Рішення № 137540831, 18.06.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 755/24389/25

Провадження № 2/459/144/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18 червня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі: головуючого судді Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Штибель А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди

У С Т А Н О В И В:

18.11.2025 представник позивача звернувся до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача ТДВ «СК «Віді-Страхування» 9 918,50 грн. страхового відшкодування, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог представник позивач послався на те, що 05 травня 2025 року між ТДВ «СК «Віді-Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № K63VAKS-2545328, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки «Nissan X-Trail», д. н. з. НОМЕР_1 . Вигодонабувачем за договором визначено АТ КБ «ПриватБанк». Представник позивача зазначив, що 03 червня 2025 року у місті Києві по вул. Миколи Міхновського, 35 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю зазначеного застрахованого транспортного засобу та автомобіля марки «Volvo», д. н. з. НОМЕР_2 , під керуванням відповідачки ОСОБА_1 . Постановою Печерського районного суду м. Києва від 22.07.2025 відповідачку було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а тому її вина у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є встановленою. Представник позивача вказав, що внаслідок ДТП автомобіль Nissan X-Trail отримав механічні пошкодження, у зв`язку з чим страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування. За результатами розгляду заяви та на підставі страхового акта № 22834 від 27 червня 2025 року ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» 30 червня 2025 року виплатило страхове відшкодування у розмірі 9 918 грн 50 коп, що підтверджується платіжним дорученням №7397. Також зазначив, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання ДТП не була застрахована. Посилаючись на положення статті 993 Цивільного кодексу України та статті 108 Закону України «Про страхування», представник позивача зазначив, що після здійснення страхової виплати до страховика перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, у межах фактично понесених витрат. Крім цього, представник позивача вказав, що з метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача була направлена вимога про відшкодування завданої шкоди, однак у добровільному порядку сплачені позивачем кошти відшкодовані не були. У зв`язку з наведеним представник позивача просив суд позов задовольнити.

04.02.2026 у даній справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 16.04.2026 у справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

08.06.2026 у судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача просив розгляд справи проводити у його відсутності, вказавши, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, хоча належним чином повідомлялась про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (судової повістки), які повернулися до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв чи клопотань про розгляд справи за її відсутності відповідачка не подавала, про причини неявки не повідомляла. Також відповідачкою не було подано відзиву на позов.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Таким чином, суд вважає, що відповідач є повідомлений про розгляд справи належним чином.

Як передбачено ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки повне рішення виготовлено 18 червня 2026 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 8 червня 2026 року, датою ухвалення даного рішення є саме 18 червня 2026 року в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, 05.05.2025 між ТДВ «СК «Віді-Страхування» та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № K63VAKS-2545328 щодо страхування автомобіля Nissan X-Trail, д. н. з. НОМЕР_1 (а. с. 7-9).

Відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 22.07.2025 у справі про адміністративне правопорушення, відповідача ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, у зв`язку з порушенням п. 10.3 Правил дорожнього руху (а. с. 21).

Як вбачається із матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була, що підтверджується інформаційним витягом з бази МТСБУ, наявним в матеріалах справи (а. с. 9).

Згідно із заявою про виплату страхового відшкодування вх. № 15/04/9/1/2436-25 від 24.06.2025 страхувальник ОСОБА_2 у зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди звернувся до позивача ТДВ «СК «Віді-Страхування» та просив здійснити страхову виплату (а. с. 22).

30 червня 2025 року ТДВ «СК «Віді-Страхування» на підставі страхового акту № 22834 від 27.06.2025 (а. с. 25), рахунку № ІСзС-0036045 від 04.06.2025 (а. с. 23), заяви про виплату страхового відшкодування, акту виконаних робіт від 22.07.2025 (а. с. 24) здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 9 918,50 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 7397 від 30 червня 2025 року (а. с. 27).

Відповідно до вимоги про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вих. № 15/04/8/2/1468-25 від 09.10.2025 позивач звертався до ОСОБА_1 з вимогою добровільно відшкодувати суму виплаченого страхового відшкодування (а. с. 28-29), проте відповідачка не відшкодувала понесені позивачем збитки, що і призвело до звернення до суду з даним позовом.

При ухваленні рішення суд керується наступним.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що 05.05.2025 між ТДВ «СК «Віді-Страхування» та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № K63VAKS-2545328 щодо страхування автомобіля Nissan X-Trail, д. н. з. НОМЕР_1 .

Частинами 3, 4 ст. 102 Закону України «Про страхування» передбачено, що у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов`язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим. Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта). У разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 22.07.2025 у справі про адміністративне правопорушення відповідача ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили на час вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчинені ДТП є встановленою та не підлягає доведенню.

Відповідно до статті 92 ЗУ «Про страхування» страховик за договором страхування зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк.

Як убачається із матеріалів справи 30 червня 2025 року ТДВ «СК «Віді-Страхування» на підставі Страхового акту № 22834 від 27.06.2025, рахунку № ІСзС-0036045 від 04.06.2025, заяви про виплату страхового відшкодування, акту виконаних робіт від 22.07.2025 здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 9 918,50 коп., що підтверджуються платіжною інструкцією № 7397 від 30 червня 2025 року.

Відповідно до ст. 108 ЗУ «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц зроблено висновок про те, що за вимогами статті 993 ЦК України до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому в деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування.

Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.

Роз`яснення про застосування вищезазначених понять також наведені у п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013, згідно з яким при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

Таким чином, зважаючи на викладене вище, до ТДВ «СК «Віді-Страхування» в порядку суброгації перейшло право вимоги на отримання від винної особи суми фактично виплаченого ним страхового відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля «Nissan X-Trail», д. н. з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03.06.2025.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною другою статті 22 ЦК України визначено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно з положеннями частини 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Із страхового акту № 22834 від 27.06.2025 встановлено, що розмір страхового відшкодування становить 9 918,50 гривень.

Відповідно до інформації Централізованої бази даних МТСБУ по відношенню до транспортного засобу «Volvo», д. н. з. НОМЕР_3 ,, відсутні відомості щодо чинного на момент ДТП полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то відповідач особисто несе відповідальність за нанесену шкоду.

Таким чином, розмір невідшкодованої суми збитків позивачу становить 9 918,50 грн.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТДВ «СК «Віді-Страхування» суми страхового відшкодування у порядку суброгації в розмірі 9 918 грн 50 коп. підлягають до задоволення.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 993, 1187, 1191, 1194 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 76-81, 82, 141, 257, 163-264, 352, 354-355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді страхування» 9 918 (дев`ять тисяч дев`ятсот вісімнадцять) гривень 50 копійок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді страхування» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 18.06.2026.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді - Страхування» (ЄДРПОУ: 35429675, юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Кільцева, 60-А,)

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя М. В. Мельникович