Ухвала суду № 137545289, 19.06.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/7128/25

Провадження № 2-с/209/322/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Левицька Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , яка подана через представника адвоката Кошеленко М.Г., про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу та про скасування судового наказу №209/7128/25 від 17 жовтня 2025 року, виданого Дніпровським районним судом міста Кам`янського, за заявою Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія», -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду міста Кам`янського через підсистему «Електронний суд» представником заявника ОСОБА_1 адвокатом Кошеленко М.Г. (далі також заявник) подано заяву про скасування судового наказу №209/7128/25 від 17 жовтня 2025 року, виданого Дніпровським районним судом міста Кам`янського за заявою Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія».

У поданій заяві просить поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ, виданий Дніпровським районним судом міста Кам`янського у справі № 209/7128/25 за заявою Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.

На обґрунтування заяви зазначає, що у провадженні Дніпровського районного суду міста Кам`янського перебувала цивільна справа № 209/7128/25 (наказне провадження) за заявою Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» про видачу судового наказу щодо стягнення з неї заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у загальному розмірі 30 143,89 грн, а також судового збору у сумі 242,24 грн.

Заявниця вважає виданий судовий наказ безпідставним. Посилається на те, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 165 ЦПК України суд мав відмовити у видачі судового наказу, оскільки раніше, за її твердженням, уже було видано судовий наказ у справі № 209/7128/25 з тотожними вимогами.

Крім того, зазначила про відсутність безспірності заявленої до стягнення заборгованості. Вказує, що судове рішення було ухвалено без її участі, у зв`язку з чим вона була позбавлена можливості надати докази та пояснення, а також поставити уточнюючі питання. При цьому зазначала, що про дату, час та місце судового розгляду належним чином повідомлена не була, копію судового наказу не отримувала, а про його існування дізналася лише 10 червня 2026 року з відповіді Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське на адвокатський запит.

Посилаючись на положення частини першої статті 170 ЦПК України, заявниця зазначає, що має право на подання заяви про скасування судового наказу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення його копії, а оскільки копію судового наказу вона не отримувала, просила поновити строк на подання відповідної заяви та скасувати судовий наказ, виданий у справі № 209/7128/25.

Розглянувши заяву про скасування судового наказу, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2025 року Дніпровським районним судом міста Кам`янського винесено судовий наказ №209/7128/25, яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (інші відомості про боржника суду невідомі) на користь Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія», місце розташування м. Кам`янське, вул. Тритузна, буд.168, ЄДРПОУ 32130551, р/р НОМЕР_2 в АТ «А-БАНК», МФО 307770 (інші відомості про стягувача суду невідомі)

заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 24397 (двадцять чотири тисячі триста дев`яносто сім) грн. 52 коп., 3% річних в сумі 1071 (одна тисяча сімдесят одна) грн. 19 коп. та інфляційні втрати в сумі 3283 (три тисячі двісті вісімдесят три) грн. 06 коп.

заборгованість з плати за абонентське обслуговування у розмірі 1196 (одна тисяча сто дев`яносто шість) грн. 65 коп., 3% річних в сумі 47 (сорок сім) грн. 00 коп. та інфляційні втрати в сумі 148 (сто сорок вісім) грн. 47 коп., а всього разом 30143 (тридцять тисяч сто сорок три) гривні 89 копійок, а також сплачений судовий збір у розмірі 242,24 грн.

Також матеріалами справи підтверджується, що вказаний судовий наказ було скеровано на зареєстровану, згідно відомостей відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради, адресу боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , водночас поштовий конверт повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» 07.01.2026.

Суд звертає увагу заявника на те, що наказне провадження є спрощеною формою цивільного судочинства, особливості якої не передбачають застосування всіх процесуальних інститутів, притаманних позовному провадженню. Видача судового наказу здійснюється судом без проведення судового засідання та виклику сторін, на підставі дослідження поданих стягувачем документів, якими обґрунтовуються заявлені грошові вимоги, що обумовлює незастосування у повному обсязі принципів змагальності та безпосередньої участі сторін у розгляді справи.

Водночас право боржника на судовий захист забезпечується можливістю подання заяви про скасування судового наказу в порядку та строки, визначені ЦПК України. Саме процедура скасування судового наказу є процесуальною гарантією реалізації боржником права на заперечення проти заявлених вимог.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Згідно до ч.1 ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, визначений ч. 1 ст. 170 ЦПК України, п`ятнадцяти денний строк на подання заяви про скасування судового наказу, обраховується згідно до ч. 1 ст. 123 ЦПК України, з врахуванням дати отримання боржником копії такого наказу.

Згідно до ст. 126 ЦПК України визначено наслідки пропущення процесуальних строків.

Частиною 2 ст. 171 ЦПК України визначено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Згідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 320/7888/16-ц зазначила, що сторони повинні дотримуватися процесуальних строків, а їх пропуск, за загальним правилом, призводить до втрати права на вчинення відповідної процесуальної дії. Встановлення процесуальних строків має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя та принципу правової визначеності, а тому їх поновлення допускається лише за наявності поважних причин, підтверджених належними доказами.

У пунктах 93-96 ВП ВС у постанові від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19 зазначила, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених певних процесуальних дій. Інститут строків сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

При цьому право на доступ до суду, яке є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним та може підлягати певним обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження мають законну мету та не повинні порушувати саму сутність права на доступ до суду. Правила щодо строків звернення до суду спрямовані на забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а зацікавлені особи повинні розраховувати на їх застосування (рішення ЄСПЛ у справах «Мельник проти України», «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

Як зазначив Верховний Суд у справі № 500/1912/22, причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона відповідає одночасно всім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлюють чи ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, що виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) цю обставину підтверджено належними й допустимими засобами доказування.

Отже, саме на заявника покладається обов`язок доведення існування об`єктивних та непереборних обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду із заявою про скасування судового наказу.

Як убачається з матеріалів справи, копію судового наказу від 17 жовтня 2025 року у справі №209/7128/25 03.11.2025 було направлено рекомендованим листом на адресу реєстрації місця проживання боржника: АДРЕСА_1 , яка підтверджена відомостями відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради.

07 січня 2026 року зазначене поштове відправлення повернулося до суду з відміткою працівників АТ «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 13).

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 272 ЦПК України. За змістом частини п`ятої, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини 6 статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд також враховує, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 27.02.2023 у справі №909/548/16(909/947/20).

Таким чином, судовий наказ від 17 жовтня 2025 року у справі № 209/7128/25 вважається врученим боржнику 07 січня 2026 року, а останнім днем для подання заяви про його скасування було 22 січня 2026 року.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного строку, заявниця посилається на те, що копію судового наказу вона не отримувала, а про його існування дізналася лише 10 червня 2026 року з відповіді Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське на адвокатський запит.

Разом із тим наведені заявницею обставини не свідчать про існування об`єктивних та незалежних від її волі перешкод для своєчасного звернення до суду із заявою про скасування судового наказу та не спростовують встановленого законом моменту вручення судового рішення.

Будь-яких доказів на підтвердження наявності обставин, які б безпосередньо унеможливлювали або істотно ускладнювали подання заяви про скасування судового наказу у встановлений законом строк, матеріали справи не містять, а заявницею таких доказів суду не надано.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заявницею не доведено наявності поважних причин пропуску строку на подання заяви про скасування судового наказу, а тому підстави для його поновлення відсутні.

Необґрунтоване поновлення процесуального строку у даному випадку суперечило б принципу правової визначеності та остаточності судових рішень, а відтак у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Частиною 2 статті 171 ЦПК України передбачено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Оскільки, заявник пропустив процесуальний строк звернення до суду, відсутні обґрунтовані та об`єктивні докази поважності причини пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу слід повернути заявнику.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 127, 170, 171, 260, 353 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 , яка подана через представника адвоката Кошеленко М,Г. про скасування судового наказу від 17 жовтня 2025 року виданий Дніпровським районним судом міста Кам`янська у цивільній справі №209/7128/25 за заявою за заявою Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги за теплопостачання - повернути без розгляду.

Роз`яснити боржнику, що повернення заяви про скасування судового наказу не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення такої.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА