Рішення № 137543928, 20.04.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/10280/25

Провадження №2/367/2846/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

20 квітня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Карабаза Н.Ф.,

при секретарі Зайцевій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Брайт-К» звернулося до суду з позовом ОСОБА_1 , третя особа: АТ «Креді Агріколь Банк`про стягнення заборгованості зазначивши, що 02.10.2017 року між Акціонерним Товариством «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг № 462523/3168257 на підставі якого позичальнику відкрито поточний картковий рахунок НОМЕР_1 та видано кредитну картку, а також відповідно до заяви про надання банківської послуги «Кредитна картка» від 25.10.2019 року було досягнуто угоди щодо встановлення кредитного ліміту на наступних умовах: розмір кредитної лінії 150000,00грн.; строком на 24 місяці; процентна ставка 30% річних. Банк умови Кредитного договору виконав в повному обсязі. 18.12.2024 між Акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ФК «Брайт-К» укладений договір відступлення прав вимоги № 5-2024, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги в тому числі за кредитним договором, що був укладений між АТ «Креді Агріколь Банк» та відповідачем. Загальна заборгованість відповідача за кредитним договором відповідно до розрахунків заборгованості становить 322099,78грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 174109,93грн. заборгованості за процентами за користування кредитом 147 989,85грн. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг № 462523/3168257 від 02.10.2017 року у розмірі 322099,78 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 174109,93грн. заборгованості за процентами за користування кредитом 147 989,85грн. та витрати про сплату судового збору .

Представником відповідача адвокатом Бойко Є.В. через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву. В якому зазначено, що з позовними вимогами позивача не погоджується. Правила, розміщені на офіційному сайті банку, належним доказом бути не можуть, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (фінансової/банківської установи), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Таким чином, позивач належним чином не доводить, що ОСОБА_2 при укладенні кредитного договору погодився саме з тими Правилами надання грошових коштів у позику. Правила надання грошових коштів у позику, не долучені до позовної заяви, оскільки, не містять підпису ОСОБА_1 . Позовна заява не містить доказів ознайомлення ОСОБА_3 з Правилами. Усі ці обставини свідчать про неналежність доказу Правил надання грошових коштів у позику. За текстом позовної заяви та долучених документів неможливо визначити строк кредитування, чи продовжувався кредитний договір сторонами, тощо. Відповідно, за змістом розрахунків заборгованості також незрозуміло за який період кредиторами здійснювалося нарахування заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - в межах строку кредитування або поза межами кредитування. Дана обставина має ключове значення для вирішення спору, оскільки, нарахування відсотків за користування кредитом поза межами строку кредитування є незаконним. Позивачем на підтвердження наявності начебто заборгованості подані розрахунок заборгованості перед АТ Креді Агріколь Банк» по кредиту наданому ОСОБА_1 № 462523/3168257 (1236756) від 25.10.2019 року станом на 20.12.2024 року; виписка банку поточного (карткового) АТ «Креді Агріколь Банк» рахунку клієнта за період з 25.10.2019 по 20.12.2024; виписка з «Креді Агріколь Банк» за період з 05.10.2022 року по 20.12.2024 року; копію заяви-анкети на відкриття поточного (карткового) рахунку та видачі кредитної картки від 01.10.2019 року; заява про надання банківської послуги від 25.10.2019 року. Вказані документи не можуть підтверджувати факт існування боргу відповідача перед позивачем, оскільки, зокрема розрахунок заборгованості не є первинним обліковим бухгалтерським документом в розумінні норм та оформленні відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні та відповідно не може підтверджувати існування тих чи інших фінансових операцій. Відповідач не погоджується з сумами, зазначеними в розрахунку та вважає їх такими, що нараховані безпідставно. Оскільки усі докази, які надаються позивачем є різними стосовно інформації тіла кредиту, часу виникнення заборгованості, наявності відсотків. Кожний доказ спростовується іншим, оскільки зазначена в доказі інформація не відповідає відомостям, вказаним в інших доказах. Розрахунок заборгованості за період з 20.12.2024 по 31.07.2025 року не може підтверджувати факт існування боргу, оскільки, нарахування процентів було здійснено безпідставно та поза межами дії кредитного договору. Також, в позовній заяві позивач зазначає дату надання кредиту 02.10.2017 року, а саму дату встановлення кредитного ліміту уже 25.10.2019 року не додаючи до позовної заяви оригінал кредитного договору між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 від 02.10.2017 року про надання банківських послуг № 462523/3168257 на підставі якого позичальнику було, відкрито поточний (картковий) рахунок. Анкета-заява позичальника не може підтверджувати існування боргу, оскільки вона є лише пропозицією укласти договір (офертою) в розумінні цивільного законодавства України. В зазначеній Анкеті-заяві відсутні будь які умови, які є істотними для кредитного зобов`язання. Відсутність в матеріалах справи тексту кредитного договору та повна відсутність інформації щодо його основних умов унеможливлює надання будь-якої правової оцінки зазначеним у позові правовідносинам. Оскільки не відомі суттєві умови кредитного договору, строк дії договору, розмір процентів, наявність інших обов`язкових регулярних та нерегулярних платежів, умови повернення кредиту, умови припинення кредитного договору тощо. Отже, наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості, а також виписка по рахунку за період з 20.12.2024 по 31.07.2025 року станом на 31.07.2025 року не є безспірними доказами існування між: сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки позивачем не доведено факту укладення кредитного договору. Щодо відступлення прав вимоги. Відповідно до витягу з Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами станом на 20.12.2024 (Додаток № 1 до Договору № 5-2024 від 18.12.2024 про відступлення прав вимоги), підписаного АТ "Креді Агріколь Банк" та ТОВ "Брайт-К" перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 462523/3168257 від 25.10.2019 на суму 289 599,25 грн. З наданих позивачем документів вбачають, розбіжності в даті укладення кредитного договору або це 02.10.2017 року або 25.10.2019 року, позивач жодним чином не пояснює дані обставини в позовній заяві. Позивач не надав до суду підтверджуючих документів отримання відповідачем вимоги про відступлення прав новому кредитору.Відступлення права вимоги може здійснюватися лише відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Отже, позивач не набув прав кредитора по відношенню до відповідача по кредитному договору від 02.10.2017 року. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представником позивача через канцелярію суду подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що у даному випадку банк до укладення договору про споживчий кредит надав відповідачу (споживачу) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту (ч.2 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»). Підписанням 01.10.2019 року паспорту споживчого кредиту відповідач підтвердив наступне: «Підтверджую отримання мною всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до моїх потреб та фінансової ситуації зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для мене, в тому числі в разі невиконання мною зобов`язань за таким договором». Зазначені в паспорті споживчого кредиту «суттєві характеристики запропонованих послуг» повністю відповідають умовам кредитування відповідача, зафіксованих в заяві про надання банківської послуги «Кредитна картка» від 25.10.2019 року. Підписанням цієї заяви відповідач підтвердив, що він ознайомлений з Правилами комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, що розміщені на офіційному сайті банку, в діючій на дату підписання заяви редакції. Зазначена вище позиція Верховного Суду, викладена у постанові Великої Палати від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, не може бути застосована у даному випадку. Відповідачем здійснювалися періодичні зарахування коштів, поповнення через POS та банкомат, зарахування переказів MoneySend на картковий рахунок НОМЕР_2 , що підтверджується випискою по рахунку, долученою до позовної заяви. Перше зарахування в сумі 8 000,00 грн. було здійснене 10.12.2019 року, останнє поповнення в сумі 4 000,00 грн. - 16.02.2022 року. Також, відповідач протягом всього періоду починаючи з 25.10.2019 року постійно користувався кредитними коштами, що також відображено у виписці по картковому рахунку НОМЕР_2 . Зазначені дії відповідача не лише підтверджують визнання ним боргу, але і додатково доводять про його належну обізнаність з умовами кредитування в цілому та Правилами зокрема. Всі умови кредитування, у тому числі строк кредитування не тільки зазначені в позовній заяві, але і доведені долученим до позовної заяви доказом - заявою надання банківської послуги «Кредитна картка» від 25.10.2019 року, що була підписана відповідачем. Згідно цієї заяви було досягнуто угоди щодо встановлення кредитного ліміту (відкриття кредитної лінії) на наступних умовах: розмір кредитної лінії (кредитним лімітом) - 150 000,00 гривень; строком на 24 місяці; процентна ставка (фіксована) -30% річних. Умови продовження дії кредитної лінії (кредитним ліміт) встановлені п.4.8.4 Правил.Кредитування відповідача здійснювалося на підставі заяви про надання банківської послуги «Кредитна картка» від 25.10.2019 року, саме ця дата є датою початку користування відповідачем кредитними коштами.Виписка по картковому рахунку НОМЕР_3 , в якій відображено перенесення 05.10.2022 року заборгованості за кредитом в сумі 174 109,93 гривень на інший рахунок, є належним доказом, який підтверджує заборгованість відповідача з тілом кредиту. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника товариства .

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його представник адвокат Бойко Є.В. через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника у задоволенні позову просив відмовити.

В судове засідання третя особа не забезпечила явку свого представника, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки, суд не повідомлено.

Заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи суду зі сторони учасників розгляду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку. Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилаться як на підставу своїх вимог або заперечень.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Судом встановлено, що 01.10.2019 року в АТ «Креді Агріколь Банк» ОСОБА_1 підписав заяву-анкету на відкриття поточного (карткового) рахунку та видачу кредитної картки з метою отримання можливості користуватися відновлювальною кредитною лінією просить відкрити поточний картковий) рахунок у гривні та видати у користування платіжну картку: CLC MASTERCARD WORLD. Зміст заяви-анкети містить інформацію про кредитну лінію: сума кредитної лінії: 150000,00грн., строк: 24 місяці; 30% річна ставка; 0,01% ставка у пільговий період; щомісячна плата за обслуговування 0,00грн.

Також, до позовної заяви додано підписану 25.10.2019 р. заяву про надання банківської послуги «Кредитна картка», заявник: ОСОБА_1 та Банк: АТ «Креді Агріколь Банк» відповідно до договору про надання банківських послуг № 462523/3168257 від 02.10.2017 року, за умовами якої заявник звертається до банку з проханням відкрити на підставі договору та цієї заяви поточний (картковий) рахунок та видати йому кредитну картку з встановленим кредитним лімітом на наступних умовах: строк договору: безстроковий; тип та клас картки: кредитна картка «Преферта» MASTERCARD WORLD; інформація про кредитну лінію: розмір кредитної лінії (кредитний ліміт) 150000,00грн., строк: 24 місяці; процентна ставка фіксована - 30%, загальна вартість кредитної лінії 199683,24грн. Також в заяві міститься інформація про номер рахунку: НОМЕР_4 .

Зі змісту паспорта споживчого кредиту ( інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), що підписаний споживачем ОСОБА_1 01.10.2019 року, вбачається, що основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача є: тип кредиту: кредитна лінія, сума/ліміт кредиту: 150000,00грн., максимально допустимий ліміт кредиту 250000,00грн.; строк кредитування: 24 місяців; мета отримання кредиту: придбання товарів (робі, послуг) для задоволення споживчих потреб; спосіб та строк надання кредиту: безготівковим шляхом (шлях встановлення відновлювальної кредитної лінії на поточний (картковий) рахунок у строк визначений кредитним договором; тип процентної ставки: фіксована - 30%; порядок повернення кредиту (кількість та розмір платежів, періодичність внесення): щомісячно 5% від суми заборгованості , на умова та у строки, визначені в договорі.

Додано виписку по рахунку отримувача: ОСОБА_1 приватного клієнта № 140000-2025/0107, розрахунковий період з 25.10.2019 по 20.12.2024 станом на 07.01.2025 по основному рахунку НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 ), щомісячне погашення заборгованості 3,00%, корекція доступної суми 150000,00грн., з якої вбачається. Основний рахунок : 0,00грн., доступна для використання сума (без врахування блокування) -150000,00грн., доступна для використання сума ( з врахуванням блокування) 150000,00грн., підлягає погашенню до 10.01.2025 року.

Додано виписку з рахунку клієнта: ОСОБА_1 , рахунок НОМЕР_5 /UAN, тип рахунку: короткостр. Кредит на поточні потреби ФО, за період з 05.10.2022 - 20.12.2024 з якого вбачається: дата операції: 05.10.2022, контрагент АТ «Креді Агріколь Банк», ЄДРПОУ: 14361575 UA223006140000022032000416222, сума дебету: 174109,93грн., призначення платежу: перенесення підконтрольної заборгованості за картковим рахунком згідно договору № 1236756 ( ОСОБА_1 ), дата операції 07.10.2022, контрагент ОСОБА_1 НОМЕР_6 , ЄДРПОУ: 3196920534, сума кредиту: 174109,93, призначення платежу: винесення на прострочку простроченої заборгованості за кредитом № 1236756 від 05.10.2022.

18 грудня 2024 року АТ «Креді Агріколь Банк» відступило право вимоги до боржника до ТОВ ФК «Брайт-К» за договором № 5-2024 та додатками до нього, в тому числі додатком № 1 до договору про відступлення прав вимоги № 5-2024 від 18 грудня 2024 року Реєстр прав вимоги № 1 від 20 грудня 2024 року, за умовами яких вбачається що на умовах договору первісний кредитор відступає новому кредитору наступні права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором 462523/3168257 від 25.10.2019 на загальну суму заборгованість (тіло, проценти, комісія) - 289599,25грн.; до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором 3/3168257 від 19.01.2022 на загальну суму заборгованість (тіло, проценти, комісія) - 152,982,05грн.

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Креді Агріколь Банк» з відміткою редакція діє з 22 жовтня 2019 року, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61,). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії», заява № 76943/11, § 123).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «S. W. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36).

Суд вважає, що Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) від 01.10.2019 року та Заява-анкета на відкриття поточного (карткового) рахунку на видачу кредитної картки від 01.10.2019 року слід розцінювати як частину кредитного договору, укладеного 01.10.2019 року між сторонами АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 , по Заяві про надання банківської послуги «Кредитна картка» від 25.10.2019 року до договору про надання банківських послуг № 462523/3168257 від 02.10.2017р.

Проте, ні Заява про надання банківської послуги «Кредитна картка» від 25.10.2019 року, ні Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) від 01.10.2019 року не містять істотних умов укладання договору, зокрема, умов нарахування відсотків, наявність інших обов`язкових регулярних та нерегулярних платежів, умов повернення кредиту, умов припинення кредиту, умов пролонгації кредиту тощо. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі погашення кредитного ліміту, сплати процентів за користування кредитними коштами за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у ст.8 Конституції України.

Відповідно до ч.4 ст.42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно із ч. 1 ст.1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у ст. 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У п. 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з АТ «Креді Агріколь Банк» дотримав вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Суд зауважує, що з поданих позивачем документів по справі вбачається, що відповідач співпрацював з АТ «Креді Агріколь Банк», та має декілька укладених з товариством кредитних договорів, що вбачається з поданих виписках по рахунках ОСОБА_1 : № 140000-2025/0107, розрахунковий період з 25.10.2019 по 20.12.2024 станом на 07.01.2025 по основному рахунку НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 ), додаткові рахунки відсутні; по рахунку НОМЕР_5 /UAN (тип рахунку: короткостр. Кредит на поточні потреби ФО, за період з 05.10.2022 - 20.12.2024 ) що містить інформацію по прострочці простроченої заборгованості за кредитом № 1236756 від 05.10.2022 по сумі 174109,93грн.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 510 ЦК України сторонами у забов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов?язанні має одночасно і права, і обов?язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов?язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Частиною першою ст. 512 ЦК України, встановлено, що якщо зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 527 ЦК України, боржник зобов?язаний виконати свій обов?язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов?язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов?язанні має право вимагати доказів того, що обов?язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред?явлення такої вимог.

Частиною першою статтею 528 ЦК України передбачено, що виконання може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не впливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржником іншою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями статтей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ст. 1087 ЦК України, розрахунки за участю фізичних осіб, не пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або безготівковій формі.

Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб - підприємців відповідно до цієї статті встановлюються Національним банком України.

Відповідно до ст. 1088 ЦК України, під час здійснення безготівкових розрахунків допускається застосування платіжних інструкцій, передбачених законодавством України, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.

Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд.

Безготівкові розрахунки провадяться через банки, небанківських надавачів платіжних послуг, в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється цим Кодексом, законом та банківськими правилами.

При цьому обов`язок доказування покладений на учасників справи.

Стороною позивача не надано жодного належного доказу щодо укладання кредитного договору між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 № 462523/3168257 від 02.10.2017 року, в матеріалах справи відсутній договір. Суд позбавлений можливості визначити на яких істотних умовах був укладений спірний договір, його ціна, строки укладання умови нарахування та відсоткова ставка відсотків та інших платежів.

Лише зі змісту позовної зави та Заяви про надання банківської послуги «Кредитна картка від 25.10.2019р. зазначається, що Заява про надання банківської послуги «Кредитна картка від 25.10.2019р. ОСОБА_1 укладена відповідно до договору про надання банківських послуг № 462523/3168257.

Також суду не надано і жодного належного доказу щодо заборгованості саме по договору про надання банківських послуг № 462523/3168257 від 02.10.2017 року, яка виникла у відповідача перед кредитором АТ «Креді Агріколь Банк» в строки дії даного договору.

У той же час, належними доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно до правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених Договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Жодних клопотань щодо витребування доказів зі сторони позивача до суд не надходило.

Позивач ставить вимогу про стягнення заборгованість за договором про надання банківських послуг № 462523/3168257 від 02.10.2017 року у розмірі 322099,78 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 174109,93грн. заборгованості за процентами за користування кредитом 147 989,85грн. При цьому на підтвердження подає документи що стосуються договору від 25.10.2019 року.

У поданих позивачем виписках з рахунків міститься інформація щодо перенесення підконтрольної заборгованості в сумі 174109,93 грн. за картковим рахунком згідно договору № 1236756 від 05.10.22, проте, жодних даних щодо заборгованості за договором про надання банківських послуг № 462523/3168257 від 02.10.2017 року втому числі і у розмірі 322099,78 грн.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Таким чином, у справах про невиконання умов будь-яких договорів позивач має довести, що у відповідача є зобов`язання, яке ним не виконано, а відповідач, відповідно, що зобов`язання ним виконано відповідно до умов договору або не виконано не з його вини.

Згідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч. 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Проте матеріали справи не містять належних доказів щодо заборгованості відповідача перед АТ «Креді Агріколь Банк» за договором про надання банківських послуг № 462523/3168257 від 02.10.2017 року у розмірі 322099,78 грн. В поданій ТОВ ФК «БРАЙТ-К» вимозі достроково повернути всю суму кредиту, проценти за користування кредитом зазначено, що станом на 31.07.2025 року розмір заборгованості за кредитною лінією, відкритою Заявою про надання банківської послуги «Кредитна картка від 25.10.2019 складає 322099,78грн., з яких прострочена заборгованість за тілом кредиту 174109,93грн та заборгованість за процентами за користування кредитом 147989,85грн.

Крім того, згідно даних Реєстру прав вимоги № 1 від 20 грудня 2024 року до договору про відступлення прав вимоги № 5-2024 від 18 грудня 2024 року та додатків до нього, вбачається що на умовах договору первісний кредитор відступає новому кредитору наступні права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором 462523/3168257 від 25.10.2019 на загальну суму заборгованість (тіло, проценти, комісія) - 289599,25грн.; до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором 3/3168257 від 19.01.2022 на загальну суму заборгованість (тіло, проценти, комісія) - 152,982,05грн. Жодних даних щодо відступлення прав вимоги за договором про надання банківських послуг № 462523/3168257 від 02.10.2017 року в тому числі і у розмірі 322099,78 грн. зазначений вище реєстр інформації не містить.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами для підтвердження обставин, на які він посилається, а саме, недоведеності укладення договорів та надання кредиту.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Згідно приписів ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 11, 16, 207, 509, 512, 514, 638, 629, 1054, 1077 ЦК України, ст. 4, 10, 76, 133, 141, 247, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Н.Ф. Карабаза