Рішення № 137541657, 15.06.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/5170/26

Провадження №2/592/1934/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючого-судді - Онайка Р.А., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного навчального закладу «Сумське міжрегіональне вище професійне училище» про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

у с т а н о в и в:

30.03.2026 позивачка в особі свого представника звернулася до суду з зазначеним позовом та просить визнати незаконним та скасувати наказ ДНЗ «Сумське міжрегіональне вище професійне училище» від 03.03.2026 №121-ОД «Про накладення дисциплінарного стягнення» в частині оголошення догани ОСОБА_1 , стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 6742,75 грн, а також моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що з 17.05.2018 працює на посаді завідуючого господарством в ДНЗ «Сумське міжрегіональне вище професійне училище», наказом від 03.03.2026 №121 ОД «Про накладення дисциплінарного стягнення» ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни, вважає такий наказ незаконним та таким, що виданий з порушенням чинного законодавства, зокрема дисциплінарне стягнення застосоване до ОСОБА_1 під час перебування на стаціонарному лікуванні, під час прийняття рішення не взято до уваги її попередня робота, відсутність завданої шкоди внаслідок дій, що вчинялися на свій захист та загалом відсутності в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку. Крім того зазначає, що внаслідок конфліктної ситуації на роботі бла змушена звертатися до лікарів та витрачати кошти на лікування, як наслідок матеріальна шкода яка їй завдана становить 6742,75 грн. Окрім матеріальної зазнала ще й моральної шкоди, що полягала у загостренні хронічних хвороб, необхідності лікування, приниженні її ділової репутації, авторитету в колективі, отримання негативних емоцій від несправедливого дисциплінарного стягнення, несправедливого позбавлення її премії та необхідності підти у тривалу відпустку, розмір отриманої моральної шкоди оцінює у 30000,00 грн.

Ухвалою суду від 01.04.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам справи встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

21.04.2026 до суду відповідачем надано відзив з додатками, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення мотивує тим, що службове розслідування проводилося з метою перевірки фактів порушення службової етики ОСОБА_1 та вчинення щодо ОСОБА_1 мобінгу зі сторони ОСОБА_2 , яке на думку заявників мало місце 13.02.2026. Службові розслідування проводяться на підставі наказу директора на підставі якого створюється комісія з проведення службового розслідуання. Позивачка була ознайомлена з матеріалами службового розслідування, на адвокатський запит представника позивача було надано всі документи, окрім тих що не стосуються службового розслідування та містять конфіденційну інформацію, окрім того на останньому засіданні комісії, на якому була присутня і позивачка було озвучено матеріали службового розслідування, які досліджувалися комісією та стали підставою для прийняття певного висновку. Враховуючи, що до 03.03.2026 ОСОБА_1 не перебувала на лікарняному, а 03.03.2026 під час оголошення висновку та наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, хоч і формально перебувала на лікарняному, втім була присутня при цьому оголошенні, роботодавцем не було порушено її прав на захист в період проведення службового розслідування. Зазначає, що ОСОБА_1 було правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, повно та всебічно дослідивши обставини справи, встановивши порушення ОСОБА_1 п.2.20 Посадової інструкції завідуючого господарством, щодо дотримання етичних норм поведінки та етичної доброчесності. Доказів причинно-наслідкового зв`язку між конфліктною ситуацією на роботі що відбулася 13.02.2026 та лікуванням позивачки матеріали справи не містять, а відтак відсутні докази завдання позивачці матеріальної та моральної шкоди.

04.05.2026 до суду надійшли додаткові пояснення з додатками представника позивача адвоката Бороденко В.М., згідно яких вважають, що директор, як особа, що приймає рішення, не повинна керувати процесом збору доказів проти підлеглого, щоб уникнути суб`єктивізму. Зазначає, що позивачка не була ознайомлена з доповідною запискою, що стала підставою службового розслідування та поясненнями інших працівників, зазначає, що ОСОБА_1 не могла захищати свої права, оскільки не була ознайомлена з усіма матеріалами службового розслідування. Крім того зазначає, що до суду з відзивом подано не всі пояснення відібрані від працівників та долучає до пояснень надані іншими працівниками фотокопії своїх пояснень. Вказує на порушення відповідачем ст.148 КЗпП з огляду на заборону накладення дисциплінарного стягнення під час звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

18.05.2026 до суду від представника відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення, згідно яких зазначає, що позивачка не зверталася з заявами про визнання пункту положення «Про проведення службових розслідувань у закладі професійної (професійно-технічної) освіти», який передбачає участь представника адміністрації у складі комісії такою, що порушує права працівників, ОСОБА_1 не обґрунтовано, яким чином не ознайомлення її з доповідною запискою ОСОБА_3 , могло вплинути на результати висновку службового розслідування. До відзиву було додано пояснення працівників, які стосувалися обставин службового розслідування, а положення ст.148 КЗпП стосуються строків проведення службового розслідування, у день оголошення оспорюваного наказу службове розслідування було завершене, а тому не було підстав для його зупинення, крім того ОСОБА_1 перебувала в навчальному закладі під час оголошення наказу , а лікарняний було відкрито після ознайомлення з зазначеним наказом.

Станом на 15.06.2026 клопотань про розгляд справи з викликом сторін до суду не надходило, надійшло клопотання представника позивача про виклик свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (обґрунтоване тим, що останні можуть підтвердити тривале вибіркове упереджене ставлення з боку керівництва до позивачки), а також клопотання про відкладення розгляду справи від представника відповідача, обґрунтоване неможливістю прийняття участі в судовому засіданні.

Так з огляду на призначення розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, відсутність клопотань будь-якої їз сторін про інше, реалізацію сторонами свого права щодо надання заяв по суті справи, враховуючи що предметом розгляду даної справи не є упереджене ставлення до позивачки зі сторони керівництва, суд протокольною ухвалою від 15.06.2026 відмовив у задоволенні клопотання як представника позивача про виклик свідків так і представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Так дослідивши матеріали позову та надані суду докази, як на підставу заявлених вимог та заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивачка з 17.05.2018 перебуває у трудових відносинах з відповідачем, обіймаючи посаду завідуючого господарством, що підтверджується копією трудової книжки та не заперечується сторонами.

Відповідно до п.2.20 Посадової інструкції завідувача господарства ДНЗ «Сумське міжрегіональне вище професійне училище» ОСОБА_1 завідувач господарством має дотримуватися етичних норм поведінки та академічної доброчесності. З інструкцією ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її особистий підпис.

13.02.2026 ОСОБА_3 на ім`я директора ДНЗ «Сумське міжрегіональне ВПУ» ОСОБА_6 подано доповідну записку щодо систематичної некоректної та принизливої поведінки завідувача господарства ОСОБА_1 , яка має ознаки психологічного тиску та дискримінаційного ставлення до працівників, які вважала такими, що порушують принципи службової етики, субординації та взаємоповаги у трудовому колективі та просила провести службове розслідування, вжити дисциплінарних заходів реагування.

16.02.2026 ОСОБА_1 на ім`я директора ДНЗ «Сумське міжрегіональне ВПУ» ОСОБА_6 подала скаргу про систематичне вчинення щодо неї мобінгу з боку заступника директора з виховної роботи ОСОБА_2 та проханням провести службове розслідування та вжити дисциплінарних заходів.

Наказом директора Державного навчального закладу «Сумське міжрегіональне вище професійне училище» від 16.02.2026 № 90-ОД з метою перевірки фактів, викладених в доповідній записці заступника директора ОСОБА_2 від 13.02.2026 та скарзі ОСОБА_1 від 16.02.2026 призначено службове розслідування, яке доручено провести комісії. Строк на проведення розслідування наказом визначений 03.03.2026.

Наказом директора ДНЗ «Сумське міжрегіональне вище професійне училище» №107-ОД від 04.03.2025 затверджено «Положення про проведення службових розслідувань у закладі професійної (професійно-технічної) освіти» (далі Положення).

Згідно п.1.2. Положення службове розслідування проводиться з метою об`єктивного та всебічного з`ясування обставин можливого порушення працівниками трудової дисципліни, посадових обов`язків, правил внутрішнього трудового розпорядку, норм професійної етики.

Рішення про проведення службових розслідувань приймає директор закладу освіти (п.2.2 Положення).

Згідно розділу 3 Положення службові розслідування проводяться на підставі наказу директора, наказом створюється комісія з проведення службового розслідування, кількість членів комісії повинна становити не менше трьох осіб, особи щодо яких проводиться службове розслідування не можуть входити до складу комісії.

Розділом 5 Положення визначено права працівника, щодо якого проводиться службове розслідування, до яких зокрема належать право надавати пояснення щодо обставин які стали підставою для проведення службового розслідування;….ознайомлюватися з матеріалами службового розслідування які стосуються його особисто у порядку, визначеному законодавством….

Згідно розділу 7 Положення за результатами службового розслідування комісія складає висновок службового розслідування, у якому зазначається підстава, встановлені факти, пояснення працівників, висновки комісії, пропозиції щодо прийняття рішення, висновок підписується усіма членами комісії.

Наказом директора ДНЗ «Сумське міжрегіональне вище професійне училище» №101-ОД від 19.02.2026, запропоновано працівникам, які можуть бути свідками подій викладених у скарзі ОСОБА_1 та доповідній записці ОСОБА_2 надати письмові пояснення щодо відомих їм фактів, з наказом ознайомлені працівники навчального закладу зокрема і ОСОБА_1 .

До відзиву відповідачем надано копію письмових пояснень ОСОБА_7 від 16.02.2026, в яких остання сама зазначає що покроково виклала події конфлікту який відбувався між нею та ОСОБА_8 .

Згідно висновку службового розслідування від 03.03.2026 №1/17, службове розслідування проведено щодо обставин конфліктної ситуації між ОСОБА_1 завдувачем господарства та ОСОБА_2 заступником директора з навчально-виховної роботи, що мала місце 13.02.2026 під час виконання ними посадових обов`язків у ДНЗ «Сумське міжрегіональне вище професійне училище». У ході службового розслідування комісією вивчено письмові пояснення сторін конфлікту, опрацьовано письмові пояснення працівників закладу освіти, проаналізовано відеозапис із камер відеоспостередення наданий ОСОБА_2 , перевірено відповідність дій працівників їх посадовим інструкціям. Комісією встановлено, що між працівниками виникла конфліктна ситуація, яка супроводжувалася підвищеним емоційним напруженням. З досліджених доказів встановлено порушення ОСОБА_2 п.2.48 посадової інструкції, щодо дотримання етичних норм поведінки, які відповідають суспільному статусу педагога, порушення ОСОБА_1 п.2.20 посадової інструкції, щодо дотримання етичних норм поведінки та академічної доброчесності. Комісія дійшла висновку, що дії ОСОБА_1 містять ознаки дисциплінарного проступку в розумінні ст.139, 147 КЗпП, як порушення трудової дисципліни, дії ОСОБА_2 не містять ознак істотного дисциплінарного проступку. Рекомендовано, зокрема до ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани відповідно до ст.147-149 КЗпП з дотриманням процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності. Висновок підписаний усіма членами комісії.

Наказом директора ДНЗ «Сумське міжрегіональне ВПУ» ОСОБА_6 від 03.03.2026 №121-ОД, ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни у зв`язку з тим, що 13.02.2026 під час виконання посадових обов`язків у ДНЗ «Сумське міжрегіональне ВПУ» нею допущено порушення трудової дисципліни, що виразилося у недотриманні норм службової етики, некоректних висловлюваннях та спілкуванні на підвищених тонах, що суперечить п.2.20 посадової інструкції, при обранні виду дисциплінарного стягнення враховано характер вчиненого проступку, обставини за яких його вчинено, ступінь вини працівника, попередню роботу та наявність/відсутність дисциплінарних стягнень.

ОСОБА_1 з наказом ознайомлена 03.03.2026.

Згідно відповіді профспілкового комітету від 20.03.2026 наданого на звернення ОСОБА_1 , профспілковий комітет погоджується з рішенням про накладення дисциплінарних стягнень прийнятим на підставі висновку за результатами службового розслідування.

Згідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення : догана або звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст. 149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Схожі за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року у справі №664/2820/15-ц, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі №572/1644/17-ц.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" під час розгляду справи правова оцінка дисциплінарного проступку має проводитись на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі, з урахуванням письмового пояснення працівника, яке є однією з важливих гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру та заходом дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього. Підставою застосування догани є вчинення працівником дисциплінарного проступку. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Відтак, виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного працівником невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків. Наявність вини є обов`язковою умовою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Згідно ст. 150 КЗпП дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.

Не погоджуючись з наказом директора ДНЗ «Сумське міжрегіональне ВПУ» ОСОБА_6 від 03.03.2026 №121-ОД, позивачка звернулася до суду, як на підставу своїх заперечень посилається на те, що наказ про притягнення її до відповідальності було винесено під час її перебуванні на стаціонарному лікуванні, що порушує ст.148 КЗпП, комісією не було надано можливості ознайомитися з усіма матеріалами службового розслідування, в мотивувальній частині не зазначено точного та обґрунтованого характеру порушення трудової дисципліни, не взято до уваги пояснення позивача та її попередню роботу, а директор який був членом комісії є суб`єктивним в даному питанні.

Надаючи оцінку оскаржуваному наказу, суд приходить до висновку, що він містить інформацію про те, що його винесено у зв`язку з невиконанням Позивачем вимог п.2.20 посадової інструкції (тобто має посилання на конкретні норми порушені позивачем), що виразилося у недотриманні норм службової етики, некоректних висловлюваннях та спілкуванні на підвищених тонах (тобто зазначено, які саме винні умисні дії позивача стали підставою для застосування такого виду дисциплінарного стягнення як догана).

При цьому у самому наказі міститься посилання на витребування від працівника у відповідності до ст. 149 КЗпП письмових пояснень, які надано у встановлений строк, а також на факти що підтверджують порушення зокрема висновок службового розслідування, пояснення працівників, інші матеріали службового розслідування. Зазначено що, при обранні виду дисциплінарного стягнення враховано характер вчиненого проступку, обставини за яких його вчинено, ступінь вини працівника, попередню роботу та наявність/відсутність дисциплінарних стягнень.

Щодо доводів позивачки про те, що наказ про притягнення її до відповідальності було винесено під час її перебуванні на стаціонарному лікуванні, що порушує ст.148 КЗпП, суд зазначає наступне.

Так, ст. 148 КЗпП передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Тобто зазначеною нормою регулюється обчислення строку притягнення до дисциплінарної відповідальності та надає можливість роботодавцю притягнути працівника до адміністративної відповідальності з врахуванням часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю. Тобто відповідачем дотримано строки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та враховуючи її безпосередню присутність під час засідання комісії, відповідачем не порушено прав позивача.

Крім того, враховуючи фактичну присутність позивачки на засіданні комісії, та наявність виписки із медичної карти стаціонарного хворого неврологічного відділення №803, ОСОБА_1 знаходилася на стаціонарному лікуванні з 03.03.2026 по 12.03.2026, часу з якого позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні виписка не містить, що породжує обґрунтовані сумніви про перебування позивачки під час фактичного перебування на засіданні комісії на стаціонарному лікуванні.

Щодо доводів позивачки про не надання матеріалів службового розслідування для ознайомлення.

Як вбачається з відповіді відповідача від 03.03.2026, ОСОБА_1 зверталася до відповідача про надання копій матеріалів службового розслідування, відповідачем відмовлено у наданні копій матеріалів у повному обсязі з огляду на положення чинного законодавства щодо захисту персональних даних та службової інформації та в одночас з метою реалізації її права на захист запропоновано ознайомитися з матеріалами службового розслідування в частині що стосуються безпосередньо її в приміщенні закладу освіти, з фіксацією факту ознайомлення відповідним актом.

Доказів що ОСОБА_1 скористалася своїм правом на ознайомлення в закладі освіти, що безпосередньо залежить від її волевиявлення матеріали справи не містять, як і доказів перешкод з боку відповідача в реалізації такого права позивача.

Щодо доводів позивача про неможливість бути учасником комісії під час службового розслідування директора навчального закладу.

«Положення про проведення службових розслідувань у закладі професійної (професійно-технічної) освіти» не містить заборон щодо участі директора в комісії щодо службового розслідування.

Більш того, висновок за результатами службового розслідування приймається усіма членами комісії та підписується ними.

З висновку службового розслідування вбачається, що члени комісії дійшли одноголосного висновку, та підписали його, тобто рішення за результатами службового розслідування було прийняте не одноособово директором, а усіма членами комісії.

Крім того, з долученого до матеріалів справи аудіозапису засідання комісії від 03.03.2026 не вбачається упередженого ставлення директора до будь-кого з осіб щодо яких проводилося службове розслідування, а навпаки намагалася примирити сторони та уникнути конфліктної ситуації шляхом комунікації та мирного врегулювання.

Ураховуючи зазначені вище та установлені комісією зі службового розслідування факти поведінки позивача, що є несумісними з службовою етикою, наявність посилання в оскаржуваному наказі на акт службового розслідування, пояснення працівників закладу освіти та безпосередньо ОСОБА_1 підстави для скасування наказу про дисциплінарне стягнення лише з формальних підстав відсутні.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Разом з тим, виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, Верховний Суд у окремих своїх постановах керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не порушено порядку застосування до позивача дисциплінарного стягнення, визначеного ст.149 КЗпП України, оскільки таке застосовано уповноваженою посадовою особою, вид обраного стягнення відповідає тяжкості вчиненого порушення, перед вирішенням питання про накладення дисциплінарного стягнення відповідачем повно та всебічно з`ясовано обставини, що стали підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, а тому при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани були дотримані вимоги трудового законодавства.

За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ винесено з повним з`ясуванням всіх обставин справи та без порушень відповідної процедури його винесення, а тому позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Отже, оскільки позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди є похідними від позовних вимог про скасування наказу ДНЗ «Сумське міжрегіональне вище професійне училище» від 03.03.2026 №121-ОД «Про накладення дисциплінарного стягнення» в частині оголошення догани ОСОБА_1 , вказані позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з повною відмовою в задоволенні позову витрати позивача по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають і покладаються на неї.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Державного навчального закладу «Сумське міжрегіональне вище професійне училище» про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 15.06.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1

Відповідач: Державний навчальний заклад «Сумське міжрегіональне вище професійне училище», ЄДРПОУ 02547501, адреса м.Суми, пр-т Перемоги, 141.

Суддя Роман ОНАЙКО