Ухвала суду № 137548146, 18.06.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7603/16-ц

Провадження № 6/727/142/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Перший відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну сторони у виконавчому провадженні та про видачу дублікату виконавчого листа,-

встановив :

Представник ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» Харченко В.О. звернулась до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та про видачу дублікату виконавчого листа посилаючись на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05.12.2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 23231,41 грн. та судові витрати в розмірі 1378 грн.

На виконання вищевказаного рішення суду видано виконавчий лист №727/7603/16-ц, який був надісланий для виконання до Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено договір факторингу №8-22-08/2025, у відповідності до якого АТ КБ «ПриватБанк» відступило ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі і по кредитному договору, укладеного із ОСОБА_1 .

Постановою державного виконавця від 26.06.2019 року повернуто виконавчий документ стягувачу.

На даний час виконавчий лист втрачений, тому товариство позбавлене можливості здійснювати права та виконувати обов`язки кредитора.

Строк пред`явлення виконавчого листа не пропущений, оскільки перервався на період воєнного стану.

А тому просив суд замінити вибулого cтягувача ПАТ КБ «ПриватБанк» на правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у виконавчому листі №727/7603/16-ц та видати дублікат виконавчого листа.

Представник заявника в судове засідання не з`явилась, в заяві просила справу розглядати в її відсутності, вимоги заяви підтримує повністю.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином судовою повісткою, про причини неявки суду не повідомив.

Представники заінтересованих осіб АТ КБ «ПриватБанк», Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явились.

Згідно з ч.3 ст.442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заява про заміну стягувача та видача дублікату виконавчого листа підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст.18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

На підставі ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до ч.1 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 цього Кодексу).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст.512 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з цих норм права, зокрема, пунктів 1, 2 ч.1 ст.512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У разі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові № 61-2707св25 від 03 грудня 2025 року.

Крім того, у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Суд вважає, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05.12.2016 року в справі №727/7603/16-ц позовні вимоги ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 23231,41 грн. та судові витрати в розмірі 1378 грн. (а.с.20).

На виконання вищевказаного рішення суду видано виконавчий лист №727/7603/16-ц, який був надісланий для виконання до Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено договір факторингу №8-22-08/2025, у відповідності до якого АТ КБ «ПриватБанк» відступило ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі і по кредитному договору, укладеного із ОСОБА_1 .

Постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 26.06.2019 року повернуто виконавчий документ стягувачу.

Згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчого провадження, відсутні відкриті виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 , стягувачем яких є АТ КБ «ПриватБанк».

Враховуючи те, що рішення суду фактично не виконано, а також те, що ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» прийняв право вимоги, що належали первісному кредитору, суд приходить до висновку, що необхідно замінити вибулого стягувача ПАТ КБ «ПриватБанк» на правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у виконавчому листі №727/7603/16-ц, задовольнивши в цій частині вимоги заяви.

Згідно з ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 року №5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист є виконавчим документом (частини перша, третя статті 431 ЦПК України).

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Видача дубліката виконавчого документа зумовлена необхідністю виконання ухваленого судом рішення, яке набрало законної сили, проте не було виконане боржником.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі ДВС (у приватного виконавця) свідчить про те, що його було втрачено.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13, від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11, від 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12, від 14 грудня 2022 року у справі № 753/20452/21, від 01 березня 2023 року у справі № 433/1335/14, від 17 травня 2023 року у справі № 565/1888/19.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, зокрема, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20, від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10.

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Незалежно від фактичних та об`єктивних обставин втрати виконавчого документа, підтверджених доказами, юридично значущим є встановлення факту дотримання заявником строку звернення до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Зазначені процесуальні вимоги про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу його дубліката, є взаємопов`язаними, тому вирішення питання про видачу дубліката виконавчого документа можливо лише після вирішення питання про поновлення строку пред`явлення цього документа до виконання, у протилежному випадку, очевидно, що відсутні підстави для перевірки обставин втрати виконавчого листа, відповідно і для задоволення заяви стягувача в цій частині.

Як встановлено судами, за заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» 06.01.2017 року Шевченківський районний суд м. Чернівці видав виконавчий лист у справі №727/7603/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості.

Вказаний виконавчий лист перебував на примусовому виконанні Першого ВДВС м. Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

26 червня 2019 року постановою виконавця у ВП №53919645 повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

Тобто строк пред`явлення виконавчого листа було перервано у зв`язку з його пред`явленням до примусового виконання у межах ВП №53919645.

24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжувався Указами Президента України та діє на цей час.

26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII доповнено пунктом 10-2, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Воєнний стан запроваджений в Україні 24 лютого 2024 року наразі не припинено та не скасовано.

Отже, з огляду на положення пункту 10-2 розділу ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження», заява ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про видачу дубліката виконавчого листа подана у травні 2026 року в межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Враховуючи викладене, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану перервався та на час розгляду заяви стягувача не сплив, а тому відсутні підстави для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, виданого у справі №727/7603/16-ц.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 260/2595/22, від 03 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22, від 09 листопада 2023 року у справі № 0440/5997/18, від 19 червня 2024 року у справі № 278/6265/13.

Щодо підстав для видачі дубліката виконавчого листа, суд виходить з наступного.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 року в справі №1-7/2013 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 вказав, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

Судом встановлено, що оригінал виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу втрачений, будь-які відомості щодо місця перебування даного виконавчого документа відсутні.

Отже, виконавчий лист відсутній як у стягувача, так і у органах державної виконавчої служби, а також відсутні відомості про належне виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2019 року в справі № 2-6471/06 (провадження № 61-11034св19) вказав, що факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби може свідчити про те, що оригінал виконавчого документу втрачено.

Враховуючи те, що заявник надав докази відсутності у нього як стягувача та в органах державної виконавчої служби оригіналу виконавчого листа від 06.01.2017 року у справі №727/7603/16-ц, з метою дотримання загальних засад судочинства, гарантій права на справедливий суд, суд вважає, що наявні підстави для задоволення заяви ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про видачу дубліката виконавчого листа.

Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.

Таким чином, суд вважає, що необхідно замінити вибулого стягувача ПАТ КБ «ПриватБанк» на правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у виконавчому листі №727/7603/16-ц та видати дублікат виконавчого листа, задовольнивши вимоги заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.129-1 Конституції України, ст.512 ЦК України, ст.ст.1, 3, 12, 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.12, 81, 431, 442 ЦПК України, п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -

постановив :

Заяву задовольнити.

Замінити вибулого стягувача ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» у виконавчому листі в справі №727/7603/16-ц від 06.01.2017 року за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Видати дублікат виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці по справі №727/7603/16-ц від 06.01.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість в розмірі 23231 (двадцять три тисячі двісті тридцять одна) гривня 41 (сорок одна) копійка та стягнення судових витрат в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення ухвали.

Суддя: