незгоди сторони захисту з раніше наданою оцінкою слідчим суддею заявленим стороною обвинувачення ризикам та доказам, що їх підтверджують. Застава є безстроковим запобіжним заходом, а заставодавець, який добровільно взяв на себе такі обов`язки, не може у будь-який час відмовитись від їх виконання. Заставодавцю роз`яснено його обов`язки.

Додатково пояснив, що відсутність процесуальних порушень зі сторони ОСОБА_10 , свідчить про те, що до нього застосований дієвий запобіжний захід.

Інші учасники судового провадження зі сторони захисту підтримали позицію захисника ОСОБА_21 та обвинуваченого ОСОБА_10 .

Колегія суддів, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, приходить до такого висновку.

Запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали суду.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

В порядку даної норми КПК України прокурор звернувся до суду з клопотаннями про продовження запобіжних заходів у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави стосовно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , та про продовження строку покладених обов`язків, які діють під час дії запобіжного заходу у вигляді застави, стосовно обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 ОСОБА_10 , ОСОБА_14 .

Щодо продовження строку тримання під вартою, колегія суддів зазначає таке.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Нормою ч.5 ст. 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Розглядаючи дані клопотання, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення у справі «Летельє проти Франції»).

Так, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор у клопотанні про продовження строку запобіжного заходу та позицію захисту, суд приходить до такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу, в тому числі його продовження, ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 обвинувачуються у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України, класифікуються як тяжкі та особливо тяжкі, і за які, у тому числі, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

При цьому, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства (рішення ЄСПЛ у справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993). Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів» (рішення ЄСПЛ «Ілійков проти Болгарії»).

Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання суду, сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинувачених переховуватися від суду.

Ризик переховування від правосуддя, суд також оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої поведінки обвинувачених (сімейного стану, роботи, місця проживання, засобів до існування) і приходить до висновку, що ризик переховуватися залишається досить актуальним, зважаючи на особистість обвинувачених та тяжкість ймовірного покарання за ч.3 ст.307 КК України, санкція статті якої передбачає покарання від 9 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування обвинувачених від суду, який продовжує існувати.

Щодо ризику впливати на свідків, то колегія судів враховує, що обвинуваченим відомі персональні дані свідків у даному кримінальному провадженні і місце їх проживання, що свідчить про високу ймовірність ризику незаконного впливу на свідків з метою схиляння їх до зміни своїх показань або відмови від свідчень.

Також колегія суддів зауважує, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання судом показань. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, на даний час продовжує існувати загроза того, що обвинувачені можуть здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків з метою схиляння їх до дачі неправдивих показань задля уникнення кримінальної відповідальності.

Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, суд враховує, спосіб та обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 злочинів, а також суть кримінальних правопорушень, у яких вони обвинувачуються, та те, що обвинувачені не мають постійного джерела доходу, не працюють, тому, на переконання колегії суду, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються, є також доведеними.

Щодо інших запобіжних заходів, то на думку суду, лише запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе запобігти вищевказаним встановленим ризикам, оскільки застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт - будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як, виходячи зі змісту ст. ст. 179, 180, 181, 182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі обвинувачених можливості вільно пересуватися, впливати на свідків, вчиняти протиправні дії.

Прокурором доведено те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам.

Беручи до уваги все вищенаведене, є обґрунтовані підстави вважати, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених, виконання ними процесуальних обов`язків.

Крім того, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених, на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.

Обставини, які зазначені обвинуваченими та захисниками, не можуть бути підставою для відмови в продовження строку тримання під вартою, оскільки на даному етапі кримінального провадження, яке перебуває лише на стадії підготовчого судового розгляду, вони не виключають наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Отже прокурором доведені обставини, передбачені п.1-3 ч.1 ст. 194 КПК України.

Колегія суддів також враховує правову позицію ЄСПЛ у рішенні у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, згідно з якою продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , обвинувачуються у вчиненні злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що на переконання суду, свідчить про високий ступінь суспільної небезпечності обвинувачених.

Задовольняючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою з альтернативою у вигляді внесення застави обвинуваченими, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, застава, передбачена в статті 5 § 3 Європейської Конвенції, призначена забезпечити лише належну процесуальну поведінку особи, а не відшкодування збитку. Таким чином, сума застави повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, тобто, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання ухилитися від органів досудового розслідування та суду чи виконання процесуальних рішень.

Таким чином, дотримуючись вимог міжнародного та національного законодавства, враховуючи тяжкість та обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , з урахуванням майнового стану обвинувачених, колегія суддів вважає, що застава для кожного з них зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Щодо розмірів застави колегія суддів звертає увагу на таке.

Так, колегія суддів враховує, що ухвалами слідчих суддів Голосіївського районного суду м. Києва від 28.04.2026 про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , відповідно, було визначено заставу, як альтернативний запобіжний захід, у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; ОСОБА_16 , відповідно, було визначено заставу, як альтернативний запобіжний захід, у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , було визначено заставу, як альтернативний запобіжний захід, у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; ОСОБА_5 було визначено заставу, як альтернативний запобіжний захід, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, - яку обвинувачені не сплатили та залишились під вартою.

Виходячи з практики ЄСПЛ, ключовим є призначення застави саме для забезпечення явки, а не як форми покарання. Гарантія спрямована насамперед на забезпечення присутності обвинуваченого під час судового розгляду, а не на відшкодування шкоди чи завданих збитків. Застава не може розглядатися як спосіб покарання - її мета суто процесуальна.

Також важливо, щоб застава виступала як реальна альтернатива триманню під вартою. Розмір застави має визначатися так, щоб її внесення було реальним та посильним для обвинуваченого. Суд зобов`язаний врахувати майновий стан, дохід, сімейні обставини, зокрема наявність утриманців, та інші дані про особу. Застава не повинна стати формальністю - вона мусить реально заміняти собою тримання під вартою з урахуванням можливостей особи її внести.

Не менш важливими є принцип пропорційності та відсутність надмірного тягаря. Між розміром застави і метою, яку вона покликана забезпечити, має існувати розумна пропорційність.

У справі «Гафа проти Мальти» ЄСПЛ наголосив, що розмір застави має визначатися з урахуванням матеріального становища обвинуваченого. Якщо особа залишається під вартою через неспроможність внести визначену суму, це свідчить про те, що національні органи не забезпечили ефективну реалізацію права на свободу. Непомірна застава фактично стає продовженням арешту. Суд зобов`язаний проявляти «особливу ретельність» при визначенні суми, щоб право на звільнення під заставу не було ілюзорним.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою у вигляді внесення застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб ОСОБА_16 ; у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 ; та 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб ОСОБА_5 , - колегія суддів, з огляду на майновий стан обвинувачених, відсутність офіційної роботи, вважає такий розмір застави надмірним.

Зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони зазначені в обвинувальному акті, та ролі кожного з обвинувачених у їх вчиненні, на переконання суду, необхідною та достатньою буде застава у розмірі:

ОСОБА_5 - 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб,

ОСОБА_6 - 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб,

ОСОБА_7 -80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб,

ОСОБА_8 - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб,

ОСОБА_16 -80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб,

ОСОБА_15 - 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб,

ОСОБА_11 - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Застосовуючи щодо обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_30 , ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути внесений протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне покласти на обвинувачених обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Щодо продовження строку покладених обов`язків, які діють під час дії запобіжного заходу у вигляді застави, колегія суддів зазначає наступне.

15.05.2026 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва обвинуваченим ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 13.07.2026, із визначеним розміром застави.

У разі внесення застави, на підозрюваних ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 покладено наступні обов`язки:

-прибувати на виклики до суду;

-не відлучатись із населеного пункту, де вони проживають, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця проживання та/або роботи;

-утриматись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

18.05.2026 року - ОСОБА_12 , 20.05.2026 року - ОСОБА_13 та ОСОБА_9 , 11.06.2026 року - ОСОБА_14 , - звільнено з ДУ «Київський слідчий ізолятор» у зв`язку із внесенням застави, відтак, обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 вважаються такими, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави та вони повинні виконувати покладені на них обов`язки, строк дії яких відповідно до ухвали суду від 15.05.2026, закінчується 13 липня 2026 року.

Відповідно до положень абз.2 ч. 3 ст. 183 КПК в ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час застосування до обвинувачених запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.

ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 обвинувачуються у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України, класифікуються як тяжкі та особливо тяжкі, і за які, у тому числі, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Передбачаючи невідворотність можливого покарання, яке може бути застосоване до них у випадку встановлення вироком суду їх винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, обвинувачені можуть вдатися до спроб переховування від суду та невиконання його процесуальних рішень.

Щодо ризику впливати на свідків, то суд враховує, що обвинуваченим відомі персональні дані свідків у даному кримінальному провадженні і місце їх проживання, що свідчить про високу ймовірність ризику незаконного впливу на свідків з метою схиляння їх до зміни своїх показань або відмови від свідчень.

Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, суд враховує, спосіб та обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_14 злочинів, а також суть кримінальних правопорушень, у яких вони обвинувачуються, та те, що обвинувачені не мають постійного джерела доходу, не працюють, тому на переконання суду ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються, є також доведеними.

Враховуючи викладене, дані про обвинувачених, зважаючи на стадію судового провадження та необхідність виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, колегія суддів вважає за необхідне продовжити дію обов`язків, покладених на обвинувачених: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 - ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15.05.2026 року, та на обвинуваченого ОСОБА_10 - ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27.04.2026 року.

Щодо клопотання адвоката ОСОБА_21 про зміну ОСОБА_10 запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання або зменшення розміру застави, то колегія суддів зазначає таке.

Частиною 1 ст. 201 КПК України передбачено право обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід, або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ч. 4 цієї статті таке клопотання розглядається судом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. За наведених обставин підставою для зміни запобіжного заходу може стати наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею/судом при застосуванні запобіжного заходу: зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків. Також, при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, як і при вирішенні питання про його застосування, відповідно до ст. 178 КПК України, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити й інші обставини.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 201 КПК України, на сторону захисту покладається обв`язок, долучити матеріали, якими обґрунтовується доводи клопотання про зміну запобіжного заходу.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду від 24.03.2026 до ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із альтернативою у виді застави в розмірі 150 (сто п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 499 200 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті) гривень у національній грошовій одиниці.

01.04.2026 за ОСОБА_10 внесено заставу у вищезазначеному розмірі.

27.04.2026 року ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва строк дії обов`язків ОСОБА_10 було продовжено до 27.06.2026.

Так, обґрунтовуючи необхідність зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10 , сторона захисту посилалася, на те, що ОСОБА_10 виконує всі покладені обов`язки; заставу внесено третьою особою, яка отримала для цього кошти під заставу єдиного житла матері обвинуваченого; розмір застави є непропорційним, порівняно з розміром застави, визначеним для інших обвинувачених у цій самій справі.

Оцінивши вищевказані аргументи сторони захисту, колегія суддів наголошує на такому.

Щодо посилання сторони захисту на належну процесуальну поведінку ОСОБА_10 після внесення застави, як на підставу для зміни запобіжного заходу, колегія суддів зазначає, що застава є запобіжним заходом, тобто заходом процесуального примусу, метою якого є запобігання ризикам, встановленим слідчим суддею/судом під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України, у випадку порушення обвинуваченим покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Таким чином, фактично застава у відповідному розмірі забезпечує виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та застерігає від будь-яких процесуальних порушень. Зважаючи на вказане, на переконання суду, належна процесуальна поведінка ОСОБА_10 , за умови застосування до нього запобіжного заходу, не є достатньою підставою для зміни запобіжного заходу. Втім, зазначена обставина свідчить про те, що застосований запобіжний захід є дієвим, та таким, що у достатній мірі забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Позиція захисника щодо можливості застосування стосовно ОСОБА_10 найменш суворого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не підтверджена належними доказами та не узгоджується із тяжкістю висунутого обвинувачення та стадією, на якій перебуває кримінальне провадження.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи захисника щодо необхідності зменшення застави через потреби заставодавця у сплаті позики та відсутність можливості у обвинуваченого самостійно внести грошові кошти через непомірність застави, з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 182 КПК України передбачена можливість внесення застави не тільки підозрюваним або обвинуваченим, а й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Із змісту наведених положень вбачається, що внесення застави є правом заставодавця, а не обов`язком. Внесення застави неможливе без згоди на це заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі.

Погоджуючись внести заставу, заставодавець самостійно обирає джерело грошових коштів, які мають бути внесені у якості застави. При цьому заставодавець усвідомлює, принаймні має усвідомлювати, що по-перше, ці кошти вносяться на увесь строк дії запобіжного заходу (ч. 11 ст. 182 КПК України), по-друге, існує ризик неповернення застави - звернення її в дохід держави (ч. 8 ст. 182 КПК України). З огляду на вищезазначені законодавчі положення, у заставодавця відсутні підстави очікувати, що кошти, внесені ним у якості застави за обвинуваченого, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу.

Підсумовуючи, суд наголошує, що прийняття рішення про зміну запобіжного заходу чи зменшення розміру застави, у контексті обставин, які мають враховуватися при прийнятті рішення про зміну запобіжного заходу, не може обумовлюватися виникненням у заставодавців потреби у поверненні внесених ними коштів.

При цьому, як попередньо було встановлено судом, застосований запобіжний захід є дієвим та в достатній мірі застерігає обвинуваченого від процесуальних порушень.

За наведених обставин, судом не встановлено обставин, які б обумовили необхідність зміни заснованого до обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу. У зв`язку з зазначеним у задоволенні клопотання захисника належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.182, 183, 194, 199, 314, 315 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л ИЛА:

Кримінальне провадження №12024100000000759 від 25.06.2024 року стосовно обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , кожного, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.2 ст.317, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311 КК України; ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , кожного, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.2 ст. 317, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 307, ч.4 ст.28 ч.3 ст. 311 КК України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст. 317, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.5 ст. 27 ч.4 ст.28 ч.3 ст. 311, ч.1 ст. 263 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.2 ст.317, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст. 311, ч.1 ст. 263 КК України; ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.3 ст.307, ч.1 ст. 309 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Деснянського районного суду м. Києва на _24.06.2026 року на 15 год. 00 хв.

Кримінальне провадження розглядати колегіально судом у складі трьох суддів.

У відкрите судове засідання для розгляду кримінального провадження викликати: прокурора, обвинувачених, захисників.

Клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у виді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_30 , ОСОБА_5 - задовольнити частково:

1.Продовжити обраний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, а саме до 16 серпня 2026 року, включно.

Визначити заставу у сумі 499 200 грн., що становить 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим ОСОБА_5 так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом її дії в частині запобіжного заходу.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання та/або роботи; утриматись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Термін дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_5 у разі внесення застави, визначити до 16 серпня 2026 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

2.Продовжити обраний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, а саме до 16 серпня 2026 року, включно.

Визначити заставу у сумі 499 200 грн., що становить 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим ОСОБА_6 так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений ОСОБА_6 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом її дії в частині запобіжного заходу.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання та/або роботи; утриматись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Термін дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_6 у разі внесення застави, визначити до 16 серпня 2026 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

3. Продовжити обраний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, а саме до 16 серпня 2026 року, включно.

Визначити заставу у сумі 266 240 грн., що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим ОСОБА_7 так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений ОСОБА_7 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом її дії в частині запобіжного заходу.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання та/або роботи; утриматись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Термін дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_7 у разі внесення застави, визначити до 16 серпня 2026 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

4. Продовжити обраний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, а саме до 16 серпня 2026 року, включно.

Визначити заставу у сумі 266 240 грн., що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим ОСОБА_8 так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений ОСОБА_8 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом її дії в частині запобіжного заходу.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання та/або роботи; утриматись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Термін дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_8 у разі внесення застави, визначити до 16 серпня 2026 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_8 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

5. Продовжити обраний ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, а саме до 16 серпня 2026 року, включно.

Визначити заставу у сумі 266 240 грн., що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим ОСОБА_11 так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений ОСОБА_11 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом її дії в частині запобіжного заходу.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_11 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання та/або роботи; утриматись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Термін дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_11 у разі внесення застави, визначити до 16 серпня 2026 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_11 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

6. Продовжити обраний ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, а саме до 16 серпня 2026 року, включно.

Визначити заставу у сумі 332 800 грн., що становить 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим ОСОБА_15 так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений ОСОБА_15 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом її дії в частині запобіжного заходу.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_15 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання та/або роботи; утриматись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Термін дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_15 у разі внесення застави, визначити до 16 серпня 2026 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_15 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

7. Продовжити обраний ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, а саме до 16 серпня 2026 року, включно.

Визначити заставу у сумі 266 240 грн., що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим ОСОБА_16 так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений ОСОБА_16 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом її дії в частині запобіжного заходу.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_16 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання та/або роботи; утриматись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Термін дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_16 у разі внесення застави, визначити до 16 серпня 2026 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_16 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Застава обвинуваченими (заставодавцями) може бути внесена на наступний депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві: Код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA128201720355259002001012089.

Роз`яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинувачених з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачені зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Клопотання прокурора про продовження строку покладених обов`язків, які діють під час дії запобіжного заходу у вигляді застави стосовно обвинувачених: ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_31 , ОСОБА_14 - задовольнити:

1.Продовжити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обов`язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України, строком на 60 діб, до 16 серпня 2026 року, включно, а саме: