Рішення № 137539603, 08.06.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/831/25 Провадження № 2/304/118/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання Галас Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/831/25 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування,

У С Т А Н О В И В:

позивач в електронній формі через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просить стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_1 суму сплаченого відшкодування у розмірі 41 009,12 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 3 028 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 26 травня 2023 року о 14:01 год в с. Сокільники на вул. Стрийська, 30, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: 1) «VOLVO» (номерний знак НОМЕР_1 ), яким керував ОСОБА_1 ; 2) «VOLKSWAGEN» (номерний знак НОМЕР_2 ), яким керував ОСОБА_2 . Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 липня 2023 року по справі про адміністративне правопорушення № 450/2711/23, відповідача було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс №211855640). Потерпілий своєчасно звернувся до позивача із Повідомленням про ДТП від 11 квітня 2024 року, та Заявою про виплату страхового відшкодування від 11 квітня 2024 року. Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП, склала 39 759,12 грн. Розрахунок та виплата відшкодування проводилися на основі: 1) Звіту №2023/23 про оцінку автомобіля Volkswagen Passat реєстраційний номер НОМЕР_3 від 13 червня 2023 року; 2) Наказу № 3.1/7354 від 19 квітня 2024 року; 3) Довідки № 1 від 17 квітня 2024 року. Загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів, послуги аварійного комісара та визначення розміру шкоди складає 41 009,12 грн. Позивач відшкодував завдані відповідачем збитки внаслідок ДТП у розмірі 39 759,12 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 853909 від 19 квітня 2024 року, а також витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 1 250,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 972228 від 19 червня 2023 року (Рахунок фактура № 2023 від 13 червня 2023 року, акт виконаних робіт). Оскільки на момент завдання шкоди потерпілому цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то згідно приписів ст. 38.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у позивача після здійснення регламентної виплати потерпілому, виникло право регресної вимоги до відповідача у розмірі 41 009,12 грн. З огляду на вищевикладене просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Перечинського районного суду від 24 квітня 2025 року позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали, повідомлено про спосіб їх усунення, а також роз`яснено, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвалою судді від 29 квітня 2025 року прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відтак призначено судове засідання та визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.

У судове засідання представник позивача адвокат Сечко С.В. не з`явився, в електронній формі через систему «Електронний суд» неодноразово подавав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, відзив не подавав, а тому суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ст. 280-282 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Суд встановив, що постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 липня 2023 року у справі № 450/2711/23, що набрала законної сили 29 липня 2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн в дохід держави.

Вказаною постановою встановлено, що 26 травня 2023 року о 14.00 год в с.Сокільники, вул. Стрийська, 30, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом VOLVO V50, д.н.з. НОМЕР_4 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою на дорозі, яка має дві смуги руху в попутньому напрямку, виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги та створив аварійну ситуацію транспортному засобу Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який був змушений змінити різко свій напрямок руху та здійснив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_6 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3 6, 11.4 ПДР. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.124 КУпАП.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахованою, відповідач не мав чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Потерпілий ОСОБА_2 , як власник транспортного засобу марки Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_6 (поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 211855640, термін дії з 04 листопада 2022 року по 03 листопада 2023 року включно), 11 квітня 2023 звернувся до МТСБУ з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування.

З метою визначення розміру страхового відшкодування проведено огляд такого транспортного засобу та складено Звіт №2023/23 про оцінку автомобіля Volkswagen Passat реєстраційний номер НОМЕР_3 від 13 червня 2023 року.

МТСБУ здійснило розрахунок та виплату відшкодування, який проведений на основі: Наказу Моторного (транспортного) страхового бюро України № 3.1/7354 від 19 квітня 2024 року та Довідки Моторного (транспортного) страхового бюро України № 1 від 17 квітня 2024 року.

Після цього МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілому ОСОБА_2 у розмірі 39 759,12 грн та сплатило за послуги аварійного комісара 1 250,00 грн, тобто у загальному розмірі 41 009,12 грн.

Положення статті 1187 ЦК України «Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» є спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність у разі завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності.

Частинами другою, п`ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Отже, при завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки закон встановлює винятки, за яких на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не може бути покладено обов`язок з її відшкодування: якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (крім випадку відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки - стаття 1188 ЦК України), є те, що володілець такого джерела зобов`язаний відшкодувати завдану шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

Отже, на відміну від загального порядку та умов відшкодування шкоди безпосередньо встановленого ЦК України (стаття 1166), умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (стаття 1187 ЦК України), є: (1) протиправність поведінки заподіювача шкоди, (2) наявність цієї шкоди у потерпілого і (3) причинного зв`язку між ними.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до положень частини першої статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон 1961-IV) при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону 1961-IV (в редакції, чинній на момент ДТП) МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. Відповідно до п. 41.4 ст. 41 Закону 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок їх шкоди.

Згідно з підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону 1961-IV МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Отже, законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу, зокрема якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Суб`єкт, до якого МТСБУ може заявити регресний позов на підставі підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону N 1961-IV, є чітко визначеним. Коли МТСБУ виплатило відшкодування через те, що шкоду заподіяв транспортний засіб, власник (водій) якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність (тобто, коли зробило виплату на підставі підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону N 1961-IV), воно набуває право на регресний позов на підставі підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону N 1961-IV до власника чи водія транспортного засобу, який спричинив ДТП, бо саме він відповідальний за невиконання обов`язку зі страхування своєї цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, встановлено, що на момент ДТП ОСОБА_1 не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, у зв`язку з чим позивач має право на стягнення з нього суми сплаченого майнового відшкодування. Загальний розмір витрат МТСБУ склав 41009,12 грн.

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, враховуючи те, що регламентну виплату, здійснену МТСБУ на користь потерпілого ОСОБА_2 , відповідачем у добровільному порядку не компенсовано, такий, не подавши відзив, приведені позивачем обставини та розмір відшкодування не спростував, тому суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача, що відповідає положенням ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 82, 89, 141, 258-259, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України сплачене майнове відшкодування у розмірі 41 009 (сорок одна тисяча дев`ять) грн 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, ЄДРПОУ21647131; місцезнаходження: 02154 м. Київ, Русанівський б-р, 8.

Представник позивача: адвокат Сечко Сергій Володимирович, РНОКПП: НОМЕР_7 ; місцезнаходження: 01054 м. Київ, вул. Леонтовича, 9, корп. 1, оф. 301.

Відповідач: ОСОБА_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий:Ганько І. І.