Ухвала суду № 137541735, 19.06.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/83/25

Номер провадження 1-кс/950/346/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: слідчого судді - ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині клопотання слідчого СВ відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лебединського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 42024202540000132 від 19.11.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с. Бурівка Лебединського району Сумської області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 222 КК України,

встановив:

До слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лебединського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці.

У клопотанні слідчий просив покласти на підозрювану обов`язки прибувати до слідчого ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, прокурора та суду за кожною вимогою, не відлучатися за межі Лебединської територіальної громади Сумського району Сумської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування зі свідками, а також повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання та роботи.

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 19.06.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України, тобто внесенні до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей, та ч. 1 ст. 222 КК України, тобто наданні завідомо неправдивої інформації органам державної влади з метою одержання дотації.

Зі змісту клопотання вбачається, що досудовим розслідуванням установлено такі обставини. Фермерське господарство « ОСОБА_5 » створене 08.12.2009 та зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб із кодом ЄДРПОУ 36031630. Головою цього фермерського господарства з дати його заснування до 17.03.2026 була ОСОБА_5 , яка відповідно до Статуту здійснювала управління господарством, представляла його інтереси, мала право діяти від імені господарства перед підприємствами, установами та організаціями, а також виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

За версією сторони обвинувачення, ФГ « ОСОБА_5 » було зареєстроване у Державному аграрному реєстрі, а у відповідних реєстраційних відомостях станом на 2024 рік щодо цього господарства обліковувалося 89 голів великої рогатої худоби, корів. Слідчий зазначає, що фактично на момент подання заявки на отримання бюджетної дотації такої кількості корів у господарстві не було, а тому фермерське господарство не відповідало умовам отримання бюджетної підтримки для утримання великої рогатої худоби.

Зі змісту клопотання також убачається, що 29.06.2024 ОСОБА_5 , діючи як голова ФГ « ОСОБА_5 », з використанням власного електронного ключа, через особистий електронний кабінет у Державному аграрному реєстрі подала заявку № U172-166067 на отримання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції», для отримання спеціальної бюджетної дотації для утримання великої рогатої худоби. У заявці було зазначено, що ФГ « ОСОБА_5 » має 89 голів корів, а також підтверджено достовірність наведеної інформації та обізнаність з умовами надання підтримки.

За твердженням слідчого, у подальшому 12.07.2024 ОСОБА_5 шляхом накладення електронного підпису приєдналася до договору з Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, після чого ФГ « ОСОБА_5 » було включене до переліку отримувачів бюджетної дотації. 23.10.2024 на рахунок фермерського господарства перераховано бюджетні кошти в сумі 623000 грн.

Слідчий та прокурор у судовому засіданні клопотання підтримали, просили його задовольнити, вказуючи, що підозра є обґрунтованою, а застосування особистого зобов`язання є необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Захисник, адвокат ОСОБА_6 , проти задоволення клопотання заперечила. Вона послалася на відсутність ризиків, зазначених у клопотанні, на те, що відносно ОСОБА_5 вже обраний запобіжний захід в іншому кримінальному провадженні, на необхідність підозрюваної виїжджати за межі Лебединської територіальної громади Сумського району Сумської області у справах, а також на невизначеність кола свідків, з якими слідчий просить заборонити спілкування.

Підозрювана ОСОБА_5 брала участь у судовому засіданні, підтримала захисника запевнила, що переховуватись не буде.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, заслухавши слідчого, прокурора, підозрювану та захисника, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Це конституційне положення застосовується при вирішенні будь-якого питання про запобіжний захід, оскільки навіть найменш суворий запобіжний захід є процесуальним обмеженням поведінки особи та повинен бути законним, обґрунтованим і пропорційним.

За ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду. Зазначена норма застосовується тому, що питання про запобіжний захід має вирішуватися з дотриманням балансу між інтересом держави у належному розслідуванні кримінального провадження та правом підозрюваної на мінімальне втручання у її приватне життя.

Відповідно до ст. 7 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах верховенства права, законності, презумпції невинуватості, забезпечення права на захист, змагальності сторін та диспозитивності. Ці засади мають визначальне значення для цього розгляду, оскільки слідчий суддя не може виходити лише з формального факту повідомлення про підозру чи тяжкості інкримінованого діяння, а зобов`язаний перевірити надані матеріали, оцінити позиції учасників та визначити, чи є обране обмеження необхідним.

Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено в порядку, передбаченому КПК України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Застосовуючи цю норму, слідчий суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження не вирішується питання про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Предметом судового контролю є лише наявність обґрунтованої підозри, наявність передбачених законом ризиків та потреба у покладенні процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Саме ця норма визначає допустиму мету обмеження поведінки підозрюваної та не дозволяє застосовувати запобіжний захід як спосіб покарання або попередньої оцінки винуватості.

За ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, визначені цією статтею. Отже, суд має перевірити дві взаємопов`язані умови: чи є підозра достатньо обґрунтованою для цієї стадії провадження та чи доведено потребу в процесуальному запобіжнику.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість можливого покарання, вік та стан здоров`я підозрюваної, міцність її соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, репутацію, майновий стан, наявність судимостей, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої особа підозрюється. Ця норма застосовується тому, що суд має визначити не лише формальну можливість застосування запобіжного заходу, але і його необхідність саме в тому обсязі, який просить сторона обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов`язання виконувати обов`язки, визначені слідчим суддею відповідно до ст. 194 КПК України. Зазначена норма застосовується тому, що слідчий просить обрати саме цей запобіжний захід, який є найменш суворим серед передбачених КПК України запобіжних заходів та відповідає характеру інкримінованих нетяжких кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання слідчий суддя зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами матеріали наявність обґрунтованої підозри, наявність хоча б одного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, а також потребу в застосуванні відповідного запобіжного заходу. За змістом ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя може зобов`язати підозрювану прибувати за кожною вимогою до визначеного органу державної влади та виконувати один або кілька обов`язків, необхідність яких доведена стороною обвинувачення.

Судом встановлено, що кримінальне провадження № 42024202540000132 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 222 КК України. Витяг з ЄРДР підтверджує наявність кримінального провадження, його правову кваліфікацію та належність звернення слідчого до компетенції органу досудового розслідування.

Повідомлення про підозру від 19.06.2026 підтверджує, що ОСОБА_5 набула процесуального статусу підозрюваної у цьому кримінальному провадженні. Цей документ має значення для вирішення клопотання, оскільки запобіжний захід може застосовуватися лише до особи, яка має відповідний процесуальний статус.

Суд приходить до висновку, що наведені матеріали у своїй сукупності є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 222 КК України, саме в тому розумінні, яке необхідне для вирішення питання про запобіжний захід. При цьому слідчий суддя не встановлює винуватість підозрюваної, не дає остаточної оцінки допустимості та достовірності всіх доказів, а лише перевіряє, чи є підозра небезпідставною та чи виправдовує вона застосування мінімального запобіжного заходу.

Оцінюючи наявність ризиків, суд виходить із того, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжких кримінальних правопорушень, раніше не судима, має зареєстроване та фактичне місце проживання у Сумському районі Сумської області. Такі обставини зменшують інтенсивність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, однак не усувають його повністю, оскільки повідомлення про підозру, характер інкримінованих дій, сума бюджетних коштів, у незаконному отриманні яких підозрюється особа, а також необхідність проведення подальших слідчих і процесуальних дій потребують забезпечення її належної явки.

Суд не погоджується з доводом захисника про повну відсутність ризиків. Такий висновок захисту не враховує, що на стадії досудового розслідування ризик може полягати не лише у фактичному ухиленні, яке вже відбулося, але й у достатньо обґрунтованій потребі запобігти можливому невиконанню процесуальних обов`язків. Наявність постійного місця проживання, відсутність судимостей та участь підозрюваної у судовому засіданні мають істотне значення, проте вони не виключають потреби у мінімальному запобіжному заході, який забезпечує обов`язок прибувати за викликом та повідомляти про зміну місця проживання і роботи.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків суд зазначає, що слідчий послався на те, що один зі свідків працює у підозрюваної на фермі, а інший є її сином. Такі відомості можуть свідчити про наявність соціального або службового зв`язку між підозрюваною та окремими особами, показання яких мають значення для кримінального провадження. Водночас цього недостатньо для покладення на ОСОБА_5 заборони спілкування зі свідками в запропонованому слідчим формулюванні, оскільки коло осіб, з якими пропонується заборонити спілкування, у клопотанні належним чином не індивідуалізоване. Заборона спілкування повинна бути чіткою, зрозумілою для виконання та такою, що не створює правової невизначеності. Загальне формулювання про утримання від спілкування зі свідками без визначення таких осіб не відповідає вимозі правової визначеності та може призвести до невиправданого обмеження звичайних побутових, родинних або господарських контактів підозрюваної.

Суд приходить до висновку, що посилання сторони обвинувачення на можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином є недостатньо конкретизованим. У клопотанні не наведено фактичних даних про те, які саме дії може вчинити ОСОБА_5 , які документи або речі вона може знищити чи приховати, або яким конкретним способом вона може перешкоджати провадженню. Тому цей ризик не може бути покладений в основу додаткових обмежень, крім обов`язків, пов`язаних із явкою за викликом і повідомленням про зміну місця проживання та роботи.

Суд окремо оцінює довід захисника про те, що стосовно ОСОБА_5 вже обраний запобіжний захід в іншому кримінальному провадженні. Така обставина сама по собі не виключає можливості застосування запобіжного заходу в цьому кримінальному провадженні, оскільки кожне кримінальне провадження має самостійний предмет доказування, окремі процесуальні потреби та окремий склад ризиків. Разом з тим зазначена обставина має враховуватися при визначенні обсягу обов`язків, щоб запобіжний захід не був надмірним та не створював для підозрюваної невиправданого подвійного процесуального навантаження. Саме тому суд вважає достатнім покладення лише тих обов`язків, які безпосередньо забезпечують явку та контакт із органом досудового розслідування, прокурором і судом.

Щодо доводу захисника про необхідність виїзду підозрюваної за межі Лебединської територіальної громади Сумського району Сумської області суд зазначає, що сторона обвинувачення не довела необхідності такого територіального обмеження. Підозрювана проживає у сільській місцевості, пов`язана з діяльністю фермерського господарства, а тому може мати об`єктивну потребу виїжджати за межі відповідної територіальної громади з господарських, побутових, медичних чи інших необхідних причин. За відсутності конкретних даних про намір переховуватися або ухилятися саме шляхом виїзду за межі громади покладення такого обов`язку було б непропорційним.

Суд погоджується з доводом захисника про те, що запропонована заборона спілкування зі свідками не може бути застосована в загальному вигляді. Стаття 194 КПК України передбачає можливість покладення обов`язку утримуватися від спілкування з визначеною особою або спілкуватися з нею з дотриманням визначених умов. Отже, закон вимагає конкретності такого обмеження. Оскільки у клопотанні не наведено чіткого переліку осіб, з якими підозрюваній пропонується заборонити спілкування, та не визначено меж такого спілкування, цей обов`язок не підлягає покладенню.

Водночас суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання відповідає принципу пропорційності. Він є найменш обмежувальним, не пов`язаний із ізоляцією від суспільства, не перешкоджає підозрюваній здійснювати повсякденні справи та господарську діяльність, але забезпечує належну процесуальну поведінку в межах кримінального провадження. Такий захід є достатнім, оскільки встановлені судом ризики не мають такої інтенсивності, яка потребувала б застосування більш суворого запобіжного заходу або ширшого кола обмежень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити частково. До ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покласти на неї обов`язки прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою, а також повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання та роботи. У частині покладення обов`язку не відлучатися за межі Лебединської територіальної громади Сумського району Сумської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, а також у частині покладення обов`язку утримуватися від спілкування зі свідками, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 2, 7, 17, 131, 132, 176, 177, 178, 179, 184, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лебединського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 42024202540000132 від 19.11.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно ОСОБА_5 задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці, до 19 серпня 2026 року включно.

Покласти на ОСОБА_5 обов`язок прибувати до слідчого ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, прокурора та суду за кожною вимогою.

Покласти на ОСОБА_5 обов`язок повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання та роботи.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на неї обов`язків до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід, а також може бути накладено грошове стягнення в розмірі, передбаченому ч. 2 ст. 179 КПК України.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого СВ ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає

Слідчий суддя: ОСОБА_7