Рішення № 137541640, 17.06.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/5276/26

Провадження №2/592/1974/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м Суми у складі головуючого судді Онайка Р.А., у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

у с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №Р29.13078.005394767 від 20.06.2019 у розмірі 32830,60 грн, яка складається з:

-заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 12809,83 грн;

-заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 3490,82 грн;

-заборгованості за комісіями у розмірі 16529,95 грн.

витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн та витрати на правову допомогу в розмірі у розмірі 13000 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 20.06.2019 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Р29.13078.005394767 від 20.06.2019, згідно якого відповідачу надано кредит у розмірі 25500,00 грн під 15,50 процентів річних, внаслідок неналежного виконання зобов`язання у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 32830,60 грн, право вимоги якої перейшло до позивача на підставі укладеного 11.12.2025 договору №11-12/25 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про відступлення права вимоги в тому числі і за договором №Р29.13078.005394767 від 20.06.2019.

Ухвалою суду від 23.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, учасникам справи встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті позову, справи призначено до судового розгляду.

Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи, відзив на позов не надав, клопотань про продовження процесуальних строків для подання відзиву від нього не надходило, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Станом на 17.06.2026 клопотань про розгляд справи з викликом сторін до суду не надходило, відповідачем відзив на позов не подано, представником позивача в позові зазначено клопотання про розгляд справи у його відсутність та підтримання позовних вимог.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 20.06.2019 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №Р29.13078.005394767 від 20.06.2019, згідно якого зокрема відповідачу надано кредит у розмірі 25500,00 грн під 15,50 процентів річних, строком на 24 місяці, дата повернення боргу 20.06.2021.

Позичальник умови договору виконав та надав ОСОБА_1 фінансовий кредит у розмірі встановленому договором №Р29.13078.005394767 від 20.06.2019.

11.12.2025 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір №11-12/25 про відступлення права вимоги в тому числі і за договором №Р29.13078.005394767 від 20.06.2019, що підтверджується реєстром боржників до договору факторингу №11-12/25 від 11.12.2025.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦПК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1, ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи зазначене ТОВ «Факторинг Партнерс» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем відповідно до умов кредитного договору, що був укладений між первісним кредитором АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 .

Відповідач свої зобов`язання за договором №Р29.13078.005394767 від 20.06.2019 перед позичальником не виконав, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість у розмір 32830,60 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12809,83 грн та заборгованості за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги у розмірі 3490,82 грн, що вбачається з розрахунку заборгованості долученого позивачем, заборгованість за комісіями у розмірі 16529,95 грн.

Згідно ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідач у своєму відзиві не спростовує та не заперечує порушення ним взятого на себе зобов`язання, з розміром заборгованості фактично погоджується.

Тож у зв`язку з порушенням прав позивача внаслідок неповернення кредиту відповідачем, з останнього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 16300,65 грн, яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 12809,83 грн; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 3490,82 грн.

Щодо вимог позивача в частині стягнення 16529,95 грн заборгованості за комісіями за кредитним договором №Р29.13078.005394767 від 20.06.2019, суд виходить з наступного.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої тадругої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»(справа № 204/224/21 від 06 листопада 2023 року).

Пунктом 1.5 договору крім іншого передбачено, що Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в Банку сплачується згідно діючих тарифів банку. Водночас, Кредитодавцем у даній угоді не обґрунтовано обов`язок Позичальника сплачувати комісію, а відтак така умова кредитного договору є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції № 0629180148 від 27.03.2026 позивачем було сплачено 2662,40 грн судового збору.

Щодо понесених витрат на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 4, 5, 6 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн, на підтвердження понесених витрат до позову додано копію договору від 02.07.2024 № 02-07/2024 про надання правової допомоги; прайс-лист із зазначенням послуг та їх вартості; заявку на надання юридичної допомоги №1337 від 02.02.2026 по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , витяг з акту 29 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 (згідно якого погодили надання правових послуг, а саме надання усної консультації з вивченням документів та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду на загальну суму 13000,00 грн).

У постанові від 22 травня 2024 року № 754/8750/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи обсяг та характер виконаної адвокатом роботи, складність даної справи, яка була призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, зважаючи на принципи співмірності судових витрат та співвідношення їх розміру до предмета спору, типовість зазначених справ для позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.

Виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат до задоволених вимог, з відповідача підлягають стягненню судові витрати на користь позивача у розмірі 1321,90 грн (16300,65 *2662,40/32830,60)

На підставі викладеного, керуючись ст. 12,81,141,247,263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором №Р29.13078.005394767 від 20.06.2019 у розмірі 16300,65 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати на правову допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір у розмірі 1321,90 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 17.06.2026.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, б. 6, офіс 521

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 .

Суддя Роман ОНАЙКО