Ухвала суду № 137541688, 15.06.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4373/25

Провадження № 1-кп/577/153/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" червня 2026 р.

м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суду Сумської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі клопотання потерпілої ОСОБА_4 про постановлення окремої ухвали та ініціювання службового розслідування в порядку ст. 369, 371 КПК України,

В С Т А Н О В И В:

25.05.2026 року потерпіла ОСОБА_4 звернулась із клопотанням в якому прохає постановити окрему ухвалу, встановлених фактів грубого порушення вимог КПК України органом досудового розслідування та прокурором ОСОБА_3 , у даній справі.

В обґрунтування клопотання вказує, що у вказаному кримінальному провадженні з боку слідчого та процесуального керівника (прокурора) під час досудового розслідування наявні факти системних, грубих порушень вимог кримінально-процесуального закону. Так, первинний допит підозрюваної від 21.07.2025 року та вручення їй повідомлення про підозру від 21.07.2025 року були проведені без участі захисника та за відсутності законно оформленої відмови від нього в порушення вимог ч.2 ст. 54 КПК України. Прокурор затвердив обвинувальний акт на підставі очевидно недопустимих доказів. Орган досудового розслідування та прокурор умисно проігнорували підтверджений свідком факт замаху на викрадення іншого майна потерпілої, а також умисного пошкодження майна, штучно зменшивши обсяг обвинувачення в інтересах обвинуваченої, справу було передано до суду за рекордні 4 дні з моменту допиту без належного дослідження обставин. Допити свідків проводились оперативними співробітниками без обов`язкових письмових доручень слідчого. Судово- товарознавча експертиза призначалася не за речовим доказом, а за роздруківкою фото з месенджера «Вайбер», що свідчить про халатність слідства.

У судовому засіданні ОСОБА_4 клопотання підтримала, прохала його задовольнити.

Прокурор проти клопотання потерпілої заперечував, зазначив, що ініціювання службового розслідування відносно прокурора та розгляд такого судом не передбачено.

Потерпіла та її захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечували.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 2 КПК України завданням кримінального провадження є забезпечення повного та неупередженого судового розгляду.

Згідно зі статтями 22, 23 та 94 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах змагальності сторін та безпосередності дослідження доказів, а оцінка доказів надається судом виключно після їх всебічного, повного та неупередженого дослідження.

Отже, питання достовірності показань свідків, допустимості доказів, наявності чи відсутності порушень під час досудового розслідування та правових наслідків установлених обставин підлягають вирішенню судом під час ухвалення остаточного судового рішення у справі.

Надання судом оцінки зазначеним обставинам на даній стадії судового розгляду фактично означало б передчасне формування позиції суду щодо доказів, що є несумісним із принципами незалежності та безсторонності суду, гарантованими статтею 129 Конституції України.

Суд наголошує, що кримінальний процесуальний закон передбачає чітке функціональне розмежування повноважень між судом та іншими державними органами.

Суд не є органом кримінального переслідування, дисциплінарним органом чи органом службового контролю, а здійснення судом таких функцій призвело б до порушення принципу інституційної нейтральності суду та виходило б за межі здійснення правосуддя.

Окрема ухвала є формою процесуального реагування суду на встановлені під час судового розгляду порушення закону. Водночас наведені у клопотанні доводи не підтверджені дослідженими судом доказами, мають припущений характер та ґрунтуються переважно на суб`єктивному тлумаченні заявника.

Сам по собі факт викладення відповідних тверджень не свідчить про встановлення судом протиправних дій будь-яких осіб.

Доводи клопотання фактично спрямовані на ініціювання судом перевірки можливих порушень, віднесених до компетенції органів прокуратури. Однак кримінальний процесуальний закон не покладає на суд обов`язку щодо звернення до зазначених органів із відповідними повідомленнями чи розгляд його самостійно.

Суд не може підміняти собою діяльність інших органів державної влади, оскільки таке втручання виходило б за межі його повноважень.

Суд також враховує, що у разі наявності відомостей про можливе вчинення правопорушення особа не позбавлена права самостійно звернутися до компетентних органів у порядку, визначеному законом.

Щодо посилання потерпілої на ініціювання службового розслідування відносно прокурора в порядку ст. 369, 371 КПК України, суд зазначає, вказані норми взагалі не стосуються порушеного питання оскільки стаття 369 КПК України визначає види судових рішень, а стаття 371 КПК України - порядок ухвалення судових рішень, їх форма.

Таким чином, судом не встановлено очевидних порушень вимог закону, які б зумовлювали необхідність постановлення окремої ухвали.

Керуючись ст. 372, 376 КПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про постановлення окремої ухвали та ініціювання службового розслідування в порядку ст. 369, 371 КПК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_1