Рішення № 137547134, 19.06.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/6858/25

Провадження №2/639/329/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року

Новобаварський районний суд міста Харкова

в складі: головуючого - судді Рубіжного С.О.,

за участю секретаря судового засідання Чубенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ «ТАСКОМБАНК», звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 і просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 002/13805429-CK_SB від 17.01.2022 року у розмірі 79 031,15 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.01.2022 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено Заяву-договір №002/13805429-CK_SB на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування. Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування від 17.01.2022 слід розуміти як Кредитний договір №002/13805429-CK_SB. Своїм підписом відповідач підтвердив, що ознайомлений зі змістом Заяви-договору, договором та усіма додатками до нього, з ними згоден і їх зміст йому повністю зрозумілий, заперечення відсутні. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти. Відповідач свої зобов`язання за Договором не виконав, внаслідок чого станом на травень 2025 року виникла заборгованість у розмірі 79031,15 грн, яка складається із: 55 430,90 грн - заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена), 23 600,25 грн - заборгованості по процентам (в тому числі прострочена), яку представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача.

У зв`язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18.09.2025 року прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження у цивільній справі. Призначено судове засідання.

21 січня 2026 року на адресу Новобаварського районного суду міста Харкова надійшло клопотання від представника позивача Альховської І.Б., відповідно до якого вона просить суд проводити судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою додатку EasyСon (https://vkz.court.gov.ua/).

Ухвалою суду від 26 січня 2026 року Клопотання представника позивача Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» Альховської Ірина Богданівни про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та за допомогою додатку EasyСon по цивільній справі №639/6858/25 задоволено.

18 березня 2026 року представником позивача в системі «Електронний суд» сформовано клопотання про долучення доказів.

23 березня 2026 року представником позивача на адресу суду надіслано розрахунок заборгованості у збільшеному форматі для належного дослідження.

21 травня 2026 року зареєстровано додаткові пояснення представника позивача, сформовані в системі «Електроний суд» 20.05.2026.

В судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Представник позивача Альховська І.Б. подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи у ії відсутність. Позов підтримала.

Приймаючи участь у раніше призначених судових засідання також наполягала на задоволенні позову. Надавала додаткові пояснення та докази на підтвердження погоджених умов договору, проти заочного розгляду справи не заперечувала

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ст. 128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з`явився, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав, у зв`язку з чим на підставі ухвали Новобаварського районного суду міста Харкова від 17.03.2026 року, без складання окремого процесуального документа, проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.01.2022 ОСОБА_1 подано Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування із АТ «ТАСКОМБАНК» №002/13805429-CK_SB, яка підписана сторонами.

Як зазначено представником позивача. Договір набрав чинності з дня активації відповідачем банківської карти.

Відповідно до предмету заяви-договору сторони визначили умови встановлення кредитного ліміту: загальна сума кредиту 50000 грн., строк кредиту 12 місяців, шляхом кредитування поточного рахунку або на суму вказану в млбільному додатку в подальшому при встановленні кредитного ліміту в період дії поточного рахунку. Зазначив, що йому відомо, що на кредит буде нараховуватися процентна ставка 43. 96% річних, починаючи з дня виходу з пільгового періоду.

У Заяві-договорі зазначено, що ця Заява-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб разом з Публічною пропозицією (офертою) АТ «Таскомбанк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування (далі ДКБО) та Тарифами Банку, що розміщені на сайті АТ «Таскомбанк» https://tascombank.ua, складають Договір про комплексне банківське обслуговування (а.с. 8-10).

Відповідно до п.п. 3, 4, 8, 10, 12-15 Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування, Позичальник акцептує Публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (розміщеній на сайті Банку за адресою https://tascombank.ua) і беззастережно приєднується до умов останнього. Позичальник згоден, що дана Заява-договір, а також тарифи банку є невід`ємними частинами Договору.

Підписанням цієї Заяви-договору підтверджує, що він ознайомлений(-а) з умовами ДКБО, Тарифами, Правилами користування електронним платіжним засобом, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно з вимогами діючого законодавства) та отримав(-ла) їх примірники у Мобільному додатку, вони мені зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Проект зазначених документів, був наданий мені для ознайомлення перед їх укладенням та підписані мною документи повністю відповідають наданим мені Банком проектам. Також погоджуюсь та підтверджую, що пропозиція Банку щодо надання/встановлення кредитного ліміту є відкличною, що перегляд/зміна кредитного ліміту може бути здійснено протягом строку дії останнього. Також розумію, що строк дії кредитного ліміту може бути подовжено. У випадку зміни кредитного ліміту (зменшення або збільшення) розміру дозволеного кредитного ліміту та/або строку його дії, Банк повідомляє мене як Позичальника, про встановлення нового розміру кредитного ліміту та/або строку його дії, шляхом надсилання повідомлень у Мобільний додаток та/або шляхом надсилання електронного повідомлення на зареєстрований (фінансовий) номер телефону Позичальника та/або через інші дистанційні канали зв`язку, відповідно до умов ДКБО.

Підтверджує, що ознайомлений та розуміє суть фінансової послуги кредитний ліміт яка є видом споживчого кредиту у формі кредитування рахунку. Розумію, що кредитний ліміт максимальна сума коштів, в межах якої Клієнт має право здійснювати операції за поточним рахунком при тимчасовій відсутності власних коштів за рахунок коштів Банку.

Ознайомлений (-на) з тим, що процентна ставка фіксована та не може бути змінена без згоди Позичальника (Клієнта). Проценти нараховуються за кредитом щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитним лімітом на кінець кожного дня за методом факт/факт та сплачуються Позичальником (Клієнтом) щомісячно в складі обов`язкового мінімального платежу.

Погоджується, підтверджує та розуміє зі встановленою схемою погашення кредитного ліміту, що передбачає обов`язковий щомісячний платіж (ОМП), який складається з частки (5%) від суми поточної заборгованості станом на останній робочий день місяця (у разі наявності заборгованості до суми ОМП включаються/додаються: суми несанкціонованого овердрафту, процентів за користування несанкціонованим овердрафтом, суми прострочених заборгованостей минулих періодів), з урахуванням змін передбачених Тарифами Банку.

Погоджується, підтверджує та розуміє порядок повернення кредиту та сплати процентів через щомісячний платіж (в розмірі не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості), з урахуванням змін передбачених тарифами Банку, при цьому погоджуюся та розумію, що графік платежів не передбачено умовами продукту.

Йому повідомлено про орієнтовну реальну річну ставку за кредитом 43,96 % (визначається відповідно до законодавства та складає кількість процентів та зазначається як у паспорті споживчого кредиту).

Йому повідомлено про орієнтовну загальну вартість кредиту, що становить 600,57 грн. (розрахунок орієнтовний та здійснений виходячи з строку кредитування 12 міс., та мінімальної суми 500,00 грн.) та 240 226, 94 грн. - (розрахунок здійснений виходячи з строку кредитування 12 міс., та максимальної суми 200 000,00 грн.).

АТ «Таскомбанк» було видано довідку, про те що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_2 , який відкритий до Заяви-Анкети на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування з номером Кредитного договору №002/13805429-CK_SB від 17.01.2022,? №?картки НОМЕР_3 , відкритого в АТ «ТАСКОМБАНК» (код банку 339500, ЄДРПОУ 09806443) (а.с. 18).

Позивачем додано виписку по рахунку ОСОБА_1 за період з 16.01.2022 по 26.12.2024, із зазначенням витрат , надходженням коштів, нарахування відсотків та комісій (а.с. 19-68).

Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору №002/13805429-CK_SB від 17.01.2022, сформованої АТ «Таскомбанк», заборгованість відповідача станом на 07.05.2025 становить 79031,15 грн, з яких: 55 430,90 грн - заборгованість по тілу кредиту, 23600,25 грн заборгованість по відсоткам (а.с. 69).

20.06.2025 позивачем було направлено повідомлення-вимогу відповідачу ОСОБА_1 , в якій АТ «Таскомбанк» вимагав дострокового повернення кредиту за договором №002/11183503-CK_SB від 11.08.2021.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

З наданих документів вбачається виникнення між сторонами кредитних правовідносин, відповідач здійснював витрати коштів та зарахування на виконання зобов`язання щодо повернення коштів.

Оцінюючи надані докази, суд вважає позов частково обґрунтованим.

Визначаючи розмір заборгованості до стягнення заборгованості за кредитним договором, суд зазначає наступне.

Як це закріплено вимогами ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Як убачається зі змісту Кредитного договору, його умовами сторонами погоджено строк кредиту 12 місяців; орієнтована річна процентна ставка 43,96 % річних, обов`язковий мінімальний платіж (ОМП), Фактично строк кредитування визначено до 17.01.2023 (12 місяців)

Як зазначено вище, умови можливості продовження строку дії кредитного ліміту визначено п.4 договору. У випадку зміни кредитного ліміту (зменшення або збільшення) розміру дозволеного кредитного ліміту та/або строку його дії, Банк повідомляє його як Позичальника, про встановлення нового розміру кредитного ліміту та/або строку його дії, шляхом надсилання повідомлень у Мобільний додаток та/або шляхом надсилання електронного повідомлення на зареєстрований (фінансовий) номер телефону Позичальника та/або через інші дистанційні канали зв`язку, відповідно до умов ДКБО.

Доказів погодження продовження строку дії кредитного ліміту суду не надано.

Також позивачем не надано доказів строку дії банківської карти №? НОМЕР_3

Представником позивача також надана додатково Типова форма публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, за змістом якої також не вбачається автомотичної пролонгації строку кредитування.

Водночас, після закінчення строку кредитування відповідач бере на себе зобов`язання сплатити проценти за неправомірне користування чужими коштами та відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, якими закріплено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак, якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Отже, регулятивна норма ч. 1ст. 1048 ЦК України та охоронна норма ч. 2 ст. 625 ЦК України не можуть застосовуватись одночасно.

Відтак, якщо грошове зобов`язання виникло з договірних відносин, то прострочення його виконання призводить до відповідальності боржника перед кредитором, зокрема, настання обов`язку зі сплати процентів річних у розмірі, встановленому законом або договором, але саме грошове зобов`язання залишається при цьому незмінним.

Крім того, якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов`язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.

Натомість, суд, перевіривши заявлений позивачем до стягнення з відповідача процентів в сумі 23 600.25 грн, доходить висновку, що він не відповідає умовам договору та положенням чинного законодавства, з огляду на таке.

Також з виписки та розрахунку АТ «ТАСКОМБАНК» по нарахуванню відсотків вбачається початок нарахування відсотків в період строку кредитування з 17.01.2022 та по 25.12.2024, що фактично вказує на нарахування поза межами строку кредитного ліміту, визначеному у Заяви-договору

За відсутності погодження іншого строку кредитування, ніж визначеного у договорі, Правил обслуговування клієнтів, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгації за кредитом.

Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Тому, у кредитора виникло право нарахування процентів за Договором тільки у межах строку його дії - до 17.01.2023 року.

Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У зазначені постанові також визначено щодо змісту понять "строк договору", "строк виконання зобов`язання" і "термін виконання зобов`язання" . Поняття "строк договору", "строк виконання зобов`язання" та "термін виконання зобов`язання" згідно з приписами ЦК України мають різний зміст. Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України). Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України). Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору. Поняття "строк виконання зобов`язання" і "термін виконання зобов`язання" охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023 року, справа №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів про наявність умов договору щодо порядку продовження строку кредитного ліміту, зокрема обміном інформації між сторонами у визначений договором порядку, або укладання додаткових угод до договору про встановлення іншого строку кредитування, нараховані відсотки після січня 2023 року поза межами строку кредиту задоволенню не підлягають.

Також з виписки та рахунку, вбачається, що всього витрат за кредитним лімітом було здійснено відповідачем на загальну суму 174 677,99 грн., всього зарахувань коштів на суму 119 247, 09 грн., відповідно різниця складає 55 430,90 грн., яку просить стягнути позивач як основну суму боргу.

За розрахунком позивача, розмір нарахованих відсотків до 25.12.2024 складають 57 282, 24 грн., розмір сплачених відсотків складають 33 681,99 грн, відповідно різниця складає 23 600,25 грн., яку просить стягнути позивач як заборгованість за відсотками.

У постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 753/23979/15-ц, , від 05 серпня 2020 року у справі № 367/786/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 723/602/17 суд касаційної інстанції дійшов таких висновків:

- у справі № 753/23979/15-ц: встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК України). Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості за кредитним договором, як позивача, так і відповідача), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на їх спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.;

- у справах № 367/786/17 і № 723/602/17: належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості за кредитним договором), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду;

В постанові Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі № 175/2871/21 (провадження № 61-20946св21) суд касаційної інстанції дійшов висновку: належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов`язок суду. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 76-78, 81, 83, 84, 87, 89, 228, 235, 263-265 ЦПК України, визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову (дослідження обґрунтованості, наявності доказів, що їх підтверджують). Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов`язок суду.

Зазначена правова позиція також зазначена у постанові Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі № 335/4991/16-ц

В постанові Верховного Суду від 03 липня 2024 року у справі № 760/11927/16 визначено, що у цій категорії справ розмір кредитної заборгованості має визначатись відповідно до наданих доказів, вимог закону та умов договору, а не лише виключно експертним шляхом. При цьому суд не позбавлений права і зобов`язаний при наявності кредитної заборгованості стягнути ту суму, яка є для суду доведеною, а не відмовляти у позові.

Як встановлено судом, строк кредитного ліміту визначено 12 місяців, фактично до 17 січня 2023 року.

Згідно розрахунку позивача за вказаний період було нараховано за розрахунком суду 18 519,47 грн.

Також з розрахунку боргу встановлено що на погашення відсотків були здійснені платежі на загальну суму 33 681, 99 грн., фактична переплата складає 15 162,52 грн.

З урахування цього, переплата в сумі 15 162,52 грн. має бути зарахована на погашення основного боргу в сумі 55 430,90 грн., за розрахунком чого залишок боргу складає 40 268,38 грн., який суд вважає доведеним, та в межах якого, підлягають частково задоволенню позовні вимоги.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 1).

Задовольняючи частково позовні вимоги (50,95%), суд вважає за необхідне стягнути пропорційно до задоволених вимог з відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1234,21 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 166, 256, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором № 002/13805429-CK_SB від 17.01.2022 у розмірі основної суми боргу 40 268 (сорок тисяч двісті шістдесят вісім) гривень 38 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» судовий збір у розмірі 1 234 (одна тисяча двісті тридцять чотири) гривні 21 копійка.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 19.06.2026.

Суддя С.О. Рубіжний