Ухвала суду № 137545543, 18.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4840/26

Провадження № 1-кс/202/3570/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженню № 42025052110000019 від 24 квітня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженню № № 42025052110000019 від 24 квітня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025052110000019 від 24 квітня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 77 Земельного кодексу України визначено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 Земельного кодексу України, землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Частиною 4 ст. 77 Земельного кодексу України встановлено, що порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони» землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

відповідно до ст. 3 Закону України «Про використання змель оборони», навколо військових частин та оборонних об`єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об`єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об`єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об`єктах.

Частиною другою статті 14 Закону України «Про Збройні Сили України» передбачено, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління.

Пунктами 13, 14 частини першої статті 27 України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 117 Земельного кодексу України на підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності, територіальної громади на неї.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Земельна ділянка з кадастровим номером 1225884400:09:001:0038 загальною площею 5137,3879 га, яка розташована на території Новолатівської ОТГ Криворізького району Дніпропетровської області, перебуває на обліку і в управлінні квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпра на підставі Державного акту на право користування землею серія Б №009798 від 1980 року, зареєстрована в Державному реєстрі речових прав за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна 946389912258 від 07.06.2016 та входить до складу земель Міністерства оборони України, та зі складу земель оборони у встановленому порядку не вибувала.

Так, ОСОБА_4 , будучи директором ТОВ «Аграрна справа» (ЄДРПОУ 34200473), достовірно знаючи про те, що строк дії укладеного між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпро в особі ОСОБА_5 та ТОВ «Аграрна справа» в особі ОСОБА_4 договору № 7/2018/КЕВ від 16.07.2018 про спільний обробіток землі на площі 547,5 га на земельній ділянці військового полігону, яка перебуває у постійному користуванні квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро, закінчився 31.12.2024 та у подальшому не продовжувався, не переукладався, діючи із прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на подальше самовільне зайняття зазначеної земельної ділянки, яка не належать йому на праві власності чи іншого користування після закінчення строку дії договору, з метою її самовільного використання у власних цілях, з використанням сільськогосподарської техніки у період з 01.01.2025 до 19.07.2025 здійснив обробіток сільськогосподарської культури озимої пшениці на частині зазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 1225884400:09:001:0038, а саме земельної ділянки № 11 площею 58,8352 га (поле № 1); земельної ділянки № 13 площею 65,9643 га (поле № 2); земельної ділянка № 18 площею 99,1155 га (поле № 3); земельної ділянки № 17 площею 149,4192 га (поле № 4, 5); земельної ділянки № 21 площею 94,3669 га (поле № 6); земельної ділянки № 22 площею 19,8826 га (поле № 7); земельної ділянки № 10 площею 58,0344 га (поле № 8), не зважаючи на встановлені законодавством обмеження, діючи всупереч вимогам ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст. 77 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про використання земель оборони», ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України», ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», якими регламентується набуття і реалізація права на землю, при відсутності відповідного рішення власника земельної ділянки про передачу у власність чи надання у користування (оренду) земельної ділянки, відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, з кадастровим номером 1225884400:09:001:0038, яка розташована на території Новолатівської ОТГ Криворізького району Дніпропетровської області, перебуває на обліку і в управлінні квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпра на підставі Державного акту на право користування землею серія Б №009798 від 1980 року, зареєстрована в Державному реєстрі речових прав за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна 946389912258 від 07.06.2016 та входить до складу земель Міністерства оборони України, та у період з початку липня 2025 року до 19.07.2025 вчинив дії щодо збору сільськогосподарських культур озимої пшениці на загальній площі земельної ділянки 545,6181 га, тим самим самовільно зайняв вказану земельну ділянку у зоні особливого режиму використання земель з митою власного збагачення.

30 березня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, що відповідно до ч. 4 ст.12 КК України, є нетяжким злочином.

Враховуючи, що в результаті кримінального правопорушення Міністерству оборони України як володільцю вищевказаної земельної ділянки завдано майнової шкоди в розмірі 62 988 217 грн. 08 коп. (шістдесят два мільйони дев`ятсот вісімдесят вісім тисяч) гривень 08 (вісім) копійок, що є значною, оскільки у сто разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що підтверджується висновком експерта Донецького НДЕКЦвід 30.01.2026 №СЕ-19/105-26/662-ФХЕД за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи, під час досудового розслідування з метою відшкодування завданих збитків та для забезпечення цивільного позову, слідчий просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчий підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання, надавши письмові заперечення, доводи яких звів до того, що квартира є єдиним житлом підозрюваного, а земельні ділянки використовуються для здійснення господарської діяльності та проведення посівних робіт. Накладення арешту на земельні ділянки може привести до негативних наслідків, зокрема зриву посівної кампанії, неможливості обробки земель, втрати врожаю, завдання значних матеріальних збитків та неможливості виконання зобов`язань за договорами.

Слідчий суддя, перевіривши клопотання на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Статтею 1 Кримінально процесуального кодексу України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

З клопотання вбачається що, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025052110000019 від 24 квітня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

30 березня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Висновком експерта Донецького НДЕКЦвід 30.01.2026 №СЕ-19/105-26/662-ФХЕД за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи встановлено, що в результаті кримінального правопорушення Міністерству оборони України як володільцю вищевказаної земельної ділянки завдано майнової шкоди в розмірі 62 988 217 грн. 08 коп. (шістдесят два мільйони дев`ятсот вісімдесят вісім тисяч) гривень 08 (вісім) копійок, у зв`язку із чим з метою забезпечення цивільного позову, слідчий просить накласти арешт на нерухоме майно підозрюваного.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту є запобігання можливості його пошкодження, знищення, перетворення та відчуження.

Звертаючись з клопотанням про накладення арешту, слідчий просить арештувати нерухоме майно підозрюваного з метою відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Так, відповідно ч.6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Однак, матеріали клопотання не містять відомостей про наявність цивільного позову у кримінальному провадженні та його обґрунтованого розміру.

Окрім того, орган досудового розслідування просить накласти арешт на ряд нерухомого майна ОСОБА_4 , зокрема земельні ділянки та нерухоме майно:

земельна ділянка кадастровий номер 3521985600:02:000:0376 площею 5.8194 га;

земельна ділянка кадастровий номер 1221884300:01:029:0001 площею 5.8 га;

земельна ділянка кадастровий номер 1221884300:01:030:0017 площею 5.7968 га;

земельна ділянка кадастровий номер 1221884300:01:029:0006 площею 5.8 га;

земельна ділянка кадастровий номер 1221884300:01:044:0005 площею 6.5469 га;

земельна ділянка кадастровий номер 1221884300:01:030:0021 площею 5.2171 га;

земельна ділянка кадастровий номер 1221884300:01:045:0012 площею 5.808 га;

земельна ділянка кадастровий номер 3521985600:02:000:0221 площею 4.7803 га;

земельна ділянка кадастровий номер 1221884300:01:038:0016 площею 5.811 га;

земельна ділянка кадастровий номер 1221884300:01:031:0002 площею 5.7856 га;

земельна ділянка кадастровий номер 1221884300:01:045:0013 площею 5.808 га;

земельна ділянка кадастровий номер 1221884300:01:045:0015 площею 5.808 га;

земельна ділянка кадастровий номер 3521985600:02:000:2193 площею 5.0959 га;

земельна ділянка кадастровий номер 3521985600:02:000:1193 площею 1.7408 га;

земельна ділянка кадастровий номер 1221884300:01:031:0001 площею 5.7856 га;

земельна ділянка кадастровий номер 1221884300:05:001:0076 площею 0.3005 га;

земельна ділянка кадастровий номер 3521985600:02:000:0366 площею 4.8721 га;

земельна ділянка кадастровий номер 3510100000:02:028:0682 площею 0.0858 га;

земельна ділянка кадастровий номер 3510100000:02:028:0706 площею 0.0858 га;

земельна ділянка кадастровий номер 1221884300:01:044:0004 площею 6.1299 га;

земельна ділянка кадастровий номер 1221884300:01:031:0006 площею 0.5786 га;

земельна ділянка кадастровий номер 3521985600:02:000:2214 площею 3.4171 га;

земельна ділянка кадастровий номер 3521985600:02:000:0214 площею 1.3977 га;

земельна ділянка кадастровий номер 3521985600:02:000:0281 площею 4.7518 га;

земельна ділянка кадастровий номер 3521985600:02:000:0328 площею 4.7521 га;

земельна ділянка кадастровий номер 3521985600:02:000:0327 площею 4.7515 га;

земельна ділянка кадастровий номер 3521985600:02:000:0327 площею 4.7515 га;

земельна ділянка кадастровий номер 3521985600:02:000:0377 площею 5.8902 га;

земельна ділянка кадастровий номер 3521985600:02:000:0199 площею 3.3283 га;

розмір частки нежитлове приміщення, загальною площею (кв.м): 47, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

розмір частки нежитлове приміщення, загальною площею (кв.м): 157,9, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

розмір частки квартира, загальною площею (кв.м): 147,86 що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ,

не надаючи будь яких відомостей про вартість даного нерухомого майна, що позбавляє суд можливості оцінити співрозмірність збитків та вартості майна на яке планується накласти арешт.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Суханов та Ільченко проти України»).

Згідно зі ст.7,16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Враховуючи викладене слідчий суддя дійшов до переконання, що клопотання про накладення арешту є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись вимогами ст.ст. 170-173, 175, 369, 372 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженню № 42025052110000019 від 24 квітня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1