Рішення № 137542347, 19.06.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2-а/748/20/26

Єдиний унікальний № 748/1402/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі :

головуючого судді Майбороди С.М.

при секретарі Пасько К.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: інспектор Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області капітан поліції Гринченко Олексій Миколайович, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В :

04 травня 2026 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області, в якому просить скасувати постанову інспектора Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області капітана поліції Гринченка Олексія Миколайовича серії ЕГА № 2017719 від 24.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, провадження у справі закрити. Позов обгрунтований тим, щo 24.03.2026 позивачу телефоном повідомили, що по АДРЕСА_1 на території, де він проживав, багато людей, які вивозять дрова, біля воріт будинку багато мішків, заповнених речами. Оскільки позивач в цей час був у м. Чернігові, то зателефонував слідчому СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, який запропонував телефонувати на лінію 102. Коли позивач приїхав на місце пригоди туди приїхала поліція та з`ясувала, що люди, які перебувають біля будинку орендарі, дрова переносять в межах двору, в мішках знаходиться сміття. Поліція не перевіряла документи та повідомила позивачу про хибний виклик та склали постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП.

Ухвалою від 26 травня 2026 року провадження у справі відкрито, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

10.06.2026 відповідач ЧРУП ГУНП в Чернігівській області надали суду витребовувані документи, на підставі яких виносилась постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 2017719 від 24.04.2026 та матеріали відеофіксації правопорушення.

Окрім того, відповідачем було надано відзив на позовну заяву із запереченням проти задоволення позову, оскільки оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою та винесеною у межах повноважень посадової особи поліції. Зазначає, що 24 березня 2026 року на лінію «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що на території його колишнього домоволодіння за адресою: Чернігівський р-н, с. Клочків, вул. Сновська 74-А, невідомі особи вчиняють кримінальне правопорушення - таємне викрадення майна (крадіжку дров). Позивач стверджував, що про факт крадіжки його телефоном повідомив сусід. Прибувши на місце події, екіпаж поліції встановив, що інформація про правопорушення повністю не відповідає дійсності. В ході перевірки з`ясовано: Дане приміщення та територія офіційно і законно орендуються третіми особами через ріелторську агенцію. На момент приїзду працівників поліції орендарі звільняли подвір`я для можливості паркування автомобіля. З цією метою вони акуратно збирали та перекладали дрова в межах території цього ж господарства. Будь-яких фактів розкрадання, вивезення дров за межі домоволодіння чи наміру привласнення чужого майна виявлено не було. Фактичні обставини події зафіксовані за допомогою нагрудних відеореєстраторів (бодікамер) працівників поліції. На відеозаписі чітко зафіксовано такі моменти: 1. Позивач прибув на місце події, особисто зайшов на територію господарства та провів огляд. 2. Після самостійного огляду території Позивач особисто визнав факт відсутності будь-якої крадіжки. 3. На відеозаписі зафіксовано добровільне твердження Позивача про те, що він усвідомлює помилковість свого виклику, та його пряма цитата: «якщо я винуватий, то готовий нести відповідальність». Таким чином, Позивач здійснив виклик поліції, не перевіривши інформацію, передану третіми особами (сусідом), і повідомив про вчинення тяжкого злочину, якого насправді не було, що повністю охоплюється складом правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП. Працівниками поліції було повністю дотримано вимоги чинного законодавства щодо розгляду справи на місці вчинення правопорушення: Позивача було детально ознайомлено з його правами та обов`язками, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, зокрема з правом на правову допомогу. Справу розглянуто уповноваженою особою капітаном поліції Чернігівського РУП Гринченком О. М. відповідно до ст. 222 КУпАП. Постанову винесено на місці, Позивача ознайомлено з її змістом, а також детально роз`яснено порядок і строки її оскарження та сплати штрафу. Твердження Позивача у позовній заяві про те, що він діяв без умислу, спростовуються матеріалами відеофіксації, де чітко видно, що виклик було здійснено без жодних об`єктивних підстав для повідомлення про кримінальний злочин. Поліція витратила сили та засоби, які могли бути задіяні для допомоги громадянам у реальних екстрених ситуаціях.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до висновку.

Зі змісту постанови ЕГА № 2017719 від 24.04.2026 року вбачається, що 24.04.2026 о 14.44 год в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 здійснив виклик на лінію 102 та повідомив, що з території будинку за адресою : АДРЕСА_1 відбувається крадіжка дров, хоча насправді такого факту не було, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП (а.с.44).

Згідно копії рапорту інспектора Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Гринченка О.М. від 24.04.2026 року, 24.04.2026 о 14:44 надійшло повідомлення зі служби 102, що зараз крадуть дрова з території приватного будинку, просить направити поліцію, заявник ОСОБА_1 .. Прибувши на місце події до АДРЕСА_1 було встановлено, що заявник ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик поліції по лінії 102, де повідомив, що за вищевказаною адресою відбувається крадіжка дров, хоча насправді такого факту не було. Заявника притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП.

Як вбачається з вимог ст. 183 КУпАП, завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежна охорона, поліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

У відповідності до ст. 222 КУпАП України, розгляд справ про правопорушення, передбачені ст. 183 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Винність діяння є обов`язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у ст.9 КУпАП.

У адміністративному позові позивач категорично заперечив свою вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.

З оглянутого відеозапису вбачається, що на місце події прибули працівники поліції та позивач ОСОБА_1 , який особисто зайшов на територію господарства та провів огляд. Після самостійного огляду території позивач особисто визнав факт відсутності будь-якої крадіжки, пояснив, що йому зателефонували та повідомили, нібито крадіжка відбувається. На відеозаписі зафіксовано добровільне твердження позивача про те, що він усвідомлює помилковість свого виклику, та його пряма цитата: «якщо я винуватий, то готовий нести відповідальність».

Таким чином, інспектор під час виїзду за викликом позивача з`ясував обставини подій, які свого підтвердження не знайшли, встановив причину завідомо неправдого виклику та виніс постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення.

Суд зазначає, що інспектор приймаючи рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладаючи на нього адміністративне стягнення, діяв у межах своєї компетенції та відповідно до частин першої та другої статті 222 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Відповідно до ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При накладенні стягнення за скоєне адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2ст. 3 КУпАП).

У відповідності до статті 183 КУпАП відповідальність за нею наступає за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб у виді штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З встановлених обставин справи, поліцейськими, які виїхали на виклик, було встановлено, що повідомлена ОСОБА_1 інформація є неправдивою. Позивач жодним доказом не спростував цей висновок.

Тобто працівниками поліції було виявлено відсутність події, про яку зазначено у виклику, та було вірно встановлено наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, проведена належна оцінка наявних доказів, повно, всебічно і об`єктивно досліджено всі обставини справи.

Позивачем в свою чергу не надані дані, які б свідчили про вчинення будь-якого злочину, правопорушення або інших не передбачених законом дій, які б порушували його чи інших осіб права, інтереси або створювали загрозу його або інших осіб здоров`ю, життю або майну, які б були обґрунтованою правдивою підставою для виклику екстрених служб, а саме поліції. Здійснюючи виклик поліції позивач не пересвідчився в тому, що дійсно здійснюється крадіжка та здійснив виклик працівників поліції, не перебуваючи на місці події.

Таким чином, у суду є підстави вважати, що позивач здійснив виклик поліції безпідставно.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач на законних підставах притягнув позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП, оскільки позивачем не надано доказів того, що він на законних підставах викликав працівників поліції, а тому в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у позові.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 72, ст. 77, 243-246, 250, 255, 286, 293, 297 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: інспектор Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області капітан поліції Гринченко Олексій Миколайович, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручена в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя С.М. Майборода