Рішення № 137541410, 10.06.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/32057/25

Провадження № 2/686/2024/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м.Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої-судді: Чевилюк З.А.

за участі секретаря: Томашівської А.Т.

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача Щетинської І.В.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс», третя особа Комунальне підприємство «Управляюча муніципальна компанія «Будівельник» Хмельницької міської ради про визнання права власності за набувальною давністю,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності за набувальною давністю на кімнату АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 , проживає у кімнаті АДРЕСА_1 , з 30 грудня 1988 року, зареєстровано місце проживання.

07.12.1999 року позивач отримав ордер № 10 на житлову кімнату житловою площею 19,2 м. кв. в гуртожитку, АДРЕСА_2 від ТОВ «Рембудсервіс», який був балансоутримувачем на той час.

У вказаній кімнаті, позивач зі своєю сім`єю проживає з 1988 року по сьогоднішній день, відкрито володіємо кімнатою, не приховую факт знаходження кімнати у його володінні, користується майном як власним, проводить ремонт, оплачує комунальні послуги. Отже, кімната перебуває у його володінні понад 37 років. Дана кімната була виділена його мамі, як працівнику колективного-будівельного підприємства «Рембудсервіс», яке відповідно до рішення Хмельницького міськвиконкому №752 від 03.03.1998 року було перейменовано в Товариство з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс».

В 1999 році, кімнату № НОМЕР_1 житловою площею 19,2 м.кв. було надано позивачу в користування як працівникові ТОВ «Рембудсервіс», а його мамі було виділено іншу кімнату для проживання.

Відповідно до Рішення Хмельницької міської ради № 111 від 27.02.2014 АДРЕСА_2 ,було надано дозвіл на прийняття на баланс гуртожитку МКП МЖКК «Будівельник».

З 18.02.2019 року МКП МЖКК «Будівельник» відповідно до відомостей внесених в ЄДР перебуває в стані припинення. На адвокатський запит, чи знаходиться на балансі МКП МЖКК «Будівельник» гуртожиток, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , надійшла відповідь, що МКП МЖКК «Будівельник» за адресою реєстрації не знаходиться.

Відповідно до повідомлення Хмельницького бюро технічної інвентаризації №744364 від 30.01.2024 року, право власності на кімнати в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , не зареєстровано.

З огляду на вказані обставини, оскільки у Позивача відсутні правовстановлюючі документи на житлову кімнату, Позивач звернувся до суду із вищевказаною заявою з метою захисту своїх прав.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та наполягали на його задоволені. Хмельницька міська рада направила на адресу суду письмовий відзив та просила відмовити у задоволені позову за безпідставністю. ТОВ «Рембудсервіс» подало письмовий відзив, в якому позов визнали.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , проживає у кімнаті АДРЕСА_1 , з 30 грудня 1988 року, зареєстровано місце проживання.

07.12.1999 року позивач отримав ордер № 10 на житлову кімнату житловою площею 19,2 м. кв. в гуртожитку, АДРЕСА_2 від ТОВ «Рембудсервіс», який був балансоутримувачем на той час.

Позивач тривалий період часу відкрито користувався вказаним об`єктом нерухомого майна, утримував його та сплачував за нього платежі.

Відповідно до повідомлення Хмельницького бюро технічної інвентаризації №744364 від 30.01.2024 року, право власності на кімнати в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , не зареєстровано.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності. Це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ. Воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України, а саме:

?наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт;

?законність об`єкта володіння;

?добросовісність заволодіння чужим майном;

?відкритість володіння;

?безперервність володіння;

?сплив установлених строків володіння;

?відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності усіх вказаних умов у сукупності. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент заволодіння ним не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Водночас він повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Отже, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка надалі претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність.

Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Таким чином, Велика Палата ВС дійшла висновку, що після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.(Постанова ВП ВС від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18).

Таким чином, визнання права власності на об`єкт нерухомого майна за умови, що особа знає про наявність власника, за набувальною давністю, не є можливим, оскільки виключається добросовісність володіння вказаним майном. При цьому сплата комунальних, догляд за житлом та проживання в квартирі протягом тривалого періоду не є гарантією набуття права власності за набувальною давністю. (Постанова КЦС ВС від 16 липня 2025 року у справі №643/13004/23).Якщо є інший власник, навіть формально,-визнання права власності за набувальною давністю є неможливим.

Позивач набув право користування на кімнату в гуртожитку відповідно до ордеру. Таким чином мав встановлену законодавством правову підставу користування майном.

Зважаючи на викладене, підстави для задоволення позову відсутні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс», третя особа Комунальне підприємство «Управляюча муніципальна компанія «Будівельник» Хмельницької міської ради про визнання права власності за набувальною давністю на кімнату АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 19 червня 2026 року.

Суддя

Хмельницького міськрайонного суду З.А.Чевилюк