Рішення № 137546464, 18.06.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2026 р.Справа № 390/3245/25 Провадження № 2/390/1822/25

Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі головуючої судді Підгірської Г.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі ТОВ «Факторинг Партнерс») до ОСОБА_1 про стягнення 16 322,74 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05.11.2024 ТОВ «Еко фін» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 97341103, зобов`язання за яким позичальниця не виконувала.

10.11.2025 між ТОВ «Еко фін» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-11/25, відповідно до якого ТОВ «Еко фін» відступило, а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняло належні ТОВ «Еко фін» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників до цього договору. Відповідно до наведеного реєстру ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідачки за наведеним вище кредитним договором.

Ухвалою суду від 28.01.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

06.03.2026 від представника позивачки надійшло клопотання про витребування доказів у справі, а саме: додаткових угод про пролонгацію від 19.11.2024, 19.12.2024 та 02.01.2025 до договору про споживчий кредит №97341103 від 05.11.2024 з додатками.

Наведене клопотання залишено судом без розгляду, оскільки запитувані угоди були додані до позовної заяви в електронному варіанті в позиції «2. Кредитний договір з додатками № 97341103 від 05.11.2024 - Копія.pdf.».

17.03.2026 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачка заперечила факт надання їй кредитних коштів, не погоджується із сумою нарахованої заборгованості, зокрема в частині нарахованої неустойки, процентів.

23.03.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої детально роз`яснено порядок укладення спірного договору між відповідачкою і первісним кредитором, нарахування процентів, пені.

23.03.2026 від представниці позивача надійшло клопотання про витребування доказів у справі.

Ухвалою від 26.03.2026 наведене клопотання задоволено, витребувано в Акціонерного товариства КБ «ПРИВАТ БАНК» докази зарахування на картку НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 4 000,00 грн за період з 05.11.2024 по 10.11.2024 і інформацію про належність цієї картки ОСОБА_1 .

До початку розгляду справи по суті від позивачки надійшла заява про часткове визнання позову з наведенням свого контрозрахунку процентів.

Представниця позивача в судове засідання не з`явилася, просила розглянути справу без її участі.

Відповідачка і її представник ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за їх відсутності не подали.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом частин четвертої і п`ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, згідно з частиною першою та другою статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, згідно з статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно зі статтею 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 05.11.2024 між ТОВ «Еко фін» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 97341103, який підписано електронним підписом позичальниці шляхом використання одноразового ідентифікатора «NmQwZmU2», надісланого відповідачці на надані нею засоби зв`язку, тобто укладення між сторонами правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Подібний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19.

За цим договором кредитодавець зобов`язався надати позичальниці у власність грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальниця зобов`язалася їх повернути та сплатити проценти за користування.

Кредит надається шляхом перерахування на банківський картковий рахунок в розмірі 4 000,00 гривень на 365 днів.

У п.2.6. кредитного договору сторони передбачили, що проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 3.65 % відсотків річних (денна процентна ставка - 0.01 % день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду.

Згідно з п.2.7. кредитного договору, нарахування процентів за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 365% відсотків річних (денна процентна ставка - 1% за один день), можливе лише за користування кредитом протягом поточного періоду.

Зі змісту додаткових угод 1-4 від 19.11.2024, 04.12.2024, 19.12.2024 та 02.01.2025 вбачається зміна строку пільгового періоду. Зокрема, відповідно до додаткової угоди №4/97341103 від 02.01.2025 дисконтний (пільговий) період складає 73 дні, що настає з дати видачі кредиту та завершується 16.01.2025 (рекомендована дата платежу).

В день укладення договору кредит у розмірі 4 000,00 грн було перераховано відповідачці на зазначений нею картковий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією, наданою АТ «ПриватБанк».

Відповідно до виписки за кредитом позивачкою було частково погашено заборгованість за процентами в сумі 2 360,00 грн.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою своїх зобов`язань за кредитним договором, у неї виникла заборгованість.

10.11.2025 між ТОВ «Еко фін» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-11/25, відповідно до якого ТОВ «Еко фін» відступило, а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняло належні ТОВ «Еко фін» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників до цього договору. Відповідно до наведеного реєстру ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідачки за зазначеним вище кредитним договором.

Зокрема, згідно з реєстром боржників № 6 до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-11/25 від 10.11.2025 ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідачки на заборгоавність у сумі 16 322,74 грн, з яких:

- 4 000,00 грн основна сума боргу;

- 12 240,00 грн сума заборгованості за відсотками;

- 84,74,00 грн сума заборгованості за пенею.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Отже, внаслідок укладення договору відступлення вимоги від 10.11.2025 № 10-11/25 ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло статусу нового кредитора/стягувача за кредитним договором № 97341103 від 05.11.2024.

Суд погоджується із відповідачем щодо неправильного розрахунку процентів і незаконного нарахування пені.

Зокрема, відповідно до додаткового договору про пролонгацію від 02.01.2025 № 4/97341103 до кредитного договору від 05.11.2024 № 97341103 пільговий період складає 73 дні, поточний 292 дні; проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 0.01 % в день, в решті 1 % в день; відповідачкою погашено проценти на суму 2 360,00 грн.

Отже, заборгованість за процентами не може перевищувати: 4 000,00 грн * 0,01% * 73 дні + 4 000,00 грн * 1% * 292 дні - 2 360,00 грн = 9 349,20 грн.

Щодо нарахування пені суд погоджується зі стороною відповідача, оскільки, відповідно до пункту 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зважаючи на наведену норму і триваючий воєнний стан нарахована ТОВ «Факторинг Партнерс» пеня у період дії в воєнного стану підлягає списанню кредитодавцем.

Враховуючи наведене суд погоджується із розрахунками відповідачки і приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення зі ОСОБА_1 розміру тіла кредиту і процентів в сумі 13 349,20 грн .

У позовній заяві було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9 000,00 грн і заявлено вимогу про їх відшкодування.

Відповідачка звернулася з клопотанням про зменшення розміру заявлених до стягнення позивачем витрат, пов`язаних з отриманням правової допомоги, до 2 000,00 грн.

За умовами частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження надання юридичних послуг у цій справі позивачем надано укладений між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» договір про надання правничої допомоги №02-07/24 від 02.07.2024, заявку про надання юридичної допомоги № 127 від 11.11.2025, витяг з акту № 22 від 24.11.2025 про надання юридичної допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, враховуючи висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, а також, що справа є незначної складності, в такій категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, обсяг досліджених доказів є невеликим, участі в судових засіданнях адвокат не приймав, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає критерію об`єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі і частиною задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з платіжною інструкцією від 04.12.2025 № 0584790017 за звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Оскільки, позов задоволено на 81,78 % , на користь позивача потрібно повернути судовий збір у розмірі 1 981,11 грн.

Зважаючи на те, що відповідачка визнала борг з державного бюджету на користь позивача слід повернути 50 відсотків наведеної суми, іншу частину потрібно стягнути з відповідачки.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, 526, 530, 549, 624, 626, 638, 1049, 1054 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення 16 322,74 грн задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 13 349 (тринадцять тисяч триста сорок дев`ять) грн 20 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати зі сплати судового збору в сумі 990 (дев`ятсот дев`яносто) грн 55 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 2 000,00 (дві тисячі) грн витрат на правничу допомогу.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» частину судового збору у розмірі 990 (дев`ятсот дев`яносто) грн 55 коп, який було сплачено на рахунок НОМЕР_2 , відповідно до платіжної інструкції від 04.12.2025 № 0584790017.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371 , місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Г.О. Підгірська