Рішення № 137547833, 18.06.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/17160/25

Провадження № 2/712/1584/26

18 червня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого-судді Марцішевської О.М.,

при секретарі судового засідання Безрукової Д.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та аргументів учасників справи

17 грудня 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обгрунтування вимог вказує, що 24.03.2025 року о 17 год. 15 хв. в м. Черкаси, по вул. А. Лупиноса, 21А сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Ваз-21100 д.н.з. НОМЕР_1 (власник ОСОБА_2 ) та автомобіля Dodge Journey д.н.з. НОМЕР_2 (власник ОСОБА_1 ) При ДТП автомобіль позивача отримав механічні ушкодження з матеріальними збитками.

ДТП сталась з вини водія ОСОБА_2 , що встановлено постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 квітня 2025 року у справі № 712/3764/25.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована у ТОВ «Страхова компанія «ГАРДІАН».

Відповідно до висновку експерта № 034/2025 від 31 серпня 2025 року ОСОБА_3 вартість ремонту без урахування зносу - 260 162, 24 грн., а вартість ремонту з урахуванням зносу - 145 003,62 грн.

В даному випадку, вартість відновлюваного ремонту із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу замінних складових частин пошкодженого транспортного засобу із вирахуванням ПДВ складає 125 395 грн. 62 коп.

Відповідно до листа за вих. № 01/10/25/8 від 01 жовтня 2025 року, наданого ТДВ «СК «ГАРДІАН», страховиком погоджено сплату страхового відшкодування, в розмірі

104 389 грн. 99 коп.

Враховуючи вище викладене, несплачене страхове відшкодування, яке підлягає сплаті за рахунок Страховика дорівнює: 125 395 грн. 62 коп. - 3 200 грн. 00 коп. (франшиза) - 104 389 грн. 99 коп. (сплачене раніше страхове відшкодування) = 17 805 грн. 63 коп.

В даному випадку, різниця між фактичним розміром шкоди (вартість відновлюваного ремонту без врахування коефіцієнту фізичного зносу складових частин пошкодженого транспортного засобу) та страховим відшкодуванням, складає: 260 162 грн. 24 коп. - 145 003 грн. 62 коп. = 115 158 грн. 62 коп.

Зважаючи на вище викладене, франшиза, в розмірі 3 200 грн. 00 коп. передбачена умовами полісу ОСЦПВВНТЗ № 225874796, підлягає стягненню за рахунок Відповідача.

Внаслідок протиправних винних дій Відповідача власнику пошкодженого

транспортного засобу, було спричинено значну моральну шкоду, яка полягає у:

- глибоких психологічно-душевних стражданнях з приводу пошкодження транспортного засобу DODGE JOURNEY, д.н.3. НОМЕР_2 ;

- тяжких вимушених негативниї змінах в житті і життєвих стосунках з рідними та близькими, зокрема, що найтяжче погіршення відносин з родиною внаслідок необхідності витрачати кошти із сімейного бюджету на захист власних інтересів, звертатися до суду та захищати протиправно порушені права;

- зазначені обставини, в які був поставлений позивач неправомірними діями Відповідача, та спричинені внаслідок цього психологічні страждання потягли за собою край негативні наслідки для мого самопочуття і здоров`я.

Просить суд стягнути з ТДВ «СК «ГАРДІАН» на користь ОСОБА_1 несплачене страхове відшкодування, в розмірі 17 805 грн. 63 коп., стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю між фактичною вартістю ремонту та страховим відшкодуванням в розмірі 115 158 грн. 62 коп., франшизу, в розмірі 3 200 грн. 00 коп, моральну шкоду, в розмірі 10 000 грн. 00 коп., судові витрати на проведення судової авто товарознавчої експертизи в розмірі 7 750 грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 2 572 грн. 84 коп.

11 березня 2026 року представник ТДВ «СК «Гардіан» скерував до суду заяву про визнання позовних вимог. Відтак, 27.02.2026 року ТДВ «СК «Гардіан» було сплачено на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 17 805, 63 грн.

02.04.2026 позивач скерував заяву про зміну предмета позову, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 115 158,52 грн. (різницю між фактичною вартістю ремонту та страховим відшкодуванням), 3200 грн. (франшиза), моральну шкоду 10 000 грн., витрати на проведення експертизи 7750,00 грн., судовий збір 2572,84 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, скерував до суду заяву про розгляд справи в його відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином на підставі заяви відповідача про отримання судових повісток телефоном. В ході розгляду справи вказував, що не оспорює вину у вчиненні ДТП, разом з тим поставив під сумнів розмір матеріальної шкоди. Правом на подачу відзиву на позов не скористався.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Хід розгляду справи, заяви, клопотання, процесуальні дії

Ухвалою суду від 20 січня 2026 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 18 червня 2026 року закрито провадження у справі в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН».

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, а також докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення

Судом встановлено, що 24.03.2025 року о 17 год. 15 хв. в м. Черкаси, по вул. Анатолія Лупиноса, 21А сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Ваз-21100 д.н.з. НОМЕР_1 (власник ОСОБА_2 ) та автомобіля Dodge Journey д.н.з. НОМЕР_2 (власник ОСОБА_1 ) При ДТП автомобіль позивача отримав механічні ушкодження з матеріальними збитками.

ДТП сталась з вини водія ОСОБА_2 , який притягнутий до адміністративної відповідальності постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 квітня 2025 року у справі № 712/3764/25, яка набрала законної сили 06.05.2025р.

У вказаній постанові судом встановлено, що 24.03.2025 року о 17 год. 15 хв. в м. Черкаси, по вул. А. Лупиноса, 21А, керуючи автомобілем Ваз-21100 д.н.з. НОМЕР_1 (власник ОСОБА_2 ), не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Dodge Journey д.н.з. НОМЕР_2 (власник ОСОБА_1 ) - водій ОСОБА_1 , чим порушив п. 12.1, 2.3б ПДР України. При ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками. Постанова Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.06.2024 року набрала законної сили 06 травня 2025 року. (а.с. 5, т. 1).

У довідці про дорожньо-транспортну пригоду в матеріалах справи № 712/3764/25 зазначено, що автомобіль ОСОБА_1 Dodge Journey д.н.з. НОМЕР_2 у ДТП 24.03.2025 року о 17 год. 15 хв. в м. Черкаси, по вул. А. Лупиноса, 21А зазнав таких пошкоджень: передній бампер в зборі, права і ліва фара, протитуманна фара (права), капот, крило (праве переднє), зміщення геометрії (з правої сторони), радіатор системи охолодження і кондиціонування, лакофарбове покриття, праве переднє колесо.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована у ТОВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» відповідно до полісу № УЗ-225874796 від 27.12.2024р. Строк дії полісу з 31.12.2024р. по 30.12.2025р., страхова сума за шкоду, заподіяну майну - 160 00,00 грн. Франшиза 3200,00 грн.

02 липня 2025 року у відповідь ОСОБА_1 на заяву від 24.06.2025 року щдо надання протоколу огляду ТЗ Dodge Journey д.н.з. НОМЕР_2 , директор Департаменту врегулювання страхових випадків ТДВ «СК «Гардіан» повідомив, що 16.05.2025 ТДВ «СК «Гардіан» отримано заяву про виплату страхового відшкодування. Станом на дату надання відповіді рішення по справі не прийнято, звіт з визначення вартості матеріального збитку ТЗ Dodge Journey д.н.з. НОМЕР_2 знаходитьсу у роботі у експерта.

04.08.2025 року ТДВ «СК «Гардіан» було прийнято рішення про виплату та виплачено страхове відшкодування в сумі 104 389 грн. 99 коп.

Відповідно до висновку експерта № 034/2025 від 31 серпня 2025 року ОСОБА_3 (свідоцтво № 1126 видане на підставі Центральної експертно-кваліфікаційної комісії від 31.05.2013р) вартість відновлювального ремонту автомобіля Dodge Journey д.н.з. НОМЕР_2 після ДТП., що відбулося 24.03.2026 року складає 260 162, 24 грн., в тому числі ПДВ 53 826,83 грн. Складовими суми 260 162,24 грн. є 23010,00 грн. (вартість ремонтно-відновлювальних робіт), 19871,83 грн. (вартість матеріалів, необхідних для ремонту), 217 280,41 грн. (вартість складових, що підлягають заміні). Вартість автомобіля до ДТП визначена в сумі 411184,62 гр.

Вартість матеріальних збитків, заподіяних при ДТП 24.03.2025 р. власнику автомобіля Dodge Journey д.н.з. НОМЕР_2 станом на момент скоєння ДТП з урахуванням зносу складає - 145 003,62 грн. (23010,00 + 19871,83 + 217 280,41 (1-0,53), в тому числі ПДВ 19 608,00 грн.

Експертом зазначено, що висновок призначений для використання в суді та підтверджено обізнаність про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України, відтак висновок відповідає вимогам ст.102 ЦПК України до висновку експерта. Відповідач запрошувався на огляд об`єкту дослідження листом від 30.07.2025р.

Належність позивачу транспортного засобу Dodge Journey д.н.з. НОМЕР_2 підтверджується свідоцтвом про реєстрацію від 22.10.2021р.

04 вересня 2025 року позивач скерував ТДВ «СК «Гардіан» вимогу про сплату страхового відшкодування в розмірі 125 395 гр. 62 коп- 3 200 грн. 00 коп. 104 389 грню 99 коп. = 17 805 грн. 63 коп.

05 вересня 2025 року позивач скерував ОСОБА_2 вимогу про сплату 115 158 грн. 62 коп + 3 200 грн. 00 коп. + 15 00 грн. 00 коп. + 7 750 грн. 00 коп. = 141 108 грн. 62 коп.

ТДВ «СК «Гардіан» було сплачено на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 17 805, 63 грн. згідно платіжної інструкції № 257985 від 27.02.2026р.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

Спірні правовідносини регулюються нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Згідно зі ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 ЦК України). Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої статті 22 ЦК України).

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст.396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша та друга статті 1166 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Стаття 1187 ЦК України регулює питання завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Згідно із частиною першою цієї статті джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (згідно із пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (частина перша статті 1194 ЦК України).

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року №1961-IV (далі Закон № 1961-IV), чинного на час укладення полісу № УЗ-225874796 від 27.12.2024р., у разі настання страхового випадку страховику межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди,чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити настоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (стаття 29 Закону України № 1961-IV).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Мотивована оцінка суду аргументів учасників справи та позиція суду з питання порушення, не визнання або оспорення права, свободи чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду

У справі, що розглядається, предметом спору є відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, зокрема, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві матеріальної та моральної шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, цивільно-правова деліктна відповідальність це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Отже, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому особа, яка заявляє вимоги щодо відшкодування майнової шкоди доводить лише факти заподіяння такої шкоди.

Судовим рішенням у адміністративному судочинстві встановлено, що дорожньо-транспорнта пригода сталась внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_2 ПДР України. Під час керування транспортним засобом та внаслідок ДТП позивачу завдано матеріальної шкоди, чим порушені його права та законні інтереси, які підлягають до поновлення та судового захисту.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (частина перша статті 1194 ЦК України).

Відповідно до Перехідніих положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 21 травня 2024 року № 3720-IX, усі поліси, оформлені до набуття чинності закону (01.01.2025р), діють на колишніх умовах до закінчення свого терміну.

Поліс № УЗ-225874796 від 27.12.2024р. укладений у період дії Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV (далі Закон № 1961-IV).

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховику межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди,чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити настоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (стаття 29 Закону України № 1961-IV).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Податок на додану вартість становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг (пп. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України).

База оподаткування ПДВ визначається відповідно до ст. 188 ст. 192 ПКУ.

Системний аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави для висновку, що вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ, а також понесення позивачем витрат зі сплати ПДВ.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 565/1210/19 (провадження № 61-9485св20) та у постанові від 21 грудня 2020 року у справі №911/286/20.

Судом встановлено, що внаслідок ДТП з вини відповідача ОСОБА_2 позивачу як власнику автомобіля Dodge Journey д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок пошкодження транспортного засобу завдано матеріальної шкоди та з урахуванням того, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована, ОСОБА_2 як особа, винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

На підтвердження розміру заподіяної шкоди власнику автомобіля Dodge Journey д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок ДТП, що мало місце 24.03.2025 року о 17 год. 15 хв. в м. Черкаси, по вул. А. Лупиноса, 21А, позивачем наданий висновок №034/2025 від 31.08.2025 р. судового експерта Кипи С.М., яким визначена вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача у розмірі 260 162,24 грн. (в т.ч. ПДВ 53 826, 83 грн.).

За конкретних обставин, коли фактичне здійснення ремонту автомобіля не відбулось, позивач обгрунтовує розмір шкоди вартістю відновлювального ремонту, необхідного для відновлення пошкодженого автомобіля, що узгоджується з положеннями ст.22, 1192 ЦК Укрїни.

За конкретних обставин, коли фактичне здійснення ремонту автомобіля та понесення позивачем витрат зі сплатою ПДВ не підтверджено, позивач обгрунтовує розмір шкоди вартістю відновлювального ремонту, необхідного для відновлення пошкодженого автомобіля, що узгоджується з положеннями ст.22, 1192 ЦК Укрїни. Разом з тим, оскільки виконавець послуг з ремонту автомобіля може бути як платником ПДВ, так і не бути платником ПДВ, з достовірністю підтвердженим на даний час розміром матерільної шкоди буде вартість відновлювального ремонту без урахування ПДВ на складові та матеріали. Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного суду у постанові від 12 липня 2023 року у справі № 591/1861/22 від 12 липня 2023 року у справі № 591/1861/22.

Отже, на підставі висновку експерта №034/2025 від 31.08.2025 р. сума відновлювального ремонту за вирахуванням податку на додану вартість (ПДВ) на вартість матеріалів См та складових Сс, а відтак сума матеріального збитку позивача є підтвердженою на час розгляду справи в розмірі 260162,24 - 53826,83 грн. = 206 335,41 грн, оскільки в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження як факту оплати проведеного позивачем ремонту, так і того, що платник послуг, який буде проводити ремонт автомобіля позивача, є платником ПДВ.

При визначенні належної до виплати позивачу страхової суми суд враховує положення Закону України № 3720-IX від 21 травня 2024 року, якими передбачено обов`язок страховика щодо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу.

Відповідно до висновку експерта №034/2025 від 31.08.2025 р. вартість відновлювального ремонту автомобіляпозивача з урахуванням зносу складає 145 003,62 грн.(в т.ч. ПДВ 19 608,00 грн. на складові, що підлягають замі).

Таким чином, належною до сплати позивачу сумою страхового відшкодування є 145003,62 - 19 608,00 (ПДВ) - 3200 (франшиза) = 122 195,62 грн. Вказана сума виплачена страховиком ( 104 389,99 + 17 805,63 грн.)

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Подавши експертний висновок в якості доказу, позивач реалізував своє право на доказування і одночасно виконав обов`язок із доказування. Відповідач в обґрунтування доводів про необґрунтованість експертного висновку чи його неправильності відповідно до ст.113 ЦПК України міг би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з клопотанням про призначення повторної експертизи. Але в даному разі цього зроблено не було.

Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, суд виходить з того, що особа, винна у завданні шкоди, зобов`язана її відшкодувати в розмірі збитку, не покритому страховим відшкодуванням. Оскільки підтвердженою на час розгляду справи є сума збитку в розмірі 206 335,41 грн за вирахуванням ПДВ та встановлено, що сума належного до виплати потерпілого страхового відшкодування складає 122 195,62 грн, тому позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди підлягають до задоволення в частині стягнення 206 335,14 - 122 195,62 = 84 139,52 грн.

При цьому суд враховує, що у разі відсутності доказів ремонту, компенсувати ПДВ не повинен ні страховик, ні винуватець. Право вимоги на доплату вказаної суми ПДВ виникає у потерпілого у випадку надання доказів проведення відновлювального ремонту транспортного засобу на СТО, яке має статус платника ПДВ. Аналогічний правовий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 12 липня 2023 року у справі № 591/1861/22.

У випадку підтвердження понесення витрат на ПДВ в сумі 53826,83 грн., позивачем набуде право на збільшення загальної суми відшкодування до 260 162,24 грн (84 139,52 + 122 195,62 + 53826,83).

У постанові у постанові ВП ВС від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 зазначається, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. Визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 , який застрахувала свою цивільну відповідальність, для повного відшкодування завданої ним шкоди зобов`язаний сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, обчисленими за вирахуванням ПДВ, з урахуванням конкретних обставин справи, тому позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди з відповідача підлягають до задоволення в частині стягнення 84 139,52 грн.

Судом також встановлено, що позивачу в результаті дорожньо-транспортної пригоди завдана моральна шкода з вини відповідача ОСОБА_2 , яка полягає у моральних стражданнях з приводу пошкодження належного позивачу автомобіля, що об`єктивно потягнуло порушення нормальних життєвих зв`язків позивача внаслідок необхідності вживати додаткові зусилля для відновлення ушкодженого майна, в зв`язку з чим позивачу були, без сумніву, спричинені негативні переживання, тому враховуючи поведінку відповідача, який відразу надав інформацію про особу, яка застрахувала його цивільну-відповідальність, проте будучи обізнаним про недостатність страхової суми для повного відшкодуваннян е вчинив будь-яких дій для навіть частково відшкодування шкоди у мпежах своїх можливостей, тому з урахуванням принципу розумності та справедливості вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди з відповідача підлягають до задоволення в частині стягнення з відповідача 10000 грн.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідженими в судовому засіданні доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Питання про судові витрати

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Статтею 133 ЦПК України визначено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивач поніс судові витрит по оплаті судового збору 2572,84 грн. та проведення експертизи 7750 грн., всього в сумі 10322,84 грн, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати в сумі 10322,84*(84 139,52 +10000)/(115 158,62+10000)=7742,13 грн.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням положень ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.

Керуючись ст.ст. 80-89, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. 22, 23, 1167, 1167, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК Українги, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду 84 139,52 грн., моральну шкоду в сумі 10 000 грн., всього 94 139,52 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати 7 742,13 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ

Дата складення повного тексту рішення 18 червня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).