Ухвала суду № 137546827, 19.06.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/8603/24

Провадження № 1-кп/638/4/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників- адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції), обвинувачених ОСОБА_9 , (в залі судових засідань), ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , (в режимі відеоконференції) ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (в залі судових засідань), розглянувши у судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 22023220000000179 від 27 січня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, українки, громадянки України, зареєстрованої та такої, що фактично мешкає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 332, ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Барнаул алтайського краю, РФ, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_3 , раніше не судимого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 332 КК України, ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Витвиця Долинського району Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_4 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_5 , раніше не судимого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 332 КК України, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Харкова, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_6 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_7 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 332, ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки Харківської області, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_8 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_9 , не судимої, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 332, ч.3 ст. 358 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Шевченківського районного суду міста Харкова знаходиться обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_9 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 332, ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_10 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 332 КК України, ОСОБА_11 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 332 КК України, ОСОБА_12 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 332, ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_13 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 332, ч.3 ст. 358 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання щодо продовження дії запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вигляді застави та просив продовжити обвинуваченій ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_6 строк дії процесуальних обов`язків, покладених на неї відповідно до ухвали Дзержинського районного суду міста Харкова від 21 січня 2025 року строком на два місяці :- з`являтися за викликом суду, не відлучатися без дозволу суду із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та постійно проживає, утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, а також продовжити обвинуваченій ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_5 строк дії процесуальних обов`язків, покладених на неї відповідно до ухвали Дзержинського районного суду міста Харкова від 21 січня 2025 року строком на два місяці :- з`являтися за викликом суду, не відлучатися без дозволу суду із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та постійно проживає, утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, обвинуваченій ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії процесуальних обов`язків, покладених на неї відповідно до ухвали Полтавського апеляційного суду від 20 травня 2026 року та відповідно до ухвали Шевченківського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2026 року строком на два місяці до 19 серпня 2026 року:- не відлучатися з населеного пункту, у якому він зареєстрований без дозволу суду,-повідомлояти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи,- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Прокурор вважає, що обвинувачена ОСОБА_12 обвинувачується, серед інших, у вчиненні тяжких злочинів, прокурор вважав, що наявна обґрунтована підозра щодо вчинення обвинуваченою вказаних кримінальних правопорушень. Ризиками, які суттєво впливають на вид запобіжного заходу є можливий вплив на свідків, а також вчинення іншого кримінального провадження. Прокурор вважав, що скасувати стосовно ОСОБА_12 покладених на неї процесуальних обов`язків неможливо, так як ризики встановлені судом при зміні запобіжного заходу з тривання під вартою на заставу не зникли та не зменшились.

Прокурор вважає, що обвинувачена ОСОБА_13 обвинувачується, серед інших, у вчиненні тяжких злочинів, прокурор вважав, що наявна обґрунтована підозра щодо вчинення обвинуваченою вказаних кримінальних правопорушень. Ризиками, які суттєво впливають на вид запобіжного заходу є можливий вплив на свідків, а також переховування від суду, а також вчинення іншого кримінального провадження. Прокурор вважав, що скасувати стосовно ОСОБА_13 покладених на неї процесуальних обов`язків неможливо, так як ризики встановлені судом при зміні запобіжного заходу з тривання під вартою на заставу не зникли та не зменшились.

Прокурор вважає, що обвинувачена ОСОБА_9 обвинувачується, серед інших, у вчиненні тяжких злочинів, прокурор вважав, що наявна обґрунтована підозра щодо вчинення обвинуваченою вказаних кримінальних правопорушень. Ризиками, які суттєво впливають на вид запобіжного заходу є можливий вплив на свідків, а також переховування від суду, а також вчинення іншого кримінального провадження. Прокурор вважав, що скасувати стосовно ОСОБА_9 покладених на неї процесуальних обов`язків неможливо, так як ризики встановлені судом при зміні запобіжного заходу з тривання під вартою на заставу не зникли та не зменшились.

Прокурор наполягав на задоволенні вказаних клопотань та просив суд їх задовольнити.

Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 погодились з вказаним клопотанням.

Обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_11 покладались на розсуд суду при вирішенні клопотання.

Адвокат ОСОБА_4 , не заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що обвинувачена ОСОБА_9 належним чином виконує покладені на неї обов`язки. Самостійно передала та долучила до матеріалів кримінального провадження паспорт для виїзду за межі України. Всіляко дотримується встановлених обов`язків.

Адвокатка ОСОБА_6 , адвокатка ОСОБА_8 просили суд вирішити вказані клопотання на розсуд суду.

Адвокатка ОСОБА_5 не заперечувала проти задоволення вказаного клопотання, вказала, що ОСОБА_12 буде своєчасно з`являтися до суду, належним чином виконує покладені на неї обов`язки.

Адвокат ОСОБА_7 не заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що обвинувачена ОСОБА_13 належним чином виконує покладені на неї обов`язки.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 177 КПК України метою і підставами застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК та розширеному тлумаченню не підлягає.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Відповідно до ухвали Полтавського апеляційного суду від 13 січня 2025 року запобіжний захід ОСОБА_12 та ОСОБА_13 змінений, продовжено строк тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Станом на 19 червня 2026 року ОСОБА_12 та ОСОБА_13 суму застав внесли.

Відповідно до ухвали Полтавського апеляційного суду від 20 травня 2026 року запобіжний захід ОСОБА_9 змінений, продовжено строк тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Станом на 19 червня 2026 року розмір застави ОСОБА_9 внесений.

Відповідно вказаних вище ухвал апеляційної інстанції обвинуваченим визначені обов`язки у випадку внесення застави.

При вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді застави обвинуваченій ОСОБА_12 суд також враховується той факт, що обвинувачена, обвинувачуються у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, вчиняти тиск на свідків.

Суд вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченій ОСОБА_12 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що остання з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, може вдатися до відповідних дій.

Так, ОСОБА_12 раніше не судима, до кримінальної відповідальності притягується вперше, перебуває у фактичних шлюбних стосунках, до затримання працювала, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_7 .

Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченої від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: обвинувачення ОСОБА_12 у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень в сфері злочинів проти основ національної безпеки України, вчинене в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких обвинувачується, суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання.

Висновок суду щодо продовження обов`язків ОСОБА_12 ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують продовження вказаних обов`язків.

Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачена може не виконувати покладені на неї процесуальні обов`язки, є реальними та триваючими, а альтернативні запобіжні заходи не забезпечать достатній рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченої.

При вирішенні питання про продовження дії обов`язків обвинуваченій ОСОБА_13 суд також враховує той факт, що обвинувачена, обвинувачуються у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, застосований на запобіжний захід у вигляді застави та відповідних встановлених обов`язків відповідає характеру та тяжкості інкримінованого їй у вину діяння, унеможливлює перешкоджанню інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченої від суду.

Суд вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченій ОСОБА_13 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що остання з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, може вдатися до відповідних дій.

Так, ОСОБА_13 раніше не судима, до кримінальної відповідальності притягується вперше, зареєстрована за адресою АДРЕСА_8 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_9 , до затримання працювала, має грамоти, характеризується позитивно.

Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченої від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: обвинувачення ОСОБА_13 у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень в сфері злочинів проти основ національної безпеки України, вчинене в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких обвинувачується, суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання.

Висновок суду щодо продовження обов`язків ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків.

Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачена може не виконувати покладені на неї процесуальні обов`язки, є реальними та триваючими, а альтернативні запобіжні заходи не забезпечать достатній рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинувачених.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді продовження дії обов`язків обвинуваченій ОСОБА_9 суд також враховується той факт, що обвинувачена, обвинувачуються у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, застосований на стадії досудового розгляду запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості інкримінованого їй у вину діяння, унеможливлює перешкоджанню інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченої від суду.

Суд вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Надаючи оцінку можливості обвинуваченій ОСОБА_9 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що остання з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, може вдатися до відповідних дій.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 має вищу освіту, раніше не судима, до кримінальної відповідальності притягується вперше, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченої від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику. Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень в сфері злочинів проти основ національної безпеки України, вчинене в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких обвинувачується, суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання.

Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: ОСОБА_14 у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень в сфері злочинів проти основ національної безпеки України, вчинене в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких обвинувачується, суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання.

Висновок суду щодо продовження обов`язків ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків.

Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачена може не виконувати покладені на неї процесуальні обов`язки, є реальними та триваючими, а альтернативні запобіжні заходи не забезпечать достатній рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Керуючись ст. 369, 372 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання прокурора- задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_6 строк дії процесуальних обов`язків, покладених на неї відповідно до ухвали Полтавського апеляційного суду від 13 січня 2025 року та відповідно до ухвали Дзержинського районного суду міста Харкова від 21 січня 2025 року строком на два місяці до 19 серпня 2026 року:- з`являтися за викликом суду, не відлучатися без дозволу суду із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та постійно проживає, утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Головного управління ДМС в Харківській області) свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_5 строк дії процесуальних обов`язків, покладених на неї відповідно до ухвали Полтавського апеляційного суду від 13 січня 2025 року та відповідно до ухвали Дзержинського районного суду міста Харкова від 21 січня 2025 року строком на два місяці до 19 серпня 2026 року:- з`являтися за викликом суду, не відлучатися без дозволу суду із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та постійно проживає, утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Головного управління ДМС в Харківській області) свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії процесуальних обов`язків, покладених на неї відповідно до ухвали Полтавського апеляційного суду від 20 травня 2026 року та відповідно до ухвали Шевченківського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2026 року строком на два місяці до 19 серпня 2026 року:- не відлучатися з населеного пункту, у якому він зареєстрований без дозволу суду,-повідомлояти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи,- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали направити учасникам судового провадження.

Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу може бути оскаржена в порядку глави 18 КПК України.

Повний текст ухвали виготовлений 19 червня 2026 року.

Головуюча суддя ОСОБА_15