Рішення № 137541256, 19.06.2026, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/1106/26

Провадження № 2/682/1062/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Матвєєвої Н.В.

за участі секретаря судового засідання Кисельової А.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в залі суду м. Славута Хмельницької області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» Сахарова О.І., через систему «Електронний суд», звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 363741917 від 28.04.2021 року в розмірі 50463,38 грн., судових витрат в розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 28.04.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 363741917 у формі електронного документа з використанням електронного підпису на суму 6950 грн., яка в подальшому була збільшена відповідачем до 18850 грн.

При цьому, 28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 та Реєстр прав вимог № 153 від 28.09.2021 року, за яким до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 363741917 від 28.04.2021 року. Далі, 05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників №11 від 31.08.2023 року. Також, 11.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників № б/н від 14.07.2025 року, згідно якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 50463,38 грн., з яких: 12650,42 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 37812,96 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором № 363741917 від 28.04.2021 року в розмірі 50463,38 грн., судовий збір в розмірі 2662,40 грн., витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 30.04.2026 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 01.06.2026 року за клопотанням представника позивача від АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" витребувано докази про переказ грошових коштів на картковий рахунок відповідача на виконання умов кредитного договору № 363741917 від 28.04.2021 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій позов підтримав та просить справу розглядати за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, до суду не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.

У відповідності до положень ст.ст. 280-281 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини, оцінив докази відповідно до ст.89 ЦПК України та приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 28.04.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 363741917 строком кредитування в 30 днів.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV35U9T.

Відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору, після чого добровільно заявила про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказала свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.

Відповідно до п.4 ст.11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі Інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність. Закон «Про електронну комерцію» прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа.

Позичальник ОСОБА_1 підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п.1.1. Договору, кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит на суму 6950 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Окрім того, ОСОБА_1 уклав ряд додаткових угод до договору № 363741917 від 28.04.2021 року, відповідно до яких сума кредиту була збільшена до 18850 грн.

Ч. 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Таким чином, Кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов`язок кредитодавця надати кредит та обов`язок позичальника його повернути, та сплатити проценти за користування ним.

Після вчинених дій відповідача, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало грошові кошти в сумі 18850 грн. на його банківську карту, зазначену відповідачем в заявці при укладенні Кредитного договору № 4441-11хх-хххх-8768, що є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» і підтверджується Довідкою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» сформованою 13.09.2023 року.

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень, довідками.

Відповідач ОСОБА_1 в свою чергу взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором не виконав, кредитні кошти та кошти за користування кредитом не сплачував, у зв`язку з чим в нього перед позичальником виникла заборгованість в загальному розмірі 50463,38 грн.

Відповіддю АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду про витребування доказів від 01.06.2026 року та руху коштів по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 28.04.2021 по 03.07.2021 підтверджується, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну карту № НОМЕР_1 , на яку в період з 28.04.2021 по 03.07.2021 року зараховані грошові коштии в сумі 18850 грн.

При цьому, 28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 та Реєстр прав вимог № 153 від 28.09.2021 року, за яким до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 363741917 від 28.04.2021 року.

05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників №11 від 31.08.2023 року.

Також, 11.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників № б/н від 14.07.2025 року, згідно якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 50463,38 грн., з яких: 12650,42 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 37812,96 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», набувши статусу нового кредитора, отримало право пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення наявної в нього заборгованості за Кредитним договором № 363741917 від 28.04.2021 року, що повністю узгоджується з положеннями ст.514 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти.

Із ст.1050 ЦК України вбачається, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач умови взятих на себе кредитних зобов`язань не виконала, що виявилося у неповерненні кредитних коштів, та стало наслідком звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на те, що строк виконання зобов`язання настав, доказів повернення боргу станом на день розгляду справи відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов`язку зі сплати заявленої заборгованості за Кредитним договором № 363741917 від 28.04.2021 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заявленої заборгованості в частині тіла кредиту є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання про стягнення процентів за користування кредитом, суд виходить з такого.

Згідно з пунктами 1.2., 1.3. кредитного договору кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником. У випадку надання кредиту не в день укладення договору загальний строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання кредиту. Сторони погодили, що встановлений в п.1.2 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Відповідно до п. 1.7. кредитного договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії договору).

Пунктами 4.2, 4.3 кредитного договору передбачено, що строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту, визначеного в п.1.2. договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту, передбачених п.1.3. та 1.7. договору. У будь якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору діють до повного їх виконання. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду чи його дострокового розірвання) у розмірі, визначеному в п.1.7.2. договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 висловила таку правову позицію: «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.»

Встановлено, що з наданих ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунків, проценти за період поза межами строку кредитування позивач нараховує саме як проценти за «користування кредитом», а не як міру відповідальності на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до умов кредитного договору № 363741917 від 28.04.2021 року відповідачу надано кредит у загальній сумі 18850 грн, шляхом зарахування коштів на його платіжну картку, строком на 30 днів. Відповідно до додаткових угод, строк кредитування продовжувався, останній раз 29.07.2021 року на 30 днів, після виконання відповідачем умов п.1.2, 1.3 Договору, а саме шляхом сплати процентів в сумі 4234,22 грн. Після закінчення цього строку, відповідачем жодних платежів не вносилось, а відтак продовження строку кредитного договору не відбулося, тому проценти після 29.08.2021 року нараховані ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", а потім ТОВ "Таліон Плюс" в сумі 34 329 грн. нараховані поза межами строку кредитного договору, відтак не підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи погоджені сторонами кредитного договору умови кредитування, суд зазначає, що строк кредиту складає 30 днів, який продовжувався позичальником за умови оплати всіх фактично нарахованих процентів та активування функції продовження строку дисконтного періоду відповідно до умов пунктів 1.2., 1.3. кредитного договору останній раз 29.07.2021 року на 30 днів, тобто строк кредитування продовжено до 29.08.2021 року.

Представником позивача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження продовження строку кредитування відповідно до умов кредитного договору після 29.08.2021 року, а тому відсутні підстави для нарахування процентів поза межами строку кредитування.

Оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про підставність стягнення процентів за користування кредитом, з урахуванням продовження строку кредитування до 29.08.2021 року та сплати відповідачем процентів за користування кредитом в сумі 3483,96 грн.

Відповідач порушив умови кредитування, несвоєчасно сплачував заборгованість по тілу кредиту та проценти, а тому заборгованість по кредитному договору становить 16134,38 грн, а саме заборгованість по основному боргу (тілу кредиту) 12650,42 грн, заборгованість по процентам 3483,96 грн.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - 851,23 грн.

Пунктом 1 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст.137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 2 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ст.141 ЦПК України вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача також понесених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 7000 грн., що підтверджуються договором № 20/08/25-01 про надання правничої допомоги від 20.08.2025 року; Додатковою угодою № 25770918256 від 01.09.2025 року; Актом прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року, яким визначено вартість години роботи адвоката, переліком проведеної роботи з кількістю витраченого на надану правову допомогу часу, на загальну суму 7000 грн.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати на правничу допомогу, враховуючи, що рішенням суду позов задоволено частково, відповідач не подав заяву про зменшення витрат на правничу допомогу, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2237,90 грн.

З цих підстав позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 526, 527, 530, 62, 629, 1048, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст.12, 13, 6-81,89, 141, 178, 223, 263-265, 274, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за Кредитним договором № 363741917 від 28.04.2021 у розмірі 16134,38 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір в сумі 851,23 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 2237,90 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, неподані заяви про перегляд заочного рішення, або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в підсистемі Електронний суд.

Головуючий суддя Н.В.Матвєєва