Рішення № 137541838, 19.06.2026, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/765/26

провадження № 2/588/483/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року м. Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Лебедь О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Позиції сторін

ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» у травні 2026 року звернулося до суду із указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 23.04.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений договір №2255241, відповідно до якого відповідачка отримала грошові кошти у розмірі 3000,00 грн.

Також, 23.04.2025 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 був укладений договір №5483300, відповідно до якого відповідачка отримала грошові кошти у розмірі 4000,00 грн.

26.11.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу №26-11/25, відповідно до якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №2255241 від 23.04.2025.

Також, 28.11.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу №28-11/25/Л, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №5483300 від 23.04.2025.

Розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №2255241 від 23.04.2025 на день формування позовної заяви складає 19800,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту 3000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 4290,00 грн; заборгованість за пенею/штрафами у сумі 6000,00 грн.

Розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №5483300 від 23.04.2025 на день формування позовної заяви складає 20080,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту 4000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 8360,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно з кредитним договором у сумі 5320,00 грн; заборгованість за пенею/штрафами у сумі 2000,00 грн; заборгованість за комісіями у сумі 400,00 грн.

Посилаючись на вказані обставини позивач просить суд стягнути на користь позивача із ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами № 2255241 від 23.04.2025 та № 5483300 від 23.04.2025 в загальному розмірі 39880,00 грн, сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 11.05.2026 відкрито провадження у даній справі, вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, та сторонам встановлено строки для подання відповідних заяв по суті.

Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду від сторін не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відповідачці було направлено копію ухвали суду від 11.05.2026 за місцем її реєстрації. Поштове відправлення повернуте до суду з відміткою «вручено особисто» 15.05.2026.

Зважаючи на зазначене, поштова кореспонденція направлена судом з дотриманням вимог процесуального закону за належною адресою та є достатнім сповіщенням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов`язані зі спорами про виконання зобов`язань, які виникли за кредитним договором, позов частково обґрунтований і підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи встановлені судом та мотиви суду

Судом установлено, що 23.04.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №2255241, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 3000,00 грн на строк 360 днів з умовою сплати відсотків з процентною ставкою 1% за кожен день користування. Також сторони погодили графік розрахунків (платежів), який є додатком № 1 до кредитного договору та паспорт споживчого кредиту (а.с. 13-19, 2022-23).

Зазначений договір був укладений між сторонами у формі електронного документа з відповідним електронним підписом позичальниці за допомогою одноразового ідентифікатора А978.

Також, 23.04.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5483300, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 4000,00 грн на строк 360 днів з умовою сплати відсотків з процентною ставкою 0,95% за кожен день користування. Також сторони погодили графік розрахунків (платежів), який є додатком № 1 до кредитного договору та паспорт споживчого кредиту (а.с. 31-43, 89-90).

Зазначений договір був укладений між сторонами у формі електронного документа з відповідним електронним підписом позичальниці за допомогою одноразового ідентифікатора 43797.

До позовної заяви позивачем додано: Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»; Статут ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»; Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (а.с. 25-29, 80-81, 93-97).

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (частини 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до частини 1статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу ст. 12 цього Закону,якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Отже, зі змісту кредитних договорів вбачається, що у них визначені основні істотні умови, характерні для такого виду договору, зазначено суму кредиту, дату їх видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальниця ОСОБА_1 погодилася на укладення договорів саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Водночас, суд не приймає як складову частину кредитного договору укладеного між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачкою та ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» паспорти споживчого кредиту, додані до позовної заяви, оскільки ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Такі висновки суду щодо застосування норм права відповідають висновкам Верховного Суду викладеним у постанові у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі № 393/126/20.

Свої зобов`язання за кредитним договором № 2255241 від 23.04.2025 ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» виконало, перерахувавши кошти у розмірі 3000,00 грн на банківську картку відповідачки через платіжну систему ТОВ «Пейтек» (а.с. 30, 44).

Всупереч умов кредитного договору № 2255241 від 23.04.2025 відповідачка не виконала свої зобов`язання, внаслідок чого, виникла заборгованість, яка станом на 26.11.2025 складає 15510,00 грн, із яких: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6510,00 грн - заборгованість за відсотками; штрфні санкції у сумі 6000,00 грн (а.с. 45-47).

Також, свої зобов`язання за кредитним договором № 5483300 від 23.04.2025 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало, перерахувавши кошти у розмірі 4000,00 грн на банківську картку відповідачки через платіжну систему ТОВ «Пейтек» (а.с. 97зв., 98).

Всупереч умов кредитного договору № 5483300 від 23.04.2025 відповідачка не виконала свої зобов`язання, внаслідок чого, виникла заборгованість, яка станом на 28.11.2025 складає 14760,00 грн, із яких: 4000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8360,00 грн - заборгованість за відсотками; штрафні санкції у сумі 2000,00 грн; комісія за надання кредиту у сумі 400,00 грн (а.с. 9-12).

26.11.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу №26-11/25, відповідно до якого та реєстру боржників ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передало (відступило) ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2255241 від 23.04.2025 у розмірі 15510,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту 3000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 6510,00 грн; штрафні санкції у сумі 6000,00 грн (а.с. 49-52, 60зв.-61, 62).

Також, 28.11.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу №28-11/25/Л, відповідно до якого та реєстру боржників ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передало (відступило) ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором №5483300 від 23.04.2025 у розмірі 14760,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту 4000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 8360,00 грн; штрафні санкції у сумі 2000,00 грн; комісія за надання кредиту у сумі 400,00 грн (а.с. 63-66, 79).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи досліджені докази, а також встановлені обставини, суд вважає доведеним, що ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачкою, відповідно до умов кредитних договорів №2255241 та № 5483300 від 23.04.2025, що були укладений між ОСОБА_1 та первісними кредиторами.

ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» здійснило нарахування процентів за кредитними договорами, зокрема: за кредитним договором № 2255241 від 23.04.2025 у розмірі 19800 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту 3000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 10800,00 грн; штрафні санкції у сумі 6000,00 грн та за кредитним договором № 5483300 від 23.04.2025 у розмірі 20080,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту 4000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 13680,00 грн; штрафні санкції у сумі 2000,00 грн; комісія за надання кредиту у сумі 400,00 грн (а.с. 48, 48зв.)

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача, відповідачем не надано.

Суд погоджується із нарахуванням процентів за кредитними договорами №2255241 та № 5483300 від 23.04.2025, оскільки вони узгоджуються з умовами договорів.

Водночас, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідачки пені/штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язань за кредитним договором № 2255241 від 23.04.2025 у сумі 6000,00 грн та № 5483300 від 23.04.2026 у сумі 2000,00 грн зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Таким чином, нарахована позивачем пеня/штраф за кредитним договором № 2255241 від 23.04.2025 у сумі 6000,00 грн та № 5483300 від 23.04.2026 у сумі 2000,00 грн підлягає списанню позивачем, як кредитодавцем.

Також, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за комісією пов`язаною з наданням кредиту за кредитним договором № 5483300 від 23.04.2026 у розмірі 400,00 грн зважаючи на таке.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку та виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Отже умова договору щодо сплати винагороди за надання фінансового інструменту фактично є нікчемною.

Такі висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15, від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 21 липня 2021 року в справі №751/4015/15, від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15-ц.

Ураховуючи установлені судом обставини та вимоги викладеного чинного законодавства, зважаючи на те, що відповідачкою належним чином не виконано зобов`язання за кредитним договором внаслідок чого утворилась заборгованість, суд вважає, що вимоги позивача, як нового кредитора про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати

Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями частини 1 статті 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги судом задоволені частково на 78,93%, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 2101,43 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки понесених позивачем судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн, суд враховує таке.

Відповідно до частин 1, 4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (§80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (§95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц.

За інформацією про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги згідно з витягом з акту № 31 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026 було проведено: надання усної консультації з вивченням документів; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.

Суд критично оцінює співмірність розміру судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатом вказаних вище послуг. Указаний спір належить до категорій малозначних справ, обсяг аналітичної й технічної роботи щодо підготовки позову незначний, позови товариства «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» по стягненню кредитної заборгованості є типовими та масовими, відтак суд дійшов переконання, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та необґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає зменшенню. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката.

З огляду на викладене, визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги норми частини 4 статті 137 ЦПК України, характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, значення справи для сторін, з урахуванням вимог розумності та справедливості, вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 3000,00 грн понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

З огляду на викладене, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути 5101 грн 43 коп. понесених і документально підтверджених судових витрат, як складаються із судового збору (2101 грн 43 коп.) та витрат, пов`язаних з розглядом справи (3000 грн).

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором № 2255241 від 23.04.2025 та № 5483300 від 23.04.2025 у загальному розмірі 31480 (тридцять одна тисяча чотириста вісімдесят) грн 00 коп, та 5101 (п`ять тисяч сто одна) грн 43 коп судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження юридичної особи: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6 офіс 521, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 42640371;

відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.В. Лебедь