Ухвала суду № 137543230, 19.06.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/3383/26

Провадження № 2/0274/2627/26

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

19.06.2026 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи: органу опіки та піклування виконавчого комітету Бердичівської міської ради про визнання недійсним та розірвання спадкового договору, скасування державної реєстрації права власності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом, у якому просить:

- визнати недійсними спадкові договори, укладені у 2012 році між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;

- скасувати державну реєстрацію права власності, здійснену у 2024 році на користь ОСОБА_2 щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 19.05.2026 указану позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Копія ухвали направлялась на адресу, зазначену у позовній заяві: АДРЕСА_1 .

08.06.2026 конверт з ухвалою суду було повернуто на адресу суду без вручення позивачу з відмітками Укрпошти «невірна адреса», «адресат відсутній за вказаною адресою».

Окрім того, суд вживав заходи для повідомлення ОСОБА_1 про необхідність прибути до суду для отримання копії ухвали суду від 19.05.2026 під час спілкування з останньою за номером телефону, вказаним у позовній заяві. Указане підтверджується доповідною запискою секретаря судового засідання від 15.06.2026.

У постанові від 14 серпня 2020 у справі № 904/2584/19 Верховний Суд зробив висновок, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

За таких обставин, враховуючи, що позивачу ухвала направлялась за належною поштовою адресою, вказаною нею ж у позовній заяві, суддя приходить до висновку, що є підстави вважати, що позивач була належним чином повідомлена судом про залишення її заяви без руху у встановленому законом порядку.

Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Так, до повноваження суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Позивач поштову кореспонденцію не отримує, клопотання про зміну адреси від неї не надходило.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд зазначає, що згідно вимог ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст.17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі "Пономарев проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У відповідності до ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Частиною 6 статті 185 ЦПК України визначено, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Суд, при постановленні ухвали, керується також практикою Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З урахуванням наведеного, зважаючи, що у встановлений судом строк, а також станом на день постановлення даної ухвали недоліки заяви не усунуто, відповідно до вимог ч.3 ст.185 ЦПК України, суд вважає позовну заяву неподаною та повертає позивачу.

Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. ст. 185, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи: органу опіки та піклування виконавчого комітету Бердичівської міської ради про визнання недійсним та розірвання спадкового договору, скасування державної реєстрації права власності - визнати неподаною та повернути її разом з доданими до неї матеріалами позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвалу може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА