Ухвала суду № 137544000, 19.06.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 752/1335/26

Провадження №1-кп/369/1752/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

за участю захисника ОСОБА_6 ,

за участю обвинуваченого ОСОБА_7 ,

під час проведення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025100010002341 від 24.07.2025,

встановив:

11 травня 2025 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області за підсудністю від Київського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 травня 2026 року обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор» до 11 липня 2026 року (включно).

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , без визначення розміру застави, яке обґрунтовував тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком на строк п`ятнадцять років або довічне позбавленням волі, з конфіскацією майна. Вважає, що існують ризики того, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Вказує, що застосування іншого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні не є можливим.

Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6 щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечували та просили обрати запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.

Вислухавши доводи учасників підготовчого судового засідання, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тримання під вартою.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавленням волі, з конфіскацією майна.

На даному етапі розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_7 показань суду не давав та судом не досліджувались матеріали кримінального провадження, що не виключає мотивацію для незаконного впливу обвинуваченого на свідків у цьому кримінальному провадженні, а тому суд вважає доведеними існування ризиків, що ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, у тому числі переховуватися від суду.

З урахуванням пред`явленого обвинувачення, зважаючи на положення ч. 6 ст. 176 КПК України та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, продовження обвинуваченому строку тримання під вартою у повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Крім того, суд виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , має такий високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Суд також бере до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_7 відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України не є особою, до якого не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, суд враховує підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 КПК України та не визначає обвинуваченому розмір застави на підставі абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України відносно обвинуваченого ОСОБА_7 на строк 60 днів, а саме до 17 серпня 2026 року включно, без альтернативи внесення застави.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 197, 205, 314-315, 376, 392 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, починаючи з 19 червня 2026 року до 17 серпня 2026 року включно без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, що тримається під вартою, протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.

Головуючий суддя ОСОБА_8

Суддя ОСОБА_9

Суддя ОСОБА_10