Ухвала суду № 137543282, 19.06.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/10690/26

1-кс/295/3926/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2026 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 12026060600000740 від 16.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, та додані до нього матеріали, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів.

В клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що 16.06.2026, близько 10 години 30 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні аптеки «Оптових цін», що розташована за адресою: м. Житомир, вул. Київська 7/4, діючи умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, усвідомлюючи, що він перебуває у громадському місці, в присутності працівників аптеки, ігноруючи загальноприйняті норми поведінки, демонструючи особливу зухвалість, вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, умисно пошкодив майно аптеки, а саме - монітор та скляні вітрини, дерев`яною палицею.

Після цього, ОСОБА_4 , використовуючи предмет, зовні схожий на ніж, який тримав при собі, умисно наніс ним удар працівнику аптеки ОСОБА_7 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення лівої руки, ступінь тяжкості якого встановлюється, внаслідок чого було порушено нормальну роботу закладу.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.296 КК України.

Слідчий зазначив, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- повідомленням на спец. лінію «102»;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 16.06.2026;

- протоколом впізнання за участі потерпілого ОСОБА_7 від 16.06.2026;

- протоколом слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_7 від 16.06.2026;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 16.06.2026;

- протоколом впізнання за участі потерпілого ОСОБА_8 від 16.06.2026;

- протоколом слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_8 від 16.06.2026;

- протоколом огляду відео;

- іншими матеріалами досудового розслідування.

У клопотанні слідчий послався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 ЦПК України слідчий зазначив, що ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв`язків, офіційно не працює, неодружений, що свідчить про відсутність факторів та обставин, які могли б стримувати підозрюваного від переховування від органів досудового розслідування за межами міста Житомира або області.

Крім того, санкція інкримінованого підозрюваному злочину передбачає відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Підозрюваний, усвідомлюючи суворість та невідворотність покарання, з метою уникнення покарання ОСОБА_4 , може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

В обґрунтування ризику, передбаченого 5 ч. 1 ст. 177 ЦПК України слідчий зазначив, що ОСОБА_4 раніше судимий, останній раз - 27.09.2022 вироком Житомирського районного суду м. Житомира за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та знову вчинив умисний злочин, що супроводжувався особливою зухвалістю.

Крім цього, на даний час у судах розглядаються обвинувальні акти стосовно ОСОБА_4 за ч.2 ст.190 КК України від 30.01.2026; ч.4 ст.186 КК України від 30.04.2026 та ч.4 ст.185 КК України від 11.05.2026.

За віком ОСОБА_4 не є особою похилого віку та за станом здоров`я не потребує стаціонарного лікування.

Сторона обвинувачення вважає, що запобігання наведеним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваногоОСОБА_9 можливе винятково у разі застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та просила задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що в ході конфлікту, який виник між його товаришем ОСОБА_10 та продавцем аптеки, з метою захисту свого товариша, він плюнув на продавця аптеки та залишив приміщення. Після повернення до аптеки з метою порятунку цивільної дружини, його - ОСОБА_4 побила шваброю продавець аптеки та залишила швабру біля дверей. Розлютившись ОСОБА_4 взяв швабру і розбив вітрину аптеки. Внаслідок того, що розбилось скло потерпілий міг отримати порізи. Підозрюваний зазначив, що не переховується від органів досудового розслідування та суду, має міцні соціальні зв`язки, просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_5 зазначила, що вважає клопотання необгрунтованим, докази на підтвердження винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому правопорушення відсутні. Більш м`який запобіжний захід може забезпечити належну поведінку підозрюваного, який належним чином виконуватиме покладені на нього обов`язки. У разі визначення застави просила встановити її мінімальний розмір.

За клопотанням захисника ОСОБА_5 допитана цивільна дружина ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , яка повідомила, що конфлікт створили працівники аптеки, ОСОБА_4 захищав товариша, ножа при собі не мав, порізи у потерпілого стались внаслідок розбиття скла.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, свідка дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

В провадженні СВ ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12026060600000740 від 16.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

16.06.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

17.06.2026 ОСОБА_4 в порядку ст. 278 КПК України було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).

Згідно з ч. 1 ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК).

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Поняття «обґрунтована підозра» визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Згідно з усталеною судовою практикою, яка обґрунтовується рішеннями Європейського суду з прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 та у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Для визначення причетності ОСОБА_4 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені та оцінені фактичні дані, які містяться в таких документах:

- повідомлення на спец. лінію «102»;

- протоколо допиту потерпілого ОСОБА_7 від 16.06.2026;

- протоколо впізнання за участі потерпілого ОСОБА_7 від 16.06.2026;

- протоколо слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_7 від 16.06.2026;

- протоколо допиту потерпілого ОСОБА_8 від 16.06.2026;

- протоколо впізнання за участі потерпілого ОСОБА_8 від 16.06.2026;

- протоколо слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_8 від 16.06.2026;

- протоколо огляду відео;

- інші матеріали досудового розслідування.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що в сукупності такі документи вказують на те, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою.

Саме з огляду на таке розуміння обґрунтованості підозри слідчий суддя вирішуває це клопотання, та дійшов висновку про те, що описана у клопотанні фабула, в сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження, свідчать про наявність ознак криміналього правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Однак слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішував тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначив, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Згідно статті 178 КПК України слідчим суддею враховано, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Житомира, українець, громадянин України, неодружений, безробітний, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, раніше неодноразово судимий, востаннє 27.09.2022 Житомирським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, наразі 30.01.2026 направлено до суду обвинувальний акт за ч. 2 ст. 190 КК України, 30.04.2026 направлено до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області обвинувальний акт за ч. 4 ст. 186 КК України, 11.05.2026 напрвлено до суду обвинувальний акт за ч. 4 ст. 185 КК України.

Щодо ризиків.

На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчим суддею враховано, що наведені в сукупності обставини, надані пояснення як самого підозрюваного, так і його захисника, прокурора, можуть переконати об`єктивного спостерігача у наявності та обґрунтованості ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_4 має стійкі соціальні зв`язки- має матір, брата та сестру, неодружений, проте має цивільну дружину, раніше судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання, в тому числі до 7 років позбавлення волі. Усвідомлюючи невідворотність суворого покарання, підозрюваний може уникнути кримінальної відповідальності шляхом переховування. Слідчий суддя погоджується з обгрунтуванням слідчого, що існує ризик можливості переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

На переконання слідчого судді при встановленні наявності ризику передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України). В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Наведені обставини можуть свідчити про те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підозрюваним, оскільки останній неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, останній раз - 27.09.2022 Житомирським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, що вказує на наявність та обгрунтування ризику, передбаченого 5 ч. 1 ст. 177 ЦПК України.

Враховуючи обставини кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Крім того, зважаючи на наявність зазначених вище ризиків та те, що на даний час не проведено всіх слідчих дій з метою отримання належних та допустимих доказів, слідчий суддя вважає ці обставини такими, що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Водночас, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, враховуючи обставини кримінального провадження, слідчий суддя визначає заставу в розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 133120,00 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у строк дії ухвали на депозитний рахунок Богунського районного суду м. Житомира.

На переконання слідчого судді саме така сума застави за встановлених фактичних обставин зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку у разі її внесення, бути достатнім стримуючим фактором для запобігання ризиків, доведених прокурором.

У разі звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, слідчий суддя покладає на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст.176 - 178, 182-183, 194, 196, 197, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Одночасно визначити ОСОБА_4 розмір застави у сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 133120,00 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), у строк дії ухвали на депозитний рахунок Богунського районного суду м. Житомира, одержувач: ТУ ДСА України в Житомирській області, код: 26278626, розрахунковий рахунок: UA678201720355249002000000277, банк: ДКСУ м. Київ.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, суду;

- не відлучатися з Житомирського району без дозволу слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання;

- не спілкуватися зі свідками у даному кримінальному провадженню;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави вважати з моменту внесення застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 10.08.2026 включно.

Рахувати строк тримання під вартою з моменту фактичного затримання з 12:50 год. 16.06.2026.

Строк дії ухвали встановити до 13.08.2026.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1