Ухвала суду № 137543994, 19.06.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3895/25

Провадження № 2-с/369/103/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Лапченко О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 26.05.2025 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за спожитий природний газ, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та судового збору, -

в с т а н о в и л а:

26.05.2025 року Києво-Святошинським районним судом Київської області видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» заборгованість за спожитий природний газ у сумі 9 648,01 грн., інфляційні втрати у сумі 721,43 грн., 3% річних у сумі 154,48 грн. та судовий збір у розмірі 302,80 грн.

До суду надійшла заява представника боржника ОСОБА_2 ОСОБА_3 про скасування судового наказу, у якій він просить: скасувати судовий наказ від 26.05.2025 року; поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу.

Заявник зазначає, що копію судового наказу боржник не отримувала у встановленому законом порядку, про його існування дізналася лише 03.06.2026 року з інформації приватного виконавця під час відкриття виконавчого провадження. У зв`язку з цим заявник вважає, що строк на подання заяви про скасування судового наказу не пропущено, а у разі його визнання пропущеним - просить поновити такий строк як пропущений з поважних причин. У заяві також зазначається, що боржник не погоджується з судовим наказом, вважає його необґрунтованим, таким, що винесений без належного дослідження фактичних обставин та доказів. Зокрема, вказується, що: між сторонами відсутні належним чином оформлені договірні відносини; розрахунок заборгованості не підтверджений первинними документами та не містить детального обґрунтування періодів нарахувань; відсутні належні докази фактичного споживання природного газу; боржник фактично не споживала газ за відповідний період у зв`язку з відключенням газопостачання, що підтверджується актами про припинення/відключення; заборгованість є спірною та не доведеною.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право подати заяву про скасування судового наказу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення його копії.

Згідно з ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява, подана після закінчення строку, повертається, якщо суд не знайде підстав для його поновлення.

Заявник вказує, що не отримувала копію судового наказу у порядку, передбаченому процесуальним законом, а про його існування дізналася лише 03.06.2026 року після відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем. Таким чином, перебіг процесуального строку, передбаченого ст. 170 ЦПК України, фактично розпочався з моменту, коли боржнику стало відомо про існування судового наказу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що пропуск строку був зумовлений обставинами, які не залежали від волі боржника, а саме неналежним врученням судового наказу.

Такі обставини суд визнає поважними, що відповідно до принципів доступу до правосуддя, закріплених у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст. 129 Конституції України, є підставою для поновлення процесуального строку.

Отже, суд вважає за необхідне поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви суд постановляє ухвалу про скасування судового наказу.

Суд враховує, що наказне провадження є спрощеною формою захисту права, яка застосовується лише у випадках безспірності вимог.

Наведені боржником доводи щодо відсутності договірних відносин, спірності розрахунку заборгованості, відсутності підтвердження фактичного споживання газу, а також наявності актів відключення свідчать про існування спору про право між сторонами.

Наявність такого спору виключає можливість вирішення питання в порядку наказного провадження та потребує розгляду справи в позовному провадженні з дослідженням доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що подана боржником заява містить заперечення щодо заявлених вимог стягувача по суті, зокрема щодо наявності та розміру заборгованості, фактичного споживання природного газу, правових підстав нарахувань, а також належності та допустимості доказів, на яких ґрунтується судовий наказ.

Таким чином, наведені у заяві доводи не можуть бути предметом перевірки в межах наказного провадження, оскільки свідчать про наявність між сторонами спору про право, який потребує дослідження доказів у їх сукупності, перевірки первинних документів, встановлення фактичних обставин та надання їм правової оцінки виключно в порядку позовного провадження.

За таких обставин, з урахуванням принципу змагальності сторін та диспозитивності цивільного процесу, суд приходить до висновку, що подальший розгляд вимог стягувача можливий лише у формі позову, що забезпечить повну та всебічну реалізацію процесуальних прав обох сторін.

Враховуючи, що боржник заперечує проти заявлених вимог, а також з огляду на характер викладених заперечень, які виходять за межі безспірності вимог, передбаченої наказним провадженням, підстав для відмови у скасуванні судового наказу або залишення заяви без задоволення суд не вбачає.

Водночас суд звертає увагу, що скасування судового наказу не позбавляє Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» права на судовий захист, гарантованого ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і не є відмовою у правосудді чи обмеженням доступу до нього.

Навпаки, така процесуальна дія забезпечує реалізацію засад справедливого судового розгляду, рівності сторін та змагальності процесу, оскільки дозволяє вирішити спір у формі позовного провадження з дослідженням усіх доказів та наданням сторонам рівних процесуальних можливостей.

Суд також зазначає, що інститут наказного провадження спрямований виключно на оперативний захист безспірних вимог кредитора, тоді як у випадку наявності заперечень боржника щодо суті вимог, такі вимоги втрачають ознаку безспірності, що є самостійною та достатньою підставою для скасування судового наказу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування судового наказу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 170, 171 ЦПК України, суддя

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 26.05.2025 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за спожитий природний газ, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та судового збору - задовольнити.

Скасувати судовий наказ, виданий Києво-Святошинським районним судом Київської області 26.05.2025 року, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ з урахуванням трьох відсотків річних та індексу інфляції.

Роз`яснити стягувачу його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - О.М. Лапченко