Ухвала суду № 137540446, 19.06.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/5762/26

Провадження №1-кс/463/5633/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

19 червня 2026 року місто Львів

Слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах управління) Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави до підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червоне Золочівського району Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 365 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 204 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб до підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 діб, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 365 КК України в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України; у незаконній порубці дерев у лісах, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, за обставин викладених у письмовому повідомленні про підозру, яке долучено до матеріалів справи.

Зокрема, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді головного лісничого

ДП «Золочівське лісове господарство», у не встановлені точно дату та час, однак не пізніше 18.01.2022, перебуваючи у Львівській області, будучи працівником правоохоронного органу, з метою проведення незаконних рубок дерев на території лісгоспу, достовірно знаючи про те, що рубки переформування у різновікових та мішаних лісових насадженнях суперечать пункту 30 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724 (у редакції до 02.05.2024), а отже перевищуючи свої службові повноваження, при наявності у таксаційних описах Сасівського лісництва Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП «Золочівське лісове господарство» відомостей про характеристики наявних деревостанів, як таких що є різновіковими та мішаними насадженнями, дав вказівку підпорядкованим працівникам, які не були обізнані у його злочинному плані, підготувати всі необхідні документи для призначення проведення рубки переформування у кварталі № 6 виділ № 12 Сасівського лісництва ДП «Золочівське лісове господарство».

Надалі, у не встановлений точно час 18.01.2022, перебуваючи на робочому місці в адміністративному приміщенні ДП «Золочівське лісове господарство» за адресою: Львівська обл., Золочівський р-н, с. Струтин вул. Тернопільська, 16, при наявності у підготовлених документах для призначення проведення рубки переформування (перелікових відомостях дерев та матеріально-грошових оцінках лісосіки) достовірних даних, що на площі 8,2 га у кварталі № 6 виділ № 12 Сасівського лісництва ДП «Золочівське лісове господарство» знаходяться різновікові та мішані насадження, незаконно видав лісорубний квиток №5 серії ЛЬ ЛРК № 014550 від 18.01.2022 на проведення вибіркової рубки переформування на вказаній території шляхом його підписання.

Після видачі вказаного лісорубного квитка у період з 18.01.2022 по 11.05.2022 проведено незаконну рубку не менше 116 (сто шістнадцять) дерев породи бук, дуб, липа та граб на площі 7,4 га у кварталі № 6 виділ № 12 Сасівського лісництва ДП «Золочівське лісове господарство» на території Львівського району Львівської області, про що 11.05.2022 уповноваженими особами складено акт огляду місць використання лісових ресурсів.

Внаслідок незаконної рубки 116 (сто шістнадцять) дерев заподіяно шкоду довкіллю на суму 681 787,95 грн.

Враховуючи зазначене, внаслідок перевищення ОСОБА_5 службових повноважень, під час видачі лісорубного квитка №5 серії ЛЬ ЛРК № 014550 від 18.01.2022, заподіяно шкоду довкіллю на загальну суму

681 787,95 грн., що з огляду на примітку до ст. 364 КК України, положення ст. 169.1 Податкового кодексу України і Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» є тяжкими наслідками, оскільки у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Крім того, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді головного лісничого

ДП «Золочівське лісове господарство», у не встановлений точно час 18.01.2022, достовірно знаючи, що лісорубний квиток №5 серії ЛЬ ЛРК № 014550 від 18.01.2022 на проведення рубки переформування у кварталі № 6 виділ № 12 Сасівського лісництва ДП «Золочівське лісове господарство» є незаконним, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи у порушення вимог ст. 69 Лісового кодексу України та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», з метою проведення незаконних рубок надав вказаний лісорубний квиток уповноваженим особам ДП «Золочівське лісове господарство», які, у свою чергу, не були обізнані про злочинні наміри ОСОБА_5 та були впевнені в законності своїх дій.

У результаті, після отримання зазначеного лісорубного квитка уповноваженими особами ДП «Золочівське лісове господарство», у період з 18.01.2022 по 11.05.2022 проведено незаконну рубку не менше 116 (сто шістнадцять) дерев породи бук, дуб, липа та граб на площі 7,4 га у кварталі № 6 виділ № 12 Сасівського лісництва ДП «Золочівське лісове господарство» на території Львівського району Львівської області, про що 11.05.2022 уповноваженими особами складено акт огляду місць використання лісових ресурсів.

Внаслідок незаконної рубки 116 (сто шістнадцять) дерев, шляхом їх зрізування, заподіяно шкоди довкіллю на загальну суму 681 787,95 грн., що, згідно п. 2 Примітки до ст. 246 КК України, є тяжкими наслідками.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав. Додатково пояснив, що на сьогоднішній день існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які належать до категорії тяжких злочинів та за які передбачено покарання до 10 років позбавлення волі (ч.3 ст.365 КК України). Обгрунтованість підозри, на думку прокурора, стверджується зібраними по справі доказами та повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості» та «розумності». Вважає, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України для застосування вказаного виду запобіжного заходу, а саме: є достатні підстави, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки тяжкість вчинених злочинів і покарання за такі, на думку прокурора, вже самі по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Окрім того, у ОСОБА_5 наявний паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 . За таких обстави у сторони обвинувачення наявно достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно перетнути Державний кордон України, на ділянках знаходження важко доступних лісових масиві тощо, які належним чином можуть не контролюватись органами охорони державного кордону.

Наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні обґрунтовує характером та обставинами вчинення злочину ОСОБА_5 , тривалістю перебування на посаді головного лісничого ДП «Золочівського ЛГ». Також вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 на даний час має стійкі зв`язки із впливовими службовими особами на території Львівщини, працівниками правоохоронних органів, тощо. Так, в ході досудового розслідування даного кримінального провадження є необхідність у проведенні допитів в якості свідків близько 10 осіб, які наданий час працюють у Бродівському надлісництві філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України». У зв`язку із цим, у сторони обвинувачення наявно достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 , використовуючи свої зв`язки під час перебування на посаді головного лісничого ДП «Золочівського ЛГ», з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може здійснювати вплив на них для ненадання ними показань органу досудового розслідування чи надання ними неправдивих показань. Крім того, ОСОБА_5 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, шляхом їх підкупу або примушування. Також, на даному етапі досудового розслідування встановлюються інші причетні до вчинення кримінальних правопорушень особи, а також підлягають допиту свідки, на яких підозрюваний може впливати з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності як особисто так і через третіх осіб.

Вважає, що підозрюваний може знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності, та досягнення мети вчинення злочину, у якому підозрюється.

Враховуючи, що зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_5 до вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 365 КК України, а також зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюють ОСОБА_5 , його вік та стан здоров`я, прокурор відтак вважає, що відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На думку прокурора, жоден інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Крім того, обгрунтовуючи мотивованість заявленого розміру застави в розмірі 204 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб прокурор, покликавшись на положення ч. 5 ст. 182 КПК України щодо виключності випадку, зазначив про те, що такий розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Саме застава у такому розмірі, на думку прокурора, здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків. Крім того, мотивуючи виключність випадку, а відтак необхідність визначення розміру застави саме у такому розмірі зазначив, що відповідно до майнового стану підозрюваного ОСОБА_5 та електронної декларації, поданої до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2025 рік, останній являвся власником: квартири площею 67,2 кв.м у м. Золочів, житлового будинку площею 84.3 кв.м. у с. Ясенівці Золочівського району Львівської області, житлового будинку площею 30.7 кв.м. у с. Галицьке Золочівського району Львівської області, гаражу у м. Золочів, а також семи земельних ділянок на території Золочівського району Львівської області. Окрім того, у власності ОСОБА_5 перебуває автомобіль «Mercedes-Benz» та сільськогосподарська техніка трактор Т-40.

Відповідно до проведеного Державною екологічною інспекцією у Львівській області розрахунку розміру шкоди заподіяної незаконною рубкою дерев, тільки в частині виданих ОСОБА_5 лісорубних встановлено заподіяння шкоди довкіллю на суму 681 787,95 грн.

А тому враховуючи виключність даного випадку, викликаного резонансом події, матеріальний стан підозрюваного та те, що застава у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, вважає за необхідне визначити заставу у вигляді 204 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 678 912 гривень.

Жоден інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Захисник в судовому засіданні заперечив проти застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК України та необгрунтовнаості пред`явленої підозри. У зв`язку із чим просив відмовити в задоволенні клопотання. Крім того, мотиви заперечення виклав у письмових запереченнях, які судом оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Підозрюваний підтримав думку захисника та проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив.

Заслухавши учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що слідчими Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові у кримінальному провадженні №62025140110005112 від 15.12.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 365 КК України.

18.06.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, а також у незаконній порубці дерев у лісах, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 246 КК України.

На виконання вимог положень ч.1 ст.194 КПК України судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 365 КК України. Зокрема, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 365 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, а саме:

-актом Державної екологічної інспекції у Львівській області від 12.05.2026 №37/06/71 та відповідними розрахунками складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Бродівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України». Із вказаного акту вбачається порушення пункту 30 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724 (у редакції до 02.05.2024), в частині планування, призначення та проведення рубок переформування у ДП «Золочівського ЛГ», у тому числі щодо видачі лісорубного квитка №5 серії ЛЬ ЛРК № 014550 від 18.01.2022.

-лісорубним квитком №5 серії ЛЬ ЛРК № 014550 від 18.01.2022, а також матеріалами відводу (матеріально-грошовою оцінкою лісосіки, польовою переліковою відомістю дерев, акт приймання-передачі лісосіки для розробки, актом огляду місця використання лісових ресурсів);

-висновком судово-почеркознавчої експертизи від 14.05.2026 №2069-Е, яким підтверджено, що лісорубного квитка №5 серії ЛЬ ЛРК № 014550 від 18.01.2022 видані ОСОБА_5 ;

-висновком інженерно-екологічної експертизи від 15.06.2026 №2789-Е, яким підтверджено, встановлені ДЕІ у Львівській області порушення пункту 30 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724 (у редакції до 02.05.2024), в частині планування, призначення та проведення рубок переформування у ДП «Золочівського ЛГ», у тому числі щодо видачі лісорубного квитка №5 серії ЛЬ ЛРК № 014550 від 18.01.2022, а також розмір завданої шкоди у загальній сумі 681 787,95 грн.,

-показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;

-іншими матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Оцінюючи зазначені слідчим в клопотанні та наведені прокурором в судовому засіданні ризики, передбачені ст.177 КПК України, суд вважає, що з урахуванням обставин справи в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Поряд з цим суд вважає за необхідне зазначити про те, що не може вважатися ризиком у відповідності до положень ст.177 КПК України, наявним в діях підозрюваного, не встановлення ще усіх обставини, що мають значення для досудового розслідування, та усіх осіб, можливо причетних до вчинення розслідуваного кримінального правопорушення.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про наступне. У відповідності до рекомендацій, наданих Верховним Судом у Листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», запровадження воєнного стану та збройна агресія щодо України самі по собі є ризиками, які мають враховувати суди при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. Зазначена позиція попередньо була висловлена і Радою суддів України в рекомендаціях щодо роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених 02 березня 2022 року. А тому надані рекомендації слідчий суддя також враховує при вирішенні даної справи.

Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які належить до категорії тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у вигляді до 10 років позбавлення волі (ч.3 ст.365 КК України). Крім того, кримінальні правопорушення у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу та спрямоване на грубе порушення суспільних відносин у сфері охорони довкілля та службової діяльності. Вказані обставини в своїй сукупності підтверджують, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, є працездатною особою, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м`який запобіжний захід, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому покликання представників органу досудового розслідування та органу прокуратури в цій частині, суд вважає обгрунтованими та належно вмотивованими.

Тому з урахуванням обставин справи та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та час його вчинення (в умовах воєнного стану), а також його спрямування, суд вважає виправданим та обґрунтованим клопотання слідчого за погодженням з прокурором про застосування до підозрюваного найжорсткішого за своєю суттю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення ризиків.

Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд вважає за необхідне визначити у відповідності до ч.5 ст.182 КПК України підозрюваному відповідний розмір застави.

Так, положеннями ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує як положення ч.4,5 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».

Так, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цьогокодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями серйозністю злочину, ризику втечі та ін.

Відповідно до рішення від 27.06.1968 у справі «Ноймайстер проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що як сума гарантії, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції повинна бути оціненою переважно стосовно обвинуваченого і його активів, а не можливих розмірів збитків. Так, намагання прив`язати суму гарантії від затриманої особи виключно до суми збитку приписуваного йому, не відповідає ст. 5 (3) Конвенції. Гарантії, передбачені цією статтею призначені не для відшкодування збитків, а скоріше для забезпечення присутності звинуваченого на слуханні. Тож її сума повинна бути встановлена в основному шляхом посилання на нього, його активи і його відносини з особами, які повинні надати заставу, іншими словами, перспектива втрати застави чи дій проти гарантів у разі його неявки до суду буде виступати в якості достатнього стримуючого фактора, щоб розсіяти будь-яке бажання з його боку переховуватись від правосуддя.

З урахуванням наведеного вище, а також враховуючи обставини справи, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у даній справі виключності випадку для призначення підозрюваному застави у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

А тому слідчий суддя визначаючи підозрюваному розмір застави вважає, що така має бути співмірною із матеріальним становищем особи та вчиненим ним діянням, а також наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити, а тому суд враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його майновий та сімейний стан, стан здоров`я, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст.177 КПК України, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, а тому вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн. з покладенням на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд вважає за необхідне визначити тривалістю 60 діб починаючи з моменту проголошення ухвали 18.06.2026 року до 17.08.2026 року включно (в межах строків досудового розслідування).

Керуючись вимогами статей 177,178, 182,183,186,194,196,197,395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах управління) Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави до підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)».

Строк дії ухвали становить 60 днів починаючи з моменту проголошення ухвали 18.06.2026 року до 17.08.2026 року включно (в межах строків досудового розслідування).

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень нуль копійок).

У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.

У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме

м. Золочів Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з працівниками Бродівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», а також Державної екологічної інспекції у Львівській області;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

В решті клопотання відмовити.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_11