Рішення № 137544544, 19.06.2026, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/1382/25

Провадження № 2/536/82/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Реки А.С.,

за участю секретаря судового засідання Черненко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства,

за участі позивачки ОСОБА_1 ,

Встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про визнання батьківства. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 2004 року вона перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 - донька ОСОБА_4 . Відомості про батька були зроблені зі слів ОСОБА_1 у відповідності до ч.1 ст.135 СК України. 16 грудня 2011 року позивачка та відповідач офіційно зареєстрували шлюб. ОСОБА_2 ставиться до дітей як до дочки та сина, піклувався про них та проводив з ними час. Діти вважають його своїм батьком. Однак відповідач відмовляється добровільно звернутися до органу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про реєстрацію його як батька, у зв`язку з чим позивачка просить суд визнати ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та зобов`язати Відділ ДРАЦС у м. Кременчуці внести відповідні зміни до актових записів дітей.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08 серпня 2025 року було призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2025 року задоволено клопотання позивачки та призначено по справі судову молекулярно-генетичну експертизу. Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 10 грудня 2025 року провадження по справі було відновлено.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 18 березня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. Пояснила, що з 2004 року проживала у цивільному шлюбі із відповідачем. Через три з половиною роки в них народилися син, а потім донька, проживали вони у будинку ОСОБА_2 у с. Ковалівка, там же син відвідував дитячий садок. У 2013 році вони переїхали у м. Кременчук та почали жити у квартирі позивачки. 16 грудня 2011 року вони уклали шлюб з ОСОБА_2 та останній обіцяв, що оформить дітей на себе пізніше, коли народилась друга дитина, то він запропонував записати себе батьком, однак згодом передумав. Через деякий час вони почали жити окремо, а у 2023 році знову почали жити разом у с. Ковалівка, це тривало менше року. Позивачка зазначила, що останні три роки вони не проживають разом, хоча шлюб між ними не розірваний. Також неодноразово наголошувала, що вона не бажає повторно визначати експертну установу, витрачати час на проведення по справі експертизи, оскільки відповідач при особистому спілкуванні повідомив, що все одно до експертної установи не заявиться, і направлення справи на експертизу лише затягне судовий процес.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових викликів за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою відповідача, поштові відправлення повернулися до суду з довідкою відділення «Укрпошти» - «адресат відсутній», іншої адреси відповідач суду не повідомив, тому, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в такому випадку вважається, що судовий виклик вручений відповідачу належним чином. Відповідач клопотання про розгляд справи у його відсутність до суду не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції уповноваженого представника в судове засідання не направили, надали в провадження суду письмові пояснення, у яких вказали, що в архіві відділу знаходяться актові записи №1507 від 19 грудня 2008 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та № 6 від 30 вересня 2021 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Державна реєстрація була проведена відповідно до положень ст.135 СК України - за вказівкою матері. Також просили розглядати справу без участі представника відділу.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що позивачка є її донькою. У 2000 році її донька познайомилась із ОСОБА_2 , з того часу вони почали проживати разом у м. Кременчуці. Через деякий час у них народились діти, відповідач забирав їх з пологового будинку та дуже радів їх народженню. Свідок питала відповідача щодо його реєстрації як батька дітей, з чим він погоджувався, але у зв`язку з наявністю іншої родини та сплатою аліментів батьківство не оформлював. Близько двох років донька з ОСОБА_2 проживали поруч із свідком, а потім поїхали в с. Ковалівка, де в них народилась донька. Коли їх син пішов до 1 класу школи, вони повернулись назад до м. Кременчука, де мешкали ще два роки. Через деякий час відповідач почав вживати алкогольні напої та втратив роботу у зв`язку з чим повернувся до с. Ковалівка, та вони розам з донькою не проживали.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що перебуває у фактичних шлюбних відносинах з матір`ю позивачки з 2000 року та з того часу позивачка проживала у м. Кременчуці з ОСОБА_2 , де у них народилися діти. Він та його цивільна дружина ОСОБА_6 мешкали окремо від позивачки. Зазначив, що відповідач обіцяв оформити дітей на себе, але не зробив цього.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, свідків, дослідивши надані докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 26 серпня 2021 року, серії НОМЕР_2 від 30 вересня 2021 року, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_8 та ОСОБА_5 (а.с.9,12).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 16 грудня 2011 року (а.с.8), ОСОБА_2 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб 16 грудня 2011 року, прізвище чоловіка після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_9 », дружини - « ОСОБА_9 ».

Також позивачка надала на підтвердження заявлених вимог копії медичних карток ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , де у графі «Дані про сім`ю» батьками зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , а також фотографії, на яких з пояснень позивачки зображені вона, діти та відповідач.

За змістом статті 121, частини 1 статті 122 Сімейного кодексу України (далі - СК України), права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, врегульовано статтею 125 СК України.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у частині 3 статті 128 Сімейного кодексу України, приймаються до судового розгляду, якщо: - дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (частина 1статті 135 Сімейного кодексу України). Відповідно до пункту 9 вказаної Постанови рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №591/6441/14-ц зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у такій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи, який є одним з ключових доказів та підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Наведене відповідає позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №444/526/18, від 08.03.2023 у справі №205/5698/21.

Верховний Суд у постановах від 11 липня 2023 року у справі № 449/433/22 (провадження № 61-4176св23), від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18) вказував, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері, іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Згідно з частинами четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (стаття 109 ЦПК України).

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2025 року задоволено клопотання позивачки та призначено по справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам ТОВ «Медікал Геномікс Україна». Експертів попереджено за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків відповідно до ст.ст. 384, 385 КК України. Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.

Відповідно до листа ТОВ «Медікал Геномікс Україна» від 03 грудня 2025 року (а.с.53), установа, якій було призначено за клопотанням позивачки проведення експертизи, повідомила, що генетичні аналізи, які проводяться в приватних лабораторіях, не мають юридичної сили та проводяться лише в інформаційних цілях для замовників. При проведенні генетичних аналізів в приватному порядку та в Інформаційних цілях, документи, які посвідчують особу учасників не надаються, підтвердити участь конкретної особи в приватному тесті неможливо. Ухвала суду про проведення судової молекулярно-генетичної експертизи не була прийнята до виконання.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 10 грудня 2025 року провадження по справі було відновлено.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 4 та п. п. 3-5 ч. 5 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, приходить до висновку про необґрунтованість вимог ОСОБА_1 про визнання батьківства, з огляду на те, що позивакою, всупереч приписів ст.ст.12, 81 ЦПК України, не надано будь-яких належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували обставини, зокрема факту спільного проживання сторін в період з 2004 по 2011 роки разом однією сім`єю, ведення ними спільного господарства до народження дітей або спільне їх виховання чи утримання, а також факту походження дітей від певної особи, а саме походження від ОСОБА_2 та відповідно його батьківства.

Показання допитаних свідків не містять беззастережних даних на підтвердження доводів позивачки та не є достатніми для визнання батьківства відповідача щодо дітей позивачки. При цьому варто зауважити, що свідок ОСОБА_6 є матір`ю позивачки, а свідок ОСОБА_7 проживає з матір`ю позивачки однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, тому їх свідчення можуть бути не об`єктивними, та суд до них ставиться критично.

Також, позивачка клопотання про повторне направлення ухвали суду до іншої відповідної експертної установи для проведення експертизи не тільки не заявила, та навіть категорично заперечувала проти цього, оскільки вважала, що відповідач не з`явиться до експертної установи для проведення експертизи, а тому це лише затягне судовий процес, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості застосувати наслідки ухилення відповідача від експертизи.

Окрім того, з урахуванням тих обставин, що сторони з 2011 року по теперішній час перебувають у шлюбі, суд позбавлений можливості достовірно встановити у який час та ким саме було зроблено запис у медичній документації дітей про ОСОБА_2 як батька дітей. Також три спільні фотографії, де зі слів позивачки, зображені вона, відповідач та діти, не виключає, що зображення зроблені під час перебування сторін у шлюбі, який було зареєстровано після народження дітей, та надані позивачкою такі докази не є належними доказами походження дітей від ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачка не довела належними та допустимими доказами заявлені позовні вимоги до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства.

Відповідно до ст. 134 Сімейного кодексу України, на підставі заяв осіб, зазначених у ст. 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно з пунктом 2.13.1 пункту 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Згідно з пунктом 2.16.4 цих Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

У пункті 2.16.7 Правил зазначається, що на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Відповідно до пункту 20 Глави 1 «Державна реєстрація народження фізичної особи та її походження» Розділу III «Державна реєстрація окремих актів цивільного стану» Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5 при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Отже, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства.

Враховуючи те, що в даній справі відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги про визнання батьківства, це в свою чергу виключає наявність підстави для задоволення позовної вимоги про внесення змін в актовий запис.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,5,12,76-81,89,258-259,263-265 ЦПК України, ст. ст. 125-126, 128, 134,135 СК України, суд,-

Ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування учасників процесу:

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 40445128, місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Університетська, буд.5.

СуддяА. С. Река