Рішення № 137543299, 19.06.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/6579/26

Категорія 38

2/295/3880/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м.Житомира Лєдньов Д.М. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК «Єврокредит» звернулось до суду з позовом, в якому зазначило, що 20.11.2019 року між АТ «Мегабанк» як кредитодавцем та ОСОБА_1 позичальником, укладено кредитний договір з визначеним учасниками такого правочину розміром кредиту, строком користування кредитними коштами, а також передбаченої до сплати відсоткової ставки та суми комісійних виплат.

Позивач зауважує, що свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків та комісії за користування кредитом відповідач виконав не в повному обсязі, допустив прострочення здійснення строкових платежів, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 83 828,77 грн., з яких: 23 987,52 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 14 342,65 грн. сума заборгованості за відсотками, 45 498,60 грн. заборгованість за комісією.

Сторона вказує, що 03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

В подальшому, 27.12.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Первісний кредитор) уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (Новий кредитор) Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі, і право вимоги до Відповідача боржника за Кредитним договором № 174-010-850-2-19-Г від 20.11.2019 року.

Посилаючись на положення законодавства в розрізі обов`язковості виконання зобов`язань, умов їх припинення, а також в частині заміни кредитора іншою особою у зв`язку з відступленням права вимоги, позивач просить стягнути на його користь суму заборгованості за договором на суму 83 828,77 грн., відшкодувати судові витрати зі сплати судового збору - 2662,40 грн., витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11 200,00 грн.

Ухвалою суду від 22.04.2026 року по справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якій відповідний учасник заперечує наявність заборгованості за укладеним договором. За твердженням сторони, відомості Українського бюро кредитних історій вказують на те, що заборгованість за кредитним договором № 174-010-850-2-19-Г від 20.11.2019 року становить 0,00 грн.

Відповідач також звертає увагу на передбачений договором кредиту загальний строк кредитування з кінцевою датою погашення - 19.11.2021 року.

На думку учасника, вимога про стягнення заборгованості заявлено поза межами трирічного строку позовної давності, що є підставою відмови у задоволенні вимог.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.11.2019 року між АТ «Мегабанк» та відповідачем укладено договір кредиту, за умовами якого АТ «Мегабанк» як кредитодавець надав, а ОСОБА_1 позичальник, отримав грошові кошти в розмірі 26 939,66 грн. на споживчі цілі.

Умовами договору сторони визначили, що строк користування кредитом складає з 20.11.2019 року по 19.11.2022 року (п.2.2 договору), за користування кредитом позичальник сплачує проценти, що нараховуються на суму заборгованості, на рівні 15,0 % річних.

Пунктом 2.8 договору сторони обумовили розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, як 3,5 % від суми кредиту, що сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Відповідно до п.2.11 договору процентна ставка за користування кредитом понад строк, вказаний в п. 2.2. договору, становить 0,1 % річних.

У відповідності до п.4.1 договору повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюється щомісячними ануїтетними платежами, передбаченими договором.

Згідно п.4.4 договору у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та комісійної винагороди понад 90 календарних днів, кредитодавець обліковує заборгованість за кредитом в повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості, при цьому, правовідносини сторін за договором не втрачають своєї чинності та діють протягом строку дії договору. З цього моменту, кредитодавець припиняє нарахування щомісячної комісійної винагороди, процентна ставка за кредитом встановлюється в розмірі, встановленому в п.2.11 договору, а за невиконання прийнятих на себе зобов`язань щодо сплати ануїтетних платежів та комісійних винагород позичальник сплачує штрафу розмірі, передбаченому п.6.3 договору.

Пунктом 6.3 договору визначено, що у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та/або комісійної винагороди понад 90 календарних днів, позичальник сплачує кредитодавцеві штраф у розмірі 45 процентів від суми кредиту.

Учасниками погоджено графік погашення кредиту.

03.09.2024 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

У п. 1 вказано, що за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб підприємців та/або юридичних осіб, Зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Згідно витягу з додатку до договору (реєстру) за боржником ОСОБА_1 обліковано заборгованість на суму 83 828,77 грн., з яких: 23 987,52 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 14 342,65 грн. сума заборгованості за відсотками, 45 498,60 грн. заборгованість за комісією.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» 27.12.2024 року уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.

У п. 1 вказано, що за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, Зазначених у Додатку №1 до цього Договору (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до Боржників/Дебіторів за такими договорами), надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги.

Згідно витягу з реєстру боржників з відомостями про боржника ОСОБА_1 станом на 27.12.2024 року заборгованість позичальника становить 83 828,77 грн., з яких: 23 987,52 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 14 342,65 грн. сума заборгованості за відсотками, 45 498,60 грн. заборгованість за комісією.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

За положеннями ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ч.1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до п.4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на час укладення договору, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За змістом ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Судом встановлено, що внаслідок неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов`язань з повернення тіла кредиту, відсотків, комісії за обслуговування кредиту виникла заборгованість, що підтверджується доданими до позову матеріалами, які оцінюються судом як належні та допустимі докази: випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 20.11.2019 року по 02.12.2022 року, випискою по особовим рахункам з 03.12.2022 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З приводу тверджень відповідача про те, що згідно відомостей бюро кредитних історій розмір заборгованості за кредитним договором становить 0,00 грн. суд зауважує, що такі відомості відтворюють інформацію про заборгованість перед первісним кредитором банком.

Як зазначалось вище, на підставі послідовно укладених договорів про відступлення права вимоги, в рамках яких новими кредиторами здійснювалась оплата, позивачем набуто права вимоги до відповідача в обсязі заборгованості, пов`язаної з невиконанням умов кредитного договору.

При цьому, суд не може в повній мірі погодитись з коректністю розрахунків заборгованості виходячи з такого.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Умовами договору сторони взаємно погодили, що у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та комісійної винагороди понад 90 календарних днів, з цього моменту, кредитодавець припиняє нарахування щомісячної комісійної винагороди, процентна ставка за кредитом встановлюється в розмірі, встановленому в п.2.11 договору, а за невиконання прийнятих на себе зобов`язань щодо сплати ануїтетних платежів та комісійних винагород позичальник сплачує штрафу розмірі, передбаченому п.6.3 договору.

З поданих позивачем виписок по особовому рахунку слідує, що позичальником здійснено останній платіж з погашення кредитної заборгованості, відсотків та комісійної винагороди 01.04.2020 року, після чого внесення платежів припинено. Черговий платіж згідно графіку визначено 30.04.2020 року.

Отже, в силу п.4.4 договору з 28.07.2020 року - як строку завершення 90-денного періоду прострочення внесення платежів,- кредитодавець зобов`язаний був припинити нарахування комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, змінити порядок нарахування відсотків, обмеживши відсоткову ставку на рівні 0.1 % річних в межах строку кредитування, застосувати погоджені заходи відповідальності у вигляді штрафу.

Вказаний пункт договору суд не ототожнює зі зміною строку кредитування як підстави припинення нарахування відсотків, при цьому, тлумачить як зміна істотних умов щодо порядку нарахування платежів за договором.

Верховний Суд неодноразово наводив висновок, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова ВП ВС від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.

Суд не позбавлений можливості виконати самостійний обрахунок заборгованості, заснованої на умовах договору та кореспондуючим з ними за взаємним зв`язком нормативним врегулюванням.

Так, у період з 20.11.2019 року по 27.07.2020 року сума нарахувань за відсотками становить: 26 939,66 грн. * 15 % * 249 днів /360 / 100 = 2794,00 грн.

Оскільки за відповідний період позичальником здійснено сплату відсотків на суму 1110,66 грн., різниця складає: 2794,00 грн. 1110,66 грн. = 1683,34 грн.

У період з 28.07.2020 року по 19.11.2021 року (строку завершення кредитування) сума нарахувань по відсотках з розрахунку 0,1 % річних складатиме: 26 939,00 грн. (сума кредиту) * 0,1 % * 113 днів користування / 360 / 100 = 8,46 грн.

Отже, загальна заборгованість за відсотками складатиме: 8,46 грн. + 1683,34 грн. = 1691,80 грн.

Щодо нарахувань за комісійними платежами суд зазначає, що у період з 20.11.2019 року по 27.07.2020 року сума нарахувань становить: 942,89 грн. * 9 платежів = 8486,01 грн. фактично сплачено позичальником 3771,56 грн.

Загальна сума заборгованості за комісійними платежами складатиме 4714,45 грн.

Розмір заборгованості за тілом кредиту підлягає залишенню без змін як належно підтверджений відомостями про рух коштів по рахунку позичальника.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредиту в сумі 30 393,77 грн., з яких: 23 987,52 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 1691,80 грн. сума заборгованості за відсотками, 4714,45 грн. заборгованість за комісією.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За відсутності заявлених вимог про стягнення суми штрафу суд, діючи за принципом диспозитивності, не може самостійно здійснити нарахування штрафних санкцій, визначених умовами договору.

З приводу заявлених відповідачем вимог про застосування строку позовної давності суд зазначає.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Оскільки в договорі встановлені окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. Тому перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання, зокрема, прострочення виконання відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу, й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

В даному випадку слід додати, що законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився.

4 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 № 4434-IX.

Суду зазначає, що в разі, якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

За таких обставин звернення до суду 16.04.2026 року з позовними вимогами про стягнення заборгованості, нарахованої за період з 20.11.2019 року є обґрунтованим.

З огляду на викладене, суд задовольняє позов частково, відшкодовує понесені позивачем витрати з оплати судового збору, пропорційно до задоволених вимог, в сумі 964,64 грн.

Надаючи оцінку розрахункам на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суд звертає увагу, що зазначена на виконання правничих послуг вартість робіт є завищеною з огляду на складність справи, виявляє непропорційність з врахуванням необхідного часу для захисту прав особи.

З огляду на викладене, суд, керуючись принципом доцільності та справедливості, вважає необхідним стягнути з відповідача на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу грошову суму в розмірі 3500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 258-279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Єврокредит» (код ЄДРПОУ 40932411, адреса місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, офіс 105) заборгованість за договором від 20.11.2019 року в розмірі 30 393,77 грн., з яких: 23 987,52 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 1691,80 грн. сума заборгованості за відсотками, 4714,45 грн. заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Єврокредит» (код ЄДРПОУ 40932411, адреса місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, офіс 105) судовий збір у розмірі 964,64 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Д.М.Лєдньов