Вирок № 137539223, 19.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/20757/24

Провадження по справі № 1-кп/522/1797/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

здійснивши судовий розгляд у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси № 106, кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162510001232 від 22.08.2024 року стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 04.07.2006 року Замостянським районним судом м. Вінниці, за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 600 грн.;

- 27.03.2008 року Ленінським районним судом м. Вінниці, за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк 1 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України;

- 24.12.2008 року Замостянським районним судом м. Вінниці, за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк 3 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України;

- 18.08.2010 року Замостянським районним судом м. Вінниці, за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років, на підставі ст. 71 приєднано 1 рік;

- 24.11.2017 року Вінницьким міським судом, за ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці;

- 09.08.2018 року Вінницьким міським судом за ч. 3 ст. 186, 71 КК України приєднано покарання за вироком Вінницького міського суду від 24.11.2017 року та остаточно призначено до відбутті 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 23.05.2019 року Вінницьким міським судом, за ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років, який змінено ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27.11.2019 року та призначено покарання за ч. 4 ст. 185 ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 6 років; звільнено 18.04.2024 року по відбуттю строку покарання;

- 03.12.2024 року Вінницьким міським судом Вінницької області, за ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді 5 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк 3 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів через ВКЗ),

представника потерпілої особи ОСОБА_6 , та її представника адвоката ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Обставини вчинення кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, яке суд вважає доведеним.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим за вчинення майнових злочинів, на шлях виправлення не став та знову повторно вчинив кримінальне правопорушення.

Так, ОСОБА_3 , діючи повторно, достовірно знаючи про те, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ введено воєнний стан на всій території України, дію якого згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.07.2024 №3891-ІХ, продовжено з 12.08.2024 строком на 90 діб, а також достовірно знаючи про те, що до КК України внесені зміни згідно із Законом України «Про внесення до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» №2117-ІХ від 03.03.2022 року, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

21.08.2024 приблизно о 19:10 годин, ОСОБА_3 знаходився біля готелю «Джоконда», який знаходився за адресою: м. Одеса, 2-й Лермонтовський провулок, 1, у подальшому, зайшовши на територію готелю, направився у сторону барної стійки. Після чого, знаходячись біля барної стійки, побачив касовий апарат, який знаходився в середині барної стійки, де знаходились грошові кошти у сумі 18775 гривень. Після чого у останнього виник раптовий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів. Предметом свого злочинного посягання ОСОБА_3 визначив вищевказані грошові кошти.

В цей же час та у цьому ж місці, ОСОБА_3 , переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які могли б зашкодити його злочинним намірам та діям, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, з корисливих мотивів та особистою зацікавленістю, з метою таємного викрадення чужого майна, в період дії на всій території України воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, знаходячись за барною стійкою, яка розташована на території готелю «Джоконда», який знаходиться за адресою: м. Одеса, 2-й Лермонтовський провулок, 1, таємним шляхом викрав з касового апарату грошові кошти у розмірі 18775 гривень.

В подальшому, ОСОБА_3 залишив місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_3 спричинив ФОП « ОСОБА_8 » майнову шкоду на 18775 гривень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свою вину не визнав та пояснив суду, що він не вчиняв ніякої крадіжки. 18.04.2024 року він вийшов з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, раніше був засуджений за крадіжку. Він 21.08.2024 року, вдень, більш точного часу не пам`ятав, гуляв містом та дійсно зайшов випити каву у заклад готель «Джоконда», вхід у який був вільний, де нікого не було, ніхто до нього не підійшов, він розвернувся та через паркан вийшов у бік моря. У закладі він перебував декілька хвилин, де саме він розташований йому точна адреса невідома, оскільки він погано знає місто Одесу. 22.08.2024 року тобто за добу його було безпідставно затримано працівниками поліції в центрі міста на вулиці М.Арнаутська, однак нічого вилученого у нього не було. Свідків у кримінальному провадженні він не знає, припускав, що це особи, які там працювали, та які мали намір його оговорити. Він був одягнений у шорти, було видно його татуювання на ногах. Вважає, що досліджений відеозапис, що міститься в матеріалах провадження, неповний, однак підтвердив, що на відеозаписів він зафіксований. Навіть відбитків пальців не взято. Пляшку він у барі не брав, він вже з нею зайшов до закладу. Йому було відомо, що на території України введено воєнний стан.

Допитана у судовому засіданні представник потерпілої особи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка повідомила суду, що вона працює на посаді головного бухгалтера у закладі бар «Джоконда», розташований за адресою: м. Одеса, 2-й Лермонтовський провулок, 1 (провулок Госпітальєрів) та здійснює представництво інтересів ФОП на підставі довіреності. В день коли сталася подія, 21.08.2024 році вона була вихідна, але зранку передбачена процедура, треба роздати гроші для розміну у касу. На наступний день передається звіт і грошові кошти. Про те, що сталася крадіжка не одразу зрозуміли, а лише на наступний день. Коли під вечір передивились камери, побачили, як обвинувачений заходить у заклад, пройшовши через двір, там був офіціант та дві жінки біля басейну, а потім підійшов до барної стійки, де каса, і там затримався до 3 хвилин. Там є інший вихід, куди він пройшов, переплигнувши через паркан, де росте лаванда. У нього була одна пляшка в руках. Наш офіціант ОСОБА_9 , який витирав столи, бачив обвинуваченого, але думав, що це відвідувач. Всього у касі за день було 18775 гривень. Вона зранку приблизно о 09:00 годин видала на підставі видаткового ордеру 10000 гривень для розміну офіціантці ОСОБА_10 , які поміщено у касу у вигляді шухляди на барній стійці, про що складалася пояснювальна записка, що вона підтверджує, що отримала кошти для розрахування коштами. 8775 гривень було вилучено готівки. Каса (касовий апарат) знаходиться біля бару. Цілий день працювали відеокамери. Всі події бачила по камерам. Інші люди по камерам не заходили. Обвинувачений зайшов без пляшки, а вийшов з пляшкою і гроші пропали з каси. Шкода потерпілій особі не відшкодована, однак з цивільним позовом у кримінальному провадженні не зверталися.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , надав суду такі показання. 21 серпня 2024 року він працював барменом у готелі «Джоконда». Кожного ранку бухгалтер видає кошти 10000 гривень, за що розписується відповідальна дівчина та ввечері касу здає. Зранку о 09:00 годин гроші були в касі за барною стійкою. Того вечора бухгалтера не було. Зазвичай гроші перераховують та здають касу, але в той вечір грошей не було. Він був на зміні разом із дівчатами, одна з яких пішла курити, а інша приймати зміну на рецепції. Дві дівчини відвідувачки знаходились біля басейну. В цей час він пішов витирати столи. Більш точний час, коли сталася подія не міг назвати, приблизно 17:00-19:00 годин. Коли витирав столи він побачив ОСОБА_3 , який швидко рухався до басейну, він подумав, що він з дівчатами, що відпочивали біля басейну. Потім він зайшов за бар. Коли повернувся знову, побачив, що обвинуваченого вже нема, він пішов на балкон і дуже швидко побіг. Ввечері побачили, що грошей нема, коли закривали касу. В касі було приблизно до 20 тисяч гривень, десь 18700 гривень. Гроші зберігалися в касі на барі. Місце, де знаходяться гроші, під наглядом. В той день переживав, не знав, що робити. Вони переглянули камери на наступний день з бухгалтером. На відео було видно як ОСОБА_3 пройшов на територію закладу, потім підійшов до бару, біля якого затримався 1-2 хвилин, потім вийшов в бік балкону та побіг у бік пляжу Ланжерон. Підтвердив, що на стадії досудового розслідування з ним проводили слідчі дії, їздили до відділу поліції, де впізнав ОСОБА_3 , до цього йому невідомого, якого бачив на території готелю, зокрема й на відеозаписі та якого впізнавав. Окрім ОСОБА_3 ніхто до бару не заходив, окрім персоналу. Ніхто не міг підійти до бару, він був за баром або інші дівчата. Зранку були клієнти в той день, а ввечері не було. Ввечері перерахував картку. Поліцію викликали на наступний день. У них були випадки, коли на територію просто заходити, тому він не звертав увагу на ОСОБА_3 . Наскільки він зрозумів на час впізнання ОСОБА_3 було затримано, і там ще було троє інших осіб. ОСОБА_3 він впізнав за овалом обличчя, носом, брови. Коли ОСОБА_3 приходив до готелю був у кепці. У нього немає відеозапису за цілий день з місця події. Відео переглядали за цілий день, окрім ОСОБА_3 чужих осіб не було біля каси.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , надав суду такі показання. Вона працює юристом міське комунальне підприємство управляюча компанія «Замостя», за адресою: ОСОБА_13 на підставі договору. Їй невідома інформація про ОСОБА_3 , ніколи з ним не спілкувалася до того часу, поки йому не намагалися вручити підозру. Хто саме проживає у квартирі за вказаною адресою, їй невідомо. За даними особових рахунків, там проживають ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_14 .

Від допиту свідків ОСОБА_15 і ОСОБА_16 прокурор під час судового розгляду кримінального провадження відмовився.

Досліджені під час судового розгляду докази.

Під час судового розгляду кримінального провадження судом досліджено письмові докази, які також підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024162510001232 від 22.08.2024 року, згідно якого 22.08.2024 до чергової частини ВП №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_6 , яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , в якій вона просить вжити заходи правового характеру стосовно невстановленої особи, яка 21.08.2024 в період часу з 19:10 год. по 19:20 год., під час дії на території України воєнного стану, таємно викрала з касового апарату грошові кошти у розмірі 18 тис. грн.;

- постанову про зміну раніше призначеної групи прокурорів від 09.10.2024 року;

- постанову про зміну раніше призначеної групи слідчих у кримінальному провадженні від 25.09.2024 року;

- рапорт ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області від 22.08.2024 року №20260, згідно якого 22.08.2024 року о 19:33 год., надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 21.08.2024 року о 19:12 за адресою: м. Одеса, провулок Лермонтовський, 1, менеджер готелю «Джаконда» виявили крадіжку грошей, близько 20000 грн., по камерам спостереження невідомим чоловіком;

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення або таке, що готується від 22.08.2024 року, згідно якого ОСОБА_6 , просить прийняти міри правового характеру до невстановленої особи, яка 21.08.2024 року близько 19:00 год. таємно шляхом вільного доступу в умовах військового стану викрала грошові кошти у сумі близько 20000 грн. в готелі «Джоконда», що розташований за адресою: провулок Лермонтовський, 1;

- протокол огляду місця події від 22.08.2024 року, складений в присутності понятих, згідно якого об`єктом огляду є готель «Джаконда» за адресою: м. Одеса, провулок 2-й Лермонтовський, 1, з таблицею ілюстрацій до протоколу огляду місця події від 22.08.2024 року, за фактом крадіжки грошових коштів з тумби барної зони готельно-ресторанного комплексу «Джоконда», за адресою: м. Одеса, провулок 2-й Лермонтовський, 1;

- загальний змінний звіт касовий день 21.08.2024 року бутік-готель «La Gioconda», загальна сума 16020 грн.;

- витрати блюд по валютам itps, дата: 21.08.2024-21.08.2024, назва ресторану: «La Gioconda»;

- бухгалтерська довідка вих. №05/09/24 від 05.09.2024 року, в якій зазначено, що згідно з програмою для ресторану «R-Keeper» виручка за 21.08.2024 року за готівку склала 8775,00 грн. та згідно з видатковим касовим ордером №2108 від 21.08.2024 року було видано під звіт для роботи протягом дня для розміну при розрахунках з клієнтами 10000,00 грн., загальна сума готівки за 21.08.2024 року становила 18775,00 грн. Але гроші не було повернуто у розмірі 18775,00 грн., так як їх було викрадено; з додатком у виді копії видаткового касового ордеру №2108 від 21.08.2024 року на загальну суму 18775, 00 грн.

- пояснювальна записка ОСОБА_17 від 21.08.2024 року, згідно якої отримала 21.08.2024 року під звіт для роботи протягом дня 10000 гривень для розміну при розрахунках з клієнтами та не змогла повернути з розміну гроші, оскільки вони зникли;

- видатковий касовий ордер від 21.08.2024 року ФОП ОСОБА_8 , про видачу ОСОБА_17 грошових коштів у сумі 10000 грн. під звіт для роботи протягом дня для розміну при розрахунках з клієнтами;

- протокол пред`явлення особи для впізнання від 09.09.2024 року, складений в присутності понятих, згідно якого свідок ОСОБА_11 впізнає особу на фотокартці №1, а саме чоловіка, який 21.08.2024 року приблизно о 19:12 зайшов на територію бару та знаходився біля барної стійки. Та після уходу вищевказаної особи чоловічої статі було виявлено відсутність грошових коштів у касі, яка знаходилась у барі;

- довідкою до протоколу впізнання особи за фотознімками, згідно якої на фотознімку №1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- протокол огляду предмету від 09.09.2024 року, згідно якого предметом огляду є оптичний носій інформації DVD-R диск з додатком до протоколу у вигляді DVD-R диску, який було досліджено судом безпосередньо за участі сторін;

- постанова про визнання речовим доказом від 09.09.2024 року, згідно якої визнано речовим доказом оптичний диск формату DVD-R в корпусі білого кольору, об`ємом 4,7 Gb;

- копія паспорту ОСОБА_3 ;

- вимога ГУОІ МВС України в м. Київ, УОІ УМВС України в Одеській області вих. №3166 від 05.09.2024 року;

- довідка №108-05092024/5108 від 05.09.2024 року , згідно якої ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий;

- копія вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 23.05.2019 року відносно ОСОБА_3 , за ч. 3 ст. 185 КК України;

- копію ухвали Вінницького апеляційного суду від 27.11.2019 року, якою вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 23.05.2019 року залишено без змін;

- копія вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 24.11.2017 року відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України;

- копія ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 14.03.2018 року про виправлення описки у вироку;

- копія вироку Замостянського районного суду м. Вінниці від 18.08.2010 року відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 121 КК України;

- копія вироку Замостянського районного суду м. Вінниці від 24.12.2008 року відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України;

- копія вироку Замостянського районного суду м. Вінниці від 31.08.2006 відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 185 КК України;

- копія вироку Ленінського районного суду м. Вінниці від 27.03.2008 року відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186 КК України;

- копія вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 09.08.2018 року відносно ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 186 КК України;

- відповідь КНП Вінницької обласної лікарні «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня Ім. Акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради» на запит за №60.2/3167 від 09.09.2024 року ВП№2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, згідно якої ОСОБА_18 на лікуванні та обліку не перебував;

- рапорт ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, щодо неможливості встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 ;

- рапорт ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, щодо неможливості встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 ;

- рапорт ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, щодо неможливості встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 ;

- копія довіреності, видана ОСОБА_12 в інтересах МКП «Управляюча компанія «Замостя»;

- копія особового рахунку № НОМЕР_1 МКП «Управляюча компанія «Замостя»;

- протокол затримання особи, на виконання ухвали (вироку) суду, згідно якої ОСОБА_3 було затримано 31.10.2024 року о 16:00 год.;

- копія ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 01.11.2024 року про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

- довідка про результати перевірки за відомостями інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» від 15.04.2026 року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що досліджені і наведені рапорти співробітників поліції та витяги з ЄРДР, постанови про визнання групи слідчих, прокурорів, надані прокурором на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_3 є документами та не є процесуальним джерелом доказів в розумінні вимог КПК України, зокрема ст. 84 КПК України, однак ці документи враховуються в сукупності з іншими дослідженими судом доказами.

Наведені джерела інформації суд оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими, враховуючи їх повну узгодженість між собою за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, що доводять вчинення ОСОБА_3 таємного викрадення майна (крадіжки), повторно, в умовах воєнного стану, тому також кладе їх в основу обвинувального вироку.

Винність ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, повністю доведена наданими стороною обвинувачення доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження, які було досліджено судом безпосередньо які є належними та допустимими та у своїй сукупності узгоджуються між собою та є достатніми для ухвалення обвинувального вироку.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_3 містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та суд кваліфікує їх за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Ретельно дослідивши в повному обсязі й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні докази, надавши їм правову оцінку з точки зору належності, допустимості і достовірності, суд прийшов до висновку, що вони в своїй сукупності та взаємозв`язку узгоджуються між собою та є допустимими і достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно обвинуваченого ОСОБА_19 .

Щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 .

Прокурор просив призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років та попередній вирок відносно ОСОБА_3 виконувати самостійно.

Захисник обвинуваченого просив ухвалити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 виправдувальний вирок, посилаючись на недоведеність вини його підзахисного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за відсутності належних та допустимих доказів у кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав захисника, просив суд ухвалити відносно нього виправдувальний вирок, оскільки викладенні в обвинувальному акті фактичні обставини не відповідають дійсності та він не вчиняв злочину.

Суд критично оцінює твердження сторони захисту про відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки це повністю спростовуються сукупністю досліджених доказів. Зокрема, показаннями потерпілого, свідків, та відеозаписами з місця події. Вказані докази є належними, допустимими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Доводи сторони захисту щодо невинуватості ОСОБА_3 суд до уваги не приймає та оцінює їх як спосіб захисту та спробу уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який є громадянином України, офіційно не працевлаштований, із середньою освітою, без постійного місця мешкання в м. Одеса, раніше судимий, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, та те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є рецидив злочину.

Суд також приймає до уваги, що вчинений обвинуваченим злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого.

Санкцією ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Призначаючи у відповідності до ст. 65 КК України ОСОБА_3 вид і міру покарання, суд, керуючись правосвідомістю, враховує вчинення обвинуваченим умисного корисливого злочину, яке віднесене кримінальним Законом за формальними ознаками до тяжкого злочину, та має високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки посягає на право власності, оскільки посягає на право власності.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше судимий, відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючих покарання обставин, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 було засуджено вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 03.12.2024 року, за ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді обмеження волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.02.2021 року (справа №760/26543/17, провадження № 51-3600 кмо 20), якщо до особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, вироком суду було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших злочинах, вчинених до постановлення цього вироку, в таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею кримінальних правопорушень має вирішуватись в залежності від того, чи залишається незмінним попередній вирок, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, на момент постановлення нового вироку, і яке рішення приймає суд у новому вироку щодо покарання за злочини, вчинені до постановлення попереднього вироку.

У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирокпопередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально, виконуються самостійно.

З урахуванням наведеної судової практики, суд дійшов висновку, ОСОБА_3 остаточно слід призначити до відбування покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі за даним вироком, а попередній вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 03.12.2024 року слід виконувати самостійно.

На підставі вищезазначеного, суд вважає, що таке покарання буде законним, справедливим, достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим та досягне своєї мети.

Щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.

Згідно ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, слід зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення у період із 31.10.2024 року по день набрання даним вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід продовжений ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18.06.2026 року обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати відсутні. Арешт на майно не накладався.

Питання щодо речових доказів судом вирішується в порядку вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 63, 65, 185 КК України, ст. 100, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня набрання даним вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк покарання строк його попереднього ув`язнення у період із 31.10.2024 року по день набрання даним вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід продовжений ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18.06.2026 року обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 03.12.2024 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 5 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк 3 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, виконувати самостійно.

Цивільний позов не заявлено. Судові витрати відсутні.

Речовий доказ:

- DVD-R диск зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та на нього може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.

Суддя Приморського районного

суду м. Одеси ОСОБА_20