Ухвала суду № 137539671, 19.06.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2602/23

Провадження № 2-с/307/13/26

У Х В А Л А

19 червня 2026 року м.Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Стецюк М.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 27 червня 2023 року виданого Тячівським районним судом Закарпатської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію,

В С Т А Н О В И В:

27 червня 2023 року Тячівським районним судом Закарпатської області видано судовий наказ по справі №307/2602/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» заборгованості за спожиту електричну енергію.

18 червня 2026 року боржник ОСОБА_1 звернувся до Тячівського районного суду Закарпатської області з заявою, в якій просить скасувати вказаний судовий наказ. В заяві зазначає, що не погоджується з вимогами стягувача та вважає їх необґрунтованими. Між ним та стягувачем існує спір щодо підстав виникнення, наявності та розміру заявленої заборгованості, а також щодо правових підстав застосування до спірних правовідносин нормативно-правових актів, на які посилається стягувач. Вважає, що заявлені вимоги потребують дослідження доказів, перевірки фактичних обставин справи, надання сторонам можливості подати пояснення та заперечення, що виключає можливість вирішення спору в порядку наказного провадження. Крім того, він ставить під сумнів достатність та належність доказів, наданих стягувачем, а також правильність відомостей та розрахунків, покладених в основу заявлених вимог. Таким чином існує спір про право, який повинен розглядатися в порядку позовного провадження із забезпеченням сторонам права на подання доказів, пояснень та заперечень. Одночасно із заявою ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку, де зазначає, що копію судового наказу та додані до нього документи він не отримував, про існування судового наказу належним чином повідомлений не був. Під час ознайомлення з матеріалами справи ним встановлено, що поштові відправлення, якими суд надсилав копію судового наказу, були повернуті до суду без вручення. Таким чином, він був позбавлений можливості своєчасно реалізувати своє право на захист, подати заперечення та заяву про скасування судового наказу у строк, передбачений статтею 170 ЦПК України. Належне повідомлення учасника справи є складовою права на справедливий судовий розгляд, гарантованого статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і Основоположних свобод. 3 огляду на викладене, вважає причини пропуску строку поважними, тому просить поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Заява про скасування судового наказу надійшла до суду 18 червня 2026 року.

В заяві боржник ОСОБА_2 зазначив про те, що судовий наказ від 27 червня 2023 року він не отримав, поштові відправлення, якими суд надсилав йому копію судового наказу не вручені йому особисто.

Так, згідно ст. 169 ЦПК України, після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного.

Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються фізичній особі - боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною шостою статті 165 цього Кодексу, а боржнику - юридичній особі чи фізичній особі - підприємцю - за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст.170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, копія судового наказу направлялись на адресу зареєстрованого місця проживання боржника ОСОБА_1 та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта» № 0610243290557, 08 квітня 2025 року повернуто відправнику з відміткою АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно п. 5) ч. 6 ст. 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 27.02.2023 у справі №909/548/16(909/947/20).

Отже, виходячи з вищезазначеного, судовий наказ у справі № 307/2602/23 від 27 червня 2023 року є таким, що вручено боржнику 18 квітня 2025 року. З огляду на викладене, останнім днем для подання до суду заяви про скасування судового наказу було 07 травня 2025 року, однак жодних заяв чи клопотань в зазначений період до суду від боржника не надходило.

Згідно до ст.126 ЦПК України визначено наслідки пропущення процесуальних строків.

Згідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Тобто, звертаючись із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку, боржник повинен зазначити поважні причини його пропуску.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 07 вересня 2022 року, постановленій у справі № 9901/462/21, звертала увагу скаржника на те, що одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Підстави пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання заяви про скасування судового наказу.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на подання заяви про скасування судового наказу може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки боржника.

Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Заявником ОСОБА_2 не обґрунтовано причини пропуску строку та жодних доказів на підтвердження поважності такого пропуску суду не надано, а відтак в задоволенні клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу слід відмовити.

У відповідності до ч. 2 ст. 171 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява про скасування судового наказу підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. 170, 171, 259-261 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 27 червня 2023 року виданого Тячівським районним судом Закарпатської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію - повернути заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її складання.

Суддя М.Д.Стецюк