Рішення № 137540655, 17.06.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/2640/25

Провадження № 2/455/64/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

17 червня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Пошивака Ю.П.,

секретар судового засідання Сенета Г.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу №455/2640/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

24.12.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свій позов мотивує тим, що 25.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1502-5961, за умовами якого відповідачу надано споживчий кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 13500,00 гривень, із базовим періодом 30 днів, строком кредитування на 365 днів та з процентною ставкою: 0,99% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 днів календарних днів з дати укладення договору; 0,85 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало свою частину умов кредитного договору у повному обсязі. Разом з тим, відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим у нього станом на 22.10.2025 року виникла перед позивачем заборгованість в загальному розмірі 69584,90 гривень, з яких: 19649,92 гривні заборгованість за кредитом, 39184,98 гривні заборгованість за кредитом, 39184,98 гривні заборгованість за нарахованими процентами, 10750,00 гривень заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України.

З наведених мотивів та підстав просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1502-5961 від 25.01.2025 року в розмірі 69584,90 гривень.

Ухвалою судді від 26.12.2025 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 09 годину 15 хвилин 21.01.2026 року.

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 21.01.2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1502-5961 від 25.01.2025 року в розмірі 58834 гривень 90 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», судовий збір у розмірі 2048 гривень 17 копійок.

Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 22.05.2026 року поновлено заявнику ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. Прийнято заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 21.01.2026 року по справі №455/2640/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначено судове засідання по розгляду заяви про перегляд заочного рішення на 02.06.2026 року о 10 год. 00 хв.

Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 02.06.2026 року задоволено заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі №455/2640/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Скасовано заочне рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 21.01.2026 року по цивільній справі №455/2640/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до судового розгляду на 10 годину 30 хвилин 17.06.2026 року в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

12.06.2026 року до суду надійшов від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лавринів М.Я. відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» та стягнути з позивача в користь відповідача усі судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи. Зазначила, що позивач на підтвердження надання кредиту на підставі договору про відкриття кредитної лінії надав довідку про перерахування суми кредиту №1502-5961 від 25.01.2025 року. Проте, вказана довідка не є первинним бухгалтерським документом відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», створеним безпосередньо під час банківської операції по перерахуванню коштів. У ній не зазначено повні дані щодо рахунку, на який здійснювалося перерахування коштів.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи знаходиться клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - Резуєва Є.В., в якій він просить розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Його представник адвокат Лавринів М.Я. 16.06.2026 року надіслала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без її участі та без участі відповідача.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 25.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1502-5961, за умовами якого відповідачу надано споживчий кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 13500,00 гривень, із базовим періодом 30 днів, строком кредитування на 365 днів та з процентною ставкою: 0,99% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 днів календарних днів з дати укладення договору; 0,85 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ч.ч. 3-6, 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало свою частину умов кредитного договору у повному обсязі та перерахувало відповідачу суму кредиту.

Відповідач у повному обсязі та належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст.ст.526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Станом на 22.10.2025 року заборгованість відповідача становить 69584,90 гривень з яких: 19649,92 гривні заборгованість за кредитом, 39184,98 гривні заборгованість за нарахованими процентами, 10750,00 гривень заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України.

З огляду на те, що відповідач ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору належним чином своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та процентів, передбачених кредитним договором, не виконав, внаслідок чого має заборгованість, яка в добровільному порядку відповідачем не погашена, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1502-5961 від 25.01.2025 року в розмірі 58834,90 гривень, яка складається з 19649,92 гривень заборгованості за кредитом та 39184,98 гривень заборгованості за нарахованими процентами є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо доводів сторони відповідача про відсутність первинних документів, суд зазначає, що позивачем у справі є фінансова, а не банківська установа, нормативно-правове регулювання діяльності яких має свої особливості, зокрема, що стосується вимог до первинної документації.

Згідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Серед іншого, судом враховано, що з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. зокрема, постанови Верховного Суду від 10.03.2021 року у справі № 607/11746/17, від 25.07.2024 року у справі № 500/6150/14.

Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» як спеціальний закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.

Відповідно до п. 16.1. ст. 16. Закону «Документи на переказ»: 16.1. До документів на переказ відносяться розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» «Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку»: 1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. 2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Як вбачається із розділу 13 Договору «Реквізити сторін», він підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А3710.

Також, судом встановлено, що відповідач до укладення кредитного договору 25.01.2025 року ознайомився та підписав електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора додатки, які є невід`ємною частиною Договору, зокрема, Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспорт споживчого кредиту, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за договором).

Крім того, 03.02.2025 року, 24.02.2025 року, 27.02.2025 року та 03.03.2025 року між кредитором ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та позичальником ОСОБА_1 укладено додаткові угоди до договору про відкриття кредитної лінії №1502-5961, відповідно до умов яких сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит.

З довідки ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту №1502-5961 від 25.01.2025 року (а. с. 68) вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 на виконання вимог Кредитного договору видано кредит у розмірі 13500,00 гривень, 1000,00 гривень, 2500,00 гривень, 3000,00 гривень та 1500,00 гривень та перераховано на платіжну картку відповідача за допомогою системи LIQPAY.

Зазначений документ повністю відповідає ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та відноситься до первинного облікового документу що складений в електронній формі.

Окрім того, згідно з статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

У справі, що розглядається, встановлено, що договір про відкриття кредитної лінії №1502-5961 від 25.01.2025 року укладено в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідачем не надано належних доказів про те, що договір укладено іншою особою, а не ним, а також доказів на підтвердження того, що грошові кошти перераховані на банківську картку, яка належить не йому.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14.06.2022 року в справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20.06.2022 року в справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22) від 04.12.2023 року в справі № 212/10457/21 (провадження № 61-6066св23), від 01.07.2024 року в справі № 638/161/22 (провадження № 61-4022св24) та інших, що свідчить про усталеність судової практики у цій категорії спорів.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України, суд виходить з наступного.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, в подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено і такий діє по даний час.

Пунктом 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже нарахування позивачем 10750,00 гривень заборгованості за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

На підставі ч. 1 ст.141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 гривень та заявлено позовні вимоги про стягнення 69584,90 гривень.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 58934,90 гривень, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2048,17 гривень.

На підставі ст.ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», юридична адреса: м.Київ, бульвар Лесі Українки, будинок №26, офіс 407, поштовий індекс 01133, код ЄДРПОУ 38548598 заборгованість за кредитним договором №1502-5961 від 25.01.2025 року в розмірі 58834 (п`ятдесят вісім тисяч вісімсот тридцять чотири) гривні 90 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», юридична адреса: м.Київ, бульвар Лесі Українки, будинок №26, офіс 407, поштовий індекс 01133, код ЄДРПОУ 38548598 судовий збір у розмірі 2048 (дві тисячі сорок вісім) гривень 17 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Дата складання повного судового рішення - 19.06.2026 року.

Суддя Пошивак Ю.П.